Постанова

від 29.10.2013 по справі 905/1451/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2013 року Справа № 905/1451/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т.Б. Дроботової - головуючого Н.О. Волковицької , Л.І. Рогач за участю представників: позивачаСинельников Р.О., дов. від 21.10.2013р. відповідачаЧернопис А.І., дов. від 02.09.2013р. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Торговий дом Астрон" на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 04.09.2013 року у справі№ 905/1451/13-г Господарського суду Донецької області за позовомПублічного акціонерного товариства "Комфорт-Сервіс" до Приватного акціонерного товариства "Торговий дом Астрон" проспонукання до виконання мирової угоди та стягнення заборгованості за мировою угодою в сумі 70638,59 грн.

ВСТАНОВИВ:

27.02.2013 року Публічне акціонерне товариство "Комфорт-Сервіс" звернулося до господарського суду з позовом про спонукання Приватного акціонерного товариства "Торговий дом Астрон" виконати мирову угоду від 12.01.2009 року по справі Господарського суду Донецької області у справі № 18/195 шляхом стягнення заборгованості в сумі 70638,59 грн. та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за мировою угодою від 12.01.2009 року по справі Господарського суду Донецької області у справі № 18/195 в сумі 70638,59 грн. в зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань, зазначивши, що ухвала про затвердження мирової угоди не відповідає вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" щодо виконавчого документу.

Відповідач зазначив про неможливість встановити дійсну суму заборгованості за даною мировою угодою з огляду на наявність між сторонами розрахунків за іншими мировим угодами; водночас заявою від 21.03.2013 року (а.с.66) просив застосувати позовну давність.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 13.05.2013 року (суддя Осадча А.М.) позовні вимоги задоволено частково; вирішено спонукати відповідача до виконання затвердженої ухвалою Господарського суду Донецької області від 12.01.2009 року мирової угоди від 12.01.2009 року шляхом стягнення на користь позивача заборгованості в сумі 70638,59 грн.; у задоволенні решти позовних вимог відмовити; стягнути з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору в сумі 1720,50 грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.09.2013 року (судді: Зубченко І.В. - головуючий, Марченко О.А., Склярук О.І.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з мотивів законності та обґрунтованості.

Не погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій, позивач подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу (з доповненням), в якій просить скасувати рішення та постанову в даній справі, прийнявши нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Касаційну скаргу вмотивовано доводами про те, що всупереч приписам статей 4-3, 32, 33, 36, 43 Господарського процесуального кодексу України висновки господарських судів про розмір заборгованості не ґрунтуються на належних та допустимих доказах; судами безпідставно не застосовано до спірних правовідносин положення про позовну давність згідно з приписами статей 257, 267 Цивільного кодексу України.

Позивач відзив на касаційну скаргу не надіслав, усно в судовому засіданні просив залишити судові рішення без змін з мотивів їх відповідності нормам чинного законодавства.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судовими інстанціями встановлено, що ухвалою Господарського суду Донецької області від 12.01.2009 року у справі № 18/195 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Комфорт-Сервіс", м. Київ до Акціонерного товариства закритого типу "Торговий дом Астрон", м. Краматорськ, Донецької області про стягнення 191451,47 грн. заборгованості, 31162,02 грн. інфляційних, 28899,42 грн. пені, 4800,70 грн. річних, а всього 256313,61 грн., затверджено мирову угоду від 12.01.2009 року, укладену сторонами; припинено провадження у справі № 18/195 відповідно до статті 78, пункту 7 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі Статутом позивача, затвердженого загальними зборами акціонерів 29.03.2011р., ПАТ "КОМФОРТ-СЕРВІС" є новим найменуванням Відкритого акціонерного товариства "КОМФОРТ-СЕРВІС", перейменованим за вимогами Закону України "Про акціонерні товариства".

Як вбачається зі Статуту відповідача, затвердженого загальними зборами акціонерів 18.04.2011 року, Приватне акціонерне товариство "Торговий дом Астрон" є новим найменуванням Акціонерного товариства закритого типу "Торговий дом Астрон", перейменованим за вимогами Закону України "Про акціонерні товариства".

