Постанова

від 28.10.2013 по справі 807/2944/13-а

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2013 рокум. Ужгород№ 807/2944/13-а

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Плеханова З.Б.

при секретарі Стенавській А.

за участю осіб, які беруть участь у справі:

позивача: Приватне підприємство "Гранд 2000", представник - Худобін І.В., Стадник І.В.

відповідача: Державна податкова інспекція у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області представник - Попельський С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Приватне підприємство "Гранд 2000" до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно достатті 160 частини 3 КАС України 28 жовтня 2013 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 01 листопада 2013 року .

Приватне підприємство "Гранд 2000" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач не погоджується із наступним податковим повідомленням - рішенням: рішення №0001092202 від 05.06.2013 року, згідно якого товариству було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 380614,12 гри., застосовано фінансову санкцію в сумі - 95153,53 грн.

Визначення суми грошового зобов'язання було здійснено за результатами проведеної перевірки, на підставі Акту від 22.05.2013р . № 1846/22-02/306968.

Позивач не погоджується із висновком, зробленим в Акті перевірки від 22.05.2013р. № 1846/22-02/306968 «Про результати позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «Гранд 2000» з питань достовірності та повноти нарахування ПДВ за липень-грудень 2010 року, під час взаємовідносин з ПП «Прем'єрпродукт -Львів» (код за ЄДРПОУ 36587111)», прийнятим рішенням і заперечує проти нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 380614,12 грн., та застосуванням фінансової санкції в сумі - 95153,53 грн.

На підставі вищенаведеного позивач просить скасувати податкове повідомлення - рішення прийняте на підставі акту перевірки від 22.05.2013р. № 1846/22-02/306968.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з мотивів, викладених у позовній заяві.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнав з мотивів викладених у письмових запереченнях . Позовні вимоги вважає безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи з огляду на наступне:

У зв'язку з допущеними позивачем порушень норм закону, на підставі Акту перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №0001092202, яким було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 380614,12 гри., застосовано фінансову санкцію в сумі - 95153,53 грн.

Аналізом фінансово-господарської діяльності ПП „Гранд 2000" проведеним на підставі зібраних матеріалів, а саме: матеріалів перевірки проведеної ДПІ у Жовківському районі Львівської області ДПС з питань взаєморозрахунків з ПП «СТК Молоко» за період з 01.07.2010р. по 31.12.2010р. №676 /23-0 36587111 від 17.05.2011р., інформації від платника податків встановлено, що операції між ПП „Гранд 2000" та ПП Прем'єрпродукт-Львів» за період з 01.07.2010р. по 31.12.2010р були відсутніми, оскільки, як зазначає відповідач, не підтверджено факт отримання ПП «Прем'єрпродукт-Львів» товарів від ПП «СТК Молоко» . Відповідач, наголошує на тому, що господарські операції між ПП «СТК Молоко» та контрагентами - постачальниками не підтверджуються виходячи з врахуванням реального часу здійснення операцій, місцезнаходженням майна, наявності трудових ресурсів, виробничих та складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності, та неможливо підтвердити факт відвантаження ПП «Прем'єрпродукт-Львів» продуктів харчування у липні-грудні 2010 року покупцям.

В ході перевірки з використанням даних перегляду результатів співставлення автоматизованої системи аналітичної системи ІС «Податковий блок» ,як зазначає відповідач, встановлено , що ПП „Гранд 2000" безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок отриманих від ПП «Прем'єрпродукт -Львів», товарів на загальну суму ПДВ 380614,12 грн .

У зв'язку з вищезазначеним, Державна податкова інспекція у м.Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області, вважає , що податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатської області повідомлення-рішення від 05.06.2013 року № 0001092202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 380614,12 та застосовано штрафну фінансову санкцію в сумі 95153,52 грн. є законними та не підлягає скасуванню. А тому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті , суд приходить до наступних висновків.

Згідно Витягу є ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та Згідно Довідки № 0249/07 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ПП "Гранд 2000" зареєстроване за адресою 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вулиця Генерала свободи, будинок 9, квартира 14, ідентифікаційний код 30696887 ( а.с. 70,73).

На підставі наказу № 428 від 30.04.2013 року, 22.05.2013 року працівниками ДПІ у м. Ужгороді Закарпатської області ДПС, було здійснено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП „Гранд 2000" з питань достовірності та повноти нарахування ПДВ за липень-грудень 2010 року під час взаємовідносин з ПП «Прем'єрпродукт -Львів». ( а.с. 25 т.2).

