Постанова

від 01.10.2013 по справі 804/11778/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2013 р. Справа № 804/11778/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Павловського Д. П. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торіс-Плюс" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління міндоходів у Дніпропетровський області про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ :

06 вересня 2013р. до суду надійшов даний адміністративний позов, у якому позивач просить визнати протиправними дії Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління міндоходів у Дніпропетровський області щодо не визнання податкової декларації з податку на додану вартість за період квітень 2013 року як податкової звітності, скасувати рішення Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська Головного управління міндоходів у Дніпропетровський області № 13984/10/18.2-15 від 15.05.2013 року, просить зобов'язати Лівобережну МДПІ у м. Дніпропетровську Головного управління міндоходів у Дніпропетровський області, прийняти податкову декларацію ТОВ «Торіс - Плюс» (код ЄДРПОУ 33473413) з податку на додану вартість за період квітень 2013 року з додатками датою її фактичного отримання а саме 13.05.2013 року, зобов'язати Лівобережну МДПІ у м. Дніпропетровську відобразити показники податкової декларації ТОВ «Торіс-Плюс» з подану на додану вартість за період квітень 2013 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку ТОВ «Торіс - Плюс».

Позовні вимоги обґрунтовано адміністративним позовом від 06.09.2013р. та уточненням.

Представники сторін не заперечували проти розгляду даної справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищевказане, суд ухвалив розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

20.05.2013 року на адресу позивача надійшло рішення № 13984/10/18.2-15 від 15.05.2013 року щодо податкової звітності, у якому Лівобережна МДПІ м. Дніпропетровська зазначає, що податкова декларація ТОВ «Торіс-Плюс» за період квітень 2013 року, не вважається податковою звітністю.

Також, у судовому засіданні були досліджені письмові докази, а саме: копії декларації з податку на додану вартість за період квітень 2013 року, копія рішення Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська № 13984/10/18.2-15 від 15.05.2013 року.

Таким чином, необхідно зазначити наступне.

Лівобережна МДПІ 13.05.2013 отримала від Позивача податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2013 року, направлену засобами поштового зв'язку.

У зв'язку з тим, що свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Торіс-Плюс» від 24.01.2006 за №04346084 було анульоване рішенням Лівобережної МДПІ про анулювання реєстрації платника ПДВ від 27.07.2011 року № 1078, декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року не вважається податковою.

Пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України (далі Кодекс) визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 10 розділу І Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 25.11.2011р. N1492 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 року за N1490/20228 визначено, що податкова звітність подається до органу державної податкової служби особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість згідно з вимогами розділу V Кодексу.

До того ж п. 48.4 ст. 48 Кодексу встановлено, що форма податкової декларації додатково може містити обов'язкові реквізити, зокрема індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Пунктом 48.7 статті 48 Кодексу зазначено, що податкова звітність, складена з порушенням норм статті 48 Кодексу не вважається податковою декларацією.

Відповідач листом від 15.05.2013 №13984/10/18.2-15 повідомила керівництво ТОВ «Торіс-Плюс», що декларація з податку на додану вартість за квітень 2013 року не вважається податковою.

Відповідно до п.п. «ж» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо, зокрема в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Згідно з п. 183.12 ст. 183 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих як платники податку.

Відповідно до п. 2.3 розділу II Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 N1394, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.11.2011 за N1369/20107 формування та ведення Реєстру здійснює центральний орган державної податкової служби. Дані Реєстру передаються до податкових органів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні податкові органи), а також податкових органів у районах, містах, районах у містах, міжрайонних, об'єднаних та спеціалізованих податкових органів (далі - районні податкові органи ).

Враховуючи вищезазначене, поновлення статусу ТОВ «Торіс-Плюс» як платника податку на додану вартість реєстрі платників податку на додану вартість відноситься до компетенції лише ДПС України, а відтак на момент подання означеної декларації ТОВ «Торіс-Плюс» було відсутнє в реєстрі платників податку на додану вартість.

Отже, враховуючи те, що документ поданий платником податків ТОВ «Торіс-Плюс» не відповідав вимогам податкової звітності, а саме - підприємство у квітень 2013 року не було платником податку на додану вартість, а вказаний документ не був визнаний як податкова звітність, в наслідок чого підстави для занесення до баз даних податкової звітності законодавчо відсутні.

Відповідно до п.14 ст. 19 Закону, у разі неподання юридичної особи протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційний картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційною картки про пр підтвердження відомостей про юридичну особу.

Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими і не підлягають задоволенню, оскільки Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська не було прийнято декларацію з податку на додану вартість ТОВ «Торіс - Плюс» за період квітень 2013 року правомірно, оскільки 25.07.2013 року було анульовано свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ «Торіс - Плюс» на підставі того що державним реєстратором був внесений запис до реєстраційної картки про відсутність юридичної особи ТОВ «Торіс - Плюс» за місцезнаходженням.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.П. Павловський