Судами також досліджено зміст вказаної мирової угоди та встановлено, що за її умовами:

- боржник визнає заборгованість перед кредитором за поставлене йому за договором монтажу обладнання кондиціювання № 15/08-04 від 22.10.2007 року у сумі 191451,47 грн. і зобов'язується погасити її у наступні строки: 1-й платіж у сумі 19186,94 грн. до 31.01.2009; 2-й платіж у сумі 26041,49 грн. до 28.02.2009; 3-й платіж у сумі 17360,99 грн. до 20.03.2009; 4-й платіж у сумі 17360,99 грн. до 10.04.2009; 5-й платіж у сумі 43402,49 грн. до 30.04.2009; 6-й платіж у сумі 43402,48 грн. до 31.05.2009; 7-й платіж у сумі 24696,09 грн. до 20.06.2009;

- сторони дійшли згоди про те, що пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором монтажу обладнання кондиціювання № 15/08-04 від 22.10.2007 року обмежується розміром 20% від суми боргу та становить не більше 38290,30 грн. Зазначена пеня підлягає сплаті боржником кредиторові у випадку невиконання боржником графіку платежів, визначеного пунктом 1 даної мирової угоди, протягом 10-ти днів з моменту прострочення платежу, у наступних розмірах: у випадку прострочення 1-го платежу - 3837,89 грн.; у випадку прострочення 2-го платежу - 5208,30 грн.; у випадку прострочення 3-го платежу - 3472,20 грн.; у випадку прострочення 4-го платежу - 3472,20 грн.; у випадку прострочення 5-го платежу - 8680,50 грн.; у випадку прострочення 6-го платежу - 8680,50 грн.; у випадку прострочення 7-го платежу - 4939,21 грн.;

- у випадку повного та своєчасного виконання боржником зобов'язань з погашення заборгованості згідно з пунктом 1 даної мирової угоди боржник повністю звільняється від сплати пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором монтажу обладнання кондиціювання № 15/08-04 від 22.10.2007 року, передбаченої пунктом 2 даної мирової угоди;

- боржник зобов'язується також відшкодувати кредитору у повному обсязі понесені останнім судові витрати: витрати зі сплати державного мита за подачу позову у сумі 2563,32 грн., витрати на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу у сумі 118 грн. - в строк до 31.09.2009 року та витрати на оплату послуг адвоката у сумі 2500 грн. - в строк до 31.07.2009 року.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвала Господарського суду Донецької області від 12.01.2009 року у справі №18/195 не була оскаржена в порядку, передбаченому розділами ХІІ, ХІІІ Господарського процесуального кодексу України, а, отже, набрала законної сили.

Позивач звернувся до відділу Державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції з заявою про відкриття виконавчого провадження 11.12.2012 року (тобто з пропуском трирічного строку пред'явлення наказу до виконання) та того ж дня постановою державного виконавця йому відмовлено у відкритті виконавчого провадження у зв'язку з невідповідністю виконавчого документа вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження".

Оскільки ухвала суду про затвердження мирової угоди від 12.01.2009 року у справі № 18/195 не відповідає вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", а також статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції Закону, що діяла на час винесення ухвали), така ухвала не має статусу виконавчого документа, в зв'язку з чим позивач звернувся з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.

Судами вказано, що за даними позивача відповідач у добровільному порядку за зазначеною мировою угодою у період з 30.01.2009 року по 11.11.2009 року сплатив в погашення заборгованості за договором монтажу обладнання кондиціювання грошові кошти в загальному розмірі 139613,91 грн.; неоплаченими є частково 6-й платіж та 7-й платіж на загальну суму 51837,56 грн., пеня за порушення строків сплати вказаних платежів у сумі 13619,71 грн., судові витрати у сумі 5181,32 грн.; відповідач не надав жодних доказів у підтвердження повного чи часткового виконання мирової угоди, надавши акт списання первинних документів від 29.01.2013 року.

Задовольняючи позов про спонукання відповідача до виконання затвердженої ухвалою Господарського суду Донецької області від 12.01.2009 року мирової угоди від 12.01.2009 року шляхом стягнення на користь позивача заборгованості в сумі 70638,59 грн., господарські суди попередніх інстанцій вказали на недоведеність обставин щодо виконання мирової угоди, на які посилається відповідач, належним та допустимими доказами.

Водночас місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, вказав, що ним не береться до уваги заява відповідача про застосування позовної давності до спірних правовідносин, позаяк предметом даного спору є спонукання відповідача до виконання мирової угоди, затвердженої ухвалою місцевого господарського суду, що є обов'язковою для виконання, а обов'язковість виконання судових рішень не обмежена строками позовної давності.

Судова колегія погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, що доводи позивача щодо наявності обов'язку відповідача сплатити кошти підтверджуються укладеною мировою угодою, затвердженою ухвалою суду; відповідач всупереч частині 3 статті 22, статтям 33, 34 Господарського процесуального кодексу України щодо правилу розподілу обов'язку доказування не довів обставин, що вказували б на іншу ступінь виконання ним мирової угоди, ніж про це зазначив позивач, а, відтак, доводи касаційної скарги щодо недоведеності позовних вимог є необґрунтованими.

Разом з тим судова колегія відзначає, що господарськими судами попередніх інстанцій невірно застосовано приписи чинного законодавства щодо позовної давності та невірно визначено предмет спору у даній справі, як такий, що полягає у розгляді питання про виконання судового рішення, що є обов'язковим.

Так, як зазначено самими господарськими судами, за змістом статей 78, 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може завершити вирішення господарського спору шляхом затвердження ухвалою суду мирової угоди сторін, яка визначає їх права та обов'язки щодо предмету позову, процесуальним наслідком чого є припинення провадження у справі. Внаслідок цього не може бути виданий наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди, разом з тим ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом згідно з пунктом 2 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження", підлягає виконанню в порядку, передбаченому вказаним Законом, і як виконавчий документ повинна містити у своїй резолютивній частині не лише вказівку про затвердження мирової угоди, а й відповідати іншим передбаченим законодавством вимогам, зокрема, містити ознаки та відомості щодо умов, розміру і строків виконання зобов'язань сторін тощо. За недодержання відповідних вимог ухвала про затвердження мирової угоди не може вважатися виконавчим документом, що підлягає виконанню державною виконавчою службою.

Таким чином, за змістом статей 4-5 та 115 Господарського процесуального кодексу України саме ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди є обов'язковим для виконання на всій території України судовим рішенням, що підлягає виконанню у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження"; спір щодо виконання судового рішення не може повторно розглядатися в судовому порядку.

Натомість, як вбачається зі змісту позовних вимог та судових рішень, позивач у даному спорі звернувся з позовом про спонукання до виконання укладеної сторонами мирової угоди, що не наділена статусом та юридичною силою судового рішення; при цьому, відрізняючись від звичайного правочину за формою та процедурою укладання, мирова угода за своїм змістом передбачає дії осіб, що породжують (змінюють чи припиняють) цивільні права та обов'язки в розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, в тому числі й зобов'язання за положеннями статті 509 Цивільного кодексу України. (Відповідна правова позиція про те, що зобов'язання за мировою угодою підлягають виконанню на загальних підставах, в тому числі необхідність з'ясування причин пропуску строку на звернення до суду, викладена у постановах Верховного Суду України № 12/184 (10/293/21) від 03.10.2006 року, № 13/210/10 від 04.07.2011 року).

Таким чином, встановивши, що позивач звернувся до органу виконавчої служби з заявою про відкриття виконавчого провадження 11.12.2012 року з пропуском строку пред'явлення виконавчого документу до виконання та, що строки виконання дій, які повинні були вчинятися відповідачем на виконання мирової угоди (з урахуванням також строків фактично здійсненої оплати) знаходяться поза межами трирічного строку, передбаченого статтею 257 Цивільного кодексу України, на причини поважності пропуску цього строку позивач не посилався. Господарські суди в порушення частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України захистили порушене право позивача, щодо якого сплила позовна давність.

Наведене свідчить про те, що, неправильно застосувавши норму матеріального права, суди дійшли хибних висновків щодо змісту цивільних прав та обов'язків сторін у межах спірних правовідносин.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Таким чином, перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного та рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарські суди попередніх інстанцій всупереч статям 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України не надали правову оцінку взаємовідносинам сторін у даному спорі та неправильно застосували норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини.

За таких обставин судові рішення, прийняті з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, слід скасувати, прийнявши нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Частиною 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України про розподіл господарських витрат, зокрема, передбачено, що витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при відмові в позові - на позивача.

Пунктом 11 статті 111 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Касаційна інстанція встановила, що відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України у даному випадку сплачений Приватним акціонерним товариством "Торговий дом Астрон" судовий збір при поданні апеляційної та касаційних скарг підлягає стягненню на його користь з Публічного акціонерного товариства "Комфорт-Сервіс" в рахунок відшкодування судових витрат, понесених відповідачем у зв'язку з оплатою судового збору за розгляд: апеляційної скарги у сумі 860,25 грн.; касаційної скарги - 860,25 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 111 5 , 111 7 , пунктом 2 статті 111 9 , статтею 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Торговий дом Астрон" задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.09.2013 року у справі № 905/1451/13-г Господарського суду Донецької області та рішення Господарського суду Донецької області від 13.05.2013 року скасувати.

У позові відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Комфорт-Сервіс" (04119, м. Київ, вул. сім'ї Хохлових, буд. 15, ідентифікаційний код 31957561) на користь Приватного акціонерного товариства "Торговий дом Астрон" (84301, Донецька область м. Краматорськ, вул. Двірцева, буд. 6, ідентифікаційний код 20387067) в рахунок відшкодування судових витрат, понесених ПАТ "Торговий дом Астрон" у зв'язку з оплатою судового збору за розгляд апеляційної скарги у сумі 860,25грн.; касаційної скарги - 860,25грн.

Видачу наказу доручити Господарському суду Донецької області.

Головуючий Т. Дроботова

Судді: Н. Волковицька

Л. Рогач