Ухвала

від 02.12.2013 по справі 801/1111/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/1111/13-а

02.12.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Санакоєвої М.А.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 801/1111/13-а за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Шкляр Т.О. ) від 17.10.13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Стройінвест" (вул. Руська, буд.55-Б, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95048)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. М. Залки, 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.10.13 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Стройінвест" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби № 0009712204 від 13.11.2012 р., № 0001592204 від 30.01.2013 р.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Стройінвест" (ЄДРПОУ 34636617, адреса місцезнаходження 95048, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Руська, буд. 55Б) 22340,40 грн. (двадцять дві тисячі триста сорок гривень сорок копійок) судових витрат.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.10.13 та прийняти нове рішення по справі.

Сторони у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно. Від позивача надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності їх представників.

Відповідно статті 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Стройінвест" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0009722204 від 13.11.2012 р. , яким позивачу нараховано податок на прибуток у сумі 309951 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 73430,25 грн. (з урахуванням рішення ДПС в АРК від 16.01.2013 р. № 126/10/102-14) та №0009712204 від 13.11.2012 р., яким позивачу нараховано податок на додану вартість у сумі 247961 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 58741,50 грн.

З 24.09.2012 р. по 28.09.2012 р. ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС на підставі наказу ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 18.09.2012 р. № 2077 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "БК"Стройінвест" було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП "Кримспецтехнолоджи" (ЄДРПОУ 36693441), КП "Альянс" (ЄДРПОУ 32468182) за період з 01.07.2009 р. по 30.06.2012 р. (з 01.07.09 р. по 31.03.11 р.), про що було складено акт перевірки № 6472/22-1/34636617 від 05.10.2012 р.

Згідно акту перевірки, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем пп. 5.1, пп. 5.2.1, п. 5.2, п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 441 746 грн., порушення пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (зі змінами та доповненнями) та пп. 14.1.202, пп. 14.1.203 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 353397 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення № 000972204 від 13.11.2012 р. про збільшення ТОВ "БК "Стройінвест" суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 548 125 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 441 746 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 106 379 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0009712204 від 13.11.2012 р. про збільшення ТОВ "БК "Стройінвест" суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 306705,50 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 247961 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 58744,55 грн.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Встановлено, що між позивачем та КП «Альянс» за період з 01.10.2009 р. по 30.06.2012 р. укладено наступні договори: Договір № 1392 від 09.12.2009 р., Договір № 1393 від 02.12.2009 р., Договір на пусконалагоджувальні роботи № 1394 від 08.12.2009 р., Договір на пусконалагоджувальні роботи № 1395 від 09.12.2009 р., Договір № 1396 від 09.12.2009 р., Договір № 1397 від 10.12.2009 р., Договір № 1398 від 22.12.2009 р., Договір підряду № 21/08-1752/1 від 21.08.2009 р., Договір № 1650 від 01.09.2009 р., Договір підряду на виконання робіт № 1658 від 04.09.2009 р., Договір підряду № 1310/02/10 від 02.10.2009 р., Договір на пусконалагоджувальні роботи № 1191/06/10 від 06.10.2009 р., Договір підряду № 13/10-1831 від 13.10.2009 р., Договір на пусконалагоджувальні роботи № 1160 від 14.10.2009 р., Договір на пусконалагоджувальні роботи № 1159 від 20.10.2009 р., Договір на пусконалагоджувальні роботи № 71/7 від 08.01.2010 р., Договір на пусконалагоджувальні роботи № 2010 від 21.01.2010 р., Договір на пусконалагоджувальні роботи № 212 від 05.02.2010 р., Договір на пусконалагоджувальні роботи № 211 від 16.02.2010 р., Договір підряду № 533 від 17.03.2010 р., Договір підряду № 534 від 22.03.2010 р., Договір підряду № 535 від 02.04.2010 р., Договір підряду № 536 від 02.04.2010 р., Договір підряду № 740 від 08.04.2010 р., Договір підряду на виконання робіт № 750 від 21.04.2010 р., Договір підряду № 741 від 12.05.2010 р., Договір підряду на виконання проектних робіт № 751 від 15.05.2010 р., Договір підряду № 995 від 01.06.2010 р., Договір на пусконалагоджувальні роботи № 1090 від 01.06.2010 р., Договір на пусконалагоджувальні роботи № 1091 від 02.06.2010 р., Договір на пусконалагоджувальні роботи № 1467 від 25.08.2010 р., Договір підряду № 1782 від 23.09.2010 р., Договір підряду № 1745 від 27.09.2010 р., Договір на пусконалагоджувальні роботи № 1783 від 06.10.2010 р., Договір підряду № 1962 від 12.10.2010 р., Договір на пусконалагоджувальні роботи № 2105 від 29.11.2010 р., Договір на пусконалагоджувальні роботи № 122 від 11.01.2011 р., Договір підряду № 123 від 17.01.2011 р.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з КП "Альянс" по вищевказаним договорам, позивачем були надані акти приймання виконаних робіт за період з 01.10.2009 р. по 30.06.2012 р., згідно з якими у вищевказаному періоді КП "Альянс" для ТОВ "БК "Стройінвест" було виконано роботи на загальну суму 1 438 069,29 грн., у тому числі ПДВ 239678,19 грн.

