Ухвала

від 09.09.2014 по справі 826/12272/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" вересня 2014 р. м. Київ К/800/7622/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючої - судді Васильченко Н.В.

суддів - Калашнікової О.В. Леонтович К.Г.

при секретарі Романишин О.В.

з участю представників позивача Гребенюк О.М. відповідача Маковій О.О.

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тікич» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2014 р. по справі № 826\12272\13а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тікич» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про скасування постанови -

в с т а н о в и л а:

У липні 2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ТІКИЧ» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про скасування постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області від 15 липня 2013 року № 3-1507/1 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувана постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування, на думку позивача, прийнята з порушенням норм матеріального права та не відповідає вимогам закону, висновки відповідача відносно факту вчинення позивачем правопорушення є помилковими та такими що не відповідають дійсності.

При цьому позивачем зазначено, що відповідачем здійснено перевірку достовірності даних поданих ТОВ «ТІКИЧ» у декларації про початок виконання будівельних робіт, якої на момент проведення перевірки не існувало, оскільки вона була відправлена замовнику для усунення недоліків, тобто остання не була зареєстрована та не набрала статусу юридичного документу.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 жовтня 2013 р. позов задоволений. Визнана протиправною та скасована постанова Інспекції від 15 липня 2013 р. № 3-1507\1 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2014 р. постанова суду першої інстанції скасована та ухвалене нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено за його безпідставністю.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ «Тікич» подало касаційну скаргу, в якій просить цю постанову скасувати , залишити в силі постанову суду першої інстанції. Скарга обґрунтована невірним застосуванням судом норм матеріального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судом та обґрунтованість застосування норм матеріального права до вирішення спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів знаходить підстави до її задоволення.

Із матеріалів справи, встановлених та досліджених судом, вбачаються наступні обставини.

ТОВ «ТІКИЧ» відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 13 вересня 2012 року зареєстроване Печерською районною в м. Києві державною адміністрацією 27 лютого 2003 року (запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 1 070 120 0000 005747). Місцезнаходження ТОВ «ТІКИЧ»: 01133, м. Київ, вул. Щорса, 27.

До видів діяльності ТОВ «ТІКИЧ» за КВЕД згідно Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 19 вересня 2012 року серії АА № 643022 відносяться: 41.10. Організація будівництва, 46.71. Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, 46.73. Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна.

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області відповідно статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, на підставі направлення від 28 травня 2013 року № 1547.13/08/01 проведено позапланову перевірку достовірності даних зазначених замовником у декларації про початок будівельних робі ТОВ «ТІКИЧ» на об'єкті будівництва багатоквартирного житлового будинку на вулиці Лісовій, 40, м. Ірпінь, Київської області, за результатами якої складено акт від 01 червня 2013 року.

Під час перевірки достовірності даних зазначених замовником у декларації про початок будівельних робіт з виїздом на місце будівництва відповідачем встановлено невідповідність наведених ТОВ «ТІКИЧ» даних у декларації про початок виконання будівельних робіт.

Вказане, на думку Інспекції, є наведенням недостовірних даних поданих замовником ТОВ «ТІКИЧ» у декларації про початок виконання будівельних робіт, проектна документація розроблена з порушенням вимог вихідних даних для проектування, що є порушенням вимог ч. 1 ст. 31, ч. 8 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

08 липня 2013 року відповідачем на підставі вказаного акту складено протокол № 1-Л-З-0807/875 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та внесено припис № С-0807/9 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Вказаним приписом від позивача вимагалося усунути допущені правопорушення відповідно до чинного законодавства про що проінформувати в термін до 31 вересня 2013 року.

На підставі вищевказаного акту перевірки, припису та протоколу Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області винесено постанову від 15 липня 2013 року № 3-1507/1, якою, відповідно до абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 № 208/94-ВР, до позивача застосовано штраф у розмірі 103 230, 00 грн.

Незгода з вказаною постановою обумовила звернення позивача до суду з адміністративним позовом.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку про під ставність позовних вимог .

Із вказаним висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується, зважаючи на наступне.

Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI) визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Відповідно до частини другої статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На виконання статті 41 Закону № 3038-VI Кабінет Міністрів України своєю постановою від 23 травня 2011 року № 553 затвердив Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Пунктом 7 Порядку № 553 передбачено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

- подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності;

- необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

- виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;

- перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій;

- перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності;

- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;

- вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржуваної постанови є встановлені під час проведення перевірки порушення вимог ч. 1 ст. 31 та ч. 8 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», що полягали у зазначені недостовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт.

Частиною восьмою ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Пунктом сьомим Порядку № 466 передбачено, що реєстрація декларації про початок виконання підготовчих робіт (далі - декларація) здійснюється з дотриманням вимог Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Декларація приймається в дозвільному центрі за місцезнаходженням об'єкта.

Згідно ч. 2 ст. 36 Закону № 3038-VI реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації.

Відповідно до п. 9 Порядку № 466 Інспекція протягом п'яти робочих днів з дня надходження до неї декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та вносить їх до єдиного реєстру.

Водночас, ч. 4 ст. 36 Закону № 3038-VI передбачено, що Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю повертають декларацію про початок виконання будівельних робіт замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.

Відповідно до п. 12 Порядку № 466 після усунення недоліків, що спричинили повернення декларації, замовник може повторно звернутися до Інспекції для реєстрації декларації.

Також статтею 391 Закону № 3038-VI передбачено право внесення змін до повідомлення або декларації про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт.

Таким чином, законодавством, зокрема, ст. 36, ст. 39 Закону № 3038-VІ передбачений порядок подачі, внесення змін до повідомлення або декларації про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт. При цьому, відповідальність суб'єкта містобудівної діяльності, шляхом застосування до нього штрафних санкцій в контексті ч. 4 ст. 391 Закону № 3038-VI можлива лише у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних у вже зареєстрованій декларації.

Застосування штрафних санкцій у випадку повернення декларації без реєстрації відповідно до ст. 36 Закону № 3038-VІ не передбачено.

При цьому, п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» передбачено, що до відповідальності у вигляді штрафу підлягають суб'єкти містобудування за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації.

Як встановлено під час розгляду адміністративної справи позивачем надіслано до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області для реєстрації декларацію про початок виконання будівельних робіт (Будівництво багатоквартирного житлового будинку), яка була отримана останнім 18 травня 2013 року (вх. № 7/10-1805/21).

За результатами розгляду вказаної вище декларації про початок виконання будівельних робіт, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області листом від 23 травня 2013 року за № 7/10-192305/02 її повернуто позивачу, у зв'язку з неповнотою даних зазначених в ній.

Станом на час проведення перевірки, а саме на 01 червня 2013 року декларація позивача про початок виконання будівельних робіт зареєстрована не була, у зв'язку з поверненням її останньому для усунення недоліків.

Таким чином, як зазначив суд першої інстанції в ухваленому рішенні, враховуючи викладене вище та той факт, що станом на час проведення перевірки позивача декларація про початок виконання будівельних робіт не була зареєстрована, рішення відповідача про вчинення ТОВ «ТІКИЧ» правопорушення у сфері містобудівної діяльності та застосування відповідальності у вигляді штрафу за таке правопорушення, є протиправним, а відповідна постанова № 3-1507/1 від 15 липня 2013 року підлягає скасуванню.

Із вказаним висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується, оскільки він ґрунтується на нормах матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведення недостовірних даних у декларації про початок виконання будівельних робіт не залежить від факту реєстрації самої декларації.

Із вказаним висновком суду апеляційної інстанції колегія суддів не погоджується, оскільки він не ґрунтується на вимогах Закону «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», Закону «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, що затверджений Постановою КМ України від 23 травня 2011 р. № 553, яким суд першої інстанції дав вірну оцінку, виходячи із системного аналізу змісту цих законів.

Колегія суддів дійшла думки, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, вірно встановив характер спірних правовідносин та обґрунтовано застосував норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального закону, які б призвели до ухвалення незаконного рішення, не встановлено.

Суд апеляційної інстанції помилково скасував рішення суду першої інстанції, яке ухвалене відповідно до закону.

Відповідно до ст. 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалене відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 226, 230, 231 КАС України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тікич» задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2014 р. по справі № 826\12272\13а скасувати.

Залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 жовтня 2013 р.

Ухвала набирає сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 - 239-1 КАС України.

Судді :