За результатом перевірки складено Акт від 22.05.2013р. № 1846/22-02/306968 та винесено податкове повідомлення-рішення №0001092202 від 05.06.2013 р, де вказується: «що згідно з підпунктом 54.3.1 пункту 54.3 статті 54, та відповідно до п. 120.1 статті 120 Податкового кодексу України № 2755 від 02.12.2010 р. на підставі Акту перевірки від 22.05.2013 р. № 1846/22-02/30696887 встановлено порушення п. 1.4 ст.1 пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. З, п.4.1 ст.4. , пп. 7.4.1 п. 7.4.4. п.п7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 від 03.04.1997 р. (із змінами і доповненнями) у зв'язку з чим, збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 380614,12 гри., застосовано фінансову санкцію в сумі - 95153,53 гри.»( а.с. 5-29).

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач скористався правом досудового оскарження та звернувся до відповідача зі скаргою про скасування прийнятого податкового повідомлення-рішення від 05,06.2013 року №0001092202 ДШ у м. Ужгороді Закарпатської області.

Головне управління Міндоходів у Закарпатській області у своєму Рішенні від 15.08.2013 р. № 364/10/10244 частково скасовує податкове повідомлення-рішення від 05.06.2013 року №0001092202 ДПІ у м. Ужгороді Закарпатської області в частині 95153,53 грн. штрафної санкції, застосованої з посиланням на п. 120.1 ст. 12 Податкового кодексу України і збільшує суму грошового зобов'язання, визначену податковим повідомленням-рішенням від 05.06.2013 року №0001092202 ДПІ у м. Ужгороді Закарпатської області на 95153,53 грн., штрафної санкції на підставі п.123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.( а.с. 51-55 т.1).

На сторінці 25 Акту ДПІ у м. Ужгороді робить висновок про те, що за результатами перевірки ПП «Гранд 2000» порушив п. 1.4, ст. 1 , п.п.З.І.1, п.3.1 ст. З, п.4.1 ст. 4, п.п. 7.4.1, п.7,4.4, п,7.4.5, п.7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (із змінами і доповненнями), внаслідок чого, зменшено податковий кредит підприємства на загальну суму 380 614,12 грн., та відповідно збільшено податкове зобов'язання по податку на додану вартість на суму 380 614,12 грн.(а.с. 29 т.1). Причиною збільшення податкового зобов'язання послужили:

- Акт ДПІ у Жовківському р-ні, Львівської області ДПС від 17.05.2011 року №676/23-0/36587111 «Про результати позапланової перевірки ПП «Прем"єрпродукт- Львів» з питань взаєморозрахунків з ПП «СТК-Молоко» (36548926) м. Житомир за період з 01.07.2010 р по 31.12.2010 р. ( а.с. 28-77 т.2) ;

-матеріали документальної невиїзної перевірки ПП «СТК - Молоко» за період з 01.06.2010 року по 31.08.2010 року.;

-Акт від 13.10.2010 року № 7838/7/23-2/36548926 наданий ДПІ у м. Житомирі;

- матеріали документальної невиїзної перевірки ПП «СТК-Молоко»за грудень 2010 року по січень 2011 року ;

Акт від 15.03.2011 року № 1090/23-1/36548926 наданий ДПІ у м. Житомирі;

- довідка ПП «СТК - Молоко» про виявлення в ході перевірки ознак нікчемності угод між ПП «СТК - Молоко» та ПП «Прем'єрпродукт - Львів» ,надана ДПІ у м. Житомирі,

дані «Системи автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів» на рівні ДПА України, які надійшли до ДІЇ м. Ужгороді.

Як вбачається з матеріалів справи , на основі вище наведених матеріалів, ДПІ у м. Ужгороді робить висновок про неможливість підтвердження факту отримання товарів ПП «Гранд 2000» від ПП«Прем'єр продукт-Львів» в період з 01.07.2010 по 31.12.2010 р., так як, не підтверджено поступлення товарів від ПП «СТК - Молоко» на ПП «Премєрпродукт - Львів" вказаному періоді на суму ПДВ 380 614,12грн. А також, ДПІ у м. Ужгороді вказує, що в результаті співставлення автоматизованої. аналітичної системи ІС «Податковий блок» встановлено, що ПП «Гранд 2000" безпідставно сформував податковий кредит за рахунок отримання від ПП «Прем'єр продукт - Львів» товарів на загальну суму ПДВ 380 614,12 грн. (а.с. 27 т.1).

На сторінках 4-2,1 вище вказаного Акту ДПІ у м. Ужгороді, посилаючись на матеріали, які поступили із ДПІ у Жовківському районі Львівської області і ДПІ у м. Житомирі описують комерційно - правові відносини між ПП «Піщепром», ВАТ «Молочник», ПП «СТК - Молоко» тощо. та кримінальні справи.

Судом встановлено, що з вище переліченими підприємствами ПП«Гранд 2000» комерційно - правових відносин не підтримував, по кримінальних справах не проходив.

Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. Що підтверджується позицією Судів України ( а.с.58-69 т.1).

