Постанова

від 11.10.2013 по справі 809/2763/13-а

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2013 р. Справа № 809/2763/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Скільського І.І.

при секретарі Ткачук І.М.,

за участю:

представників позивача - Василюка М.В., Гринь О.С.,

представника відповідача - Токара В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Захід»

до відповідача: Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000452200, №000048220, №0000492200 від 29.08.2013 року ,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-Захід»(далі-позивач) звернулося в суд із адміністративним позовом до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (далі-відповідач), про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000452200, №000048220, №0000492200 від 29.08.2013 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що вказані податковим органом у акті позапланової виїзної документальної перевірки №174/09-05-22/30906034 від 15.08.2013 року, обставини не є доказом безтоварності операцій між ТОВ «Транс-Захід» та ТОВ «Спец Торг Трак», ПП «Славія Авто», не свідчить про неправомірне формування податкового кредиту з податку на додану вартість чи заниження податку на прибуток підприємств. Недотримання контрагентами позивача ТОВ «Спец Торг Трак», ПП «Славія Авто» податкової дисципліни, не має правового значення для ТОВ «Транс-Захід», оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за наявності факту здійснення господарської операції. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями. Жодна норма чинного законодавства не покладає на платника податків повноваження щодо контролю за справлянням податків його контрагентами, не зобов'язує платника податків накопичувати у себе документи, які не відносяться до власної господарської діяльності, а також, не передбачає делегування функцій податкових органів, щодо збирання доказів діяльності інших суб'єктів господарської діяльності.

Представники позивача в судовому засіданні пред'явлений позов підтримали в повному обсязі, з підстав наведених у позовній заяві, надали аналогічні за змістом пояснення, просили позов задовольнити, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000452200, №000048220, №0000492200 від 29.08.2013 року.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечив з підстав наведених у письмових запереченнях, що містяться в матеріалах справи (т.2, а.с. 87-89). Просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступне.

ТзОВ «Транс-Захід» 25 жовтня 2000 року зареєстроване Долинською районною державною адміністрацією Івано-Франківської області, як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, включене в ЄДРПО України та являється платником податку на додану вартість.

Згідно довідки з ЄДРПОУ основними видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: 49.41-вантажний автомобільний транспорт, 45.19-торгівля іншими автотранспортними засобами, 45.20-технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, 46.42 - оптова торгівля одягом і взуттям, 46.73-оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, 68.20-надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (т.1 а.с.16).

15.08.2013 року Долинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Транс-Захід» з питань взаємовідносин із: ТОВ «Спец Торг Трак» в частині податку на додану вартість за квітень, травень, червень 2011 року та в частині податку на прибуток за період з 01.04.2011 року по 30.09.2011 року, ПП «Славія Авто» в частині податку на додану вартість за серпень, жовтень, грудень 2011 року та в частині податку на прибуток за період з 01.07.2011 року по 31.03.2012 року, ТОВ «Сіопт» в частині податку на додану вартість за вересень 2010 року тривалістю 5 робочих днів з 15.08.2013 року.

Перевіркою встановлено порушення ТзОВ «Транс-Захід»: -п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток від діяльності, що не підлягає патентуванню всього в сумі 39099 грн., в тому числі за 2 квартал 2011 року в сумі 20604 грн., за 3 квартал 2011 року в сумі 8692 грн., 4 квартал 2011 року в сумі 9803 грн.; -пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 та 201.4, п. 201.6, п.201.1 ст.201, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України в результаті чого ТзОВ «Транс-Захід»завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду р.19 декларації на суму 33999 грн., в.т.ч. за березень 2011 року на суму 3327 грн., за квітень 2011 року на суму 4811грн., за травень 2011 року на суму 2963 грн., за червень 2011 року на суму 6816 грн., за липень 2011 року на суму 2606 грн., за серпень 2011 року на суму 4953 грн., за жовтень 2011 року на суму 4118 грн., за грудень 2011 року на суму 4405 грн., а також занижено до сплати в бюджет податку на додану вартість на суму 33999 грн., в.т.ч. за квітень 2011 року на суму 3327 грн., за травень 2011 року на суму 4811 грн., за червень 2011 року на суму 2963 грн., за липень 2011 року на суму 6816 грн., за серпень 2011 року на суму 2606 грн., за вересень 2011 року на суму 4953 грн., за листопад 2011 року на суму 4118 грн., за січень 2011 року на суму 4405 грн.

