Постанова

від 28.10.2013 по справі 826/14888/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 жовтня 2013 року № 826/14888/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Біоритм Плюс" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення 0002042260 від 09.07.2013, акта № 116/22-621/37203503 від 20.06.2013 та рішення про результати розгляду первинної скарги № 4036/10/26-15-10-06-01 від 05.09.2013

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю " Біоритм Плюс" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві, Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення 0002042260 від 09.07.2013, акта № 116/22-621/37203503 від 20.06.2013 та рішення про результати розгляду первинної скарги № 4036/10/26-15-10-06-01 від 05.09.2013.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Позивачу було нараховано податкові зобов'язання за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість за жовтень 2012 року та податку на прибуток за 4 квартал 2012 року по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ "Філ Гуд-Україна". Підставою для нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість став висновок відповідача про те, що взаємовідносини між позивачем та ТОВ "Філ Гуд-Україна" не спричиняють реального настання правових наслідків.

Позивач, не погоджуючись з такими висновками податкового органу, зазначає, що у період, який перевірявся, дійсно мав правовідносини з ТОВ "Філ Гуд-Україна", які мали, за його твердженням, реальний характер, та за якими було придбано нерухоме майно в подальшому використане ним у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства.

Також позивач посилався на те, що рішення № 4036/10/26-15-10-06-01 від 05.09.2013 в частині що стосується залишення без змін податкового повідомлення-рішення 0002042260 від 09.07.2013 було прийнято відповідачем 2 необґрунтовано та без належного з'ясування всіх обставин.

У судовому засіданні 16.10.2013 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач 2 проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні 16.10.2013 надав письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач 2 обґрунтовує тим, що скаргу позивача було розглянуто та за її результатами відповідно до положень Податкового кодексу України прийнято рішення № 4036/10/26-15-10-06-01 від 05.09.2013.

У судовому засіданні 16.10.2013 представник відповідача 2 заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У судове засідання 16.10.2013 представник відповідача не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У відповідності до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням наведеного суд, заслухавши у судовому засіданні представників позивача та відповідача 2 ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

28.10.2013 відповідачем 1 через канцелярію суду були подані письмові заперечення на адміністративний позов, у яких він просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Доводи відповідача 1 викладені в письмових запереченнях аналогічні доводам та висновкам викладеним в акті перевірки № 116/22-621/37203503 від 20.06.2013. Також відповідач 1 посилався на те, що Господарським судом міста Києва прийнято рішення від 08.11.2012 у справі № 11/223, яким задоволено позовні вимоги ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" до ТОВ "Філ Гуд - Україна" та стягнуто з останнього 11 085 851,95 грн. та видано наказ від 31.01.2012 про примусове виконання зазначеного рішення за яким виконавчою службою відкрито виконавче провадження.

Підчас судового розгляду справи, суд,

В С Т А Н О В И В:

В період з 11.06.2013 по 13.06.2013 Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоритм Плюс" з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість за жовтень 2012 року та податку на прибуток за 4 квартал 2012 року по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ "Філ Гуд-Україна".

За результатами перевірки складено акт № 116/22-621/37203503 від 20.06.2013, яким встановлено порушення пункту 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.2, 201.3, 201.4, 201.6, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 44 525,00 грн. та завищено різницю між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за звітний період на суму 1 987 029,00 грн.

До такого висновку податковий орган дійшов виходячи з наступного.

Між ТОВ "Біоритм Плюс" та ТОВ " Філ Гуд-Україна" було укладено договір купівлі-продажу 1/2 частини будівлі спортивно-оздоровчого комплексу б/н від 04.10.2012 посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрований в реєстрі за № 13750, предметом якого є купівля-продаж 1/2 частини будівлі спортивно-оздоровчого комплексу, загальною площею 3903,4 кв.м., що знаходиться за адресою - м. Київ, вул. Кудряшова, буд.16А. Вартість майна - 12189325,00 грн. в тому числі ПДВ 2031554,17 грн.

До Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби надійшов акт ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС № 951/22.10/31721699 від 13.03.2013 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Філ Гуд-Україна" (код за ЄДРПОУ 31721699) щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ "Біоритм Плюс" за період з 01.10.2012 по 31.10.2012 року».

Згідно АІС «Податковий блок» станом на 20.06.2013 ТОВ "Філ Гуд-Україна" за жовтень 2012 року не звітувало та не задекларовано податкові зобов'язання по взаємовідносинам з ТОВ "Біоритм Плюс" за жовтень 2012 року.

З огляду на зазначене податковий орган дійшов висновку про те, що взаємовідносини між ТОВ "Біоритм Плюс" та ТОВ " Філ Гуд-Україна" не спричиняють реального настання правових наслідків.

26.06.2013 ТОВ "Біоритм Плюс" подало заперечення до акту документальної позапланової невиїзної перевірки № 116/22-621/37203503 від 20.06.2013, за результатами розгляду яких листом № 1240/10/22-611 від 04.07.2013 було повідомлено про те, що висновки акту перевірки залишено без змін.