Посилаючись на норми Цивільного кодексу України, зокрема на ст. ст. 203; 215 216; і т.д. ЦК України ДПІ, не звертаючись до судових інстанцій, визнають відносини між суб'єктами господарювання не чинними (безтоварними), в тому числі між ПП «Прем'єрпродукт - Львів» та ПП «СТК - Молоко», посилаючись на норми цивільного права ДПІ проігнорувала ч.3. ст. 228 ЦК України ст. 207 Господарського кодексу України, де чітко прописано «доводити недійсність правочинів (господарських зобов'язань) органи державної податкової служби зобов'язані виключно у судовому порядку.

Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочин - це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір - це домовленість (погоджена дія) двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (стаття 626 ЦК). За змістом, правочин не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (частика І статті 203 ЦК). Приписи частини 1 статті 203 ЦК узгоджуються з наступними нормами: « під нікчемним правочином необхідно розуміти правочин, недійсність якого встановлена законом». Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачена презумпція правомірності правочину, під якою розуміється те, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Презумпції правомірності правочину є важливою гарантією реалізації цивільних прав учасниками цивільних відносин, які зчиняючи правочин, діють правомірно. При цьому, не вимагається прямої вказівки на правомірність тих чи інших дій в акті цивільного законодавства: достатньо, що закон не визначає ці дії, як забороненої. Спростувати презумпцію правомірності правочину можливо лише у випадку, коли недійсність правочину передбачена прямою нормою закону, так само, як застосувати наслідки такого правочину можливо лише за санкціями, встановленими законом.

Статтею 21.5 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі, визнання такого правочину недійсним, судом не вимагається.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.13.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ ,про визнання правочинів недійсними» визначений перелік правочинів, які є нікчемними, як такі, що порушують публічний порядок (ст. 228 ЦК України): правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, правочики, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи,держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Укладений правочин не визнавався недійсними у судовому порядку.

Вказані висновки підтверджуються ст. 20 Податкового кодексу України, і відповідно до якої, органам державної податкової служби України не надано повноважень, щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та або нікчемними.

Щодо неспівпадіння даних автоматизованої системи ІС «Податковий блок», в і результаті чого, на думку ДПІ, ПП «Гранд 2000» безпідставно сформував податковий кредит за рахунок отримання від ПП «Прем'єрпродукт - Львів», товарів на загальну суму ПДВ 380614,12 грн. то це питання спростовується Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2010 року у справі 2а - 7522/10/2010,1 якою Суд зобов'язав ДПІ у місті Житомирі «СТК - Молоко». Вказана постанова, Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2011 року залишена в силі.( ст.. 176-185 т.1).

Щодо висновку ДПІ у м. Ужгороді про те, що ПП «Гранд 2000» не отримував товарів від ПП «Прем'єрпродукт - Львів», то свідченням достовірності проведення господарських операцій, згідно до Закону України " Про бухгалтерський облік та звітність в Україні" , є первині документи та податкові накладні, які були надані до перевірки ( а.с. 26 т.1), та господарська діяльність по поставкам отриманого товару у магазини Закарпатської області , що підтверджено видатковими, товарно-транспортними та податковими накладними, які включені до реєстрів виданих та отриманих податкових накладних відповідних періодів ( а.с. 145-175).

ДПІ у м. Ужгороді, після проведення перевірки, в ході якої були перевірені всі первинні документи, що стосуються фінансово-господарської діяльності по операціях з ГШ «Прем'єрпродукт-Львів», не наводить в Акті перевірки жодного доказу, щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, не посилається на жодний первинний документ, який би засвідчив безтоварність операцій і доводив би навмисне завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 380614,12 грн.

Посилання відповідача на Акт ДПІ у Жовківському р-ні, Львівської області ДПС від 17.05.2011 року №676/23-0/36587111 «Про результати позапланової перевірки ПП «Прем"єрпродукт- Львів» з питань взаєморозрахунків з ПП «СТК-Молоко» (36548926) м. Житомир за період з 01.07.2010 р по 31.12.2010 р. , Акт від 13.10.2010 року № 7838/7/23-2/36548926 наданий ДПІ у м. Житомирі; Акт від 15.03.2011 року № 1090/23-1/36548926 наданий ДПІ у м. Житомирі не може братися до уваги, а їх висновки суд не визнає належними та допустимими доказами у звязку з винесеними судовими рішеннями , які набули законної сили ( т. 1 а.с. 176-250, т.2 а.с. 1-18).

Згідно до ст, 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України.

У відповідності до ст. 69 КАСУ доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи. Згідно положень статті 70 КАСУ належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень у відповідності до ч.2 ст.71 КАСУ обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, з'ясувавши обставини у справі в судовому засіданні на підставі досліджених письмових доказів, суд приходить до висновку, що відповідачем не достатньо доведено правомірність оскаржуваних рішень, у зв'язку з чим позовні є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов Приватне підприємство "Гранд 2000" до Державна податкова інспекція у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області - задовольнити.

Визнати незаконними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.06.2013 року № 0001092202 ДПІ у м . Ужгороді

3. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови в повному обсязі.

Суддя З.Б. Плеханова