Постанова

від 30.10.2013 по справі 803/2150/13-а

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2013 року Справа № 803/2150/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Каленюк Ж.В.,

при секретарі судового засідання Шаблій Л.П.,

за участю представника позивача Толстого Ю.А.,

представника відповідача Януль О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом приватної фірми «Преф-Сервіс» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08 жовтня 2013 року №0008442202 та № 0008452202,

ВСТАНОВИВ:

Приватна фірма «Преф-Сервіс» (ПФ «Преф-Сервіс») звернулася з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08 жовтня 2013 року №0008442202 та № 0008452202.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПФ «Преф-Сервіс» з питань здійснення фінансово-господарських операцій з товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім ІТ Рішень» (далі - ТзОВ «Торговий дім ІТ Рішень») за період з 01 січня по 31 грудня 2012 року було встановлено порушення позивачем: підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України (ПК України), внаслідок чого завищено витрати за 2012 рік на загальну суму 50424,40 грн., що призвело до заниження податку на прибуток, який підлягає сплаті у 2012 році на суму 10589,12 грн.; пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, статті 201 ПК України, чим завищено податковий кредит на загальну суму 10085,00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість (ПДВ) на загальну суму 10085,00 грн. За результатами перевірки 24 вересня 2013 року було складено акт №822/22.2/20134754, на який позивачем подавалися заперечення, проте Луцькою ОДПІ висновки в акті перевірки залишені без змін. На підставі акту перевірки Луцькою ОДПІ було винесено податкові повідомлення-рішення від 08 жовтня 2013 року №0008442202 та №0008452202 про збільшення грошових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток за основним платежем та штрафними санкціями.

Позивач вказав, що ТзОВ «Торговий дім ІТ Рішень» є одним з постачальників позивача. У 2012 році ПФ «Преф-Сервіс» придбавало у вказаного товариства офісну техніку та обладнання на загальну суму 60509,24 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними, які належним чином оформлені, містять печатки і підписи відповідальних посадових осіб. Розрахунки проведено у повному обсязі. Придбані в ТзОВ «Торговий дім ІТ Рішень» товари були використані в господарській діяльності позивача - вони були реалізовані контрагентам позивача. Надані для перевірки первинні документи підтверджують факт поставки товару і його використання в господарській діяльності, а тому є підставою для податкового обліку.

Донарахування грошових зобов'язань Луцькою ОДПІ здійснено виключно на підставі висновків акта документальної невиїзної позапланової перевірки контрагента ТзОВ «Торговий дім ІТ Рішень» про не підтвердження поставок таким підприємством. Проте ТзОВ «Торговий дім ІТ Рішень» оскаржило у судовому порядку дії податкового органу з проведення зазначеної перевірки. Крім того, чинним законодавством не передбачена відповідальність платника податків за можливі неправомірні дії іншої юридичної особи. ПК України не пов'язує факт виникнення права на податковий кредит у платника податку із діями контрагентів його постачальника.

З наведених вище підстав позивач просив позов задовольнити.

У письмовому запереченні проти адміністративного позову відповідач його вимог не визнав (а.с.195-196). В обґрунтування заперечень Луцька ОДПІ зазначила, що ПФ «Преф-Сервіс» в період з червня по грудень 2012 року перебувало у фінансово-господарських взаємовідносинах із ТзОВ «Торговий дім ІТ Рішень». За даними бухгалтерського та податкового обліку позивач придбав у такого контрагента офісну техніку та обладнання на загальну суму 60509,24 грн., в тому числі ПДВ 10084,88 грн. Однак під час перевірки позивача ним не було надано первинних супровідних документів на підтвердження транспортування товару від ТзОВ «Торговий дім ІТ Рішень» до ПФ «Преф-Сервіс» (товарно-транспортних накладних, довіреностей та ін.). З актів-реєстрів транспортних послуг, наданих позивачу приватним підприємством «Нічний Експрес» (ПП «Нічний експрес»), не можна встановити, хто фактичний відправник товарів та які саме товари поставлялися. Крім того, транспортування товару здійснювалося з пункту завантаження в м. Києві, а ТзОВ «Торговий дім ІТ Рішень» перебуває на податковому обліку в м. Львові.

