Постанова

від 04.11.2013 по справі 820/8251/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

04 листопада 2013 р. справа №820/8251/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Біленського О.О.,

при секретарі судового засідання -Лишняк І.В.,

за участі:

представника позивача - Флоря О.В., Чирук Г.М.,

представника відповідача - Дуброва К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "ДІОЛ АГРО" до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "ДІОЛ АГРО" (далі - ПП "ДІОЛ АГРО") звернулось до суду з адміністративним позовом до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - Індустріальна ОДПІ м.Харкова) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000552210 від 13.05.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у період з 08.04.2013 року по 12.04.2013 року Індустріальною МДПІ м. Харкова було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "ДІОЛ АГРО" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ ««ІВІТЕК ТТК» за період квітень 2012 року та ТОВ «ПРАКСЕТ-ХАРКІВ» за травень, червень 2012 року. По закінченню вказаної перевірки було складено Акт від 19.04.2013 року №1927/22.1-06/34953706, за наслідками якого було прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.05.2013 року №0000552210. Позивач вважає, що вказане податкове повідомлення-рішення є протиправним, прийнятим безпідставно та всупереч вимогам діючого законодавства внаслідок вільного тлумачення фахівцями ДПС вимог діючого законодавства. Також позивач зазначив, що Індустріальна МДПІ м. Харкова вийшла за межі своїх повноважень і самостійно, поза судовою процедурою безпідставно та протиправно визнала господарські відносини нереальними (такими, що мають ознаки нереальності здійснення).

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали на підставі викладених у позові фактів та просили суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у запереченнях на адміністративний позов та у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на матеріали перевірки та вказав, що ПП "ДІОЛ АГРО" було порушено вимоги ст. 198, 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 27937 грн., у т.ч. за квітень 2012 року у сумі 2400 грн., за травень 2012 року у сумі 7818 грн. та за червень 2012 року у сумі 17719 грн. Також перевіркою було виявлено порушення ч.1,5 ст. 203, 215, п. 1 ст.216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків. З огляду на що, висновки акту перевірки від 19.04.2013 року №1927/22.1-06/34953706 та прийняте на його підставі податкове повідомлення - рішення від 13.05.2013 року №0000552210 є належним чином обґрунтованими та такими, що узгоджуються з приписами чинного законодавства.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, ПП "ДІОЛ АГРО" пройшло державну реєстрацію та зареєстроване Виконавчим комітетом Харківської міської ради 05.04.2007 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на податковому обліку в Індустріальній ОДПІ м.Харкова з 10.04.2007 року та відповідно до свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість є платником ПДВ з 25.04.2007 року.

На підставі направлення на перевірку №852 від 08.04.2013 року, керуючись п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, відповідно до наказу від 05.04.2013 року №642, фахівцями Індустріальної МДПІ м.Харкова з 08.04.2013 року по 12.04.2013 року була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП "ДІОЛ АГРО" з питань взаємовідносин з ТОВ ««ІВІТЕК ТТК» щодо документального підтвердження господарських відносин, їх реальності та правомірності відображення в обліку, повноти нарахування ПДВ за період квітень 2012 року та з ТОВ «ПРАКСЕТ-ХАРКІВ» щодо документального підтвердження господарських відносин, їх реальності та правомірності відображення в обліку, повноти нарахувань ПДВ за період травень 2012, червень 2012 року.

За результатами перевірки складено акт №1927/22.1-06/34953706 від 19.04.2013 року, відповідно до якого встановлено порушення позивачем ст.198, 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 27937 грн., у т.ч. за квітень 2012 року у сумі 2400 грн., за травень 2012 року у сумі 7818 грн. та за червень 2012 року у сумі 17719 грн.; ч.1,5 ст. 203, 215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах.

За наслідками акту перевірки №1927/22.1-06/34953706 від 19.04.2013 року, начальником Індустріальної МДПІ м.Харкова 13 травня 2013 року було винесено податкове повідомлення - рішення №0000552210 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку з податку на додану вартість.

ПП "ДІОЛ АГРО", керуючись п.56.2, 56.3 ст.56 Податкового кодексу України та п.8 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1203 від 19.11.2012 року оскаржувало вказане податкове повідомлення -рішення. За наслідками оскарження, рішенням Головного управління Міндоходів у Харківській області №720/10/20-40-10-04-17 від 18.07.2013 року, скаргу підприємства залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення - без змін. Не погоджуючись з вказаним Рішенням ГУ Міндоходів у Харківській області та податковим повідомленням-рішенням, позивач подав повторну скаргу №166 від 01.08.2013 року до Міндоходів України. Рішенням 9721/6/99-99-10-01-15 від 27.08.2013 року про результати розгляду скарги Міністерство доходів і зборів України залишило без змін оскаржувані податкові повідомлення-рішення та рішення, прийняте за результатами розгляду первинної скарги, скаргу позивача без задоволення.

