Рішення

від 29.10.2013 по справі 913/1743/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

29 жовтня 2013 року Справа № 913/1743/13

Провадження № 15/913/1743/13

За позовом Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго",

м. Луганськ

до відповідача Луганського виробничого підприємства "Восток" Українського товариства глухих" , м. Луганськ

про стягнення 250213 грн. 74 коп.

Суддя Марченко Ю.І.

при секретарі судового засідання Антоновій І.В.

У засіданні брали участь:

від позивача - Бєлкіна О.М. представник за довіреністю № 114-д від 12.12.2012;

від відповідача - Авалян Е.В., представник за довіреністю б/н від 03.01.2013.

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: Луганським міським комунальним підприємством "Теплокомуненерго" заявлено вимоги про стягнення з Луганського виробничого підприємства "Восток" Українського товариства глухих" заборгованості за договором на постачання теплової енергії № 450 від 22.12.2008 у сумі 240478 грн. 60 коп., пені в сумі 6898 грн. 70 коп., 3% річних у сумі 2852 грн. 20 коп.

Справу № 913/1743/13 було порушено ухвалою суду від 27.06.2013 (суддя Смола С.В.) та призначено її до розгляду у судовому засіданні 17.07.2013.

16.08.2013 був проведений повторний автоматичний розподіл в автоматизованій системі документообігу суду у відповідності до вимог ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим дана справа передана на розгляд судді Марченко Ю.І.

У відповідності до п.п.3.8. п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі зміни складу суду розгляд справи починається заново, а отже, спочатку починається й перебіг строку вирішення спору.

Відповідно до ст. 77 ГПК України у судовому засіданні 12.09.2013 було оголошено перерву до 26.09.2013 о 10 год. 20 хв.

Ухвалою суду від 15.10.2013, за клопотанням позивача та відповідача від 15.10.2013 року, продовжено строк розгляду справи № 913/1743/13 на п'ятнадцять днів до 31.10.2013 року включно.

У судовому засіданні були присутні повноважний представник позивача та повноважний представник відповідача.

Представник позивача звернувся із заявою про зменшення позовних вимог б/н від 29.10.2013, якою зменшує позовні вимоги в частині пені з 6898 грн. 70 коп. до 6882 грн. 94 коп.

Заява позивача б/н від 29.10.2013 про зменшення позовних вимог задоволена судом та долучена до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зменшення розміру позовних вимог є правом позивача. Тому, з урахуванням дотримання всіх вимог, зменшення розміру позовних вимог за вказаною заявою позивача прийнято судом до розгляду.

Таким чином, новою ціною позову є 250213 грн. 74 коп.

Позовними вимогами слід вважати: сума основного боргу 240478 грн. 60 коп., пеня у розмірі 6882 грн. 94 коп., 3% річних у розмірі 2852 грн. 20 коп.

Представник позивача, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог б/н від 29.10.2013, підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні надав пояснення, якими проти позову заперечує, оскільки вважає, що згідно з договором на постачання теплової енергії № 450 від 22.12.2008, моментом виникнення зобов'язання по оплаті теплопостачання визначено з дати отримання рахунку від позивача, але рахунків по оплаті грошових сум, що є предметом позову, відповідач не отримував, тому на дату звернення з позовом ще не настав момент виконання зобов'язання відповідачем перед позивачем. Надані позивачем реєстри відправлень не підтверджують факту відправлення зазначених рахунків і тому, вони не можуть бути належними доказами.

Представник відповідача зазначає, що позивач не надав обґрунтованого розрахунку заборгованості, оскільки на думку відповідача, сума заборгованості за теплопостачання складає 243113 грн. 57 коп.

Також, представник відповідача заперечує проти штрафних санкцій, оскільки відповідач вважає, що його зобов'язання не порушені, а розрахунок зроблено математично невірно.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між Луганським міським комунальним підприємством "Теплокомуненерго" (позивач у справі) та Луганським виробничим підприємством "Восток" Українського товариства глухих" (відповідач у справі) укладено договір № 450 від 22.12.2008 на поставку теплової енергії (а.с. 10-10-13).

Відповідно до пп. 2.1. постачальник (позивач) бере на себе зобов'язання надавати споживачу теплову енергію належної якості та в необхідних розрахункових об'ємах до балансової межі, а споживач зобов'язується сплачувати отриману теплову енергію в повному об'ємі за затвердженими тарифами та в строки визначені договором.

Згідно до пп. 7.1 даного договору, розрахунки за теплову енергію проводяться у грошовій формі, згідно з затвердженими тарифами, на підставі виставлених постачальником рахунків, які направляються споживачу по пошті або вручаються під розпис.

Споживач здійснює оплату за надані послуги по поставці теплової енергії в 5 денний строк з дня отримання рахунку.

Розділом 8 зазначеного договору сторони узгодили відповідальність за порушення умов договору. Так, відповідно до пп. 8.2.1 договору, у разі не оплати або несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію, споживач сплачує на користь постачальника пеню у розмірі двох облікових ставок Національного банку України.

Термін дії договору встановлено з 01.12.2008 до 01.12.2011. Припинення дії договору не звільняє споживача від зобов'язання по оплати спожитої теплової енергії - розділ 11 договору.

