Постанова

від 04.09.2013 по справі 804/10184/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2013 р.Справа № 804/10184/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луніної О.С.

при секретарі судового засідання Світка Н.В.

за участю сторін:

від позивача - Трофимчук О.В., Трофимчук Ю.Г., Руденко Є.Д., Самойлов Д.В.

від відповідача - Мігаль Л.М., Касаткін Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства фірми «ТТЛ-СІСТЕМ» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Дніпропетровській області (далі - Західно-Донбаська ОДПІ) про визнання неправомірними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

У липні 2013 року позивач звернувся до адміністративного суду з позовом до Західно-Донбаської ОДПІ, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:

- визнати неправомірними дії Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Дніпропетровській області щодо складання Акту від 11.07.2013р. №177-22/5-34550095 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства фірми «ТТЛ-СІСТЕМС» (код за ЄДРПОУ 34550095) при нарахуванні та сплаті податку на додану вартість та податку на прибуток при проведенні господарських операцій з ПП «ATM» (код за ЄДРПОУ 24606641), ТОВ «СТАРТ-Д» (код за ЄДРПОУ 32694059), ТОВ «МАТАДОР» (код за ЄДРПОУ 31820299), ТОВ «ГАЛАКТИКА-М» (код за (ЄДРПОУ 31890900), ТОВ «ФЕРРІТ-Д» (код за ЄДРПОУ 36441206) за період з 01.01.2010р. по 31.01.2013р.;

- визнати протиправними дії Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Дніпропетровській області щодо формування в Акті від 11.07.2013р. №177-22/5-34550095 висновків про визнання відсутності у Приватного підприємства фірми «ТТЛ-СІСТЕМС» (код за ЄДРПОУ 34550095) об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам - покупцям у період 2011-2012 років.

- визнати протиправними дії Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Дніпропетровській області щодо коригування показників податкової звітності Приватного підприємства фірми «ТТЛ-СІСТЕМС» (код за ЄДРПОУ 34550095) за період 2011-2012 років в інформаційній системі «Податковий блок» на підставі Акту від 11.07.2013р. №177-22/5-34550095.

- зобов'язати Західно-Донбаську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міністерства доходів і зборів у Дніпропетровській області відновити в інформаційній системі «Податковий блок» показники податкової звітності Приватного підприємства фірма «ТТЛ-СІСТЕМС» (код за ЄДРПОУ 34550095), що зазначені Приватним підприємством фірма «ТТЛ-СІСТЕМС» (код за ЄДРПОУ 34550095) у додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість за період 2011-2012 років при нарахуванні та сплаті податку на додану вартість та податку на прибуток при проведенні господарських операцій з ПП «ATM» (код за ЄДРПОУ 24606641), ТОВ «СТАРТ-Д» (код за ЄДРПОУ 32694059), ТОВ «МАТАДОР» (код за ЄДРПОУ 31820299), ТОВ ТАЛАКТИКА-М» (код за ЄДРПОУ 31890900), ТОВ «ФЕРРІТ-Д» (код за ЄДРПОУ 36441206).

- зобов'язати Західно-Донбаську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міністерства доходів і зборів у Дніпропетровській області утриматися від вчинення дій по використанню у будь-який спосіб, в тому числі шляхом направлення для використання будь-яким іншим особам, Акту від 11,07.2013р. №177-22/5-34550095, що складено з вчиненням неправомірних дій Західно-Донбаською об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міністерства доходів і зборів у Дніпропетровській області.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем була проведена документальна виїзна позапланова перевірка ППФ «ТТЛ-СІСТЕМС» при нарахуванні та сплаті податку на додану вартість та податку на прибуток при проведенні господарських операцій з ПП «ATM», ТОВ «СТАРТ-Д», ТОВ «МАТАДОР», ТОВ «ГАЛАКТИКА-М», ТОВ «ФЕРРІТ-Д» за період з 01.01.2010р. по 31.01.2013р., за результатами якої складено довідку акту перевірки від 11.07.2013р. №177-22/5-34550095. У висновках складеного акту податковий орган зазначив, що встановлено відсутність об'єктів оподаткування в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання товару з вищенаведеними контрагентами, а також реалізації такого товару ПАТ ДТЕК «Павлоградвугілля» та ДТЕК «Добропілвугілля». На підставі складеного акта та викладених у ньому висновків податковим органом було відкориговано в електронній базі АС «Податковий блок» показники податкової звітності позивача з ПДВ, які сформовані за результатами здійснення господарської діяльності з ПП «ATM», ТОВ «СТАРТ-Д», ТОВ «МАТАДОР», ТОВ «ГАЛАКТИКА-М», ТОВ «ФЕРРІТ-Д». Позивач зазначає, що висновки податкового органу є необґрунтовані та безпідставні, оскільки під час перевірки відповідачем не було досліджено жодних документів на підставі яких позивачем сформовані показники податкової звітності, такі висновки ґрунтуються тільки на особистих доводах фахівців податкового органу та актах перевірки контрагентів позивача. Також, позивач вказує і на те, що податковий орган не має права самостійно виключати з електронної бази даних АС «Податковий блок» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, визначених позивачем у податковій декларації, однак такі дії були відповідачем вчинені в порушення норм ст. 49 Податкового кодексу України.