Суд зазначає, що підставами для винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення слугували висновки податкового органу, що встановити місцезнаходження ТОВ «ПРАКСЕТ-ХАРКІВ» і ТОВ «ІВІТЕК ТТК» неможливо, директора відсутні, чим було «порушено ст. 93 Цивільного кодексу України, п.п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України, ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». «Наведені обставини свідчать, що за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року господарська діяльність ТОВ «ПРАКСЕТ-ХАРКІВ», за період січень 2011р.- січень 2012р., березень 2012р.- червень 2012р. ТОВ «ІВІТЕК ТТК» має ознаки нереальності здійснення …» (стор. 12, 13 акту).

Судом, з наявних матеріалів справи та пояснень представника позивача встановлено, що між ПП "ДІОЛ АГРО" та ТОВ «ПРАКСЕТ-ХАРКІВ» було укладено договора поставки №173 від 03.05.2012 року та №169 від 02.04.2012 року, відповідно до умов яких ТОВ «ПРАКСЕТ-ХАРКІВ» (продавець) зобов'язується надати товар, а ПП "ДІОЛ АГРО" (покупець) зобов'язується прийняти та оплатити товар.

ТОВ «ПРАКСЕТ-ХАРКІВ» надало ПП "ДІОЛ АГРО" товар відповідно до видаткових накладних РН-2506-11 від 25.06.2012 року, РН-1506-025 від 15.06.2012 року, РН-1406-06 від 14.06.2012 року, РН-07069-02 від 07.06.2012 року, РН-0606-07 від 06.06.2012 року, РН-0506-05 від 05.06.2012 року, РН-1605-01 від 16.05.2012 року, РН-0405-01 від 07.05.2012 року.

ТОВ «ПРАКСЕТ-ХАРКІВ» було видано ПП "ДІОЛ АГРО" податкові накладні №162 від 25.06.2012 року, №94 від 15.06.2012 року, №82 від 14.06.2012 року, №35 від 07.06.2012 року, №29 від 06.06.2012 року, №18 від 05.06.2012 року, №85 від 16.05.2012 року, №214 від 07.05.2012 року, №4 від 02.04.2012 року, які належним чином зареєстровані у Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Також, судом встановлено, що між ПП "ДІОЛ АГРО" та ТОВ «ІВІТЕК ТТК» було укладено договір від 02.04.2012 року №169, відповідно до умов якого ТОВ «ІВІТЕК ТТК» (продавець) зобов'язується надати товар, а ПП "ДІОЛ АГРО" (покупець) зобов'язується прийняти та оплатити товар.

ТОВ «ІВІТЕК ТТК» надало ПП "ДІОЛ АГРО" товар відповідно до видаткової накладної №02045 від 025.04.2012 року та виписано податкову накладну №4 від 02.04.2012 року, яка належним чином зареєстрована у Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Зобов'язання по оплаті товару перед ТОВ «ІВІТЕК ТТК» та ТОВ «ПРАКСЕТ-ХАРКІВ» були виконані ПП "ДІОЛ АГРО" шляхом безготівкового перерахування коштів з розрахункового рахунку.

Також, фактичне отримання та оприбуткування товару підтверджується наявними в матеріалах справи копіями первинної бухгалтерської документації.

Таким чином, наявна в матеріалах справи первинна документація в сукупності свідчить про реальність виконання укладених між ПП "ДІОЛ АГРО" та ТОВ «ПРАКСЕТ-ХАРКІВ», ТОВ «ІВІТЕК ТТК» договорів.

Щодо тверджень податкового органу, викладених на 9 сторінці акті перевірки, що Основ`янською МДПІ м.Харкова складено акт перевірки від 09.08.2012 року №5723/222/30137712 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ПРАКСЕТ-ХАРКІВ» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за 2011-2012 рік» та на 13 сторінці, що ДПІ у Київському районі м. Харкова складено акт перевірки від 10.08.2012 року №572/22-4/36626532 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ІВІТЕК ТТК» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за період січень 2011р.- січень 2012р., березень 2012р. - червень 2012 р., суд зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту 10 сторінки акту №1927/22.1-06/34953706 від 19.04.2013 року «співробітниками відділу податкової міліції Основ'янської МДПІ м. Харкова… встановлено, що в період з 01.01.2011 року по 01.07.2012 року підприємство сформувало податковий кредит.. З метою з'ясування реальності правочинів, здійснених ТОВ «ПРАКСЕТ-ХАРКІВ» у період 2011-2012 р., до відділу податкової міліції Основ'янської МДПІ м. Харкова був запрошений засновник, директор та головний бухгалтер у одній особі, який письмово підтвердив, що він за власною ініціативою та на свій розсуд став посадовою особою зазначено підприємства, всі проведені господарські операції нібито мають реальний та законний характер». Отже, органам податкової служби було відомо про наявність директора та його місцезнаходження, що спростовує висновки перевіряючих.