09.07.2013 на підставі акта № 116/22-621/37203503 від 20.06.2013 прийнято податкове повідомлення - рішення № 0002042260 від 09.07.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 55 656,00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 11 131,00 грн. та податкове повідомлення рішення № 0002052260 від 09.07.2013 яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 987 029,00 грн.

17.07.2013 ТОВ "Біоритм Плюс" було подано скаргу на податкові повідомлення-рішення № 0002042260 від 09.07.2013 та № 0002052260 від 09.07.2013 до Головного управління Міністерства доходів і зборів України в м. Києві, за результатом розгляду якої прийнято рішення № 4036/10/26-15-10-06-01 від 05.09.2013 про результати розгляду первинної скарги, яким скаргу задоволено частково, скасовано податкове повідомлення рішення № 0002052260 від 09.07.2013, а податкове повідомлення-рішення № 0002042260 від 09.07.2013 залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Біоритм Плюс" не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням № 0002042260 від 09.07.2013, актом № 116/22-621/37203503 від 20.06.2013 та рішенням про результати розгляду первинної скарги № 4036/10/26-15-10-06-01 від 05.09.2013, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Стосовно часткового оскарження позивачем рішення відповідача 2 про результати розгляду скарги № 4036/10/26-15-10-06-01 від 05.09.2013 та акту № 116/22-621-37203503 від 20.06.2013 суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 8 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, водночас відповідно до зазначених норм право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб'єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.

Отже, рішення суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб'єктом поза межами визначеної законом компетенції, а по-друге, оспорюванні рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов'язку.

Акт перевірки є лише носієм доказової інформації та не містить волевиявлення суб'єкта владних повноважень щодо виявлених фактів правопорушень, з огляду на що, акт перевірки не створюють жодних правових наслідків для суб'єкта господарювання та не змінюють стану його суб'єктивних прав, оскільки сам по собі не породжує настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на права та обов'язки суб'єкта господарювання.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 10.10.2012 у справі № К/9991/30241/12.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що оскільки акт № 116/22-621-37203503 від 20.06.2013 "Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Біоритм Плюс» (код за ЄДРПОУ 37203503) з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість за жовтень 2012 року та податку на прибуток за 4 квартал 2012 року по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «ФІЛ Гуд-Україна» (код ЄДРПОУ 31721699)" сам по собі не породжує для позивача настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на права та обов'язки, то не виникає і передумови для здійснення захисту права або законного інтересу, шляхом визнання його протиправним та скасування, з огляду на що позовній вимоги в зазначеній частині є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

З аналізу змісту рішення про результати розгляду скарги № 4036/10/26-15-10-06-01 від 05.09.2013 в частині : «При розгляді первинної скарги з'ясовано, що ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві безпідставно винесено податкове повідомлення-рішення від 09.07.2013 року №0002052260 (форма «В4»), що призвело до подвійного зменшення одних і тих самих сум, оскільки перевіркою вже відкориговано суму податкового кредиту, що має наслідком виникнення позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту» та в частині: «залишає без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 09.07.2013 року №0002042260 (форма «Р»)» вбачається, що воно в зазначеній частині саме по собі не є юридично значеним для позивача, оскільки не має безпосереднього впливу на суб'єктивні права та обов'язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов'язку, отже не породжує для позивача настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права та обов'язки.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що оскільки рішення про результати розгляду скарги № 4036/10/26-15-10-06-01 від 05.09.2013 в оскаржуваній частині, само по собі не породжує для позивача настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на права та обов'язки, то не виникає і передумови для здійснення захисту права або законного інтересу, шляхом скасування зазначеного рішення, а отже позовна вимога щодо скасування рішення про результати розгляду скарги 4036/10/26-15-10-06-01 від 05.09.2013 в частині : «При розгляді первинної скарги з'ясовано, що ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві безпідставно винесено податкове повідомлення-рішення від 09.07.2013 року №0002052260 (форма «В4»), що призвело до подвійного зменшення одних і тих самих сум, оскільки перевіркою вже відкориговано суму податкового кредиту, що має наслідком виникнення позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту» та в частині: «залишає без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 09.07.2013 року №0002042260 (форма «Р»)» є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

В частині оскарження податкового повідомлення - рішення № 0002042260 від 09.07.2013 суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України одним з принципів адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та п'ятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

При розгляді справи судом було перевірено чи мали операції між позивачем та ТОВ "Філ Гуд-Україна" реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем отриманих товарів.

При цьому, суд виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції. Також, судом було зобов'язано позивача та відповідача надати всі наявні докази на обґрунтування їх правових позицій.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що позивач, у період, який перевірявся податковим органом, мав правовідносини з ТОВ "Філ Гуд-Україна" за договором б/н від 04.10.2012 предметом якого є купівля - продаж 1/2 частини будівлі спортивно-оздоровчого комплексу, загальною площею 3903,4 кв.м., що знаходиться за адресою - м. Київ, вул. Кудряшова, буд.16А

На підтвердження факту здійснення операції купівлі-продажу 1/2 частини будівлі спортивно-оздоровчого комплексу позивачем надано суду копії акту приймання-передачі нерухомого майна за договором купівлі-продажу 1/2 частини будівлі спортивно-оздоровчого комплексу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 04.10.2012 за реєстровим № 13750 та витягу про державну реєстрацію прав № 35817365 від 11.10.2012, виданого Комунальним підприємством Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна.

