Ухвала

від 23.01.2014 по справі 815/6966/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2014 р.Справа № 815/6966/13-а

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Левчук О. А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді -Яковлева Ю.В. судді -Запорожана Д.В. судді -Жука С.І.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Карго Інспекшнз ЛТД» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року по адміністративній справі за позовом дочірнього підприємства «Карго Інспекшнз ЛТД» до Державної податкової інспекції в Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13 березня 2013 року № 0000442230 та №0000452230 та стягнення судових витрат,

встановила:

Позивач дочірнє підприємство «Карго Інспекшнз ЛТД» 02.10.2013 року звернувся до суду із позовом та уточненнями до нього, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13 березня 2013 року №0000442230 та №0000452230 та стягнути з відповідача (код ЄДРПОУ 38723378) судові витрати в розмірі 4317 гривень, які складаються з судового збору в розмірі 317 гривень та витрат на правову допомогу в розмірі 4 000 гривень.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що висновки відповідача про порушення ДП «Карго Інспекшнз ЛТД» вимог п. 198.6 ст. 198, п. 138.2 ст. 138 ПК України, викладені в акті перевірки № 995/22-3/3074576 від 28 лютого 2013 року, на підставі якого були прийняті податкові повідомлення-рішення від 13 березня 2013 року №0000442230 та №0000452230, є необґрунтованими. Всі необхідні первинні документи щодо придбання товарів та послуг є в наявності у ДП «Карго Інспекшнз ЛТД» і відповідають вимогам п. 9.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також містять всі дані щодо обсягів отриманого товару, його асортименту та вартості. Тому витрати на оплату товарів були правомірно включені до складу валових витрат, оскільки пов'язані з господарською діяльністю позивача. Також позивач зазначив, що позивачем було правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість на підставі отриманих від ТОВ «Юкка-Трейд» податкових накладних, що підтверджується належним чином складеними первинними бухгалтерськими документами.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав і просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні з позовними вимогами не погодився, проти їх задоволення заперечував, просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов (а.с. 76-79).

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року було відмовлено в повному обсязі у задоволенні адміністративного позову дочірнього підприємства «Карго Інспекшнз ЛТД» до Державної податкової інспекції в Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13 березня 2013 року №0000442230 та №0000452230, стягнення судових витрат в розмірі 4 317 гривень, з яких судового збору 317 гривень та витрат на правову допомогу 4 000 гривень.

В апеляційній скарзі дочірнє підприємство «Карго Інспекшнз ЛТД», з посиланням на порушення судом 1-ї інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання щодо скасування оскаржуваної постанови та прийняття нової про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом 1-ї інстанції встановлено, що в період з 15.02.2013 року по 21.02.2013 року посадовими особами Державної податкової інспекції в Приморському районі м. Одеси було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ДП «Карго Інспекшнз ЛТД» (код 30174576) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Юкка-Трейд» (код 34802073) за 2011 рік.

За результатами перевірки було зроблено висновок про порушення позивачем п. 198.6 ст. 198 ПК України та заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету, в розмірі 13062 гривні, в тому числі за травень 2011 року - вересень 2011 року, а також порушення позивачем п. 138.2 ст. 138 ПК України та заниження податку на прибуток всього у загальній сумі 15022 гривні, в тому числі за 2-й квартал 2011 року, за 2-3 квартали 2011 року, за 2-4 квартали 2011 року, про що було складено акт № 995/22-3/30174576 від 28.02.2013 року (а.с. 13-24).

На підставі акту перевірки № 995/22-3/30174576 від 28.02.2013 року були прийняті податкові повідомлення-рішення від 13 березня 2013 року №0000442230, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 13 062 гривні та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 2 067 гривень, та від 13 березня 2013 року № 0000452230, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 15 022 гривні (а.с. 11, 12).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-Х1У від 16.07.1999 року (із змінами та доповненнями) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частиною 2 статті 3 вказаного Закону України зазначено, що на даних бухгалтерської звітності базуються фінансова, податкова та інші види звітності.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Підпунктами 2.4, 2.5, 2.13, 2.14 п. 2 зазначеного вище Положення встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів. Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов'язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна. Кількість осіб, які мають право підписувати документи на здійснення операцій з видачею особливо дефіцитних товарів і цінностей, бланків суворої звітності, повинно бути обмежено. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи.