В матеріалах справи містяться постанова Харківського окружного адміністративного суду від 25.10.2012 року по справі №2а-11108/12/2070, яка була залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2013 року, відповідно до якої було визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби з проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Івітек ТТК", код ЄДРПОУ 36626532, щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за період січень 2011 року - січень 2012 року, березень 2012 року - червень 2012 року, результати якої оформлені актом №572/22-4/36626532 від 10.08.2012 року.

Також, містяться постанова Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2012 року по справі №2а-11181/12/2070, яка була залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2013 року, відповідно до якої було визнано протиправними дії Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Харкові Харківської області ДПС по проведенню зустрічних звірок товариства з обмеженою відповідальністю "Праксет-Харків" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за 2011 - 2012 років, про що складено акти про неможливість проведення зустрічної звірки №572/222/30137712 від 09.08.2012 року та №802/222/30137712 від 21.09.2012 року.

Отже, вказані акти Основ'янської МДПІ м.Харкова та ДПІ у Київському районі м. Харкова щодо відсутності ТОВ «ПРАКСЕТ-ХАРКІВ» та ТОВ «ІВІТЕК ТТК» за адресами реєстрації були складені вже після припинення взаємовідносин вказаних підприємств з позивачем та дії щодо складання вказаних актів були визнані протиправними в судовому порядку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що посилання Індустріальної ОДПІ м.Харкова в акті перевірки №1927/22.1-06/34953706 від 19.04.2013 року на визнані протиправними акти Основ'янської МДПІ м.Харкова та ДПІ у Київському районі м. Харкова, є протиправним та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи.

Окрім цього, відповідно до витягу з державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 23.04.2013 року №16357364, місцезнаходженням ТОВ «ПРАКСЕТ-ХАРКІВ» є адреса: м. Херсон, вулиця Вазова, будинок 8., реєстрація зміни місцезнаходження вказаного підприємства була проведена 29.12.2012 року.

Також, відповідно до витягу з державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 23.04.2013 року №16357419, місцезнаходженням ТОВ «ІВІТЕК ТТК» є адреса: м. Ужгород, вулиця Гагаріна, будинок 36, реєстрація зміни місцезнаходження вказаного підприємства була проведена 29.12.2012 року.

Відповідно до даних про реєстраційні дії у вказаних витягах, записів про відсутність юридичних осіб за місцем реєстрації, державним реєстратором не вносилось, натомість у вказаній графі містяться записи про підтвердження відомостей про юридичні особи протягом 2011-2012 років.

Суд зазначає, що відповідно до положень статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Таким чином, вказані у акті перевірки дані, не ґрунтуються на фактичних даних та жодним чином не відображають неможливості ТОВ ««ІВІТЕК ТТК» та ТОВ «ПРАКСЕТ-ХАРКІВ» виконання договорів, оформлення первинної бухгалтерської документації та виписки податкових накладних, за якими було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість. Подальша діяльність контрагентів та їх можливе банкрутство або відсутність за місцезнаходженням, жодним чином не впливають на право ПП "ДІОЛ АГРО" відображати податкові накладні, отримані від таких контрагентів та формувати податковий кредит.

Окрім цього, представником позивача було надано та долучено до матеріалів справи первинну документацію, яка підтверджує подальшу реалізацію придбаного товару.

Суд зазначає, що згідно з п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу, а відповідно до п.п.14.1.179 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Відповідно до п.201.10 ст.210 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.201.4 ст.201 ПК України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань (п.201.7 ст.201 ПК України).

Відповідно до п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 200.1 ст.200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Відповідно до п. 200.3 при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.198.4 ст.198 ПК України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Виходячи з наведених норм законодавства та наявних матеріалів справи, суд приходить до висновку, що ТОВ ««ІВІТЕК ТТК» та ТОВ «ПРАКСЕТ-ХАРКІВ» виконали вимоги діючого законодавства видавши ПП "ДІОЛ АГРО" належним чином оформлені податкові накладні, досліджені під час розгляду справи.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктами 1, 2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п.201.15 ст.201 ПК України зведені результати обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

Пунктом 48.1 ст.48 ПК України встановлено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Отже, отримання податкової накладної є необхідною умовою правомірного формування податкового кредиту покупця товарів, робіт, послуг.

