Ухвала

від 30.10.2013 по справі 16/42-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

"30" жовтня 2013 р. Справа № 16/42-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Червоній Т.Г., розглянувши скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області на дії та бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсон у справі

за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України в Херсонській області, м. Херсон

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Капітал-Буд", м. Херсон

про стягнення 16869 грн. 99 коп.

за участю:

від ВДВС Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсон - не прибув

представників сторін:

від позивача - Щербина О.В. - начальник юр. відділу, довіреність №50 від 20.08.2013 р., посв. НОМЕР_1 від 20.05.2012 р.

від відповідача - не прибув

в с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Херсонської області 08 квітня 2010р. по даній справі позов задоволено в повному обсязі, присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Капітал-Буд" на користь регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області 16869 грн. 99 коп. неустойки, а також в доход державного бюджету 168 грн. 69 коп. державного мита та 236 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 22 червня 2010р. рішення господарського суду Херсонської області від 08.04.2010р. у справі №16/42-10 залишено без змін.

Після набрання рішенням законної сили 19.07.2010р. видано відповідні накази.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Херсонській області 07.10.2013р. звернулось до суду зі скаргою на дії та бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у Херсон в якій з урахуванням уточнення прохальної частини скарги від 30.10.2013р. просило визнати неправомірними дії ВДВС Комсомольського РУЮ по винесенню постанови від 16.08.2013р. про повернення виконавчого документу відповідно до наказу господарського суду Херсонської області від 19.07.2010р. №16/42-10, скасувати постанову ВДВС Комсомольського РУЮ від 16.08.2013р. про повернення виконавчого документа відповідно до наказу господарського суду Херсонської області від 19.07.2010р. №16/42-10, визнати незаконною бездіяльність ВДВС Комсомольського РУЮ по виконанню наказу господарського суду Херсонської області від 19.07.2010р. №16/42-10, зобов'язати ВДВС Комсомольського РУЮ поновити виконавче провадження згідно з наказом господарського суду Херсонської області від 19.07.2010р. №16/42-10 відповідно до ст.51 ЗУ 2 Про виконавче провадження"

Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

В обґрунтування скарги Регіональне відділення Фонду державного майна України по Херсонській області посилається на безпідставність винесення виконавчою службою постанови повернення виконавчого документу без виконання оскільки вважає, що остання винесена з порушенням ст. ст. 1,11, 17,20, 33,57 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з чим порушує права позивача як стягувача на реальне та повне виконання судового рішення. Позивач також вважає, що підстави для повернення виконавчого документа без виконання були відсутні, оскільки відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням відповідача є м. Херсон Новомиколаївське шосе 7а, і відомості про відсутність юридичної особи за цією адресою у зазначеному реєстрі відсутні.

Скаржник підтримав вимоги викладені у скарзі.

Відповідач в судове засідання не прибув, відзив на скаргу не надіслав, доказів які б свідчили про неотримання ухвали суду про призначення скарги до господарського суду не поверталися.

Представник ВДВС Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсон в судове засідання також не прибув, відзив на скаргу та витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча відповідно до ст. 64 ГПК України був належним чином повідомлений про час та місце розгляду скарги.

Розглянувши матеріали скарги та дослідивши наявні у справі матеріали суд дійшов висновку, що скарга позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відділом державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні на вимогу суду не надано копії матеріалів виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду №16/42-10 від 19.07.2010р.

В ході розгляду скарги судом встановлено наступне.

Державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні 16.08.2013року винесено постанову про повернення наказу Господарського суду Херсонської області від 19.07.2010р. №16/42-10 без виконання та разом з супровідним листом від 24.09.2013року №24294 направлено на адресу позивача. Позивач отримав спірну постанову 27.09.2013 року відповідно до штемпелю вхідної кореспонденції позивача.

Скаргу на дії відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні позивач подав до господарського суду 07.10.2013року.