У судовому засіданні представники позивача адміністративний позов підтримали та просили його задовольнити у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що під час перевірки позивач не підтвердив реальність здійснення господарських операцій з контрагентами ПП «ATM», ТОВ «СТАРТ-Д», ТОВ «МАТАДОР», ТОВ «ГАЛАКТИКА-М», ТОВ «ФЕРРІТ-Д», у зв'язку з чим податковий орган прийшов до висновку про безпідставність формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за результатами здійснення господарської діяльності з цими контрагентами, а також про те, що діяльність ППФ «ТТЛ-СІСТЕМС» була направлена на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди. Такі висновки підтверджуються актами перевірок контрагентів позивача. За таких обставин, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими.

У судовому засіданні представники відповідача адміністративний позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи позовної заяви, дослідивши письмові докази, заслухавши пояснення сторін, суд вважає за необхідне адміністративний позов задовольнити частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що фахівцями Західно-Донбаської ОДПІ на підставі наказу від 19.06.2013 №456, згідно із п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України, а також постанови слідчого з ОВС ГСУ ДПС України Борисенко В.М. про призначення позапланової перевірки від 31.01.2013 проведено документальну виїзну позапланову перевірку ППФ «ТТЛ-СІСТЕМС» при нарахуванні та сплаті податку на додану вартість та податку на прибуток при проведенні господарських операцій з ПП «ATM», ТОВ «СТАРТ-Д», ТОВ «МАТАДОР», ТОВ «ГАЛАКТИКА-М», ТОВ «ФЕРРІТ-Д» за період з 01.01.2010р. по 31.01.2013р., за результатами якої складено довідку акту перевірки від 11.07.2013р. №177-22/5-34550095.

Як зазначено в акті перевірки від 11.07.2013р. №177-22/5-34550095, - «позаплановою перевіркою ППФ «ТТЛ-СІСТЕМС» встановлено відсутність об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення п. 185.1 ст. 185 ПК України, в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання товару, робіт/послуг з контрагентами постачальниками та контрагентами покупцями п. 188.1 ст.188 ПК України (зі змінами та доповненнями) при придбанні лісоматеріалів від ПП «ATM», ТОВ «СТАРТ-Д», ТОВ «МАТАДОР», ТОВ «ГАЛАКТИКА-М», ТОВ «ФЕРРІТ-Д» та подальшої реалізації лісоматеріалів ПАТ ДТЕК «Павлоградвугілля» та ДТЕК «Добропіллявугілля».

Тобто, податковий орган посилається на те, що ППФ «ТТЛ-СІСТЕМС» не підтвердив реальність здійснення господарських операцій з контрагентами ПП «ATM», ТОВ «СТАРТ-Д», ТОВ «МАТАДОР», ТОВ «ГАЛАКТИКА-М», ТОВ «ФЕРРІТ-Д» по придбанню лісоматеріалу та його реалізації ПАТ ДТЕК «Павлоградвугілля» та ДТЕК «Добропіллявугілля», у зв'язку з чим, ППФ «ТТЛ-СІСТЕМС» безпідставно завищено податковий кредит на суму 2733007,52 грн.

Як вбачається зі змісту акту перевірки від 11.07.2013р. №177-22/5-34550095, така позиція відповідача ґрунтується виключно на актах ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про перевірки контрагентів позивача, а саме на:

- акті від 21.12.2012 №7198/22-4/24606641 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «ATM», відповідно до якого перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання та реалізації товарів (послуг) у підприємств-постачальників та підприємствам-покупцям у 2012 році, що призвело до порушення ПП «АТМ» ч. 1 ст. 203, 215, 228 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків;

- акті від 17.06.2011 №20238/7/23-321 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «МАТАДОР», відповідно до якого операції з купівлі та продажу товару (послуг) ТОВ «МАТАДОР» за 2011-2012 роки порушують ч. 1 ст. 203, 215, 228 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, тобто встановлено нереальність здійснення господарських операцій за 2011-2012 роки;

- акті від 21.12.2012 №7203/224/32694059 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «СТАРТ-Д», відповідно до якого операції з купівлі та продажу товару (послуг) ТОВ «СТАРТ-Д» за 2011-2012 роки порушують ч. 1 ст. 203, 215, 228 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, тобто встановлено нереальність здійснення господарських операцій за 2011-2012 роки;

- акті від 21.12.2012 №7210/224/36441206 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «ФЕРРІТ-Д», відповідно до якого перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання та продажу товарів ТОВ «ФЕРРІТ-Д» у 2011-2012 роках, тобто встановлено нереальність здійснення господарських операцій за 2011-2012 роки;

- акті від 21.12.2012 №7201/224/31890900 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «ГАЛАКТИКА-М», відповідно до якого перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання та продажу товарів ТОВ «ГАЛАКТИКА-М» у 2011-2012 роках, тобто встановлено нереальність здійснення господарських операцій за 2011-2012 роки;

Також, під час розгляду справи було встановлено, що на підставі акту перевірки від 11.07.2013р. №177-22/5-34550095 відбулося коригування (зняття) показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача, які на підставі декларацій з ПДВ відображаються податковим органом в централізованій електронній базі податкової звітності, а саме: в базі даних, яка має назву АС «Податковий блок», в тому числі в частині декларування податкового кредиту з податку на додану вартість і податкового зобов'язання за господарськими операціями, вчиненими ППФ «ТТЛ-СІСТЕМС» за 2011-2012 роки з контрагентами ПП «ATM», ТОВ «СТАРТ-Д», ТОВ «МАТАДОР», ТОВ «ГАЛАКТИКА-М», ТОВ «ФЕРРІТ-Д».

Зазначений факт був підтверджений і представником відповідача в судовому засіданні, а також підтверджений витягами з бази даних АС «Податковий блок».

Вирішуючи дану адміністративну справу по суті, суд вважає за необхідне надати правову оцінку господарським операціям позивача з його контрагентами, які були предметом перевірки податковим органом.

Так, з матеріалів справи вбачається, що на протязі 2011-2012 років ППФ «ТТЛ-СІСТЕМС» на підставі договорів купівлі-продажу від 01.12.2011 №01/12-ДЛ з ТОВ «МАТАДОР», від 30.08.2012 №30/08-ДЛ з ПП «ATM», від 02.07.2012 №02/07-ДЛ з ТОВ «СТАРТ-Д», від 22/12-ДЛ від 22.12.2012 та від 10.11.2011 №10/11-ДЛ з ТОВ «ГАЛАКТИКА-М», від 24.05.2012 №24/05-ДЛ з ТОВ «ФЕРРІТ-Д», покупало лісоматеріали, які у подальшому реалізувало ПАТ ДТЕК «Павлоградвугілля» та ДТЕК «Добропіллявугілля».

На підставі проведених господарських операцій з ПП «ATM», ТОВ «СТАРТ-Д», ТОВ «МАТАДОР», ТОВ «ГАЛАКТИКА-М», ТОВ «ФЕРРІТ-Д», ППФ «ТТЛ-СІСТЕМС» було задекларовано податковий кредит на суму 2733007,52 грн., зокрема:

- за листопад 2011 року у сумі 132610,46 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Галактика-М»;

- за грудень 2011 року у сумі 304326,27 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Галактика-М» та ТОВ «МАТАДОР»;

- за січень 2012 року у сумі 208333,38 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Галактика-М»;

- за лютий 2012 року у сумі 199202,70 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Галактика-М»;

- за березень 2012 року у сумі 193838,94 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Галактика-М»;

- за квітень 2012 року у сумі 180815,04 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Галактика-М»;

- за травень 2012 року у сумі 178929,95 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Галактика-М»;

- за червень 2012 року у сумі 262541,50 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Феріт-Д»;

- за липень 2012 року у сумі 280056,22 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Феріт-Д» та ТОВ «Старт-Д»;

- серпень 2012 року у сумі 168545,48 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Феріт-Д» та ТОВ «Старт-Д»;

- вересень 2012 року у сумі 147005 грн. по взаємовідносинам з ПП «АТМ»;

- жовтень 2012 року у сумі 208994,38 грн. по взаємовідносинам з ПП «АТМ»;

- листопад 2012 року у сумі 267808,20 грн. по взаємовідносинам з ПП «АТМ».

Досліджуючи реальність здійснення вищенаведених господарських операцій, які були підставою для формування податкового кредиту позивачем у сумі 2733007,52 грн. та оцінюючи правомірність висновків податкового органу, суд керується наступними нормами права.

Так, ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до п.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку № 88, який наведено вище, встановлено, що первинні документи ( на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Також, суд враховує інформаційний лист Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби», відповідно до якого процесуальна діяльність суду із встановлення реальності господарської операції повинна включати такі етапи:

1. Встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку. 3. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум понесених витрат.

4. Встановлення факту понесення витрат платником податку.

Аналогічна позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

Також, у вищевказаному листі Вищого адміністративного суду України зазначено, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі і нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

На підтвердження правомірності задекларованих показників податкової звітності, реальності настання правових наслідків та наявності господарської мети по правочинам укладених з ПП «ATM», ТОВ «СТАРТ-Д», ТОВ «МАТАДОР», ТОВ «ГАЛАКТИКА-М», ТОВ «ФЕРРІТ-Д», ППФ «ТТЛ-СІСТЕМС», на підставі яких сформований податковий кредит у сумі 2733007,52 грн., позивач надав суду копії первинних документів по взаємовідносинам по кожному контрагенту, а саме: договорів, додатків до них, видаткових та податкових накладних, актів прийому-передачі, товарно-транспортних накладних, банківських виписок, актів звірки взаєморозрахунків, довіреностей.

Зі змісту досліджених вище первинних документів, видно, що вони містять усі обов'язкові реквізити, підписи посадових осіб та печатки підприємств, тобто складені відповідно до вимог закону.

Вищеперелічені первинні документи підтверджують факт придбання товару, його транспортування та проведення взаєморозрахунків з ПП «ATM», ТОВ «СТАРТ-Д», ТОВ «МАТАДОР», ТОВ «ГАЛАКТИКА-М», ТОВ «ФЕРРІТ-Д», а також наявність у ППФ «ТТЛ-СІСТЕМС» необхідних умов та потужностей для ведення господарської діяльності зокрема з придбання та реалізації лісоматеріалу.

Отже, саме досліджені вище первинні бухгалтерські документи свідчать про реальність здійснення господарських операцій позивачем згідно до укладених правочинів з ПП «ATM», ТОВ «СТАРТ-Д», ТОВ «МАТАДОР», ТОВ «ГАЛАКТИКА-М», ТОВ «ФЕРРІТ-Д».

Крім того, про реальність здійснення таких господарських операцій також свідчить факт реалізації придбаного лісоматеріалу покупцям ПАТ ДТЕК «Павлоградвугілля» та ДТЕК «Добропіллявугілля», що підтверджує наявність у ППФ «ТТЛ-СІСТЕМС» мети отримання доходу, що відповідає поняттю господарської діяльності.

Поставка лісоматеріалу та розрахунки між ППФ «ТТЛ-СІСТЕМС» та ПАТ ДТЕК «Павлоградвугілля» і ДТЕК «Добропіллявугілля» підтверджені наданими позивачем первинними документами.