Також згідно з актом перевірки ТзОВ «Торговий дім ІТ Рішень», проведеної Державною податковою інспекцією (ДПІ) у Галицькому районі м. Львова, встановлено відсутність здійснення фінансово-господарської діяльності за період, що перевірявся (з липня по грудень 2012 року).

З огляду на викладене, не можливо встановити факт реального здійснення господарських операцій із придбання офісної та іншої комп'ютерної техніки ПФ «Преф-Сервіс» від ТзОВ «Торговий дім ІТ Рішень». Тому відповідач вважає правомірними податкові повідомлення-рішення про донарахування грошових зобов'язань позивачу і в задоволенні позову просить відмовити повністю.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримує з підстав, наведених у позовній заяві, просить їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнає з підстав, викладених у письмовому запереченні, в задоволенні позову просить відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ПФ «Преф-Сервіс» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Луцької міської ради 21 вересня 1994 року, що підтверджується довідкою АА №691307 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.186). Товариство перебуває на податковому обліку в Луцькій ОДПІ.

В період з 11 вересня по17 вересня 2013 року на підставі наказу Луцької ОДПІ від 10 вересня 2013 року №587 (а.с.10), відповідно до направлень від 11 вересня 2013 року №000500 та №000501 від 12 вересня 2013 року та згідно з пунктом 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПФ «Преф-Сервіс» з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ТзОВ «Торговий дім ІТ Рішень» за період з 01 січня по 31 грудня 2012 року.

Перевіркою встановлено порушення: підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України - ПФ «Преф-Сервіс» занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті у 2012 році на суму 10589,12 грн.;

пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, статті 201 ПК України, позивачем занижено ПДВ, який підлягає сплаті, на загальну суму 10085,00 грн., в тому числі за липень 2012 року на суму 518,00 грн., за серпень 2012 року на суму 2059,00 грн., за жовтень 2012 року на суму 1645,00 грн., за листопад 2012 року на суму 285,00 грн. та за грудень 2012 року на суму 5578,00 грн.

За результатами перевірки складено акт №822/22.2/20134754 від 24 вересня 2013 року (далі - акт перевірки, а.с.11-19). На вказаний акт перевірки позивач 30 вересня 2013 року подав до Луцької ОДПІ заперечення, однак за результатами розгляду заперечення листом від 07 жовтня 2013 року №4418/10/22.2 Луцькою ОДПІ висновки, викладені в акті перевірки, залишені без змін (а.с.23-30).

На підставі вказаного акта перевірки винесено податкові повідомлення-рішення від 08 жовтня 2013 року №0008442202 про донарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 13236,25 грн. (10589,99 грн. за основним платежем та 2647,25 грн. за штрафними санкціями) та № 0008452202 про донарахування ПДВ у сумі 12606,25 грн. (10085,00 грн. за основним платежем та 2521,25 грн. за штрафними санкціями) -а.с.31-32.

Враховуючи те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті Луцькою ОДПІ як суб'єктом владних повноважень, то при вирішенні даного спору вони перевірялись судом на відповідність вимогам частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України).

Згідно із частиною першою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, Луцька ОДПІ, заперечуючи проти адміністративного позову, не довела правомірність податкових повідомлень-рішень від 08 жовтня 2013 року №0008442202 та № 0008452202 з огляду на таке.

Основними видами діяльності ПП «Преф-сервіс» є ремонт комп'ютерів і периферійного устаткування, роздрібна торгівля комп'ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням, що слідує зі спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.187).

Судом встановлено, що ТзОВ «Торговий дім ІТ Рішень» на підставі усної домовленості з ПФ «Преф-Сервіс» постачало останньому у червні, липні, жовтні, листопаді та грудні 2012 року товари за такою номенклатурою: сканер штрихового коду, друкуючі головки, принтер, термінал МС3190G, кредл однослотовий CRD30000-101 RES, термінал МС9090, кредл CRD9000 з блоком живлення для МС90, акумулятор до МС90ХХ, кабель USB.

На вказаний товар постачальником виписано видаткові накладні: від 26 червня 2012 року №745 на суму 3105,00 грн., в тому числі ПДВ 517,50 грн.; від 01 серпня 2012 року №941 на суму 3704,80 грн., в тому числі ПДВ 617,47 грн.; від 15 серпня 2012 року №1030 на суму 3564,00 грн., ПДВ 594,00 грн.; від 16 серпня 2012 року №1036 на суму 5086,39 грн., в тому числі ПДВ 847,73 грн.; від 10 жовтня 2012 року №1340 на суму 5144,21 грн., в тому числі ПДВ 857,37 грн.; від 12 жовтня 2012 року №1364 на суму 979,90 грн., в тому числі ПДВ 163,32 грн.; від 23 жовтня 2012 року №1438 на суму 3746,90 грн., в тому числі ПДВ 624,48 грн.; від 15 листопада 2012 року № 1616 на суму 11369,26 грн., в тому числі ПДВ 1894,88 грн.; від 15 листопада 2012 року №1617 на суму 21524,83 грн., в тому числі ПДВ 3587,48 грн.; від 15 листопада 2012 року №1618 на суму 1711,20 грн., в тому числі ПДВ 285,20 грн.; від 11 грудня 2012 року №1823 на суму 572,72 грн., в тому числі ПДВ 95,45 грн. Всього ПФ «Преф-Сервіс» від ТзОВ «Торговий дім ІТ Рішень» було придбано зазначених товарів на загальну суму 60509,24 грн., в тому числі ПДВ 10084,88 грн. ТзОВ «Торговий дім ІТ Рішень» видано ПФ «Преф-Сервіс» на поставлений товар податкові накладні: від 26 червня 2012 року №143; від 27 липня 2012 року №150; від 15 серпня 2012 року №91; від 16 серпня 2012 року №96; від 10 жовтня 2012 року №66; від 12 жовтня 2012 року №90; від 23 жовтня 2012 року №166; від 15 листопада 2012 року №104, №105, №106; від 11 грудня 2012 року №59 (а.с.33-54).

Розрахунки за товар проведено у безготівковій формі, що підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень: від 26 червня 2012 року №417, від 26 липня 2012 року №467, від 27 серпня 2012 року №522, від 30 серпня 2012 року №540, від 11 жовтня 2012 року №690, від 12 жовтня 2012 року №693, від 22 жовтня 2012 року №710, від 22 листопада 2012 року №779, від 15 листопада 2012 року №780, від 22 листопада 2012 року №785, від 11 грудня 2012 року №831 (а.с.55-65).

Усі зазначені документи були пред'явлені при проведенні перевірки та жодних зауважень до них податковим органом не висловлено.

Дані господарські операції були відображені в податковому обліку ПФ «Преф-Сервіс». ПДВ у сумі 10084,88 грн. на підставі податкових накладних позивачем було включено до податкового кредиту, що підтверджується податковими деклараціями з ПДВ за червень, липень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2012 року, січень 2013 року, розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, реєстрами виданих та отриманих податкових накладних (а.с.117-168).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Згідно з частиною першою статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. У розумінні статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як передбачено підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 181 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктами 198.1, 198.2 статті 198 розділу ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із пунктом 198.3. статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу

Як передбачено підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку при визначенні оподатковуваного прибутку не включаються до складу витрат.

З аналізу наведених норм чинного законодавства України вбачається, що віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту та валових витрат можливо лише при фактичному здійсненні і підтвердженні належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій (зміну активів), яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як свідчать матеріали справи, які досліджувалися і податковою перевіркою, придбані у ТзОВ «Торговий дім ІТ Рішень» товари в подальшому були реалізовані контрагентам ПФ «Преф-Сервіс», що стверджується копіями видаткових, податкових накладних, актів виконаних робіт, доказів про оплату з постачання товарів і послуг контрагентами позивача, довіреностей на отримання товару (а.с.16, 71-102). Такі товари були реалізовані з націнкою, що свідчить про отримання позивачем прибутку з вказаних господарських операцій. Отже, придбані від ТзОВ «Торговий дім ІТ Рішень» товари були використані в господарській діяльності позивача та призвели до зміни його майнового стану, а тому позивачем виконано вимоги щодо набуття права на податковий кредит за такими операціями постачання товару ТзОВ «Торговий дім ІТ Рішень».

В акті перевірки позивача податковим органом зроблений висновок про включення позивачем витрат на придбання офісної та іншої комп'ютерної техніки від ТзОВ «Торговий дім ІТ Рішень» до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування. Однак, як вказано у самому акті, з приводу включення даних сум до складу таких витрат пояснень під час перевірки позивачем не надавалося (а.с.18). Таким чином, податковий орган не обґрунтував, яким чином він дійшов висновку про завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за 2012 рік на загальну суму 50424,40 грн.

