Постанова

від 04.11.2013 по справі 815/6966/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Справа № 815/6966/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2013 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левчук О.А.,

за участю секретаря Васіної А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом дочірнього підприємства «Карго Інспекшнз ЛТД» до Державної податкової інспекції в Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13 березня 2013 року № 0000442230 та № 0000452230 та стягнення судових витрат, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та, уточнивши позовні вимоги, просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13 березня 2013 року № 0000442230 та № 0000452230 та стягнути з Державної податкової інспекції в Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (код ЄДРПОУ 38723378) судові витрати в розмірі 4 317 грн., які складаються з судового збору в розмірі 317 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 4 000 грн.. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки відповідача про порушення ДП «Карго Інспекшнз ЛТД» вимог п. 198.6 ст. 198, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, викладені в акті перевірки № 995/22-3/3074576 від 28 лютого 2013 року, на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення від 13 березня 2013 року № 0000442230 та № 0000452230, є необґрунтованими, оскільки всі необхідні первинні документи щодо придбання товарів та послуг є в наявності у ДП «Карго Інспекшнз ЛТД» та відповідають вимогам п. 9.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також містять всі дані щодо обсягів отриманого товару, його асортименту та вартості, а тому витрати на оплату товарів правомірно включені до складу валових витрат, оскільки пов'язані з господарською діяльністю позивача. Крім того, позивач зазначає, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість на підставі отриманих від ТОВ «Юкка-Трейд» податкових накладних, що підтверджується належним чином складеними первинними бухгалтерськими документами.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні з позовними вимогами не погодився, проти їх задоволення заперечував, просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. В обґрунтування заперечень зазначив, що перевіркою ДП «Карго Інспекшнз ЛТД» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала відносини з платником податків ТОВ «Юкка-Трейд» (код 34802073) за 2011 рік, встановлено фактичні взаємовідносини ДП «Карго Інспекшнз ЛТД» з ТОВ «Юкка-Трейд» за травень, червень, липень, серпень, вересень 2011 року, проте згідно наданих позивачем до перевірки документів первинного бухгалтерського та податкового обліку, посадовими особами ДПІ в Приморському районі міста Одеси не встановлено реальності вказаних господарських відносин, у зв'язку з чим зроблено висновок про порушення ДП «Карго Інспекшнз ЛТД» вимог п. 198.6 ст. 198, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість в розмірі 13 062 грн. та заниження податку на прибуток в загальній сумі 15 022 грн. У зв'язку з вищевикладеним, представник відповідача зазначив, що податкові повідомлення-рішення від 13 березня 2013 року № 0000442230 та № 0000452230 прийняті правомірно та у відповідності до вимог закону.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

В період з 15.02.2013 року по 21.02.2013 року посадовими особами Державної податкової інспекції в Приморському районі міста Одеси проведено позапланову виїзну документальну перевірку ДП «Карго Інспекшнз ЛТД», код 30174576, щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Юкка-Трейд» (код 34802073) за 2011 рік, за результатами якої зроблено висновок про порушення позивачем п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету, в розмірі 13062 грн., в тому числі за травень 2011 року - вересень 2011 року, а також порушення позивачем п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України та заниження податку на прибуток всього у загальній сумі 15022 грн. в тому числі за 2-й квартал 2011 року, за 2-3 квартали 2011 року, за 2-4 квартали 2011 року, про що складено акт № 995/22-3/30174576 від 28.02.2013 року (а.с. 13-24).

На підставі акту № 995/22-3/30174576 від 28.02.2013 року прийнято податкові повідомлення-рішення від 13 березня 2013 року № 0000442230, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 13 062 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 2 067 грн., та від 13 березня 2013 року № 0000452230, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 15 022 грн. (а.с. 11, 12).

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно до п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно до п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-Х1У від 16.07.1999 року (із змінами та доповненнями) встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 року № 996-XIV на даних бухгалтерської звітності базуються фінансова, податкова та інші види звітності.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) врегульовано Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення).