За результатами перевірки Долинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області складено Акт №174/09-05-22/30906034 від 15.08.2013 року (т.1 а.с.17-42).

На підставі вищевказаного акта перевірки та встановлених порушень відповідачем винесено наступні податкові повідомлення рішення:

-№ 0000452200 від 29.08.2013 року яким ТзОВ «Транс-Захід» нараховано грошове зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за основним платежем 39099 грн.(т.1 а.с.56);

-№ 0000482220 від 29.08.2013 року яким ТзОВ «Транс-Захід» зменшено суму бюджетного відшкодування (в тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 39999 грн., та 6468 грн., - штрафні (фінансові ) санкції (штрафи) (т.1 а.с.57);

-№ 0000492200 від 29.08.2013 року яким ТзОВ «Транс-Захід» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 33999 грн. (т.1 а.с.58).

Щодо правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень № 0000452200, № 0000482220 та № 0000492200 від 29.08.2013 року, слід зазначити наступне.

Згідно акту перевірки №174/09-05-22/30906034 від 15.08.2013 року в основу висновків податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, стали дані зустрічних звірок постачальників ТзОВ «Транс-Захід», якими зокрема встановлено: -ТОВ «Спец Торг Трак» не було підтверджено фактичної поставки товару зазначеному суб'єкту господарської діяльності від контрагента - ТОВ «Перша технологічна компанія СТГ»; - ПП «Славія Авто» не було підтверджено фактичної поставки товару від основних контрагентів-постачальників підприємства (ТОВ «БТК Євробуд», ТОВ «Юридична фірма «Фортеця», ТОВ «Інтеграл Ай Ті», ТОВ «Грант-Буд-Сервіс»).

На переконання податкового органу ТОВ «Спец Торг Трак» та ПП «Славія Авто» не могли поставити товарно-матеріальні цінності ТзОВ «Транс-Захід», так як не отримали їх від своїх контрагентів у ланцюгу постачання від виробника товарів. Господарські операції ТзОВ «Транс-Захід» із ТОВ «Спец Торг Трак» та ПП «Славія Авто» фактично не відбулися, оформлення первинних бухгалтерських документів не мало на меті настання реальних наслідків, а лише отримання безпідставної податкової вигоди що полягає у заниженні податку на прибуток підприємств та неправомірного формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Як встановлено судом, позивачем було укладено 19.10.2009 року, договір довгострокового постачання із ТзОВ «Спецторг Трак», та 10.08.2011 року договір купівлі-продажу автозапчастин з ПП «Славія-авто».

Щодо господарських операцій із контрагентом ТзОВ «Спецторг Трак» слід зазначити наступне.

ТзОВ «Спецторг Трак» (код за ЄДРПОУ 36701368), станом на момент здійснення правовідносин із позивачем, був зареєстрований, як платник податку на додану вартість, що не заперечувалось сторонами в судовому засіданні.

Згідно укладеного між позивачем та ТзОВ «Спецторг Трак» договору довгострокового постачання №019 від 23 жовтня 2009 року, ТзОВ «Спецторг Трак» зобов'язувався поставляти ТзОВ «Транс-Захід» товар (в тому числі, але не виключно - запасні частини для вантажних автомобілів та напівпричепів (причепів), автохімію, мастила, (оливи), супутні товари для автотранспорту та інше) за замовленням окремими партіями за цінами в асортименті (за номенклатурою) та кількості, що остаточно погоджуються сторонами в накладних, які є невід'ємною частиною Договору (т.1 а.с.59).

Факт виконання поставки товарів підтверджується первинною документацією, зокрема, видатковими та податковими накладними, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631,6442 (контрагенти, замовлення), платіжними дорученнями, виписками по рахунку за лютий, березень, квітень, травень, червень липень 2011 року (т.1 а.с. 61-250 та т.2 а.с. 1-58), наказами по підприємству № 65,88,100 та подорожними листами вантажного автомобіля (т.2 а.с.103-110) вказані документи були представлені також і для перевірки, що висвітлено в акті перевірки від 15 серпня 2013 року та не заперечувалось податковим органом.