Судом 1-ї інстанції було вірно встановлено, що дочірнім підприємством «Карго Інспекшнз ЛТД» до складу податкового кредиту з ПДВ за відповідні періоди включено суми податку на додану вартість за податковими накладними, отриманими від товариства з обмеженою відповідальністю «Юкка-Трейд», а саме: за травень 2011 року - вересень 2011 року.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження правомірності включення до складу податкового кредиту за період з травня 2011 року по вересень 2011 року сум податку на додану вартість в загальному розмірі 13 062 гривні дочірнім підприємством «Карго Інспекшнз ЛТД» було надано: рахунки-фактури на отримання ДП «Карго Інспекшнз ЛТД» від ТОВ «Юкка-Трейд» товару (ветош х/б, каністра пластикова, поліетиленові кульки, паста індикат., охоронна пломба, етикетка, термотрансферна печатка, пломбувальна проволока, напівглянцевий папір, тощо); накладні на вказаний товар, видані на підставі зазначених рахунків; а також податкову накладну № 250506 від 25.05.2011 року, видану ТОВ «Юкка-Трейд» на підставі договору купівлі-продажу № 05/111 від 25.05.2011 року; податкову накладну № 090601 від 09.06.2011 року, видану ТОВ «Юкка-Трейд» на підставі договору купівлі-продажу 06/112 від 07.06.2011 року; податкову накладну № 090602 від 09.06.2011 року, видану ТОВ «Юкка-Трейд» на підставі договору купівлі-продажу 06/111 від 07.06.2011 року, податкову накладну № 12 від 14.07.2011 року, видану ТОВ «Юкка-Трейд» на підставі договору купівлі-продажу 07142 від 14.07.2011 року; податкову накладну № 11 від 14.07.2011 року, видану ТОВ «Юкка-Трейд» на підставі договору купівлі-продажу 07141 від 14.07.2011 року; податкову накладну № 12 від 08.08.2011 року, видану ТОВ «Юкка-Трейд» на підставі договору купівлі-продажу 0808/2 від 08.08.2011 року; податкову накладну № 10 від 08.08.2011 року, видану ТОВ «Юкка-Трейд» на підставі договору купівлі-продажу 0808/1 від 08.08.2011 року; податкову накладну № 050901 від 05.09.2011 року, видану ТОВ «Юкка-Трейд» на підставі договору купівлі-продажу 0808/2 від 08.08.2011 року; податкову накладну № 050902 від 05.09.2011 року, видану ТОВ «Юкка-Трейд» на підставі договору купівлі-продажу № 09/111 від 05.09.2011 року; платіжні доручення про оплату ДП «Карго Інспекшнз ЛТД» на рахунки ТОВ «Юкка-Трейд» вартості товару (ветош х/б, каністра пластикова, поліетиленові кульки, паста індикат., охоронна пломба, етикетка, термотрансферна печатка, пломбувальна проволока, напівглянцевий папір, тощо) по рахункам (а.с. 35-66).

Судом 1-ї інстанції було обґрунтовано встановлено, що позивачем не надано до перевірки договорів купівлі-продажу № 05/111 від 25.05.2011 року, № 06/112 від 07.06.2011 року, № 06/111 від 07.06.2011 року, № 07142 від 14.07.2011 року, № 07141 від 14.07.2011 року, № 0808/2 від 08.08.2011 року, № 0808/1 від 08.08.2011 року, № 0808/2 від 08.08.2011 року, № 09/111 від 05.09.2011 року, зазначених у податкових накладних, які стали підставою для включення ДП «Карго Інспекшнз ЛТД» сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду з травня 2011 року по вересень 2011 року, а також документів на підтвердження отримання вказаного товару, а саме: даних про те на який саме склад було поставлено товар, товарно-транспортні накладні на підтвердження поставки вказаного товару, документів, на підтвердження використання позивачем вказаного товару у власній господарській діяльності підприємства, тощо.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, безтоварні господарські операції не призводять до реальних змін майнового стану суб'єкта господарювання та його контрагентів.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 цього ж Закону для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ї інстанції щодо не прийняття до уваги посилання позивача на наявність первинної документації, якими були оформлені вищенаведені безтоварні господарські операції, так як вони (бухгалтерська та фінансова документація) є не підтвердженими інвентаризаціями відповідно до вищенаведених вимог закону, тобто достовірно не доводять факту реальних змін майнового стану позивача або його контрагентів у зв'язку зі здійсненням вищенаведеної операції.

