Постанова

від 28.10.2013 по справі 821/3871/13-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2013 р. 14 год.15 хв.Справа № 821/3871/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Вітічак О.Р.,

за участю:

предсатвників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - Палінічака К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі - позивач, ФОП) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач, ДПІ), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 09.07.2013 р. № 0002971702 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 71796,00 грн., з яких за основним платежем на 57437,00 грн., за штрафними санкціями на 14359,00 грн.; № 0002981702 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на 48732,75 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що при проведенні операцій з ПНВКП "Атон" у жовтні 2010 року, ним повністю дотримано вимоги податкового законодавства при формуванні податкового кредиту та витрат, а висновки акту перевірки щодо відсутності реальних поставок товарів від цього контрагенту вважає такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, є упередженими, не узгоджуються з приписами законодавства та спростовуються наданими первинними документами по цих операціях. У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити, вказавши на те, що підставою для збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість та з податку на доходи фізичних осіб за результатами перевірки та за спірними податковими повідомленнями-рішеннями стало визнання нікчемними правочинів, укладених позивачем з ПНВКП "Атон". На думку представників позивача, відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" підставою для віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, а витрат - до валових витрат є підтвердження придбання товарів (послуг) належним чином складеними податковими накладними та використання цих товарів (послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Позивачем під час перевірки надавалися всі первинні документи щодо підтвердження господарських відносин з цим контрагентом, а тому ФОП ОСОБА_4 правомірно включив ПДВ по відносинам з ПНВКП "Атон" до податкового кредиту, а понесені витрати - до валових витрат.

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог, просив відмовити в їх задоволенні. Пояснив, що при проведенні перевірки позивача було використано акт ДПІ у м. Херсоні від 22.12.2011 р. № 4450/23-4/30667437 "Про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій суб'єкта господарювання ПНВКП "Атон" (30667437) щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Альпарі Холдінг, ЛТД" (код 24109032) за період з 01.10.2009 р. по 31.03.2011 р.", яким встановлено безтоварність господарських операцій між ТОВ "Альпарі Холдінг, ЛТД" та ПНВКП "Атон", у зв'язку з чим у ФОП ОСОБА_4 відсутні об'єкти оподаткування ПДВ за жовтень 2010 року. Таким чином, відповідач вважає, що фізичній особі-підприємцю правомірно збільшено суми податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб відповідно до податкових повідомлень-рішень від 09.07.2013 р. № 0002971702 та № 0002981702.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив наступні обставини.

В період з 28.05.2013 р. по 14.06.2013 р. відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_4 з питань взаємовідносин з ПНВКП "Атон" за жовтень 2010 року, за результатами якої складено акт від 14.06.2013 р. № 2925/17.2/2346206459.

У висновках акту перевірки зазначено, що встановлено порушення:

п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а саме: заниження податку на додану вартість за жовтень 2010 року на загальну суму 57437 грн.;

п.177.2 ст.177, пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено порушення, а саме: заниження податку з доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю за 2010 рік на суму 48732,75 грн.

Висновки акту перевірки ґрунтуються на тому, що ПНВКП "Атон" отримано від ТОВ "Альпарі Холдінг, ЛТД" лише первинні документи, які проведено у бухгалтерському та податковому обліку. ПНВКП "Атон" за 2010 рік документувало безтоварні операції від ТОВ "Альпарі Холдінг, ЛТД".

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 09.07.2013 р. № 0002971702 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 71796,00 грн., з яких за основним платежем на 57437,00 грн., за штрафними санкціями на 14359,00 грн.; № 0002981702 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на 48732,75 грн.

На час проведення позивачем операцій із ПНВКП "Атон" спірні правовідносини регулювалися Законом України "Про податок на додану вартість" та Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003р. №889-ІУ та Декретом КМУ «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992р. №13-92 (далі - Декрет № 13-92).

За ст. 13 розділу ІУ Декрету № 13-92 для громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 вказаного Закону передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Аналогічні норми щодо формування валових витрат містяться в п.138.1 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України.

Згідно з п.1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не дозволяється включення до податкового кредиту, згідно з пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону, суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Аналогічні норми щодо формування податкового кредиту містяться в ст.198 ПК України.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено актом перевірки, основними видами діяльності ФОП ОСОБА_4 є: діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами, роздрібна торгівля пальним, вантажний автомобільний транспорт.

В акті перевірки ДПІ у м. Херсоні вказує, що позивачем до складу валових витрат жовтня 2010 року віднесено суму 344623,80 грн. по взаємовідносинах з ПНВКП "Атон".

При цьому ДПІ у м. Херсоні в акті перевірки вказує на наявність первинних документів, які стали підставою для формування позивачем валових витрат по контрагенту-постачальнику. Отже, ДПІ у м. Херсоні не заперечує проти існування у позивача належним чином складених первинних документів, як то податкових та видаткових накладних на отриманий від постачальника товар.

До матеріалів справи позивач долучив первинні документи та договір по операціях з ПНВКП "Атон", з яких вбачається наступне.

Так, 01.03.2010 р. між позивачем та ПНВКП "Атон" укладено договір, відповідно до якого Продавець (ПНВКП "Атон") зобов'язується поставляти, а Покупець (ФОП ОСОБА_4) прийняти та оплатити нафтопродукти, в подальшому - Товар, у відповідності із замовленням Покупця.

