Постанова

від 23.10.2013 по справі 826/13975/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 жовтня 2013 року 11:54 справа№ 826/13975/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

судді Смолія І.В.

при секретарі судових засідань Мар'янченко Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовом:Приватного підприємства «Лем-Тех» до:Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві провизнання протиправними та скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Представники:

від позивача: Крупка Б.Г., Годлевський М.І.

від відповідача: Пічковська О.В.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 23.10.2013р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.09.2013р. відкрито провадження у адміністративній справі та призначено справу до розгляду по суті.

В судове засідання 23.10.13р. з'явилися сторони.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, змін та доповнень до позову не подав. В обґрунтування позовних вимог зіслався на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечила.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Лем-Тех» (код ЄДРПОУ 30683511) (далі -позивач) зареєстровано Оболонською районною у м.Києві державною адміністрацією як юридична особа 22.12.1999р. та відповідно до наявної копії у матеріалах справи копії свідоцтва платника ПДВ, позивачу було видано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100314802 та зареєстровано від 16.12.2010 року.

Рішенням Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 133/26-54-15-01-17 від 01.08.2013р. було анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість позивача у відповідності до пп. г п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України.

Як вбачається із змісту рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 133/26-54-15-01-17 від 01.08.2013р. комісією встановлено, що ПП«Лем-Тех» протягом періоду з 01.06.12р. по 30.06.13р. подавав податкові декларації з податку на додану вартість з показниками які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 0грн.

Позивач вважає таке рішення податкового органу протиправним, а тому звернувся до суду із даним позовом та просить скасувати таке рішення.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про безпідставність позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

Проведення процедури реєстрації та анулювання реєстрації платників податку на додану вартість на момент прийняття спірного рішення визначено розділом V ПК України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, зокрема, ст. 180 - ст. 184 та Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 07.11.2011 р. № 1394, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.11.2011 р. за № 1369/20107 (далі - Положення).

Відповідно до пп. "г" п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Тобто підставою анулювання реєстрації платника ПДВ є дані декларацій, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів.

Підпунктом 5.5.1 Розділу V Положення передбачено, що податкові органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Відповідно до п. 5.5 Розділу V Положення анулювання реєстрації за ініціативою відповідного податкового органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах "б" - "и" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти "б" - "и" пункту 5.1 цього розділу).

Згідно із пп. 5.5.2 п. 5 Розділу V Положення рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу приймаються за наявності відповідних підтверджуючих документів (відомостей). Такими документами є, зокрема, довідка підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб про подання/неподання платником ПДВ податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до податкового органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку) та інші підтвердні документи (відомості) у випадках, передбачених Кодексом.

З пояснень позивача судом встановлено, що декларації таким подавались своєчасно, так як зазначає позивач із відображення оподатковуваних операцій, що значно перевищують показник у 0гривень, а тому позивач вважає спірне рішення протиправним.

Відповідно до наявних матеріалів справи, висновки податкового органу щодо подання позивачем протягом 12 календарних місяців декларацій (податковий розрахунок), які (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, ґрунтуються на обставинах встановлених актом від 29.07.13р. № 287/26-54-22-02-10/30683511 про неможливість проведення зустрічної звірки.

Позивач вважає дії податкового органу щодо складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки протиправними, а обставини викладені в ньому такими що не відповідають дійсності, зокрема позивач зазначає, що за адресою реєстрації знаходиться.

Натомість судом під час розгляду справи по суті встановлено, що працівниками ГВПМ Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва ДПС здійснено вихід за податковою адресою позивача, однак підприємство за адресою м. Київ, пр-т Героїв Сталінграду, 17, кв. 131 не знаходиться.

Вказана обставина позивачем жодним чином не спростована.

Податковим органом в ході проведення перевірки встановлено неможливість фактичного здійснення ПП «Лем-Тех» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу, а також відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, а підприємство (як покупець) формувало податковий кредит (та уникало необхідності сплати податку до бюджету) по операціям, які його контрагентами не відображені в податковій звітності.

Позивачем у судових засіданнях жодним чином не спростовано обставини встановлені актом перевірки, та не наведено жодних обставин що в свою чергу могли б свідчити про допущення податковим органом порушень про проведенні звірки чи складання акту, а також винесення спірного рішення.

За таких обставин суд погоджується із доводами податкового органу щодо встановлення подання звітності яка свідчить про обсяг оподаткованих операцій за останні 12 календарних місяців у нульовому розмірі.

Аналізуючи наведені докази у їх сукупності та норми чинного законодавства суд не знайшов підстав для задоволення позову, при цьому прийшов до переконання щодо правомірності дій відповідача як при проведення звірки так і щодо винесення спірного рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При розгляді справи, суд перевіряє відповідність оскаржуваного рішення принципам, визначеним ч.3 ст.2 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Смолій І.В.