Суд не бере до уваги доводи податкового органу про не підтвердження транспортування товару, придбаного у ТзОВ «Торговий дім ІТ Рішень». Як встановлено судом, транспортування здійснювалися з м. Києва перевізником - ПП «Нічний Експрес» за рахунок позивача. З пояснень представника позивача у судовому засіданні слідує, що ПП «Преф-Сервіс» постійно користується послугами даного перевізника. Факт здійснення вказаним перевізником транспортних послуг підтверджується актами-реєстрами наданих послуг: за червень 2012 року №59468, за серпень 2012 року №81121, за жовтень 2012 року №102937, за листопад 2012 року №113765, за грудень 2012 року №124396 (а.с.66-70). Відсутність у зазначених реєстрах відомостей про товар не може спростовувати факт поставки. Зміст документів про надані послуги визначається сторонами договору та з огляду на те, що акти-реєстри підписані, претензії у сторін відсутні.

За загальним правилом місцем постачання товарів є фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання. Момент постачання товару не визначений в ПК України, при його визначенні слід керуватися нормами цивільного права, що регулюють момент переходу права власності на майно, що визначається в главі 24 Цивільного кодексу України.

У разі, якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою, місцем їх постачання визначається місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання (пункт 186.1 «б» статті 186 ПК України).

Також суд зазначає, що податковими перевірками і позивача, і його контрагента не встановлено наявність чи відсутність складських приміщень в ТзОВ «Торговий дім ІТ Рішень» у м. Києві, так само як і за основним місцем обліку в податковому органі. Крім того, сторони узгоджують місце відвантаження та місце передачі товару (ним може бути не лише склад постачальника, а й допускається продаж товару в дорозі тощо), а тому сумніви відповідача щодо транспортування товару з м. Києва безпідставні.

Товарно-транспортна накладна є не єдиним супровідним документом. З пояснень представника позивача встановлено, що ПП «Нічний експрес» вантажні декларації наклеєювались до упаковки з товаром, їх відділити без пошкодження не було можливим, а тому при реалізації товару вантажні декларації передавались з упаковкою наступним покупцям. Відсутність на підприємстві вантажних декларацій не вказує, що поставка товару не відбулася.

Відсутність у позивача довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей також логічно обґрунтована, оскільки виписані довіреності передаються постачальнику, а відповідно до пункту 15 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року № 99 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 червня 1996 року за № 293/1318) відповідальність за дотримання постачальником встановленого порядку відпуску за довіреністю цінностей покладається на посадових осіб підприємства-постачальника, які мають право підписувати первинні документи на відпуск цінностей.

З акта перевірки слідує, що висновок відповідача про неможливість встановлення факту реального здійснення господарських операцій із придбання товарів у ТзОВ «Торговий дім ІТ Рішень» зроблений з урахуванням висновків, викладених в акті від 15 квітня 2013 року №359/22-40/38008179 документальної невиїзної позапланової перевірки ТзОВ «Торговий дім ІТ Рішень» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках з ТзОВ «Міжгалузева Торговельна Компанія» з липня по грудень 2012 року, з ТзОВ «Енглер» за березень 2012 року, з ТзОВ «Сучасні торговельні рішення» за лютий, квітень, травень, червень, липень 2012 року, а також документального підтвердження використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг) або подальшої реалізації цих товарів (робіт, послуг) від вищезазначених контрагентів, проведеної ДПІ у Галицькому районі м. Львова (а.с.197-210). Під час зазначеної перевірки бухгалтерські документи ТзОВ «Торговий дім ІТ Рішень» не вивчалися (як вказано в акті перевірки - через відсутність такого за місцем реєстрації та повернення без вручення запиту податкового органу про надання первинних документів). Водночас, перевірка ТзОВ «Торговий дім ІТ Рішень» по господарських взаємовідносинах з позивачем не проводилась. Тому суд критично ставиться до висновків Луцької ОДПІ, які ґрунтуються на вказаному акті перевірки ТзОВ «Торговий дім ІТ Рішень». Крім того, в матеріалах справи наявний лист директора ТзОВ «Торговий дім ІТ Рішень» від 24 вересня 2013 року №17, адресований керівнику ПФ «Преф-Сервіс», яким керівник цього товариства підтверджує здійснення господарських операцій з позивачем, та інформує про оскарження дій ДПІ у Галицькому районі м. Львова з проведення перевірки, за результатами якої складений акт від 15 квітня 2013 року (а.с.20-22).

