Рішення

від 15.10.2013 по справі 922/2707/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2013 р.Справа № 922/2707/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Кролівець М.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еста Велл Сервісез Україна", м. Полтава до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізінговий дім "Січ", м. Київ (перший відповідач) , Товариства з обмеженою відповідальністю "Аутсорсинг Сервіс груп", м. Харків (другий відповідач) про виконання договірних зобов'язань в натурі, - за участю представників сторін:

позивача - Коробка А.В.

першого відповідача - не з"явився

другого відповідача - не з"явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить зобов'язати відповідачів виконати обов'язок за договором оренди № ОТЗ-1504/13-002 від 15.04.2013 року в натурі. Витрати по оплаті судового збору позивач просить суд покласти на відповідачів. Позов обґрунтовано неналежним виконанням першим відповідачем умов договору оренди № ОТЗ-1504/13-002 від 15.04.2013 року та другим відповідачем договору поруки від 15.04.2013 року.

Ухвалою суду від 16.07.2013 року було задоволено клопотання позивача про призначення по справі судової товарознавчої експертизи. По справі призначена судова товарознавча експертиза, проведення якої доручено ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса. Провадження у справі було зупинено.

02.08.2013 року до господарського суду надійшло повідомлення експерта ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса про неможливість проведення експертизи у зв'язку з відсутністю спеціалістів у даній галузі.

Ухвалою суду від 05.08.2013 року провадження у справі поновлено та розгляд справи призначений на 19.08.2013 року.

Ухвалою суду від 19.08.2013 року було задоволено клопотання позивача про призначення по справі судової товарознавчої експертизи. По справі призначена судова товарознавча експертиза, проведення якої доручено Київському НДІСЕ. Провадження у справі було зупинено.

16.09.2013 року до господарського суду надійшло повідомлення експерта про неможливість проведення експертизи у зв'язку з відсутністю спеціалістів у даній галузі.

Ухвалою суду від 17.09.2013 року провадження у справі було поновлено та розгляд справи призначений на 07.10.2013 року о 10:30.

Ухвалою суду від 07.10.2013 року розгляд справи відкладений до 15.10.2013 року до 10:45 години.

15.10.2013 року представником позивача суду був наданий сумісний з відповідачем акт обстеження товарів, поставлених за договором оренди № ОТЗ-1504/13-002 від 15.04.2013 року.

Суд, дослідивши наданий документ, долучає його до матеріалів справи.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Представники першого та другого відповідачів правом на участь у судовому засіданні не скористалися, причину неявки не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресами, вказаними у позовній заяві.

Як визначено у п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідачів про час та місце розгляду справи.

12.07.2013 року першим відповідачем був наданий відзив на позовну заяву, в якому він просить суд відмовити в задоволенні позову. У відзиві на позовну заяву перший відповідач зазначив, що придбав товар на підставі контракту №002/01/13 від 03.01.2013 року, продавцем за контрактом є "OZNURSAN GIDA OTOM.VE NAK.SAN. 1C VE DIS TIC.LTD.STD" (Туреччина). Перший відповідач не використовує товар, який придбав, за призначенням, а надає його в оренду іншим особам. Отже не міг перевірити якість скритих складових товару та виявити недоліки, які виявляються лише під час використання товару. Відповідно до сертифікатів, наданих продавцем напівпричепів, та умов Контракту № 002/01/13 від 03 січня 2013 року товар був новим. П. п. 5.2 Контракту підтверджує, що товар був виготовлений в 2013 році, адже товар виготовлювався вже після отримання продавцем передплати від покупця. Після отримання від позивача електронною поштою претензії щодо якості наданого в оренду товару з фотоматеріалами, що підтверджують недоліки, представники першого відповідача звернулись до "OZNURSAN GIDA OTOM.VE NAK.SAN. 1C VE DIS TIC.LTD.STD" (Туреччина) з проханням пояснити причини невідповідностей товару та усунути ці недоліки. Представник продавця повідомив, що всі 3 дизельні компресори у проданому товарі були у використанні. Проте продавець відмовився від заміни дизельного компресору, а запропонував лише поставити деталі для ремонту компресорів. На даний момент продовжуються переговори з продавцем щодо виконання ним зобов'язань за Контрактом № 002/01/13 від 03 січня 2013 року. При отриманні позитивного результату цих переговорів позивачу буде надано у користування обладнання належної якості.

Судом наданий відзив та додані до нього докази досліджені та долучені до матеріалів справи.

До відзиву першим відповідачем було також надано клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору "OZNURSAN GIDA OTOM.VE NAK.SAN. 1C VE DIS TIC.LTD.STD" (Туреччина).

Суд, дослідивши клопотання, вислухавши представників сторін, відмовляє в задоволенні клопотання, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Першим відповідачем не доведено суду яким чином рішення з цієї справи може вплинути на права та обов'язки третьої особи щодо однієї із сторін. Згідно п. 10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення", результати розгляду господарським судом заяв (клопотань) учасників судового процесу повинні зазначатися в мотивувальній, а не в резолютивній частині рішення суду, прийнятого по суті справи, за винятком тих випадків, коли суд вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову (статті 67, 68 ГПК), відстрочку або розстрочку виконання рішення (стаття 121 ГПК).

16.07.2013 року до господарського суду від другого відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову щодо другого відповідача, оскільки позивачем, в порушення п.п. 5.1.1 та 5.4.1 договору поруки від 15.04.2013 року, не була надіслана вимога поручителю.

Суд, дослідивши наданий відзив та додані до нього документи, долучає його до матеріалів справи.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

15 квітня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕСТА ВЕЛЛ СЕРВІСЕЗ УКРАЇНА" (далі - позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІЗІНГОВИЙ ДІМ "СІЧ" (далі - відповідач 1) уклали Договір оренди № ОТЗ-1504/ІЗ- 002 (далі - Договір).

За умовами Договору відповідач 1 передає, а позивач приймає в оренду без права власності напівпричепи для перевезення цементу марки Nursan 2013 року випуску. Повний опис напівпричепів для перевезення цементу та їх комплектуючі наведено в Додатку 1, який є невід'ємною частиною цього договору.

Для забезпечення виконання зобов'язання відповідачем 1, позивач. 15 квітня 2013 року уклав Договір поруки із Товариством з обмеженою відповідальністю "Аутсорсинг Сервіс Груп" (далі - відповідач 2). За умовами Договору поруки від 15 квітня 2013 року, відповідач 2 несе солідарну відповідальність із відповідачем 1 за зобов'язання, передбачене п. п. 1.1. Договору оренди.

15 квітня 2013 року сторони підписали Додаток 2 до Договору оренди - Акт прийому-передачі напівпричепів для перевезення цементу.

За умовами п.п. 2.1 Договору оренди відповідач 1 передав об'єкт оренди протягом доби після підписання Акту прийому-передачі. Таким чином у фактичне користування позивач отримав об'єкт оренди наступного дня, після підписання Акту прийому-передачі.

Після отримання напівпричепів для перевезення цементу у фактичне користування позивачем були виявлені невідповідності майна, переданого відповідачем 1 умовам Договору оренди.

Так за умовами, визначеними в п.п. 1.1. Договору оренди напівпричепи для перевезення цементу мають бути 2013 року випуску.

Згідно Додатку 1 до Договору оренди до обладнання ємності входить дизельний компресор високого тиску. Через тиждень після початку користування напівпричепами були виявлені деякі проблеми з експлуатацією напівпричепів. З метою визначення джерела проблем 26.04.2013 року була скликана комісія в складі: головного механіка Гаврилюка І.В., керівника відділу кріплення свердловин Гука В.Н., керівника транспортного відділу Височина А.Г.

В результаті дослідження комісією було виявлено, що в усіх напівпричепах дизелі марки DEUTZ типу F 4L 912 не нові, деякі деталі в них відсутні, деякі деталі замінені, є деформації, що погіршують роботу дизеля.

Також відсутня інструкція по експлуатації даних дизелів, що позбавляє позивача можливості виконувати свої зобов'язання, визначені п.п. 4.1. Договору оренди, а саме використовувати об'єкт оренди у відповідності з призначенням, дотримуючись керівництва з експлуатації.

Крім того, 15.10.2013 року позивачем до суду був наданий акт спільного обстеження трьох дизельних компресорних установок в результаті якого було установлено, що усі три дизелі не нові, відсутня документація, паспорти, інструкції з експлуатації, без чого неможливо вірно та безпечно їх використовувати та інше. Висновки обстеження підписані робітниками позивача та директором першого відповідача та скріплені печатками.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 наведеної вище статті встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 1 ст. 767 ЦК України, наймодавець зобов'язаний передати наймачеві річ у комплекті і у стані, що відповідають умовам договору найму та її призначенню.

Ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 283 Господарського кодексу України, у користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: присудження до виконання обов'язку в натурі.

За умовами договору оренди відповідач 1 мав передати позивачу майно виробничо-технічного призначення 2013 року випуску, тобто нове.

15.04.2013 року між позивачем та другим відповідачем був укладений договір поруки б/н, відповідно до п. 1.1 якого, поручитель (відповідач 2) зобов'язується відповідати перед Кредитором (позивач) за виконання всіх зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізинговий дім "Січ" (місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 63, код ЄДРПОУ 37924421) (далі Боржник), що визначені Договором оренди № ОТЗ-1504/13-002 від 15 квітня 2013 року.

Як визначено у п. 2.1 договору поруки, 15 квітня 2013 року Кредитор та Боржник уклали Договір оренди № ОТЗ- 1504/13-002. За умовами Договору Боржник зобов'язався надати кредитору в оренду без права власності напівпричепи для перевезення цементу марки Nursan моделі NP9MS3235DK015039 2013 року випуску. В Додатку 1 до Договору оренди наведено повний опис напівпричепів для перевезення цементу та їх комплектуючих. Таким чином, Боржник зобов'язався надати кредитору в оренду напівпричепи для перевезення цементу відповідно до опису і комплектації, визначеній в Додатку 1 до Договору оренди № ОТЗ-1504/13-002 від 15 квітня 2013 р. Враховуючи, що за умовами п.п. 2.1. Договору оренди Боржник зобов'язаний передати об'єкт оренди Кредитору протягом доби після підписання акту приймання-передачі, та можливість виявити приховані недоліки орендованого майна Кредитор матиме вже після підписання Акту прийому-передачі, Поручитель забезпечує передання в оренду Боржником напівпричепів відповідної Додатку 1 до Договору оренди комплектації та якості.

Згідно розділу 3 договору поруки, Поручитель та Боржник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором за належне виконання Боржником забезпеченого зобов'язання. Поручитель цією порукою забезпечує виконання зобов'язання в повному обсязі.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною 3 статті 555 ЦК України, встановлено, що поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не пов'язані з особою боржника.

Згідно п. 5.1.1 договору поруки, поручитель, при порушенні Боржником зобов'язання перед Кредитором за Основним зобов'язанням, зобов'язаний виконати за Боржника зобов'язання у 30 денний строк з дня отримання вимоги від Кредитора.

Проте, позивачем до матеріалів справи не подано доказів направлення вимоги відповідачу 2.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову відносно першого відповідача та про відмову у задоволенні позовних вимог щодо другого відповідача.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору покладаються на першого відповідача.

Відповідно до ч. 7 статті 84 Господарського процесуального кодексу України, якщо у справі беруть участь кілька позивачів або відповідачів, у рішенні вказується, як вирішено спір щодо кожного з них, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 179, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 553-555, 762, 767 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізінговий дім "Січ" - задовольнити.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Лізінговий дім "Січ" (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 43, код ЄДР 37924421, відомості про відкриті поточні рахунки в матеріалах справи відсутні) виконати обов'язок за договором оренди № ОТЗ-1504/13-002 від 15 квітня 2013 року в натурі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізінговий дім "Січ" (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 43, код ЄДР 37924421, відомості про відкриті поточні рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еста Велл Сервісез Україна" (36007, м. Полтава, вул. Заводська, 12, офіс 201, код ЄДР 37439837, відомості про відкриті поточні рахунки в матеріалах справи відсутні) - 1720,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позову відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Аутсорсинг сервіс груп" - відмовити.

Повне рішення складено 21 жовтня 2013 року.

Суддя Погорелова О.В.