На виконання умов вказаних вище договору позивач поставив відповідачу теплову енергію, в обсягах, обумовлених договором.

На оплату наданих послуг позивачем було виставлено відповідачу рахунки за № 1607 з теплопостачання за період з грудня 2011 року по березень 2013 року (а.с. 21-52) на загальну суму 240478 грн. 60 коп.

Зазначені вище рахунки направлені споживачеві через орган поштового зв'язку простою та рекомендованою кореспонденцією, про свідчать реєстри відправлення простої кореспонденції та списки згрупованих поштових відправлень (заказних листів) (а.с. 21-52).

В порушення умов зазначеного договору відповідач виконав свої зобов'язання частково у 23990 грн. 26 коп. з урахуванням наданих позивачем актів заліку зустрічних однорідних вимог (а.с. 109-111).

Позивач свої договірні зобов'язання виконав своєчасно і у повному обсязі, здійснивши постачання теплової енергії за зазначеним договором.

У судовому засіданні 31.07.2013 року відповідач визнав, що від позивача були отримані послуги за договором теплопостачання на суму 240478 грн. 60 коп., про що свідчить запис у протоколі судового засідання від 31.07.2013 (а.с. 78).

Згідно з наданим актом № 1607 акт звірки взаємних розрахунків за теплопостачання згідно договору № 450 від 22.12.2008 (а.с. 113-114) укладеного за підписами керівників, відповідач визнає суму боргу у сумі 243662 грн. 64 коп. станом на 31.07.2013 року.

Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на наступне.

Виходячи зі змісту ст. 20 Закону України "Про теплопостачання" тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом .

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Факт неналежного виконання відповідачем умов договору підтверджується матеріалами справи та не оспорено відповідачем.

Матеріалами справи підтверджена наявність заборгованості відповідача за надані послуги з постачання теплової енергії у сумі 240478 грн. 60 коп. за опалювальний сезон за січень 2012 року по березень 2013 року.

Факт надання послуг з теплопостачання відповідачу підтверджуються актами на включення (відключення) опалення (а.с. 54-57;107-108).

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання у сумі 240478 грн. 60 коп. за опалювальний сезон за січень 2012 року по березень 2013 року.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 6882 грн. 94 коп. пені та 2852 грн. 20 коп. 3% річних.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки матеріалами справи доведено прострочення виконання зобов'язань відповідача по оплаті наданих послуг, нарахування пені, 3% річних є правомірним.

Відповідно до п. 8.2.1 договору у разі не оплати або несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію, споживач сплачує на користь постачальника пеню у розмірі двох облікових ставок Національного банку України.

Позивачем пеня нарахована за період з:

10.08.2012 по 07.02.2013 на суму 408 грн. 72 коп. за липень 2012;

28.09.2012 по 28.03.2013 на суму 408 грн. 72 коп. за серпень 2012;

23.10.2012 по 22.04.2013 на суму 408 грн. 72 коп. за вересень 2012;

23.11.2012 по 23.05.2013 на суму 408 грн. 72 коп. за жовтень 2012;

18.12.2012 по 31.05.2013 на суму 1368 грн. 35 коп. за листопад 2012;

25.01.2013 по 13.05.2013 на суму 1595 грн. 67 коп. за грудень 2012;

26.02.2013 по 31.05.2013 на суму 1123 грн. 92 коп. за січень 2013;

20.03.2013 по 31.05.2013 на суму 831 грн. 50 коп. за лютий 2013;

03.05.2013 по 31.05.2013 на суму 328 грн. 62 коп. за березень 2013.

Даний розрахунок є вірним, тому вимоги по стягненню пені у сумі 6882 грн. 94 коп. підлягають задоволенню.

Позивачем 3% річних нараховані за період з 29.02.2012 по 31.05.2013, що складає 2852 грн. 20 коп.

Вимоги позивача про стягнення 3% річних у сумі 2852 грн. 20 коп. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а за правилами ст. 34 цього кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд вважає, що позивачем, з урахуванням вимог закону щодо належності і допустимості доказів, доведено наявність боргу відповідача у заявленому розмірі та обґрунтованість і правомірність нарахування пені, 3% річних, натомість відповідачем це не спростовано та не підтверджено належними доказами іншого, тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статей 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З огляду на викладене, позивачу слід повернути судовий збір у сумі 0,32 грн. відповідною ухвалою суду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", до Луганського виробничого підприємства "Восток" Українського товариства глухих" про стягнення 250213 грн. 74 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Луганського виробничого підприємства "Восток" Українського товариства глухих", 91005, м. Луганськ, вул. Фрунзе, 125, ідентифікаційний код 03972519, на користь Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", 91055, м. Луганськ, вул. Куракіна, 23-а ідентифікаційний код 24047779, суму основного боргу у розмірі 240478 грн. 60 коп., пеню у розмірі 6882 грн. 94 коп., 3% річних у розмірі 2852 грн. 20 коп., судовий збір у сумі 5004 грн. 27 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 29.10.2013 оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 04.11.2013 .

Суддя Ю.І. Марченко