На час виписування податкових накладних ТзОВ «Торговий дім ІТ Рішень» було зареєстроване як юридична особа та є платником ПДВ, про що свідчать спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.189-190), відомості пункту 2.4.2 акта перевірки від 15 квітня 2013 року №359/22-40/38008179 (а.с.198). ТзОВ «Торговий дім ІТ Рішень» здійснює діяльність, пов'язану з оптовою торгівлею електронним і телекомунікаційним устаткуванням, деталями до нього, комп'ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням, ремонтом комп'ютерів і периферійного устаткування.

Отже, правосуб'єктність такого суб'єкта господарювання підтверджена, а поставка товару позивачу пов'язана із видами діяльності, що здійснює ТзОВ «Торговий дім ІТ Рішень».

Крім того, за даними автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача та ТзОВ «Торговий дім ІТ Рішень» вбачається відсутність розбіжностей показників податкової звітності обох підприємств за податковими накладними, ці показники обнулені податковими органами уже за наслідками перевірок цих платників податків (а.с.213-218).

В свою чергу, можливі порушення контрагентом позивача правил здійснення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення позивача як платника податків права на формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, оскільки податковим законодавством такі обмеження не встановлені. Платник ПДВ (покупець товару, споживач) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару (надавачами послуг) вимог податкового законодавства і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит та валові витрати за можливі порушення контрагентів. Відповідно, неподання звітності, несплата ПДВ постачальником сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту і валових витрат позивачу, який відніс до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену в ціні товару, а у періоді отримання доходу - витрати, що підтверджені первинними документами, наявними на час податкової перевірки та які не містять недоліків у їх оформленні.

Таким чином, висновки Луцької ОДПІ щодо ПП «Преф-сервіс» є упередженими, необґрунтованими, не відповідають нормам податкового законодавства, а тому не можуть бути покладені в основу податкових повідомлень-рішень про донарахування позивачу грошового зобов'язання з ПДВ та податку на прибуток по взаємовідносинах із ТзОВ «Торговий дім ІТ Рішень».

Даючи правову оцінку наведеним доказам суд, вважає, що прямими доказами в підтвердження обставин правомірності формування податкового кредиту з ПДВ та витрат при придбанні товару є надані позивачем первинні бухгалтерські документи та документи, які підтверджують транспортування товарно-матеріальних цінностей. Подані ж відповідачем докази не є прямими та в своїй сукупності не можуть вказувати на протиправність дій позивача при оподаткуванні згаданих господарських операцій.

За таких обставин суд вважає, що наявні в матеріалах справи докази повністю підтверджують обставини реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а тому висновки про неправомірність формування платником податків податкового кредиту та витрат за результатами таких господарських операцій є безпідставними та необґрунтованими.

Таким чином, суд дійшов висновку, що викладені в акті перевірки позивача висновки податкового органу про порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, статті 201 ПК України та заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті у 2012 році на суму 10589,12 грн., заниження ПДВ на загальну суму 10085,00 грн. не знайшли підтвердження.

Відтак, підстав для донарахування позивачу грошових зобов'язань з податку а прибуток та ПДВ в Луцької ОДПІ не було, що вказує на протиправність податкових повідомлень-рішень від 08 жовтня 2013 року №0008442202 та № 0008452202, а тому позов слід задовольнити повністю.

Оскільки позов задовольняється повністю, то за правилами частини першої статті 94 КАС України на користь позивача слід присудити з Державного бюджету України 258,43 грн. судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви згідно з платіжним дорученням від 15 жовтня 2013 року №766 (а.с.2).

Керуючись статтями 2, 71, 94, частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області від 08 жовтня 2013 року №0008442202 та № 0008452202.

Присудити з Державного бюджету України на користь приватної фірми «Преф-Сервіс» (43021, Волинська область, м. Луцьк, вул. Бойка, 1, ідентифікаційний код 20134754) судові витрати у сумі 258,43 грн. (двісті п'ятдесят вісім грн. 43 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 04 листопада 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ж.В.Каленюк