Так, відповідно до актів приймання виконаних робіт, отриманих позивачем від КП "Альянс" за період з 01.10.2009 р. по 30.06.2012 р. КП "Альянс" було проведено для позивача, зокрема, роботи з зовнішнього електропостачання котеджів для сімейного відпочинку в смт. Сімеїз, пусконалагоджувальні роботи по системі "Smart", роботи з зовнішнього електропостачання мотелю і кафе у м. Ялта, пусконалагоджувальні роботи лічильників, роботи на проекті автоматизованої системи комерційного обліку електроенергії, встановлення охоронної сигналізації аптечного складу ТОВ "ВВС ЛТД", комплексний ремонт будівель, монтаж кабельних ліній мереж 0,4 кВ, роботи з зовнішнього електропостачання до п'ятиповерхового житлового будинку "Ришельє шато", про що детально визначено у Додатку № 1 до висновку судової експертизи № 54/388-2013 від 20.09.2013 р., зробленого з урахуванням огляду вказаних об'єктів на місці їх розташування.

Позивачем були надані копії виконавчої документації, а саме: програму увімкнення ТП-1539, довідку про виконання техумов ВАТ "Крименерго" по об'єкту комплекс котеджів для сімейного відпочинку в смт. Сімеїз, акт на підключення до електромережі ТОВ "СКК "Блакитна затока", дозвіл ВАТ "Крименерго" на введення в роботу електрообладнання по замовнику ТОВ "СКК "Блакитна затока", дозвіл ВАТ "Крименерго" на введення в роботу електрообладнання по замовнику ТОВ "Магнолія Юг", виконавчий план тургостиниці ТОВ "Магнолія Юг", експертний звіт з додатком № Е-27-325-11 (санаторій "Узбекистан").

Таким чином, актами приймання виконаних робіт, отриманих позивачем від КП "Альянс" за період з 01.10.2009 р. по 30.06.2012 р., вищевказаною виконавчою документацією відповідно до ДБН А.3.1-5-96 "Організація будівельного виробництва" та результатами експертного огляду підтверджується, що роботи, виконані КП "Альянс" для ТОВ "БК "Стройінвест", були виконані фактично, згідно умов укладених договорів між позивачем і КП "Альянс", відповідають проектній та виконавчій документації.

Отримані від КП "Альянс" роботи були сплачені позивачем через розрахунковий рахунок у сумі 1 574 869,33 грн., у тому числі ПДВ 262 478,22 грн., що підтверджується наданими позивачем виписками банку за період з 13.10.2009 р. по 24.05.2011 р.