Щодо господарських операцій із контрагентом ПП «Славія-авто» слід зазначити наступне.

Приватне підприємство «Славія авто» (код за ЄДРПОУ 30918296), станом на момент здійснення правовідносин із позивачем, був зареєстрований, як платник податку на додану вартість, що не заперечувалось сторонами в судовому засіданні.

Згідно укладеного між позивачем (Покупець) та ПП «Славія авто» (Продавець) договору купівлі-продажу автозапчастин №108102 від 10 серпня 2011 року, Продавець зобов'язувався передати у власність Покупця товар - автозапчастини, а Покупець прийняти та оплатити їх на умовах договору. (т.1 а.с.179).

Факт виконання поставки товарів підтверджується первинною документацією, зокрема, видатковими та податковими накладними, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 (контрагенти, замовлення), платіжними дорученнями, виписками по рахунку, за серпень, жовтень, грудень 2011 року (т.2 а.с.59-82), вказані документи були представлені для перевірки, що висвітлено в акті перевірки від 15 серпня 2013 року та не заперечувалось податковим органом.

Вищенаведені обставини, підтверджені належними первинними документами вказують про реальність господарських операцій, які мали місце між позивачем - ТОВ «Спец торг Трак» та ПП «Славія авто» та спростовують доводи відповідача, наведені в письмових запереченнях.

Також, судом встановлено, та не заперечувалось сторонами, що відповідачем своїми Довідками «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Транс-Захід» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок» підтверджено право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за квітень, травень, червень, серпень, жовтень, грудень 2011 року (у тому числі 33 999.00 грн.), та повністю відшкодовано товариству із державного бюджету України.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

В пункті 198.6 статті 198 ПК України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податку на прибуток приватних підприємств, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Наведені в акті перевірки та у запереченні обґрунтування відповідача, що первинні документи позивача не підтверджують факт придбання послуг, не є свідченням реальності господарських операцій та містять недостовірні дані щодо змісту господарських операцій, що в сукупності вказує на те, що господарські операції між ТзОВ «Транс-Захід та ТОВ «Спецторг Трак» ПП «Славія авто» фактично не відбулися, складені з метою формування податкової вигоди, на думку суду є необґрунтованим та безпідставним, оскільки опираються виключно на результати позапланової документальної виїзної перевірки ТзОВ «Спецторг Трак» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Перша технологічна компанія-СТГ» та даних акта від 18.07.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Славія Авто»», натомість встановлені судом обставини та досліджені докази, які ці обставини підтверджують, вказують на те, що господарські операцій між позивачем та ТОВ «Спец торг Трак» ПП «Славія авто», мали місце в реальному часі, підтверджують наявність господарської мети та рух активів в процесі здійснення господарської діяльності товариства, встановлюють зв'язок між фактом придбання товарів та господарською діяльністю товариства.

Крім цього, наявні в матеріалах справи копії первинних документів відповідають їх змісту та містять всі необхідні реквізити первинних документів, що фіксують факти здійснення операцій по поставці автозапчастин.

З огляду на вищенаведене суд зазначає, що ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку, при цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Таким чином, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Враховуючи практику Європейського Суду з прав людини, а саме у справі "Булвес" АД проти Болгарії (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини в своєму рішенні від 22.01.2009 року зазначив, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки для отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Правову позицію Вищого адміністративного суду України, зокрема, викладену у постанові від 24.05.2012 року (Справа №К-26149/10), що відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарських операцій, вчинених між останнім у ланцюгу постачань платником податків.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частиною другою цієї статті передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З врахуванням тієї ж судової практики Вищого адміністративного суду України (Ухвала ВАСУ від 03.04.2013 року №К/800/2309/13), слід зазначити, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов'язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

Приписами частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Факт сплати позивачем до бюджету судового збору в розмірі 2294,00 грн., підтверджується платіжним дорученням за №1542 від 06.09.2013 року (т.1 а.с.3).

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області за №000045220, №000048220, №000492200 від 29.08.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Захід» сплачений судовий збір в розмірі 2294,00 гривень.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Скільський І.І.

Постанова складена в повному обсязі 16.10.2013 року.