Постанова

від 22.10.2013 по справі 801/9168/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 жовтня 2013 р. (11:51) м.Сімферополь Справа №801/9168/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Радчук А.А., за участю секретаря судового засідання Єпексімової Т.Є., представників сторін:

від позивача - Юнусова Е.М.,

відповідача - ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Красногвардійського районного центру зайнятості

до ОСОБА_2

про стягнення.

Суть спору. Красногвардійський районний центр зайнятості (далі- позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до ОСОБА_2 (далі- відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 8654,33 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та не поверненням безпідставно сплаченої допомоги по безробіттю.

Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.09.2013 відкрито провадження в адміністративній справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила останні задовольнити.

Відповідач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали з тих підстав, що позивачем пропущено строки звернення до суду із позовом.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" № 1533-III від 02.03.2000, із відповідними змінами та доповненнями на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №1533) забезпечення збору страхових внесків, контроль правильності їх нарахування та своєчасності сплати віднесено до обов'язків Фонду загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - Фонд).

Згідно з частиною другою статті 12 Закону № 1533, функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Правовий статус центрів зайнятості визначений Законом України "Про зайнятість населення" №5067-VI від 05.07.2012 (далі- Закон №5067).

Частиною 2 ст.21 Закону №5067 передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи. Територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах є юридичними особами публічного права. До сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, можуть належати підприємства, установи та організації.

З аналізу зазначених норм вбачається, що позивач, реалізуючи свої завдання та функції у відносинах з фізичними та юридичними особами являється органом виконавчої влади та, відповідно, є суб'єктом владних повноважень.

Вирішення спорів, які виникають у зв'язку зі застосуванням Закону №1533 саме у судовому порядку, визначена статтею 39 даного Закону.

Таким чином, судом встановлено, що позивач, являючись суб'єктом владних повноважень, відповідно до законодавства має право подавати до суду позовну заяву до фізичних та юридичних осіб, щодо стягнення з громадян безпідставних виплат у вигляді допомоги по безробіттю.

Суд зазначає, що відповідно до ст.6 Закону №1533 право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи.

Із наданих позивачем документів встановлено, що відповідач відповідно до даних персональної картки № 011712121300004 відноситься до застрахованих осіб, які мають право на матеріальне забезпечення.

Згідно зі ст.25 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 за №803-ХІІ в редакції на час визнання відповідача безробітним (далі- Закон №803), держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм виплату в установленому порядку допомоги по безробіттю. Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Згідно з п.3 ст. 22 Закону №1533 допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.

Суд зазначає, що ОСОБА_2 20.12.2012 надав заяву до Красногвардійського районного центру зайнятості про відсутність роботи, зарплатні та інших доходів та зобов'язався у випадку працевлаштування, укладення договору цивільно-правового характеру та іншої діяльності, яка надає дохід, повідомляти службу зайнятості. У зазначеній заяві відповідач просить надати статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідно до Законів України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» до вирішення питання про його працевлаштування.

На підставі зазначеної заяви та наданих документів, наказом від 20.12.2012 відповідачу надано статус безробітного, у зв'язку із чим надавалось матеріальна допомога по безробіттю.

В подальшому, в результаті проведеного розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення позивачу стало відомо, що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні, що відповідач в період часу з 01.03.12 по 31.12.12 на підставі строкового трудового договору №3, розпорядження сільського голови Калінинської сільської ради №11/1 від 23.02.2012 працював відповідальною особою за електричне обладнання.

Підпункти «а», «б» пункту 3 ст.1 Закону №803 визначають, що в Україні до зайнятого населення відносяться громадяни, які працюють по найму на підприємствах, в установах і організаціях; особи, зайняті індивідуальною трудовою діяльністю. Згідно з порядком реєстрації, перереєстрації і ведення обліку громадян,які шукають роботу та безробітних,затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.07 року № 219, безробітні знімаються з обліку з дня укладення договору цивільно-правового характеру.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст.36 Закону №1533 передбачено наступне: застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення в наслідок умисного невиконання ним своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до абз. 1 п.3 ст. 36 Закону №1533, сума виплаченого забезпечення відповідачу внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними підлягає стягненню з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно ж із п.1 ч.1 ст.31 Закону №1533, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Із наданих суду документів вбачається, що наказом від 02.08.2013 наказано застосувати заходи, щодо стягнення з відповідача коштів, а наказом від 05.08.2013 відповідачу припинено виплату допомоги по безробіттю.

Повідомленням за вих.№01-15/1070 від 05.08.2013, який отримано родичами відповідача, ОСОБА_2 проінформовано про результати перевірки та необхідність сплати коштів, однак нарахована та отримана допомога по безробіттю в розмірі 8654,33грн. повернуті не були.

Порушуючи вимоги ст. 36 Закону №1533, відповідач надав в центр зайнятості недостовірні відомості, у зв'язку із чим безпідставно отримав статус безробітної особи, що спричинило незаконну виплату йому допомоги.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач стверджував про пропуск строку звернення позивачем із даним позовом до суду.

Перевіривши вказані заперечення суд зазначає, що сумісним наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року за 60/62 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 року за № 232/16248, затверджено Порядок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним (далі- Порядок).

Вказаний Порядок визначає механізм проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до пункту 5 частини другої статті 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", пункту 16 частини першої статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та частини третьої статті 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Пунктом 6 Порядку передбачено, що у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою відповідно до пункту 7 цього Порядку.

Згідно із пунктом 7 Порядку, рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

У разі неможливості вручення повідомлення про необхідність повернення коштів з підстав, передбачених абзацом першим пункту 132 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 N 1155, відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства (пункт 8 Порядку).

Рішення центру зайнятості щодо повернення коштів може бути оскаржено в центрі зайнятості вищого рівня або в судовому порядку (пункт 9 Порядку).

Як встановлено в судовому засіданні, рішення центру зайнятості щодо повернення коштів прийнято 02.08.2013, який відповідачем не оскаржено і на даний час не скасовано.

Таким чином, про порушення своїх прав позивачу стало відомо після проведення розслідування за наслідками якого 02.08.2013 складено акт перевірки за №48 та прийняті відповідні вищевказані накази від 02 та 05 серпня 2013 року.

Саме з вказаного часу у позивача виникло право на початок передбаченої законодавством процедури стягнення суми виплаченої допомоги.

До суду із даним позовом позивач звернувся 17.09.2013, тобто в межах передбачених ст.99 КАС України строків.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд рахує, що оскільки відповідач на час подання документів до центру зайнятості відносився до зайнятих осіб, він обґрунтовано бува знятий з обліку як безробітна особа, та повинен повернути суму незаконно отриманого матеріального забезпечення з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення. У зв'язку із чим, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

В судовому засіданні 22.10.2013 оголошені вступна та резолютивна частини постанови, постанову у повному обсязі складено 25.10.2013.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.94,158-167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, і.н.НОМЕР_1) на користь Красногвардійського районного центру зайнятості (р/р 37170001000337 в ГУ ДКСУ в АР Крим, м.Сімферополь, ЄДРПОУ 20708586, МФО 824026) суму в розмірі 8654 (вісім тисяч шістсот п'ятдесят чотири) гривні 33 коп.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Радчук А.А.