Таким чином, позивач звернувся зі скаргою у встановлений статтею 121-2 ГПК України 10-денний строк від дня винесення постанови від 16.08.2013 року, тому скарга підлягає розгляду по суті.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

З матеріалів справи вбачається, що з 2010 року позивач неодноразово звертався до виконавчої служби з приводу примусового виконання наказу суду від 19.07.2010року про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 16869грн. 99коп., але наказ декілька разів повертався без виконання, про що свідчать відмітки державних виконавців на ньому (арк. спр. 81).

За посиланнями позивача, він листом від 04.10.2012року № 10-09-03069 направив на адресу ВДВС Комсомольського РУЮ м. Херсона наказ суду від 19.07.2010року для виконання.

Позивач зазначає, що за час перебування наказу на виконанні, тобто з жовтня 2012року, він ознайомлювався та знімав копії матеріалів виконавчого провадження, за результатами чого позивач в січні 2013р. звернувся до начальника ВДВС Комсомольського РУЮ м. Херсона зі скаргою № 10-09-000279 від 25.01.2013року на бездіяльність державного виконавця.

Листом від 11.03.2013 року №5638 начальник ВДВС Комсомольського РУЮ м. Херсона повідомив про дії, здійснені державним виконавцем після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, зокрема про об'єднання 19.10.2012року у зведене виконавче провадження 3 судових наказів ( № 10/32-09 від 29.07.2009року, № 10/42-09 від 19.07.2010року та № 4/136-ПН-09 від 30.11.2009року) про стягнення з відповідача на користь позивача коштів в загальній сумі 88169грн. 61коп.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна.

Відповідно до ч. ч. 1, 4, 5 ЦК України юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.

До єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації. Юридичні особи та їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін.

Статтею 93 ЦК України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Положеннями статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

В Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема - місцезнаходження юридичної особи.

Частиною 1 ст. 18 того ж Закону встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Крім того, суд зазначає, що згідно ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Статтею 32 Закону встановлено, що заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Згідно зі статтею 52 Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилучення та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.

На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Згідно частини 2 статті 30 Закону державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" у разі, якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Пунктами 3.8 - 3.8.5 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012року, передбачено, що у разі, якщо в органі ДВС відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження.

Виконання зведеного виконавчого провадження розпочинається постановою про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження. Про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження виноситься постанова, копія якої зберігається у зведеному виконавчому провадженні. Виконавчі провадження щодо одного боржника об'єднуються у зведене виконавче провадження або приєднуються до зведеного виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку, наданого боржнику для самостійного виконання.

Однак, позивач зазначає, що постанова про об'єднання виконавчих проваджень відсутня в матеріалах виконавчого провадження, як і відсутня інформація про її винесення в Єдиному реєстрі виконавчих проваджень.

16.08.2013року державним виконавцем ВДВС Комсомольського РУЮ м. Херсона винесено постанову про повернення виконавчого документу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з неможливістю встановити місцезнаходження боржника.

Частиною 4 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що про повернення стягувачу виконавчого документа державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Постанова про повернення виконавчого документа від 16.08.2013року разом з супровідним листом № 24296 надіслана позивачу лише 24.09.2013року, тобто з порушенням триденного строку, передбаченого ч. 4 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до п. 5 ч. 1. ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані за безпосередньої участі боржника).

Частиною 2 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що про наявність обставин, зазначених у частині першій цієї статті, державний виконавець складає акт.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна.

В наказі суду від 19.07.2010року по справі №16/42-10 зазначена адреса відповідача: м. Херсон Новомиколаївське шосе 7а.

Статтею 89 ЦК України передбачено, що юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців містяться, зокрема, відомості щодо місцезнаходження юридичної особи.

Частиною 5 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Положення ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначає статус відомостей Єдиного державного реєстру та передбачає, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

З огляду на викладене, при встановленні місцезнаходження юридичної особи, державний виконавець має керуватися відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відомості про відсутність відповідача за адресою м. Херсон Новомиколаївське шосе 7а, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відсутні.