Відповідно до п. п. 2.1., 2.2 п. 2 Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Підпунктами 2.4, 2.5, 2.13, 2.14 п. 2 Положення встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів. Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов'язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна. Кількість осіб, які мають право підписувати документи на здійснення операцій з видачею особливо дефіцитних товарів і цінностей, бланків суворої звітності, повинно бути обмежено. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи.

Як зазначено в акті перевірки № 995/22-3/30174576 від 28.02.2013 року та встановлено в судовому засіданні, дочірнім підприємством «Карго Інспекшнз ЛТД» до складу податкового кредиту з ПДВ за відповідні періоди включено суми податку на додану вартість за податковими накладними отриманими від товариства з обмеженою відповідальністю «Юкка-Трейд», а саме: за травень 2011 року - вересень 2011 року.

На підтвердження правомірності включення до складу податкового кредиту за період з травня 2011 року по вересень 2011 року сум податку на додану вартість в загальному розмірі 13 062 грн. дочірнім підприємством «Карго Інспекшнз ЛТД» надано до суду рахунки-фактури на отримання ДП «Карго Інспекшнз ЛТД» від ТОВ «Юкка-Трейд» товару (ветош х/б, каністра пластикова, поліетиленові кульки, паста індикат., охоронна пломба, етикетка, термотрансферна печатка, пломбувальна проволока, напівглянцевий папір, тощо), накладні на вказаний товар, видані на підставі зазначених рахунків; а також податкову накладну № 250506 від 25.05.2011 року, видану ТОВ «Юкка-Трейд» на підставі договору купівлі-продажу № 05/111 від 25.05.2011 року, податкову накладну № 090601 від 09.06.2011 року, видану ТОВ «Юкка-Трейд» на підставі договору купівлі-продажу 06/112 від 07.06.2011 року, податкову накладну № 090602 від 09.06.2011 року, видану ТОВ «Юкка-Трейд» на підставі договору купівлі-продажу 06/111 від 07.06.2011 року, податкову накладну № 12 від 14.07.2011 року, видану ТОВ «Юкка-Трейд» на підставі договору купівлі-продажу 07142 від 14.07.2011 року, податкову накладну № 11 від 14.07.2011 року, видану ТОВ «Юкка-Трейд» на підставі договору купівлі-продажу 07141 від 14.07.2011 року, податкову накладну № 12 від 08.08.2011 року, видану ТОВ «Юкка-Трейд» на підставі договору купівлі-продажу 0808/2 від 08.08.2011 року, податкову накладну № 10 від 08.08.2011 року, видану ТОВ «Юкка-Трейд» на підставі договору купівлі-продажу 0808/1 від 08.08.2011 року, податкову накладну № 050901 від 05.09.2011 року, видану ТОВ «Юкка-Трейд» на підставі договору купівлі-продажу 0808/2 від 08.08.2011 року, податкову накладну № 050902 від 05.09.2011 року, видану ТОВ «Юкка-Трейд» на підставі договору купівлі-продажу № 09/111 від 05.09.2011 року, платіжні доручення про оплату ДП «Карго Інспекшнз ЛТД» на рахунки ТОВ «Юкка-Трейд» вартості товару (ветош х/б, каністра пластикова, поліетиленові кульки, паста індикат., охоронна пломба, етикетка, термотрансферна печатка, пломбувальна проволока, напівглянцевий папір, тощо) по рахункам (а.с. 35-66).

Судом встановлено, що позивачем не надано до перевірки договорів купівлі-продажу № 05/111 від 25.05.2011 року, № 06/112 від 07.06.2011 року, № 06/111 від 07.06.2011 року, № 07142 від 14.07.2011 року, № 07141 від 14.07.2011 року, № 0808/2 від 08.08.2011 року, № 0808/1 від 08.08.2011 року, № 0808/2 від 08.08.2011 року, № 09/111 від 05.09.2011 року, зазначених у податкових накладних, які стали підставою для включення ДП «Карго Інспекшнз ЛТД» сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду з травня 2011 року по вересень 2011 року, а також документів на підтвердження отримання вказаного товару, а саме: даних про те на який саме склад було поставлено товар, товарно-транспортні накладні на підтвердження поставки вказаного товару, документів, на підтвердження використання позивачем вказаного товару у власній господарській діяльності підприємства, тощо. До суду зазначені документи позивачем також надані не були.

Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV передбачено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, безтоварні господарські операції не призводять до реальних змін майнового стану суб'єкта господарювання та його контрагентів.

Частиною 1 ст. 10 вищенаведеного Закону передбачено, що для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.

У зв'язку з вищевикладеним, суд не приймає до уваги посилання позивача на наявність первинної документації, якими були оформлені вищенаведені безтоварні господарські операції, так як вони (бухгалтерська та фінансова документація) є не підтвердженими інвентаризаціями відповідно до вищенаведених вимог закону, тобто достовірно не доводять факту реальних змін майнового стану позивача або його контрагентів у зв'язку зі здійсненням вищенаведеної операції.

Окрім того, ч. 2 ст. 10 того ж Закону передбачено, що об'єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов'язковим згідно з законодавством.

Таким чином, доказом товарності вищенаведеної господарської операції позивача може бути лише інвентаризація на день встановлення таких фактів (під час перевірки).

З матеріалів справи вбачається, що позивач взагалі не надав до суду таких належних та допустимих доказів товарності своїх операцій з ТОВ «Юкка-Трейд».

Крім цього, суд не приймає до уваги доводи позивача на наявні бухгалтерські документи, а саме: рахунки-фактури, накладні, платіжні доручення та податкові накладні, у зв'язку з тим, що з наданих документів немає можливості встановити ідентичність товарів, зазначених у рахунках-фактурах, накладних та платіжних дорученнях, товарам, зазначеним у податкових накладних.

Таким чином, враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, приймаючи до уваги вимоги податкового законодавства України, суд дійшов до висновку, що Державною податковою інспекцією в Приморському районі міста Одеси правомірно зроблено висновок про порушення позивачем вимог п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету, в розмірі 13062 грн., в тому числі за травень 2011 року - вересень 2011 року, оскільки позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження правомірності включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, за податковими накладними, отриманими від ТОВ «Юкка-Трейд».

Також, як зазначено в акті перевірки № 995/22-3/30174576 від 28.02.2013 року та встановлено судом у судовому засіданні, ДП «Карго Інспекшнз ЛТД» віднесено вартість товарів, отриманих від ТОВ «Юкка-Трейд» до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування всього в розмірі 65 311 грн., в тому числі за 2-й квартал 2011 року, за 2-3 квартали 2011 року, за 2-4 квартали 2011 року.

Згідно до п.п. 138.1.1. п. 138.1, п.п. 138.2, 138.4, 138.6 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Враховуючи, що як встановлено судом, позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження реальності господарських відносин з ТОВ «Юкка-Трейд», суд вважає правомірними висновки ДПІ в Приморському районі міста Одеси про порушення позивачем п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України та заниження податку на прибуток всього у загальній сумі 15022 грн. в тому числі за 2-й квартал 2011 року, за 2-3 квартали 2011 року, за 2-4 квартали 2011 року.

Таким чином, Державною податковою інспекцією в Приморському районі міста Одеси у відповідності до вимог Податкового кодексу України на підставі акту перевірки № 995/22-3/30174576 від 28.02.2013 року прийнято податкові повідомлення-рішення від 13 березня 2013 року № 0000442230 та № 0000452230.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов ДП «Карго Інспекшнз ЛТД» є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Приймаючи до уваги те, що судове рішення по даній справі ухвалене не на користь позивача, суд дійшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з Державної податкової інспекції в Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (код ЄДРПОУ 38723378) судові витрати в розмірі 4 317 грн., які складаються з судового збору в розмірі 317 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 4 000 грн., задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 159 - 163, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити у задоволенні адміністративного позову дочірнього підприємства «Карго Інспекшнз ЛТД» до Державної податкової інспекції в Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13 березня 2013 року № 0000442230 та № 0000452230, стягнення судових витрат в розмірі 4 317 грн., з яких судового збору 317 грн. та витрат на правову допомогу 4 000 грн., в повному обсязі.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд у строки та в порядку встановлені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 04 листопада 2013 року.

Суддя /підпис/ О.А. Левчук