Актом про залік взаємних вимог від 29.02.2012 р. підтверджується погашення заборгованості шляхом заліку взаємних вимог між ТОВ "БК "Стройінвест" та КП "Альянс" безготівковим рахунком у сумі 1 177 244,75 грн.

Також, 15.04.2010 р. між позивачем та ПП "Кримспецтехнолоджи" укладено договір № 3.

Відповідно до п. 1.1 вищевказаного договору ПП "Кримспецтехнолоджи" зобов'язується поставити електроматеріали, а ТОВ "БК "Стройінвест" прийняти та оплатити товар.

На підтвердження фактичного здійснення господарської операції з ПП "Кримспецтехнолоджи" позивачем була надана видаткова накладна № 177 від 23.04.2010 р., отримана позивачем від ПП "Кримспецтехнолоджи", щодо поставки лічильників трифазних Елвін з програмування м (тип ЕАТ 2А5Е7ULRT) у кількості 7 штук на загальну суму 49 686 грн., в тому числі ПДВ 8 281 грн.

Розрахунок за товар, отриманий позивачем від ПП "Кримспецтехнолоджи" на суму 49 686 грн., в тому числі ПДВ 8 281 грн. за період з 01.10.2009 р. по 30.06.2012 р. проводився шляхом заліку взаємних вимог, що підтверджується актом про залік взаємних вимог від 18.05.2010 р., наданим позивачем, та висновком судової експертизи № 54/388-2013 від 20.09.2013 р.

22.07.2009 р. позивачем з ВП "Донузлавська ВЕС" укладено договір поставки № 22/07-2.

Товар, а саме лічільники трифазні Елвін з програмування м (тип ЕАТ 2А5Е7ULRT) у кількості 7 штук, отримані ТОВ "БК "Стройінвест" від ПП "Кримспецтехнолоджи", були реалізовані позивачем ВП "Донузлавська ВЕС", що підтверджується видатковою накладною № СКСИ-00003 від 23.04.2010 р. на загальну суму 49 854 грн., в тому числі ПДВ 8 309 грн., тобто використані у власній господарській діяльності.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим Кодексом України (далі - ПК України), який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Відповідно до п. 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Частиною 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV (далі - Закон №996) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704 (далі -Положення № 88) де зазначено, що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону №996 встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.4 Положення № 88 первинні документи (на паперових і машино зчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Таким чином, реальність здійснення будь-яких господарських операцій має бути підтверджена відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ст.1 Закону №996 господарська операція є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Аналогічна думка викладена, у Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. №742/11/13-11.

Відповідно до п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, (п.п. а) п. 185.1 ст. 185 ПК України).

Відповідно до п.187.1. ст.187 ПК України зазначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1.ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення, зокрема, операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу.

Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи на підтвердження правомірності формування спірної суми валових витрат, які досліджені відповідачем при перевірці (договори, розрахункові документи, рахунки, видаткові накладні та ін.), суд вважає необґрунтованим їх неприйняття відповідачем до уваги та зменшення за ними валових витрат, оскільки за наведеними вище висновками господарська операція відбулась. Представлені первинні документи позивачем підтверджують реальність та товарність спірних господарських операцій.

Щодо посилань на Вирок Київського районного суд м. Сімферополя АР Крим від 10.04.2013р. по справі № 123/3318/13-к, яким встановлено, що засновником ряду юридичних осіб, а саме: КП "Альянс", БВП "Строитель плюс", ПП "Севелітстрой", ПП "Кримторг" та ПП "Кримспецтехнолоджі" вчинено пособництво службовим особам ТОВ "Союз КДС", ПАТ "Крименерго", ТОВ "Південна будівельна компанія", ТОВ "Кримкомплекс" та ТОВ "Будком" в умисному ухиленні від сплати податків.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Аналізуючи зазначені норми, суд робить висновок, що преюдиційні обставини, тобто ті обставини, що встановлені в судовому рішенні, яке набрало законної сили, є підставами для звільнення від доказування.