Факт здійснення позивачем перерахування коштів за договором купівлі-продажу 1/2 частини будівлі спортивно-оздоровчого комплексу від 04.10.2012 року підтверджується платіжними дорученнями копії яких наявні в матеріалах справи.

В подальшому придбане у приватну власність 1/2 частини будівлі спортивно-оздоровчого комплексу у ТОВ "Філ Гуд-Україна" за договором купівлі продажу б/н від 04.10.2012 було використано позивачем у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку при взаємовідносинах з контрагентом ТОВ "Фітнес Стандарт", що підтверджується договором оренди нерухомого майна б/н від 22.10.2012 посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрованого в реєстрі за № 2506.

Відповідачем 1 доказів, які б спростовували пояснення позивача та наданні ним докази суду не надано. Зокрема, відповідачем 1 не надано доказів того, що ТОВ "Філ Гуд-Україна" не відобразило у своїй податковій звітності операції з позивачем, а також, що ним не було сплачено податок на додану вартість з вказаних операцій. Відтак, відповідачем 1 не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Філ Гуд-Україна".

Посилання відповідача 1 на акт № 951/22.10/31721699 від 13.03.2013 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта ТОВ "Філ Гуд-Україна" (код за ЄДРПОУ 31721699) з контрагентами за період з 01.10.2012 по 31.10.2012" не приймаються судом з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 4.4 розділу 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджених наказом Державної податкової адміністрації України №236 від 22.04.2011 у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Таким чином, акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання складається не за результатами проведення зустрічної звірки чи перевірки суб'єкта господарювання, а у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, з огляду на що зазначений акт може бути лише носієм інформації щодо наявності фактів, які унеможливлюють проведення зустрічної звірки та не може містити інформацію щодо фінансово - господарських відносин суб'єктів господарювання.

Отже, акт № 951/22.10/31721699 від 13.03.2013 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта ТОВ "Філ Гуд-Україна" (код за ЄДРПОУ 31721699) з контрагентами за період з 01.10.2012 по 31.10.2012" не може бути належним доказом на підтвердження допущення позивачем порушення норм податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "Філ Гуд-Україна".

Посилання відповідача 1 на факт прийняття Господарським судом міста Києва рішення від 08.11.2012 у справі № 11/223, яким задоволено позовні вимоги ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" до ТОВ "Філ Гуд - Україна" повністю та стягнуто з останнього 11 085 851,95 грн. та видання наказу від 31.01.2012 про примусове виконання зазначеного рішення за яким виконавчою службою відкрито виконавче провадження, не приймаються судом до уваги з огляду на те, що відповідачем 1 не надано доказів та обгрунтувань на підтвердження наявності взаємозв'язку між правовідносинами позивача з ТОВ "Філ Гуд - Україна" за договором купівлі-продажу 1/2 частини будівлі спортивно-оздоровчого комплексу від 04.10.2012 та фактом відкриття виконавчого провадження щодо примусового стягнення з зазначеного контрагента позивача заборгованості.

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що інших доказів та обґрунтувань, крім зазначених, на підтвердження відсутності у позивача прав на формування податкового кредиту за фінансово - господарськими відносинами з ТОВ "Філ Гуд-Україна" за договором купівлі-продажу 1/2 частини будівлі спортивно-оздоровчого комплексу від 04.10.2012 відповідачем 1 суду не надано та не зазначено про причини неможливості їх надання, суд дійшов висновку про те, що господарські операції між позивачем та ТОВ "Філ Гуд-Україна" за договором купівлі-продажу 1/2 частини будівлі спортивно-оздоровчого комплексу від 04.10.2012 мали реальний характер.

Підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Реальність та товарність операції між позивачем та ТОВ "Філ Гуд-Україна" за договором купівлі-продажу 1/2 частини будівлі спортивно-оздоровчого комплексу б/н від 04.10.2012, в ході судового розгляду справи судом було встановлено, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що у позивача було право на формування податкового кредиту по операціях з ТОВ "Філ Гуд-Україна" за вказаним договором.

Крім того, суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до частини другої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "Булвес" АД проти Болгарії (заява №3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки для отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині щодо скасування податкового повідомлення-рішення № 0002042260 від 09.07.2013.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивачем надано оригінал платіжних доручень про сплату судового збору у сумі 556,56 грн.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов - задовольнити частково .

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві № 0002042260 від 09.07.2013.

3. В решті позовних вимог - відмовити.

4.Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві на користь Товариство з обмеженою відповідальністю " Біоритм Плюс" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 185,52 грн. (сто вісімдесят п'ять грн. 52 коп.).

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов