Рішення

від 31.10.2013 по справі 914/3448/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2013 р. Справа № 914/3448/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Козак І.Б.,

при секретарі Ділай М.М.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Прокурора Сколівського району Львівської області в інтересах держави в особі позивача: Сколівської районної державної адміністрації Львівської області, Львівська область, м. Сколе,

до відповідача: Торгово-виробничої корпорації «Гірметмаш», Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ,

про: розірвання договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки та стягнення судових витрат.

За участю представників:

Від прокурора: Лука Г.В. (посвідчення від 06.09.2013 року №020328);

Від позивача: Буцко О.В. - представник (довіреність в матеріалах справи);

Від відповідача: не з'явився.

Прокурору і представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені статтями 22 та 29 ГПК України, зокрема, підстави відводу судді відповідно до статті 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Прокурор і представник позивача не наполягають на фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом Прокурора Сколівського району Львівської області в інтересах держави в особі Сколівської районної державної адміністрації Львівської області до Торгово-виробничої корпорації «Гірметмаш» про розірвання договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки та стягнення судових витрат.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 09.09.2013 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 24.09.2013 року, про що прокурор та сторони були належним чином повідомлені під розписку: прокурор - 13.09.2013 року рекомендованою поштою №79005 0728545 3 та рекомендованою поштою №82600 0072805 6, позивач - 13.09.2013 року рекомендованою поштою №82600 0072806 4, відповідач - 17.09.2013 року рекомендованою поштою №49083 0160498 6 (оригінали повідомлень про вручення поштових повідомлень в матеріалах справи).

Розгляд справи 24.09.2013 рок відкладено на 10.10.2013 року з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду у справі.

Судове засідання 10.10.2013 року відкладено на 31.10.2013 року.

Прокурор в судове засідання 31.10.2012 року з'явився, до початку розгляду справи по суті подав заяву про зміну підстав позову (вх. №45910/13), у якій просить суд розірвати договір оренди земельної ділянки з підстав нецільового використання відповідачем орендованої земельної ділянки та несплати орендної плати, а також зобов'язати відповідача повернути орендовану земельну ділянку позивачу, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві та заяві про зміну підстав позову.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві та заяві про зміну підстав позову.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча був належно повідомлений про час та місце розгляду справи в порядку, передбаченому Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом ДСАУ від 20.02.2013 року №28.

Спір розглядається у відповідності до поданої прокурором в інтересах держави в особі позивача 31.10.2012 року заяви про зміну підстав позову у справі №914/3448/13 (вх. №45910/13).

В ході розгляду справи встановлено.

Позивач: Сколівська районна державна адміністрація Львівської області є юридичною особою, їй присвоєно код ЄДРПОУ 04056397, знаходиться за адресою: 82600, Львівська область, Сколівський район, м. Сколе, Майдан Незалежності, буд. 1, що підтверджується Витягом з ЄДРПОУ серії АЖ №771594 та Витягом з ЄДРПОУ серії АЖ №771613 (докази в матеріалах справи).

Відповідач: Торгово-виробнича корпорація «Гірметмаш» є юридичною особою, їй присвоєно код ЄДРПОУ 31384421, знаходиться за адресою: 49083, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, Амур-Нижньодніпровський район, вул. Собінова, буд. 1, що підтверджується Витягом з ЄДРПОУ серії АЖ №771595 (докази в матеріалах справи).

09.08.2004 року між Сколівською районною державною адміністрацією Львівської області (надалі - позивач, орендодавець) та Торгово-виробничою корпорацією «Гірметмаш» (надалі - відповідач, орендар) укладено Договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення №040446000016 із змінами, внесеними Додатком до договору від 10.08.2004 року №040446000016 (надалі - договір), за умовами якого орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку за адресою: Львівська область, Сколівський район, с. Пшонець із земель запасу Головецької сільської ради (сіножаті) для будівництва рекреаційного комплексу «Круг» загальною площею 5,51 га (осередок Н пл. 0,7600 га, осередок D пл. 0,4670 га, осередок Е пл. 0,5100 га, осередок А пл. 0,3800 га, осередок В пл. 0,5231 га: витяг 6, верхня станція пл. 0,1000 га, витяг 6, нижня станція пл. 0,1000 га, витяг 7 верхня станція пл. 0,1000 га, витяг 7, нижня станція пл. 0,1000 га, осередок М пл. 0,3750 га, осередок С пл. 0,4900 га, осередок L1 пл. 0,4500 га, осередок L2 пл. 0,1800 га, осередок J пл. 0,4250 га, осередок F пл. 0,3600 га, осередок G пл. 0,1900 га) для несільськогосподарського використання з метою будівництва та обслуговування рекреаційного комплексу «Круг» (надалі - земельна ділянка).

Пунктом 2.2. договору сторони встановили, що договір укладається на сорок дев'ять років, починаючи з дати його реєстрації.

Відповідно до пункту 2.3. договору встановлено річну орендну плату на період будівництва за перші три роки, що становить 680 грн./га. Загальна орендна плата на період будівництва при використанні земельної ділянки площею 5,51 га, що розташована в с. Пшонець на території Головецької сільської ради Сколівського району Львівської області, в розмірі 3 746 грн. 80 коп. на рік.

В подальшому орендна плата після закінчення будівництва комплексу складає 3 600 грн./га, що складає загальну суму 19 836 грн. 00 коп. за рік, яка вноситься орендарем на поточний рахунок Головецької сільської ради. Загальну суму орендної плати слід сплачувати до 01 вересня поточного року.

Нормативна грошова оцінка сінокосів площею 5,51 га, які відведено для будівництва рекреаційного комплексу «Круг» на момент укладення договору становить 13 066 грн. 03 коп.

Пунктом 2.4. договору встановлено що у разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язаний провести рекультивацію та повернути орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому в порівнянні з тим, у якому він одержав земельну ділянку в користування.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря, серед іншого, використання орендованої земельної ділянки за відповідно до мети, визначеної у пункту 2.1. договору та своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до пункту 4 договору дія договору серед іншого, припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї з сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.

Як вбачається із поданої прокурором інформаційної Довідки Стрийської Об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області від 29.08.2013 року вих. №481/15-00/10-167, заборгованість ТВК «Гірметмаш» (ЄДРПОУ 31384421) по орендній платі за землю станом на 29.08.2013 року становить 49 800 грн. 00 коп., дана заборгованість виникла 01.12.2012 року. Протягом 2012 року ТВК «Гірметмаш» сплачено орендної плати за землю з юридичних осіб в сумі 70 000 грн. 00 коп., за січень-серпень 2013 року 12 000 грн. 00 коп.

Окрім того, прокурором до матеріалів справи долучено належним чином завірену копію Довідки Стрийської Об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області від 15.08.2013 року вих. №288/15-00/10-103, з якої вбачається, що заборгованість ТВК «Гірметмаш» (ЄДРПОУ 31384421) по орендній платі за землю станом на 29.08.2013 року становить 55 200 грн. 00 коп..

З метою спонукання відповідача до сплати заборгованості позивач звертався до відповідача Претензіями від 15.05.2013 року №02/04-08-1242 та від 13.08.2013 року №02/04-082021 із вимогою про сплату заборгованості зі сплати орендної плати (належним чином завірена копія претензії в матеріалах справи).

Також прокурором до Заяви про зміну підстав позову (від 31.10.2013 року вх. №45910/13) долучено Лист-відповідь Стрийської Об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області від 14.10.2013 року №1296/15-00/432, з якої вбачається, що відповідачем у травні 2013 року здійснено сплату орендної плати в розмірі 7 000 грн. 00 коп., в серпні 2013 року - в розмірі 5 000 грн. 00 коп. Викладене прокурор підтверджує долученими до заяви належним чином завіреними копіями Квитанції від 12.08.2013 року №36 та Листа Стрийської Об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області від 31.10.2013 року №1503/20-0004/73.

Окрім того, прокурором до вказаної заяви (від 31.10.2013 року вх. №45910/13) долучено належним чином завірену копію складеного сільським головою с. Головецько, Начальником юридичного відділу апарату РДА, Зав. Сектором землеустрою та ринку земель відділу ДЗА у Сколівському районі, Державним адміністратором та Державним інспектором сільського господарства Акту від 23.10.2013 року б/н, з якого вбачається що на орендованій земельній ділянці об'єкти будівництва відсутні (належним чином завірена копія акту в матеріалах справи).

Так, прокурор в інтересах держави в особі позивача просить суд розірвати укладений 09.08.2004 року між позивачем та відповідачем Договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 5,51 га, вартістю 68 527 грн. 68 коп. , розташованої за адресою: Львівська область, Сколівський район, с. Пшонець із земель запасу Головецької сільської ради (сіножаті) наданої для будівництва рекреаційного комплексу «Круг», зареєстрований у Сколівському районному відділі Львівської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.08.2004 року №040446000016, та зобов'язати відповідача повернути позивачу земельну ділянку площею 5,51 га, розташовану за адресою: Львівська область, Сколівський район, с. Пшонець із земель запасу Головецької сільської ради в порядку, встановленому пунктами 2.4. та 4. укладеного між позивачем та відповідачем 09.08.2004 року Договору оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення, який зареєстровано у Сколівському районному відділі Львівської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.08.2004 року №040446000016.

Відповідно до приписів частини першої та пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України та статті 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів та умов договору.

Статтею 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-го сподарські зобов'язання.

Стаття 175 ГК України передбачає, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 1 Закону України від 06.10.1998 року №161-XIV «Про оренду землі» (із внесеними змінами та доповненнями) встановлено, що орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно частини першої статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користуватися на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст.13 Закону України «Про оренду землі»).

Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до статті 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

Згідно статей 21 та 24 Закону України «Про оренду землі», орендодавець земельної ділянки, серед іншого, має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням та своєчасного внесення орендної плати за землю і визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами України.

Згідно статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до статті 290 Податкового кодексу України орендна плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Відповідач не виконує належним чином умови договору оренди землі, які стосуються оплати, чим порушує норми законодавства України та права орендодавця земельної ділянки - Сколівської районної державної адміністрації Львівської області. Невиконання відповідачем умов договору оренди землі в частині несплати орендної плати призводить до ненадходження коштів у міський бюджет Сколівського району Львівської області.

Факт невиконання відповідачем грошового зобов'язання зі сплати орендної плати підтверджується ся долученими прокурором до матеріалів справи Довідками Стрийської Об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області від 15.08.2013 року вих. №288/15-00/10-103, від 29.08.2013 року вих. №481/15-00/10-167, а також Листом-відповіддю Стрийської Об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області від 14.10.2013 року №1296/15-00/432, з яких вбачається, що сплата орендної плати за орендовану за договором земельну ділянку за 2013 рік здійснювалась відповідачем лише березні та серпні 2013 року (належним чином завірені копії Довідок та Листа-відповіді в матеріалах справи).

Відповідно до частини третьої статті 651 ЦК України істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Пунктом «д» статті 141 Земельного кодексу України встановлено, що однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Статтею 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до пункту 4 договору дія договору серед іншого, припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї з сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.

Приписами статті 782 ЦК України встановлено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Пунктом 2.21. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» встановлено, що у разі встановлення порушень, передбачених статтею 143 ЗК України, зокрема, коли земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, визначеним умовами договору, та у спосіб, що суперечить екологічним вимогам, суди мають правові підстави для задоволення вимог про розірвання договору оренди на підставі статті 32 Закону України «Про оренду землі».

Про невиконання відповідачем умов договору щодо використання землі за цільовим призначенням може свідчити, зокрема, відсутність проведення будь-яких будівельних робіт на об'єкті, що може підтверджуватися, наприклад, актом, складеним Державною архітектурно-будівельною інспекцією. Разом з тим слід звернути увагу на те, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме факт використання землі не за цільовим призначенням, а не, наприклад, невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.

Окрім того, пунктом 2.23. вказаної Постанови передбачено, що, розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Відповідно до статті 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Відповідно до частини другої статті 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року N 15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення ч. 2 ст. 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Враховуючи те, що сплата орендної плати за користування орендованою за договором земельною ділянкою в 2013 році відповідачем здійснена лише травні та серпні 2013 року суд дійшов до висновку про систематичність невиконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати орендної плати за договором.

Відповідно до частини 1 статті 36 -1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави (ч.3 ст. 36 -1 вказаного Закону).

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 року у справі №1-1/99 з урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.

Як вбачається із матеріалів справи, позов заявлено прокурором Сколівського району Львівської області в межах наданих йому законодавством повноважень в інтересах держави в особі Сколівської районної державної адміністрації Львівської міської ради, на яку державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави, передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування» та Податковим кодексом України, а тому суд вважає, що прокурором доведено підставність звернення з відповідним позовом.

Відповідно до статті 4 -3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно приписів статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно пункту 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року №18, у випадку, якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Суд, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, оглянувши та дослідивши матеріали справи і подані докази, оцінив їх в сукупності та прийшов до висновку, що позов документально та нормативно обґрунтований, відповідачем не спростований, підлягає до задоволення повністю.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 55 ГПК України ціна позову у позовах про витребування майна визначається вартістю майна, що витренується.

У пунктах 2.2 та 2.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу» від 21.02.2013 року №7 зазначено, що до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Подання до господарського суду таких заяв оплачується судовим збором згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір». При цьому, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Відповідно до пункту 2.2.1. вказаної Постанови судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (в тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

При поданні прокурором позовної заяви, судовий збір не сплачувався, оскільки, відповідно до пункту 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (із внесеними змінами і доповненнями) від сплати судового збору звільняються державні органи, підприємства, установи, організації, громадські організації та громадяни, які звернулися у випадках, передбачених законодавством, із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, а також споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав.

Із позовних заяв майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальної заробітної плати, встановлених законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду. Із позовних заяв немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду ( ч. 1, п.п. 1, 2 п. 2 ч. 2 статті 4 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI «Про судовий збір»).

Нормою частини першої статті 8 Закону України «Про Державний Бюджет України на 2013 рік» передбачено, що станом на 01.01.2013 року розмір мінімальної заробітної плати становить 1 147 грн. 00 коп.

Так, прокурором в інтересах держави в особі позивача у позовній заяві заявлено одну вимогу немайнового характеру - про розірвання договору оренди землі та одну вимогу майнового характеру - про зобов'язання відповідача повернути позивачеві об'єкт оренди.

Таким чином суд дійшов висновків, що судові витрати у справі в розмірі 2 867 грн. 50 коп. слід покласти на сторони пропорційно до задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 ГПК України та стягнути їх з відповідача в користь Державного Бюджету України, оскільки спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем умов укладеного із позивачем договору оренди.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 20, 21, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 77, 82 - 85, 116 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Розірвати укладений 09.08.2004 року між Сколівською районною державною адміністрацією Львівської області (82600, Львівська область, Сколівський район, м. Сколе, Майдан Незалежності, буд. 1; код ЄДРПОУ 04056397) та Торгово-виробничою корпорацією «Гірметмаш» (49083, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, Амур-Нижньодніпровський район, вул. Собінова, буд. 1; код ЄДРПОУ 31384421) Договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 5,51 га, вартістю 68 527 грн. 68 коп. , розташованої за адресою: Львівська область, Сколівський район, с. Пшонець із земель запасу Головецької сільської ради (сіножаті) наданої для будівництва рекреаційного комплексу «Круг», зареєстрований у Сколівському районному відділі Львівської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.08.2004 року №040446000016.

3. Зобов'язати боржника: Торгово-виробничу корпорацію «Гірметмаш» (49083, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, Амур-Нижньодніпровський район, вул. Собінова, буд. 1; код ЄДРПОУ 31384421) повернути стягувачу: Сколівській районній державній адміністрації Львівської області (82600, Львівська область, Сколівський район, м. Сколе, Майдан Незалежності, буд. 1; код ЄДРПОУ 04056397) земельну ділянку площею 5,51 га, розташовану за адресою: Львівська область, Сколівський район, с. Пшонець із земель запасу Головецької сільської ради в порядку, встановленому пунктами 2.4. та 4. укладеного між позивачем та відповідачем 09.08.2004 року Договору оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення, який зареєстровано у Сколівському районному відділі Львівської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.08.2004 року №040446000016.

4. Стягнути з боржника: Торгово-виробничої корпорації «Гірметмаш» (49083, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, Амур-Нижньодніпровський район, вул. Собінова, буд. 1; код ЄДРПОУ 31384421) в дохід Державного Бюджету України 2 867 грн. 50 коп. судового збору.

5. Накази видати у відповідності до статей 116 та 117 ГПК України.

31.10.2013 року прийнято, підписано та проголошено вступну і резолютивну частини рішення. Описову та мотивувальну частину рішення оформлено відповідно до статті 84 ГПК України 01.11.2013 року.

Рішення може бути оскаржено в порядку ст. ст. 91 - 93 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.

Суддя Козак І.Б.