Згідно до ч.4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, відповідно до диспозиції ч.4 ст. 72 КАС України обов'язковими для адміністративного суду, який розглядає справу, є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок.

Як уже зазначалося, частиною четвертою статті 72 КАС України установлено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Диспозиція наведеної правової норми, на відміну від норми частини першої статті 72 КАС України, прямо вказує на те, що обов'язковими для суду, який розглядає справу, є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок.

Разом із тим вказана норма встановлює межі обов'язковості зазначених різновидів судових рішень для адміністративного суду, що розглядає конкретну адміністративну справу.

Така обов'язковість поширюється лише на те питання, чи мало місце певне діяння та чи вчинене воно особою, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову.

Отже, обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

Зазначена позиція викладена у листі ВАСУ від 14.11.2012 р. №2379/12/13-12.

Враховуючи, що вироком суду від 10.04.2013р. по справі №123/3318/13-к не встановлені обставини безпосередньо щодо позивача, а саме фіктивності укладених угод між позивачем та КП "Альянс", ПП "Кримспецтехнолоджі", то суд вважає, що вирок суду не містить обставин, які є мають преюдиційне значення для розгляду вказаної справи та свідчать про недотримання платником податків норм податкового законодавства під час формування валових витрат та податкового кредиту.

Крім того, у вказаному вироку не надана будь-яка оцінка діям службових осіб суб'єктів господарювання (контрагентів позивача) по взаємовідносинах з позивачем у справі стосовно вчинених господарських операцій, за результатом яких позивачем були сформовані витрати та нарахований податковий кредит.

Що стосується висновків відповідача щодо фіктивності (нікчемності) правочинів. Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228).

Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

В акті перевірки немає таких посилань, а також не доводить умислу саме позивача на порушення публічного порядку, не містить посилання і на те, в чому таке порушення полягає. Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки саме позивача у спірних правовідносинах при здійсненні господарських операцій із контрагентом до суду не подано.

Таким чином, зміст правочину з постачальником не суперечить законодавству, моральним засадам суспільства. У зв'язку з чим, доводи відповідача в зазначеної частині є необґрунтованими.

Також, суд зазначає, що під час розгляду справи в суді першої інстанції проведена судова- бухгалтерська експертиза № 54/388-2013 від 20.09.2013 р.

Згідно висновку судової експертизи № 54/388-2013 від 20.09.2013 р. підтверджується, що загальна сума сплати позивачем за отримані роботи КП "Альянс" за період з 01.10.2009 р. по 30.06.2012 р. склала 2 752 114,08 грн., у тому числі ПДВ 458 685,68 грн.

Судова експертиза № 54/388-2013 від 20.09.2013 р. підтверджуєть, що ТОВ "БК "Стройінвест" мав виробничі ресурси, достатні для використання робіт, отриманих від КП "Альянс", та товару, отриманого від ПП "Кримспецтехнолоджи" у господарській діяльності за період з 01.10.2009 року по 30.06.2012 року, а саме: позивач має основні фонди, зокрема шліфмашину, міні АТС у комплекті, телефонізацію приміщення, перфоратор, углошліфмашину, баддю для бетону, бетономішалку, випрямляч зварювальний, кабель, молоток вібдібний, циркулярну пилку, гайки, замки, стійки пофарбовані, триноги, фіксатори, щити, вартість яких на 30.06.2012 р. становить 373 568,08 грн. та трудові ресурси у кількості 9 працівників.

Висновком судової експертизи № 54/388-2013 від 20.09.2013 р. підтверджується реальність здійснених позивачем господарських операцій з КП "Альянс" та ПП "Кримспецтехнолоджи" за період з 01.10.2009 р. по 30.06.2012 р. на загальну суму 1 487 755,29 грн., в тому числі ПДВ 247 959,19 грн., зокрема:

- актами виконаних робіт та видатковою накладною підтверджується виконання КП "Альянс" для позивача робіт, відповідно до умов укладених договорів на загальну суму 1 438 069,29 грн., у тому числі ПДВ 239678,19 грн., та поставка позивачу ПП "Кримспецтехнолоджи" товару - лічильників трифазних Елвін з програмування м (тип ЕАТ 2А5Е7ULRT) у кількості 7 штук на загальну суму 49 686 грн., в тому числі ПДВ 8 281 грн.;

- банківськими виписками та актами про залік взаємних вимог підтверджується факт сплати позивачем вартості отриманих від вищевказаних контрагентів робіт і товарів;

- позивач мав виробничі та трудові ресурси, достатні для використання робіт та товарів, отриманих від КП "Альянс" та ПП "Кримспецтехнолоджи", у господарській діяльності за період з 01.10.2009 року по 30.06.2012 року,

- роботи і товари використані ТОВ "БК "Стройінвест" у власній господарській діяльності шляхом їх подальшої реалізації своїм контрагентам, що підтверджується актами виконаних робіт, видатковою накладною № СКСИ-00003 від 23.04.2010 р.

Податкові накладні отримані ТОВ "БК "Стройінвест" від КП "Альянс" були включені до реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, крім податкових накладних № 637 від 23.03.2010 р., № 639 від 29.03.2010 р., № 644 від 30.03.2010 р. У зв'язку з цим, до уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2010 року у Розділі ІІ до податкового кредиту включені податкові накладні за березень 2010 року, отримані від контрагента КП "Альянс" у сумі 16 865,81 грн. без ПДВ, сума ПДВ - 3 373,16 грн., що підтверджується висновком судової експертизи № 54/388-2013 від 20.09.2013 р.

Висновком судової економічної експертизи № 54/388-2013 від 20.09.2013 р. та матеріалами справи підтверджується: фактичне здійснення позивачем оподатковуваних операцій; придбання робіт із метою їх використання в господарській діяльності; наявність розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій.

Реальність здійснення господарських операцій позивача з КП "Альянс" та ПП "Кримспецтехнолоджи" підтверджується сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів, які супроводжують операції певного виду.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Відповідачем не було надано доказів того, що контрагенти позивача КП "Альянс" та ПП "Кримспецтехнолоджи" на час взаємовідносин з позивачем не були платниками ПДВ.

Таким чином, порушення в частині оформлення податкових накладних за наявними в матеріалах справи доказами не підтверджуються; відсутні докази того, що постачальник робіт, придбання яких було підставою сформування податкового кредиту позивачем у вказаний в акті перевірки період, не був зареєстрований як платник ПДВ на момент вчинення відповідних господарських операцій. Останнє виключає одну з ознак нікчемності укладених позивачем правочинів з огляду на підтвердження податкового статусу постачальника товарів, робіт, послуг.

Також, відповідно до наданих первинних документів бухгалтерського та податкового обліку позивача, висновку судової експертизи № 54/388-2013 від 20.09.2013 року:

- висновки відповідача за актом перевірки від 05.10.2012 р. № 6472/22-1/34636617 щодо донарахування позивачу податку на прибуток у сумі 309 951 грн. та податку на додану вартість у сумі 247 961 грн. за період з 01.10.2009 р. по 30.06.2012 р. по взаємовідносинам з КП "Альянс" та ПП "Кримспецтехнолоджи" не підтверджуються.

Порушення позивачем порядку формування податкового кредиту та валових витрат у перевіряємий період матеріалами справи не підтверджуються.

Взаємовідносини позивача з контрагентами у перевіряємий період не містять в собі ознак нікчемності правочинів та відсутності відповідної господарської мети, а відтак, податковий кредит та валові витрати позивачем за вказаний в акті перевірки період сформовано правомірно.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.10.13 по справі №801/1111/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис М.А.Санакоєва

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко