Постанова

від 21.10.2013 по справі 810/3682/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 жовтня 2013 року 810/3682/13-а

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства «Лан» Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Інвест Україна»

до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Дочірнє підприємство «Лан» Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Інвест Україна» (надалі - позивач) з позовною заявою до Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 07.05.2013 №0000582200.

У ході розгляду справи, судом встановлено, що у зв'язку із проведенням реорганізації, Яготинську міжрайонну державну податкову інспекцію Київської області Державної податкової служби було реорганізовано в Переяслав-Хмельницьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Київській області.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про заміну відповідача - Яготинську міжрайонну державну податкову інспекцію Київської області Державної податкової служби було на Переяслав-Хмельницьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Київській області у порядку письмовому провадження.

Ухвалами суду від 17.07.2013 було відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до судового слухання.

У судове засідання 21.10.2013 сторони, повідомлені належним чином про розгляд справи, не з'явились. Від представника позивача до суд надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності. Повідомлення відповідача про розгляд справи підтверджується наявною в матеріалах справи телефонограмою.

Відповідач заперечень проти позову не подав, клопотання про відкладення розгляду справи, також не подавав.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності належним чином повідомлених представників сторін та у порядку письмового провадження.

Дослідивши обставини справи та наявні у справі докази, суд встановив наступне.

За наслідками перевірки позивача, відповідач по справі склав Акт від 19.04.2013 № 209/2200/31417949 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ДП «Лан» ТОВ «Агро Інвест Україна», код ЄДРПОУ 31417949 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПФ «Агроіндустрія», код ЄДРПОУ 31149933 за квітень 2012 року».

Із Акта перевірки слідує, що відповідач встановив вчинення позивачем наступних порушень:

- п. 198.1, п. 198.3. п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме завищення податкового кредиту за квітень 2012 року в сумі 5500,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значенні по спрощеній декларації з ПДВ за квітень 2012 року в розмірі 5500,00 грн., і як наслідок заниження суми сплати податку на додану вартість, що акумулюється на спеціальному рахунку підприємства в розмірі 5500,00 грн. за липень 2012 року де строки їх перерахування визначені ст. 203 Податкового кодексу України.

В обґрунтування встановленого порушення позивачем податкового законодавства, відповідач зазначив наступне.

До Яготинської МДПІ Київської області ДПС надійшов Акт ДПІ в Оболонському районі м. Києва від 14.03.2013 № 236/22-6/31149933 про неможливість проведення зустрічної звірки . код 31149933, згідно з пп. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України від 02.12.2010, щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2012 по 30.11.2012 законодавства ПФ «Агроіндустрія». Так, відповідач вказує, що в зазначеному Акті ДПІ у Оболонському районі м. Києва зазначено, що від ГВПМ ДПІ у Оболонському районі м. києва ДПС отримано висновок № 977/07-05 від 13.03.2013 щодо наявності ознак «фіктивності» в діяльності ПФ «Агроіндустрія».

Крім того. Відповідач із Акту ДПІ в Оболонському районі м. Києва від 14.03.2013 № 236/22-6/31149933 встановив, що враховуючи те, що у ПФ «Агроіндустрія» відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, то операції ПФ «Агроіндустрія» не є господарською діяльністю підприємства в розумінні податкового законодавства України. Виходячи з вищенаведеного податковий орган, дійшов висновку, що ПФ «Агроіндустрія» здійснювала діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних із наданням податкової вигоди третім особам.

На підставі викладеного та висновку ДПІ в Оболонському районі м. Києва, відповідач дійшов висновку про нікчемність угоди укладеної між позивачем та ПФ «Агроіндустрія».

На підставі Акта перевірки від 19.04.2013 № 209/2200/31417949 відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 07.05.2013, яким збільшив позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 5500,00 грн. за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 1375,00 грн.

Досліджуючи правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд надав оцінку документам, які були досліджені і відповідачем при проведенні перевірки позивача, а саме:

- копії договору від 25.05.2012,

- копії рахунку-фактури;

- копії свідоцтва на насіння;

- копії платіжного доручення;

- копії видаткової накладної;

- копії податкової накладної.

Із вищезазначених документів слідує, що між позивачем та ПФ «Агроіндустрія» було укладено усний договір від 09.04.2012, згідно якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві насіння вівсу «Нептун» другої репродукції у кількості 11 тонн, а покупець взяв на себе зобов'язання прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах договору.

Дійсність виконання вказаного договору підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме:

- копією рахунку-фактури від 09.04.2012 № СФ-20904;

- копією свідоцтва на насіння від 20.01.20102 № 01/2001;

- копією платіжного доручення № 277;

- копією видаткової накладної від 17.04.2012 № 1704-01;

- копією податкової накладної від 13.04.2012 № 143.

Окрім того, представник позивача обґрунтовуючи господарську доцільність укладення вказаного договору, призначення товару за цим договором та використання цього товару у власному виробництві позивача, подав до суду наступні документи, а саме:

копії актів витрат насіння і садивного матеріалу; копії лімітно-забірної картки на одержання матеріальних цінностей; копії дорожніх листів трактора на посів насіння; копії дорожніх листів по скошуванню однорічної трави; копії дорожніх листів трактора по перевертанню сіна; копії дорожніх листів трактора по тюкуванню соломи та сіна; копію договору про надання послуг; копію акту приймання-передачі виконаних робіт; копію подорожнього листа вантажного автомобіля; копії реєстру прийому зерна вагарем; копії реєстру відправки зерна та іншої продукції з поля; копії ату приймання грубих і соковитих кормів.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, які складають предмет спору у даній справі, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Відповідач у справі будь-яких пояснень чи заперечень проти позову до суду не подав.

Відсутність належних доказів, які б вказували на порушення податкового законодавства, що має наслідком безумовне та чітко визначене застосування відповідних санкцій податкового законодавства, та за умов застосування презумпції правомірності рішень платника податку, передбаченого пп.4.1.4. п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), приводить суд до висновку про задоволення позову та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Щодо висновку відповідача про нікчемність угод, укладених між позивачем та ПФ «Агроіндустрія», суд зазначає наступне.

Відповідно до п.14.1.181 статті 181 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 198.1. статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема і з придбання товарів.

Зі змісту Акта перевірки, слідує, що договір, який укладено позивачем з ПФ «Агроіндустрія», за результатами господарських операцій по яких позивачем було сформовано податкове зобов'язання з податку на додану вартість, - відповідач вважає нікчемним.

Однак, суд не погоджується з висновком відповідача про невизнання за позивачем права на податковий кредит та донарахування, у зв'язку з цим ПДВ та зазначає наступне.

Чинним законодавством не передбачено такого наслідку (санкції) встановлення факту нікчемності (недійсності) правочину, як донарахування податкових платежів за такими правочинами, зокрема і платежів з ПДВ.

Донарахування податкових зобов'язань, є за своїм змістом санкцією за допущене порушення платником податку у сфері виключно податкових правовідносин, а встановлення ознак недійсності чи правомірності правочину є суть цивільних правовідносин, в сфері дії яких податкові органи не наділені управлінськими повноваженнями. Тому, висновок відповідача про недійсність (нікчемність) договору укладеного позивачем з ПФ «Агроіндустрія» в Акті перевірки не може бути належною юридичною підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та має лише інформативний характер.

Оскаржуване рішення відповідача стосується виключно донарахування позивачу як платнику податків ПДВ та нарахування штрафу у зв'язку з несплатою ПДВ в належному розмірі.

Суд звертає увагу, що з Акту перевірки слідує, що у зв'язку з діями виключно контрагентів позивача, які відповідач вважає фіктивним підприємництвом, угода між цим підприємством та позивачем є нікчемною. При цьому, відповідач не вказує на будь-які протиправні дії позивача. Зокрема, відповідач не вказує на докази безтоварності, тобто відсутності господарської операції як такої між контрагентом - ПФ «Агроіндустрія» та позивачем.

За умов відсутності вказівки та доказів вчинення позивачем правопорушення у сфері саме податкових правовідносин, застосування санкцій податкового законодавства у вигляді донарахування податкових зобов'язань та штрафу є безпідставним та необґрунтованим.

Відповідно до роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, яке викладене у постанові від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» нікчемними є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Відповідно до ч. 2 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Із матеріалів справи слідує, що відповідачем безтоварність господарської операції, проведеної на виконання договору, укладеного позивачем з ПФ «Агроіндустрія» не досліджувалась фактично, а висновки представника відповідача про фіктивність господарської операції ґрунтуються виключно на припущеннях викладених в акті перевірки контрагента позивача.

Натомість, суд вивчивши документи подані представником позивача, не може виключити дійсність проведення господарської операції на виконання договору, укладеного позивачем з ПФ «Агроіндустрія».

Всупереч вимогам частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не було подано до суду заперечень проти позову та не спростовано доводи позивача наведені у позовній заяві, а відтак позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 97 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані. Оскільки позивач вимог про стягнення судових вирита не заявляв, судові витрати стягненню на користь позивача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.05.2013 № 0000582200, прийняте Яготинською міжрайонною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Терлецька О.О.