Позивач посилається на те, що після відкриття виконавчого провадження державний виконавець взагалі не здійснював виходу за адресою м. Херсон Новомиколаївське шосе 7а, у зв'язку з чим винесення ним постанови від 16.08.2013року про повернення виконавчого документу у зв'язку з неможливістю встановлення місцезнаходження відповідача, є передчасним.

Відділ державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні не надав доказів того, що ним здійснювався вихід за вищезазначеною адресою відповідача.

Таким чином, підстави для прийняття постанови від 16.08.2013року про повернення виконавчого документу відсутні, оскільки немає належних доказів відсутності відповідача за місцезнаходженням м. Херсон Новомиколаївське шосе 7а.

З огляду на викладене, дії відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні при винесенні постанови від 16.08.2013року про повернення стягувачу виконавчого документу - наказу суду від 19.07.2013року по справі №16/42-10 про стягнення з відповідача на користь позивача 16869 грн. 99 коп. заборгованості, є неправомірними.

Постанова відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні від 16.08.2013року про повернення стягувачу виконавчого документу підлягає скасуванню.

Згідно з ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Стаття 11 Закону України "Про виконавче провадження" визначає, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Пунктом 6 частити 3 цієї статті зазначено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах.

Згідно з ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" для забезпечення реального виконання рішення застосовується арешт майна боржника шляхом винесення відповідної постанови. В той же час, в частинах 3, 4 цієї статті зазначено, що постановами може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій. Копії постанови державного виконавця про арешт коштів боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Позивач зазначає, що в матеріалах виконавчого провадження, до боржника не застосовувались такі заходи, як накладення арешту за невиконання вимог державного виконавця щодо нез'явлення за викликом державного виконавця та примусовий привід боржника, відсутні письмові пояснення керівника підприємства з приводу невиконання рішення суду чи інші документи, що підтверджують розшук керівника боржника.

Так, частиною 2 ст. 90 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за наявності ознак кримінального правопорушення в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи іншим чином порушує вимоги закону про виконавче провадження, державний виконавець складає акт про порушення і звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення особи до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

В матеріалах справи відсутні докази того, що протягом виконавчого провадження державний виконавець накладав штрафи або складав акт про порушення.

До того ж, відділом державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні не надано жодних доказів, які б спростовували посилання позивача, викладені в скарзі.

Таким чином, станом на день розгляду скарги наказ суду по справі № 16/42-10, який видано ще 19.07.2010року, залишається невиконаним.

Враховуючи вищевикладене, бездіяльність відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні щодо невиконання наказу суду є доведеною та незаконною.

Щодо вимог позивача про зобов'язання ВДВС поновити виконавче провадження, суд зазначає наступне.

Статтею 51 Закону України "Про виконавче провадження передбачено", що у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.

Враховуючи, що зазначеною ухвалою суд скасовує постанову від 16.08.2013року про повернення виконавчого документу, суд задовольняє вимоги позивача та зобов'язує відділ державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні відновити виконавче провадження щодо виконання наказу суду від 19.07.2010 року по справі № 16/42-10 про стягнення з відповідача на користь позивача 16869 грн. 99 коп. неустойки.

За вказаних обставин скарга регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області на дії та бездіяльність відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 ГПК України, суд -

у х в а л и в:

1. Скаргу регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області на дії та бездіяльність відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні задовольнити.

2. Визнати неправомірними дії відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні при винесенні постанови від 16.08.2013року про повернення стягувачу виконавчого документу - наказу суду від 19.07.2010 року по справі № 16/42-10.

3. Скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні від 16.08.2013року про повернення стягувачу виконавчого документу.

4. Визнати незаконною бездіяльність відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні щодо невиконання наказу суду від 19.07.2010 року по справі № 16/42-10.

5. Зобов'язати відділ державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні відновити виконавче провадження щодо виконання наказу суду від 19.07.2010 року по справі № 16/42-10, відповідно до ст.51 ЗУ " Про виконавче провадження"

Суддя Л.М. Немченко