Постанова

від 16.08.2013 по справі 804/9904/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2013 р. Справа № 804/9904/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луніна О.С.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Приватного науково-виробничого підприємства „Союз" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

19 липня 2013 року Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного науково-виробничого підприємства „Союз" (далі - відповідач) про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків в розмірі 3 044,70 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву від 06.08.2013 р. про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі. В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що у зв'язку з неповною сплатою страхових внесків за 9 місяців 2010 року у підприємства виникла заборгованість в розмірі 3 044,70 грн.

Відповідачу надіслана ухвала про відкриття провадження та судова повістка на адресу, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, рекомендованим поштовим відправленням, але повернута на адресу суду 05.08.2013 року у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідач - Приватне науково-виробниче підприємство „Союз" зареєстроване як юридична особа 21.05.1999 року Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців України, ідентифікаційний код 30421933, та зареєстроване за № 120040001823 як страхувальник, відповідно до заяви від 22.02.2002 р. в Ленінській районній виконавчій дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Приватне науково-виробниче підприємство „Союз" надало до Ленінської районної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за 9 місяців 2010 року, відповідно до якого заборгованість за страхувальником на кінець звітного періоду становить 3 044,70 грн.

12.04.2014 року Ленінською районною виконавчою дирекцією Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на адресу Приватного науково-виробничого підприємства „Союз" направлено лист-вимогу № 03-23-462, в якому зазначено, що станом на 01.04.2013 р. у відповідача існує заборгованість по сплаті страхових внесків за минулі роки у розмірі 3 044,70 грн.

На адресу Ленінської районної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності повернувся конверт з відміткою про неможливість вручення конверту Приватному науково-виробничому підприємству „Союз".

Відносини, що виникають між суб'єктами системи державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III.

Відповідно до абз. 5 п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-IV від 08.07.2010 р. стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до ст. 21 Закону України №2240-ІІІ (в редакції, чинній на час виникнення правовідносин) розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, щорічно за поданням Кабінету Міністрів України встановлюється Верховною Радою України відповідно для роботодавців і застрахованих осіб у відсотках: для роботодавців - до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб; для найманих працівників - до сум оплати праці, які включають основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб; для застрахованих осіб, зазначених у частинах другій і третій статті 6 цього Закону - до сум оподатковуваного доходу (прибутку).

Страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, нараховуються в межах граничної суми заробітної плати (доходу), що встановлюється щороку на рівні п'ятнадцяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, та є розрахунковою величиною при обчисленні допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітності та пологах.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону №2240-ІІІ страхувальник - роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником (у тому числі фізичною особою, яка не має статусу підприємця та використовує найману працю, через ухилення від подання заяви про взяття на облік як платника страхових внесків) або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

Відповідно до п.5.1 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів ФСС з ТВП № 16 від 26.06.2001р. не сплачені в строк страхові платежі стягуються в доход Фонду зі страхувальника, згідно з Порядком надіслання органам державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків та інформації про скасування або зміну суми нарахованого податкового зобов'язання за рішенням суду (господарського суду) від інших контролюючих органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2001р. №1387, та Угоди про інформаційне співробітництво між Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Державною податковою адміністрацією України від 25.04.2003р. Указані платежі можуть стягуватись із страхувальника також у судовому порядку.

Інструкцією про порядок надходження, обліку та витрачання коштів ФСС з ТВП №16 від 26.06.2001р. (яка діяла на час виникнення заборгованості) закріплено, що суми донарахованих платежів, штрафних та фінансових санкцій, передбачених Законом №2240-ІІІ, які не перераховані на рахунок Фонду у визначений строк, вважаються недоїмкою.

Пунктом 9.1 вказаної Інструкції передбачено, що спори, які виникають з правовідносин за базовим Законом №2240-ІІІ та цією Інструкцією, вирішуються органами Фонду та в судовому порядку.

Згідно до ч. 7 п. 5.5 Статуту Фонду соціального страхування з тимчасової втрати і працездатності із змінами і доповненнями, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 05.06.2001 № 9 інтереси страховика в судових та інших органах представляє виконавча дирекція обласного відділення Фонду.

Відповідно до абз. 5 ч. 7 розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Приватного науково-виробничого підприємства „Союз" про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків є обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Приватного науково-виробничого підприємства „Союз" про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Приватного науково-виробничого підприємства „Союз" (код ЄДРПОУ 30421933) на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (р/р 25604232301002 в ПАТ КБ „Надра", м.Київ, Центр, МФО 380764, код ЄДРПОУ 26049920, одержувач-Ленінська районна виконавча дирекція Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності) суму недоїмки по сплаті страхових внесків в розмірі 3 044,70 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя О.С. Луніна