Суд зазначає, що чинним законодавством України, на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару (робіт, послуг) та дотримання ними вимог податкового законодавства. Навіть у разі, якщо контрагент не виконав своїх зобов'язань зі сплати податків, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Також, законодавство України не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність дій ПП "ДІОЛ АГРО" щодо формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ ««ІВІТЕК ТТК», ТОВ «ПРАКСЕТ-ХАРКІВ». При цьому суд зазначає, що актом перевірки ПП "ДІОЛ АГРО" не було встановлено неналежного оформлення первинних документів та податкових накладних, за якими ПП "ДІОЛ АГРО" було включено податок на додану вартість до складу податкового кредиту.

Крім того, суд при розгляді справи, керуючись приписами ст. 8, бере до уваги, що обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно п.57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Булвес"АД проти Болгарії від 22.01.2009 року судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

З огляду на зазначене, при дослідженні порядку ведення платником податків податкового обліку з податку на додану вартість відсутні підстави для врахування обставин порушення контрагентом такого платника податків порядку ведення господарської діяльності.

Судом встановлено, що з наданих позивачем та досліджених судом первинних документів вбачається, що господарські операції між ПП "ДІОЛ АГРО" та ТОВ ««ІВІТЕК ТТК», ТОВ «ПРАКСЕТ-ХАРКІВ» мали реальний характер, у зв'язку з чим у відповідача не було підстав для неприйняття до заліку зазначених документів при вивченні правомірності формування податкового кредиту позивача.

Окрім цього, суд зазначає, що угоди, укладені між ПП "ДІОЛ АГРО" та ТОВ ««ІВІТЕК ТТК», ТОВ «ПРАКСЕТ-ХАРКІВ», а також податкові накладні, виписані по дослідженому судом договору на момент розгляду справи є чинними і в установленому законодавством порядку судом недійсними не визнавався. Також, зазначені вище угоди не є нікчемною (недійсними) в силу закону.

Суд також зазначає, що Наказом ДПА України №984 від 22.12.2010 року затверджено "Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", тобто при оформленні результатів перевірок посадові особи зобов'язані дотримуватися вимог цього Порядку. Згідно пп. 4, 5, 6 розділу І Порядку, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства, факти виявлених порушень викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

За кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків та зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення (пункт 5.2. розділу ІІ Порядку).

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" унормовано правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Згідно статті 3 названого Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Стаття 9 Закону регламентує, що підставою бухгалтерського обліку господарський операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення таких операцій.

Згідно з абз.1 п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Виходячи з аналізу вказаних норм, суд зазначає, що дослідження та аналіз первинних документів платника податків при проведенні органами державної податкової служби документальних перевірок є обов'язковим.

Суд звертає увагу на те, що обов'язковість використання при проведенні документальних перевірок первинних документів платників податків визначається також положеннями п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 та п.83.1 ст.83 Податкового кодексу України.

Зі змісту акту перевірки ПП "ДІОЛ АГРО" вбачається, що при її проведенні посадовою особою Індустріальної МДПІ м.Харкова, первинні документи, які містять відомості про господарські операції позивача та є доказами здійснення фінансово-господарської діяльності, в ході перевірки досліджувались не повністю, натомість були взяті до уваги протиправні акти податкових органів про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів ПП "ДІОЛ АГРО".

Таким чином, судом встановлено, що висновки, викладені в акті перевірки, зроблені без достатнього вивчення первинних документів позивача, належних та допустимих, в розумінні ст.70 КАС України, доказів на підтвердження судження суб'єкта владних повноважень про порушення позивачем вимог цивільного та податкового законодавства при здійсненні господарської діяльності акт перевірки не містить.

Окрім цього, суд зауважує, що жодного порушення податкового законодавства безпосередньо ПП "ДІОЛ АГРО" згідно акту №1927/22.1-06/34953706 від 19.04.2013 фахівцями Індустріальної МДПІ м.Харкова встановлено не було.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невідповідність податкового повідомлення - рішення Індустріальна МДПІ м.Харкова від 06.12.2012 року №0001662220 дійсним обставинам справи, вимогам діючого законодавства та необхідність його скасування.

В зв'язку з тим, що Індустріальна МДПІ м.Харкова не мала належних підстав для збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, то згідно положень Податкового кодексу України відповідач не мав підстав для визначення ПП "ДІОЛ АГРО" штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення, щодо нарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПП "ДІОЛ АГРО" документально і нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Отже, суд присуджує позивачу всі здійснені документально підтверджені судові витрати в розмірі 349,25 грн.

Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "ДІОЛ АГРО" до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0000552210 від 13.05.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова Харківської області, код 37999628, м. Харків, вул. Плеханівська, 29, 61001) на користь Приватного підприємства "ДІОЛ АГРО" (вул. Киргизька, буд.19, м.Харків, 61105, код 34953706) витрати зі сплати судового збору у розмірі 349,25 грн. (триста сорок дев'ять гривень 25 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова у повному обсязі виготовлена 04.11.2013 року.

Суддя Біленський О.О.