Рішення

від 29.10.2013 по справі 201/11696/13-ц

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/11696/13-ц (2/201/3291/2013)

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2013 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого - судді Черновського Г.В.,

при секретарі - Пісчанській Т.М.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу №201/11696/13-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спаський тепличний комбінат» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінком», ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів, -

ВСТАНОВИВ:

25 вересня 2013 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла вищевказана позовна заява. Представник позивача у позовній заяві та у судовому засіданні в обґрунтування свої позовних вимог посилався на те, що зі змісту позовної заяви ТОВ «Метікон» до ТОВ «Спаський тепличний комбінат» про стягнення заборгованості, з якою ТОВ «Метікон» до господарського суду Дніпропетровської області, позивачу стало відомо про те, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 21 травня 2007 року був укладений договір безвідсоткової позики, за яким останній отримав 5000 000,00 грн., про що склав відповідну розписку, строком повернення позичених грошових коштів до 21 травня 2011 року. Також позивачу стало відомо про те, що між ОСОБА_3 та ТОВ «Спаський тепличний комбінат», в особі директора ОСОБА_4, був укладений договір поруки від 21 травня 2007 року, за умовами якого ОСОБА_4 поручився перед ОСОБА_3 за виконання договору безвідсоткової позики від 21 травня 2007 року. 24 грудня 2007 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Метінком» в особі представника за довіреністю ОСОБА_5, був укладений договір відступлення права вимоги, за умовами якого вказане товариство набуло право вимоги за договором безвідсотково позики від 21 травня 2007 року. У зв’язку з тим, що ОСОБА_4 на час підписання договору безвідсоткової позики від 21 травня 2007 року не перебував у трудових відносинах з ТОВ «Спаський тепличний комбінат», в документах документообігу даного товариства відсутній зазначений договір, як і його копія, позивач звернувся до суду з даним позовом та просив суд визнати недійсними договір поруки від 21 травня 2007 року, договір відступлення прав вимоги від 24 грудня 2007 року, також покласти на відповідачів судові витрати (а. с. 2-5).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача - ТОВ «Метінком» у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, проти їх задоволення заперечувала у повному обсязі, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з’явився, свого представника не направив, про день, час та місце розгляду справи у судовому засіданні повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з’явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, через канцелярію суду подав заву про перенесення судового засіданні у зв’язку з неможливістю приймати в ньому участь, проте причин з яких відповідач не може бути присутнім у судовому засіданні не вказав, доказів на підтвердження поважності своєї відсутності у розгляді даної цивільної справи не надав.

Вислухавши пояснення представника позивача та представника одного з відповдіачів, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 21 травня 2007 року був укладений договір безвідсоткової позики, за умовами якого останній отримав 5000 000,00 грн., про що склав відповідну розписку, строком повернення позичених грошових коштів до 21 травня 2011 року (а. с. 13-14, 15).

Також 21 травня 2007 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Спаський тепличний комбінат», в особі директора ОСОБА_4, був укладений договір поруки від 21 травня 2007 року, за умовами якого ОСОБА_4 поручився перед ОСОБА_3 за виконання договору безвідсоткової позики від 21 травня 2007 року (а. с. 16-17).

Судом встановлено, що 24 грудня 2007 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Метінком» в особі представника за довіреністю ОСОБА_5, був укладений договір відступлення права вимоги, за умовами якого вказане товариство набуло право вимоги за договором безвідсотково позики від 21 травня 2007 року (а. с. 18-19, 20).

Рішенням Вищого господарського суду України від 29 листопада 2012 року було скасовано рішення Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17 вересня 2012 року, яким договір поруки від 21 травня 2007 року, укладений між ТОВ «Спаський тепличний комбінат» та ОСОБА_3, та договір відступлення прав вимоги від 24 грудня 2007 року, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «Спаський тепличний комбінат» - були визнані недійсними (а. с. 58-60, 61- 62).

Скасовуючи рішення апеляційної інстанції Вищий господарський суд України виходив з того, що висновок Дніпропетровського апеляційного господарського суду про те, що ОСОБА_4, який підписав договір позики від імені ТОВ «Спаський тепличний комбінат», на той час не був генеральним директором товариства і не мав відповідних повноважень суперечить положенням ч. 3 ст. 92 ЦК України, відповідно до яких, у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Зміни у Єдиному державному реєстрі проведені лише у 2010 р. Також не базується на правових нормах і визнання судом апеляційної інстанції недійсним договору уступки права вимоги з посиланням на матеріали слідчих органів про те, що ТОВ «Метінком» не укладало такого договору. Такий висновок суду, на думку Вищого господарського суду України, суперечить вимогам ст. 34 Господарського процесуального кодексу України. Підстави звільнення від доказування визначені ст. 35 Господарського процесуального кодексу України. Матеріали слідчих органів не є такою підставою. Крім того, договір відступлення права вимоги у відповідності до положень ст. 516 ЦК України здійснюється без згоди боржника, що слід розуміти як укладення такого договору, що не порушує прав боржника, а тому боржник (поручитель) не вправі посилатися на ті обставини, які не впливають на порушення його прав (а. с. 61-62).

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало чинності, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтями 27, 46 ЦПК України передбачено, що обов'язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси. Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов'язок із доказування обставин при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, що випливає зі змісту ст. 27 ЦПК України.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені у судовому засіданні, та приймаючи до уваги рішення Вищого господарського суду України від 29 листопада 2012 року, а також враховуючи, що у судовому засіданні були спростовані посилання сторони позивача на протокол загальних зборів № 5 засновників ТОВ «Спаський тепличний комбінат» від 14 квітня 2007 року як на доказ не перебування ОСОБА_4 у трудових відносинах з даним товариством на час укладення спірних договорів позики та поруки, на якому було прийнято рішення про призначення директором товариства ОСОБА_6, який згідно копії наказу № 5 від 14 квітня 2007 року приступив до виконання обов'язків директора товариства, оскільки відомості щодо ТОВ «Спаський тепличний комбінат» були надані державному реєстратору для проведення відповідної реєстраційної дії лише 21 січня 2010 року особисто ОСОБА_6, і були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 21 січня 2010 року. З цієї дати і до поточної керівником в ЄДР значиться ОСОБА_6

За викладений обставин суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог до відповідачів у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо відшкодування судових витрат понесених позивачем по даній цивільній справі, враховуючи результат розгляду цивільної справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій часині не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 92, 516 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 27, 46, 57-64, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Спаський тепличний комбінат» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінком», ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя: Г.В. Черновськой