cpg1251
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
08 жовтня 2013 року 12:17 № 826/12272/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Медведєвій А.С. за участю представників: позивача - Третьякової Л.М., Гребенюк О.М., відповідача - Майданик О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю фірми «ТІКИЧ» доІнспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області проскасування постанови від 15 липня 2013 року № 3-1507/1, -
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 08 жовтня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТІКИЧ» (далі - ТОВ «ТІКИЧ», позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про скасування постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області від 15 липня 2013 року № 3-1507/1 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувана постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування, на думку позивача, прийнята з порушенням норм матеріального права та не відповідає вимогам закону, висновки відповідача відносно факту вчинення позивачем правопорушення є помилковими та такими що не відповідають дійсності.
Окрім цього, позивач зазначає, що жодного повідомлення про проведення позапланової перевірки не отримував, що позбавило останнього висловити свої зауваження щодо відомостей викладених відповідачем у протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
При цьому, позивачем також зазначено, що відповідачем здійснено перевірку достовірності даних поданих ТОВ «ТІКИЧ» у декларації про початок виконання будівельних робіт, якої на момент проведення перевірки не існувало, оскільки вона була відправлена замовнику для усунення недоліків, тобто остання не була зареєстрована та не набрала статусу юридичного документу.
В судових засіданнях представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.
Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що посадові особи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, оскаржувана постанова прийнята відповідачем правомірно, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «ТІКИЧ» (код ЄДРПОУ 32309874) відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 13 вересня 2012 року зареєстроване Печерською районною в м. Києві державною адміністрацією 27 лютого 2003 року (запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 1 070 120 0000 005747). Місцезнаходження ТОВ «ТІКИЧ»: 01133, м. Київ, вул. Щорса, 27.
До видів діяльності ТОВ «ТІКИЧ» за КВЕД згідно Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 19 вересня 2012 року серії АА № 643022 відносяться: 41.10. Організація будівництва, 46.71. Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, 46.73. Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна.
Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області відповідно статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, на підставі направлення від 28 травня 2013 року № 1547.13/08/01 проведено позапланову перевірку достовірності даних зазначених замовником у декларації про початок будівельних робі ТОВ «ТІКИЧ» на об'єкті будівництва багатоквартирного житлового будинку на вулиці Лісовій, 40, м. Ірпінь, Київської області, за результатами якої складено акт від 01 червня 2013 року.
Під час перевірки достовірності даних зазначених замовником у декларації про початок будівельних робіт з виїздом на місце будівництва відповідачем встановлено невідповідність наведених ТОВ «ТІКИЧ» даних у декларації про початок виконання будівельних робіт, зокрема перевіркою встановлено, що у основних техніко-економічних показниках об'єкту зазначених у містобудівних умовах і обмеженнях забудови земельної ділянки від 11 січня 2013 року № 0003-01-2013 року зазначена кількість квартир 20 шт., та загальна площа будинку 979,2 м 2 , а у поданій замовником декларації про початок виконання будівельних робіт зазначена кількість квартир становить 25 шт., та загальна площа будинку становить 1122,25 м 2 .
Окрім цього, перевіркою встановлено, що головний інженер проекту ОСОБА_4 призначений наказом № 3 від 15 січня 2013 року, а у наданій замовником документації зазначено, що призначений наказом № 1/05-13 від 07.05.2013 року. При цьому, техніко-економічні показники наказу про затвердження проектної документації директором ТОВ «ТІКИЧ» Царьовим В. Ю. (наказ №1 від 07 травня 2013 року) не відповідають техніко-економічним показникам об'єкту зазначених у містобудівних умовах і обмеженнях забудови земельної ділянки від 11 січня 2013 року № 0003-01-2013 року.
Вказане є наведенням недостовірних даних поданих замовником ТОВ «ТІКИЧ» у декларації про початок виконання будівельних робіт, проектна документація розроблена з порушенням вимог вихідних даних для проектування, що є порушенням вимог ч. 1 ст. 31, ч. 8 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
08 липня 2013 року відповідачем на підставі вказаного акту складено протокол № 1-Л-З-0807/875 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та внесено припис № С-0807/9 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Вказаним приписом від позивача вимагалося усунути допущені правопорушення відповідно до чинного законодавства про що проінформувати в термін до 31 вересня 2013 року.
На підставі вищевказаного акту перевірки, припису та протоколу Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області винесено постанову від 15 липня 2013 року № 3-1507/1, якою, відповідно до абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 № 208/94-ВР, до позивача застосовано штраф у розмірі 103 230, 00 грн.
Незгода з вказаною постановою обумовила звернення позивача до суду з адміністративним позовом.
Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується з доводами ТОВ «ТІКИЧ», виходячи з наступного.
Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI) визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Відповідно до частини другої статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За приписами частини четвертої статті 41 Закону № 3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
На виконання статті 41 Закону № 3038-VI Кабінет Міністрів України своєю постановою від 23 травня 2011 року № 553 затвердив Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.
Пунктом 7 Порядку № 553 передбачено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.
Підставами для проведення позапланової перевірки є:
- подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності;
- необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
- виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
- перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій;
- перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності;
- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;
- вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Відповідно до пункту 11 Порядку № 553 посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
У відповідності до пунктів 16-18 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).
Згідно з пунктом 4 статті 41 Закону № 3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, в тому числі, видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:
1) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;
2) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Відповідно до пп. 9 п. 4 ст.41 Закону № 3038-VI та пп. 12 п. 11 Порядку № 553 посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію.
Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України (п. 20 Порядку № 553).