На виконання вказаного договору ПНВКП "Атон" поставило ФОП ОСОБА_4 дизельне паливо у кількості 55300 л, на загальну суму 344623,80 грн., з яких ПДВ - 57437,30 грн. Факт поставки дизпалива підтверджується накладними від 01.10.2010 р. № 1123 та від 13.10.2010 р. № 1160, податковими накладними від 01.10.2010 р. № 1123 та від 13.10.2010 р. № 1160.

Перевезення дизельного пального здійснювалось ФОП ОСОБА_4, на підтвердження чого позивачем надано трудові договори від 15.06.2004 р. та від 25.12.2006 р., укладені з водіями ОСОБА_5 та ОСОБА_6; свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів.

Транспортування товару (дизельного пального) здійснювалось від складів продавця (ПНВКП "Атон") на АЗС, що належить ФОП ОСОБА_4 на праві власності, згідно із договором купівлі продажу від 04.10.2004 р., свідоцтва про право власності від 05.08.2002 р. № 30.

У подальшому придбаний товар (дизельне паливо) позивачем було реалізовано контрагентам-покупцям, а саме: ТОВ "Агропродукт-Херсон", ППКФ "Хотей", ВАТ "ПМК-132", ПП ОСОБА_7, ПП "Юга-С", ФГ "Артем" та ВАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство", що підтверджується видатковими накладними, довіреностями на отримання нафтопродуктів, подорожніми листами.

Позивачем надано до матеріалів справи Згоду про припинення зобов'язань заліком зустрічних однорідних вимог між ПНВКП "Атон" та ФОП ОСОБА_4 від 31.10.2010 р.

Аналіз наданих позивачем податкових та видаткових накладних інших первинних та платіжних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум валових витрат по операціях з ПНВКП "Атон", які були предметом перевірки.

ПНВКП "Атон" на момент проведення операцій з позивачем мало свідоцтва про реєстрацію платником ПДВ, а тому мало право на виписку податкових накладних.

Суд вважає, що не може бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит порушення податкового законодавства іншими контрагентами по ланцюгу постачання.

За приписами пп.16.1.2-16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Суд зазначає, що податкове законодавство України не містить норм, які б ставили в залежність право платника податку на формування податкового кредиту від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагентів, або зобов'язували б платників податків контролювати дотримання своїми контрагентами норм законодавства. Можливі порушення контрагентами платника податків податкової дисципліни, у тому числі не декларування своїх зобов'язань або не сплата податку до бюджету, ще не є достатньою підставою для позбавлення платника податків права на податковий кредит з ПДВ по операціям з такими контрагентами.

Встановлені податковим органом будь-які факти незаконної діяльності контрагента платника податків повинні оцінюватися судом з урахуванням можливої обізнаності позивача щодо таких обставин, або наявної у позивача реальної можливості з'ясувати їх.

Наведені в акті перевірки обставині діяльності ПНВКП "Атон", з якими ДПІ у м. Херсоні пов'язує безтоварність операцій із позивачем, були виявлені податковим органом вже після проведених позивачем з ними операцій.

Докази, які б підтвердили той факт, що позивач був обізнаний про обставини діяльності цих контрагентів, в матеріалах справи відсутні. ДПІ у м. Херсоні не обґрунтовує наявність у позивача реальної можливості з'ясувати всі обставини діяльності його постачальників на момент проведення з ними операцій.

Стосовно механізму підтвердження платниками податків реальності тих господарських операцій, по яким були сформовані валові витрати та податковий кредит з ПДВ, слід зазначити, що Закон України "Про податок на додану вартість" встановлює вимоги лише щодо документального підтвердження задекларованих господарських операцій, а як вже зазначено вище, акт перевірки не містить зауважень щодо правильності складання наданих позивачем первинних документів.

Окремо суд зазначає, що податковий орган вважає угоди між ФОП ОСОБА_4 та ПНВКП "Атон" безтоварними внаслідок обставин, встановлених згідно акту перевірки від 22.12.2011 р. № 4450/23-4/30667437.

Суд не погоджується з вказаною позицією відповідача, оскільки контролюючим органом не взято до уваги факт оскарження податкових повідомлень-рішень від 02.02.2012 р. №№ 0000972301, 0000972301, які прийняті на підставі акту перевірки від 22.12.2011 р. № 4450/23-4/30667437 (справа № 2а-528/12/2170).

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 31.05.2012 р. вказані податкові повідомлення-рішення скасовано, а висновки ДПІ у м. Херсоні щодо нікчемності угод ПНВКП "Атон" з ТОВ "Альпарі Холдінг, ЛТД" визнано необґрунтованими.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2012 р. апеляційну скаргу ДПІ у м. Херсоні залишено без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 31.05.2012 р. - без змін.

Таким чином, податковий орган при проведенні перевірки 14.06.2013 р. прийняв як беззаперечні висновки акту перевірки від 22.12.2011 р. № 4450/23-4/30667437, які судовим рішенням, що набрало законної сили, визнано необґрунтованими.

З огляду на викладені обставини суд приходить до висновку, що ФОП ОСОБА_4 правомірно включив до складу витрат валові витрати по відносинам з ПНВКП "Атон", а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив :

Задовольнити повністю позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 09.07.2013р. № 0002981702, № 0002971702.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 01 листопада 2013 р.

Суддя Морська Г.М.

кат. 8.2.1