Згідно з ч. 2 ст. 10 того ж Закону об'єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов'язковим згідно з законодавством.

Таким чином, доказом товарності вищенаведеної господарської операції позивача може бути лише інвентаризація на день встановлення таких фактів (під час перевірки).

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази товарності операцій позивача з ТОВ «Юкка-Трейд».

Також судом 1-ї інстанції правомірно не були прийняті до уваги доводи позивача на наявні бухгалтерські документи, а саме: рахунки-фактури, накладні, платіжні доручення та податкові накладні, у зв'язку з тим, що з наданих документів немає можливості встановити ідентичність товарів, зазначених у рахунках-фактурах, накладних та платіжних дорученнях, товарам, зазначеним у податкових накладних.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ї інстанції, що Державною податковою інспекцією в Приморському районі м. Одеси було правомірно зроблено висновок про порушення позивачем вимог п. 198.6 ст. 198 ПК України та заниження податку на додану вартість, який підлягав сплаті до бюджету, в розмірі 13062 гривні, в тому числі за травень 2011 року - вересень 2011 року, оскільки позивачем не було надано належних доказів на підтвердження правомірності включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, за податковими накладними, отриманими від ТОВ «Юкка-Трейд».

Судом 1-ї інстанції було встановлено, що ДП «Карго Інспекшнз ЛТД» віднесено вартість товарів, отриманих від ТОВ «Юкка-Трейд» до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування всього в розмірі 65 311 гривень, в тому числі за 2-й квартал 2011 року, за 2-3 квартали 2011 року, за 2-4 квартали 2011 року.

Відповідно до п.п. 138.1.1. п. 138.1, п.п. 138.2, 138.4, 138.6 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9; підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10; пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10; пунктами 138.11, 138.12 цієї статті; пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Оскільки позивачем не було надано суду 1-ї інстанції належних доказів на підтвердження реальності господарських відносин з ТОВ «Юкка-Трейд», суд 1-ї інстанції обґрунтовано визнав правомірними висновки ДПІ в Приморському районі м. Одеси про порушення позивачем п. 138.2 ст. 138 ПК України та заниження податку на прибуток всього у загальній сумі 15022 гривні в тому числі за 2-й квартал 2011 року, за 2-3 квартали 2011 року, за 2-4 квартали 2011 року.

Таким чином, Державною податковою інспекцією в Приморському районі м. Одеси у відповідності до вимог Податкового кодексу України на підставі акту перевірки № 995/22-3/30174576 від 28.02.2013 року були прийняті податкові повідомлення-рішення від 13 березня 2013 року № 0000442230 та № 0000452230.

З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно і в достатньому об'ємі встановив обставини справи та ухвалив зазначену постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування або зміни вказаної постанови колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги суттєвими не являються та висновків суду 1-ї інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 195, ст. 197, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 та п.1 ч.1 ст. 205 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Карго Інспекшнз ЛТД» - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року по адміністративній справі за позовом дочірнього підприємства «Карго Інспекшнз ЛТД» до Державної податкової інспекції в Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13 березня 2013 року № 0000442230 та №0000452230 та стягнення судових витрат - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5-ть днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку у відповідності до положень діючого законодавства до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: /підпис/Ю.В. Яковлев Суддя: /підпис/Д.В. Запорожан Суддя: /підпис/С.І. Жук