Суд звертає увагу, що вищенаведені первинні документи були надані податковому органу під час проведення перевірки, проте останнім до уваги взяті не були.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем доведено реальність здійснення господарських операцій по придбанню лісоматеріалу у ПП «ATM», ТОВ «СТАРТ-Д», ТОВ «МАТАДОР», ТОВ «ГАЛАКТИКА-М», ТОВ «ФЕРРІТ-Д», та як наслідок правомірність формування податкового кредиту у сумі 2733007,52 грн., а тому суд вважає висновки податкового органу, викладені у акті перевірки від 11.07.2013р. №177-22/5-34550095 безпідставними та необґрунтованими.

Також, в підтвердження безпідставності та необґрунтованості висновкі податкового органу суд зазначає, що податкове законодавство України не передбачає відповідальності платника податку за порушення податкового та іншого законодавства, допущенні його контрагентом. Якщо контрагент не виконав, або не виконує свої зобов'язання щодо виконання вимог податкового та іншого законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для нього, як платника податків.

Така ж позиція викладена у рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 по справі Інтерсплав проти України та від 22.01.2009 по справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії, які відповідно ст.17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є самостійним джерелом права і підлягає застосуванню національними судами.

При цьому суд звертає увагу, що предметами позапланових документальних невиїзних перевірок, за результатами яких складені акти ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 21.12.2012 №7198/22-4/24606641, від 17.06.2011 №20238/7/23-32, від 21.12.2012 №7203/224/32694059 від 21.12.2012 №7210/224/36441206 від 21.12.2012 №7201/224/3189090, на які посилається Західно-Донбаська ОДПІ у акті перевірки від 11.07.2013р. №177-22/5-34550095, були господарські відносини з контрагентами до яких ППФ «ТТЛ-СІСТЕМС» не відносилось.

Крім того, судом встановлено, що Дніпропетровським окружним адміністративним судом винесені рішення, якими дії ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська щодо проведення позапланових документальних невиїзних перевірок, за результатами яких складені акти від 21.12.2012 №7198/22-4/24606641, від 17.06.2011 №20238/7/23-32, від 21.12.2012 №7203/224/32694059 від 21.12.2012 №7210/224/36441206 від 21.12.2012 №7201/224/3189090, визнані протиправними, а також спростовані висновки, які викладені у цих актах.

Дані рішення суду набрали законної сили та містяться в матеріалах справи.

Разом з тим, суд зазначає, що нормами чинного податкового законодавства України, відповідачу, відповідно до покладених на нього функцій та повноважень не надано право під час проведення перевірки встановлювати нікчемність правочинів, укладених суб'єктами господарювання при перевірці їх господарської діяльності. Така ж сама правова позиція зазначена у постанові Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012 у справі №К/9991/50772/12.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку що дії відповідача щодо викладення в акті від 11.07.2013р. №177-22/5-34550095 висновків про нереальність здійснення господарських операцій з ПП «ATM», ТОВ «СТАРТ-Д», ТОВ «МАТАДОР», ТОВ «ГАЛАКТИКА-М», ТОВ «ФЕРРІТ-Д» та визнання відсутності у ППФ «ТТЛ-СІСТЕМС» об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам - покупцям у період 2011-2012 років протиправними, а тому вважає за необхідне в цій частині адміністративний позов задовольнити.

Що стосується дій податкового органу щодо корегування показників податкової звітності ППФ «ТТЛ-СІСТЕМС» в електронній базі даних АС «Податковий блок», то такі дії також є протиправними з огляду на наступне.

Так, спосіб дій органу державної податкової служби в разі виявлення факту неправильного обрахування платником податків податкового зобов'язання визначений п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України де закріплено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (п.п.54.3.2 п.53.3 ст. 54).

За правилами п.58.1 ст. 58 Податкового кодексу України визначено, що у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу У цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення (абз.1 п.58.1 ст. 58).

В силу абз.2 п.58.1 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи положення наведених норм закону, суд приходить до висновку, що у випадку виявлення факту заниження платником податків податкового зобов'язання, рівно як і у випадку виявлення факту завищення платником податків податкового зобов'язання, в тому числі і внаслідок декларування неіснуючого об'єкта оподаткування, податковий орган обтяжений законодавцем обов'язком прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення. Іншого порядку дій податкового органу як суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах закон не передбачає.

Разом з тим, як встановлено судом та підтверджено в судовому засіданні представником відповідача, у спірних правовідносинах відповідач податкового повідомлення-рішення не виносив, що є порушенням норм ст. 58 Податкового кодексу України.

Факт вчинення відповідачем дій щодо коригування відповідачем у вказаній автоматизованій системі податкових зобов'язань позивача, задекларованих позивачем сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість за по взаємовідносинам з ПП «ATM», ТОВ «СТАРТ-Д», ТОВ «МАТАДОР», ТОВ «ГАЛАКТИКА-М», ТОВ «ФЕРРІТ-Д» без прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення на підставі акта перевірки від 11.07.2013р. №177-22/5-34550095 підтверджений матеріалами справи та поясненнями представника відповідача у ході судового розгляду справи.

При вирішенні питання щодо можливості оскарження таких дій в порядку адміністративного судочинства та обрання належного способу судового захисту прав позивача від наслідків таких дій, суд виходить з наступного.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно з ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Пунктами 1,2 ст. 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

З наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що дії суб'єктів владних повноважень можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства, якщо такі дії порушують права, свободи та інтереси позивача.

У частині 1 ст.2 КАС України та інших положеннях КАСУ йдеться про захист не будь-якого інтересу, а тільки того, що охороняється законом, визначення якого наведено у Рішенні Конституційного Суду від 01.12.2004р. № 18-рп/2004р.

Контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), а також контроль за поданням платниками податків податкових декларацій розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, перевірки їх достовірності є одними з основних функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій.

Порядок та механізм такого контролю визначається нормативними документами Державної податкової служби України.

З 01.01.2013, згідно наказу ДПС України від 24.12.2012 №1197, в органах державної податкової служби була впроваджена єдина електронна система «Податковий блок», до складу якої увійшли системи «Податковий аудит» (замість діючої раніше АРМ «Аудит») та «Аналітична система» (замість діючої раніше «Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПС України»)

Таким чином, АС «Податковий блок» є одним з програмних продуктів центральної бази даних податкової звітності, що введена в дію ДПс України з метою проведення перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість, в якій по податковим періодам відображаються показники податкового кредиту та податкових зобов'язань платників податків у розрізі контрагентів на підставі поданої податкової звітності з ПДВ, тобто податкових декларацій з податку на додану вартість з додатками № 5.

Відповідно до п.54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п.49.8 ст. 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ДПС України, затверджених наказом ДПС України від 14.06.2012р. № 516 за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом ведення та захисту податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків, несуть відповідальність підрозділи ведення та захисту податкової звітності.

Отже, з наведених нормативних актів вбачається, що обов'язок платника податків подати декларацію з ПДВ узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності.

Таким чином, показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в електронній базі АС «Податковий блок», формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ з додатком № 5, і повинні їм відповідати.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що самостійна зміна відповідачем в АС «Податковий блок» показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі акту перевірки, без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Виходячи зі специфіки податку на додану вартість, який сплачується у складі ціни товарів (робіт, послуг), одна операція з продажу товару викликає відповідні податкові наслідки у обох сторін цієї операції, які є платниками ПДВ, - у продавця - податкові зобов'язання, а у покупця - податковий кредит на аналогічну суму.

За таких обставин суд вважає, що невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у деклараціях з ПДВ, показникам з централізованої бази даних податкової звітності, має безпосередній вплив на права та інтереси позивача, оскільки така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки, як то: погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, тощо.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що дії податкового органу по зміні задекларованих платником податків показників податкового кредиту та податкових зобов'язань в АС «Податковий блок» можуть бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства, оскільки відображення таких відомостей з урахуванням того, що такі відомості повинні співпадати з показниками у податковій декларації платника податку, фактично формує податкові зобов'язання на майбутнє, а отже спричиняє реальні зміни майнового стану такого платника, а належним способом захисту прав та інтересів платника податків у випадку незаконності таких дій повинно бути відновлення в цій базі таких показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, які задекларував платник податків.

Згідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідач в ході судового розгляду справи не зміг надати жодних доказів та не навів жодних підстав, які б свідчили про законність та обґрунтованість вчинених ним дій, які полягають у коригуванні в АС «Податковий блок» податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ позивача без прийняття податкового повідомлення-рішення на підставі акту перевірки від 11.07.2013р. №177-22/5-34550095.

За викладеного, суд приходить до висновку, що вказані вище дії вчинені відповідачем не у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України та без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а тому зазначені дії податкової інспекції слід визнати протиправними, зобов'язавши, при цьому, відповідача вчинити дії щодо відновлення в базі даних показників податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача.

Отже, в цій частині позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача, утриматися від вчинення дій по використанню у будь-який спосіб, в тому числі шляхом направлення для використання будь-яким іншим особам, то в цій частині позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки зазначена вимога направлена на захист прав та інтересів не позивача, а на захист прав та інтересів його контрагентів, що суперечить ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом її прав свобод чи інтересів.

Не підлягають також задоволенню позовні вимоги щодо складання акту перевірки з огляду на наступне.

Відповідно до абз.2 п.3 Наказу ДПА України від 22.12.2010 р. № 984 «Про порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

В зазначеному пункті Порядку № 984 мова йде саме про акт, як джерело інформації для прийняття рішення податковим органом за результатами проведеної ним перевірки, а не самого рішення.

Отже, акт перевірки податкового органу не має юридичного характеру, оскільки безпосередньо не стосується прав і обов'язків платника податків, не містить обов'язкового для нього припису, а відтак не є правовим актом індивідуальної дії.

Тобто, суд вважає, що порушене право позивача полягає саме у коригуванні податкової звітності на підставі акту перевірки, а тому належним способом захисту прав позивача відновлення для відновлення його порушеного права можуть бути позовні вимоги, які стосуються дій та зобов'язань пов'язаних саме з цим коригуванням.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що податковим органом не доведено правомірності своїх дій щодо викладення в акті перевірки висновків про нереальність здійснення господарських операцій з контрагентами та коригування показників податкової звітності, сформованих на підставі цих операцій, а тому суд вважає за необхідне адміністративний позов в цій частині позовних вимог задовольнити, в іншій частині позивачу відмовити.

Керуючись ст.ст.158-163, 254 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Приватного підприємства фірми "ТТЛ-СІСТЕМ" до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Дніпропетровській області щодо викладення в Акті перевірки від 11.07.2013р. №177-22/5-34550095 висновків про визнання відсутності у Приватного підприємства фірми "ТТЛ-СІСТЕМС" (код за ЄДРПОУ 34550095) об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям у період 2011-2012 роки.

Визнати протиправними дії Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Дніпропетровській області щодо коригування показників податкової звітності Приватного підприємства фірми "ТТЛ-СІСТЕМС" (код за ЄДРПОУ 34550095) за період 2011-2012 роки в інформаційній системі "Податковий блок" на підставі Акту перевірки від 11.07.2013р. №177-22/5-34550095.

Зобов'язати Західно-Донбаську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міністерства доходів і зборів у Дніпропетровській області відновити в інформаційній системі "Податковий блок" показники податкової звітності Приватного підприємства фірма "ТТЛ-СІСТЕМС" (код за ЄДРПОУ 34550095), що зазначені Приватним підприємством фірма "ТТЛ-СІСТЕМС" (код за ЄДРПОУ 34550095) у додатках 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість за період 2011-2012 роки при нарахуванні та сплаті податку на додану вартість та податку на прибуток при проведенні господарських операцій з ПП "ATM" (код за ЄДРПОУ 24606641), ТОВ "СТАРТ-Д" (код за ЄДРПОУ 32694059), ТОВ "МАТАДОР" (код за ЄДРПОУ 31820299), ТОВ ГАЛАКТИКА-М" (код за ЄДРПОУ 31890900), ТОВ "ФЕРРІТ-Д" (код за ЄДРПОУ 36441206).

В іншій частині позову - відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст виготовлено 06.09.2013 року.

Суддя О.С. Луніна