Згідно з Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року № 244, штрафи накладаються на юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Рішення про накладення штрафу оформлюється постановою про накладення на суб'єкта містобудування штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Постанова про накладення штрафу є виконавчим документом і підлягає виконанню в установленому законом порядку. У постанові зазначається розмір штрафу. Постанова повинна відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржуваної постанови є встановлені під час проведення перевірки порушення вимог ч. 1 ст. 31 та ч. 8 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», що полягали у зазначені недостовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.
Затвердження проектної документації на будівництво об'єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
До проектної документації на будівництво об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, а також об'єктів, які підлягають оцінці впливу на навколишнє природне середовище у транскордонному контексті, додаються результати оцінки впливу на стан навколишнього природного середовища (матеріали оцінки та звіти про оцінку і громадське обговорення). Перелік таких об'єктів та порядок проведення оцінки визначаються Кабінетом Міністрів України.
Частиною восьмою ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.
При цьому, суд зазначає, що механізм виконання підготовчих робіт, регулюється Порядком виконання підготовчих робіт, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466 (далі - Порядок № 466).
Відповідно до п. 1 Порядку № 466 підготовчі роботи - роботи з підготовки земельної ділянки, влаштування огородження будівельного майданчика та знесення будівель і споруд, порушення елементів благоустрою в межах відведеної земельної ділянки, вишукувальні роботи, роботи із спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва, улаштування під'їзних шляхів, складування будівельних матеріалів, підведення тимчасових інженерних мереж, а також з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень.
Підготовчі роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію, а також після подання Держархбудінспекції або її територіальному органу (далі - Інспекція) повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, крім винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень, або отримання зареєстрованої декларації про початок виконання підготовчих робіт (п. 2 Порядку № 466).
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону № 3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.
Пунктом сьомим Порядку № 466 передбачено, що реєстрація декларації про початок виконання підготовчих робіт (далі - декларація) здійснюється з дотриманням вимог Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».
Декларація приймається в дозвільному центрі за місцезнаходженням об'єкта.
Згідно ч. 2 ст. 36 Закону № 3038-VI реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації.
Відповідно до п. 9 Порядку № 466 Інспекція протягом п'яти робочих днів з дня надходження до неї декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та вносить їх до єдиного реєстру.
Водночас, ч. 4 ст. 36 Закону № 3038-VI передбачено, що Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю повертають декларацію про початок виконання будівельних робіт замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.
Відповідно до п. 12 Порядку № 466 після усунення недоліків, що спричинили повернення декларації, замовник може повторно звернутися до Інспекції для реєстрації декларації.
Також статтею 39 1 Закону № 3038-VI передбачено право внесення змін до повідомлення або декларації про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт.
Зокрема, у разі якщо замовник самостійно виявив технічну помилку у надісланому повідомленні про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт, зареєстрованій декларації про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт або про готовність об'єкта до експлуатації, а також у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які не є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом відповідно до закону, до такого повідомлення або декларації вносяться зміни у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 1 ст. 39 1 Закону № 3038-VI).
До замовника, який самостійно виявив допущену технічну помилку і подав відповідну заяву, штрафні санкції за раніше подані з помилками повідомлення або декларацію чи виявлені в них недостовірні дані не застосовуються ( ч. 4 ст. 39 1 Закону № 3038-VI).
Таким чином, законодавством, зокрема, ст. 36, ст. 39 1 Закону № 3038-VІ передбачений порядок подачі, внесення змін до повідомлення або декларації про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт. При цьому, відповідальність суб'єкта містобудівної діяльності, шляхом застосування до нього штрафних санкцій в контексті ч. 4 ст. 39 1 Закону № 3038-VI можлива лише у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних у вже зареєстрованій декларації.
Застосування штрафних санкцій у випадку повернення декларації без реєстрації відповідно до ст. 36 Закону № 3038-VІ не передбачено.
При цьому, п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» передбачено, що до відповідальності у вигляді штрафу підлягають суб'єкти містобудування за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації.
Як встановлено під час розгляду адміністративної справи позивачем надіслано до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області для реєстрації декларацію про початок виконання будівельних робіт (Будівництво багатоквартирного житлового будинку), яка була отримана останнім 18 травня 2013 року (вх. № 7/10-1805/21).
За результатами розгляду вказаної вище декларації про початок виконання будівельних робіт, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області листом від 23 травня 2013 року за № 7/10-192305/02 її повернуто позивачу, у зв'язку з неповнотою даних зазначених в ній.
Станом на час проведення перевірки, а саме на 01 червня 2013 року декларація позивача про початок виконання будівельних робіт зареєстрована не була, у зв'язку з поверненням її останньому для усунення недоліків.
Таким чином, враховуючи викладене вище та той факт, що станом на час проведення перевірки позивача декларація про початок виконання будівельних робіт не була зареєстрована, рішення відповідача про вчинення ТОВ «ТІКИЧ» правопорушення у сфері містобудівної діяльності та застосування відповідальності у вигляді штрафу за таке правопорушення, є протиправним, а відповідна постанова № 3-1507/1 від 15 липня 2013 року підлягає скасуванню.
Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, відповідач в обґрунтування правомірності своїх висновків не надав достатніх доказів порушень закону позивачем, а тому суб'єктом владних повноважень не доведено своєї правоти в повному обсязі.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог і на підставі ч. 2 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне адміністративний позов ТОВ «ТІКИЧ» задовольнити повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ними документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 032, 30 грн. з Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІКИЧ» задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області від 15 липня 2013 року № 3-1507/1 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
3. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІКИЧ» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 032, 30 грн. (одну тисячу тридцять дві гривні, 30 копійок ).
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя І.М. Погрібніченко
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 14 .10.2013 р.
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 08.10.2013 |
Оприлюднено | 05.11.2013 |
Номер документу | 34491104 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Погрібніченко І.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні