Рішення

від 04.11.2013 по справі 903/1007/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30 жовтня 2013 р. Справа № 903/1007/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Імпульс-Рівне", м. Рівне

до фізичної особи-підприємця Сасіна Олександра Сергійовича, м. Луцьк

про стягнення 11373,86 грн.

Суддя Вороняк А.С.

при секретарі судового засідання Чорному С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Герасимчук М.В., довіреність №б/н від 13.05.2013р.

від відповідача: н/з

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від представника позивача не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: товариства з обмеженою відповідальністю "Імпульс-Рівне" звернулось з позовом до фізичної особи-підприємця Сасіна Олександра Сергійовича про стягнення 12578,87 грн. заборгованості, з них 11097,52 грн. основного боргу, 371,59 грн. пені, 1109,76 грн. - штрафу та судові витрати по справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору поставки №ЛЦ0003853 від 17.04.2013р. та на видаткові накладні за №343614 від 31.05.2013р., №346397 від 07.06.2013р., №350031 від 14.06.2013р., №350032 від 14.06.2013р., №350105 від 14.06.2013р..

Ухвалою господарського суду Волинської області від 01.10.2013р. було порушено провадження у справі, а справу призначено до розгляду на 30.10.2013р. та зобов'язано сторін надати суду ряд документів, необхідних для об'єктивного розгляду справи по суті.

30.10.2013р. через канцелярію суду від позивача на виконання вимог ухвали від 01.10.2013р. надійшли докази часткової оплати заборгованості відповідачем в розмірі 1357,64 грн.(прибуткові касові ордери) та копія статуту ТзОВ "Імпульс-Рівне". Додатково надійшло письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору.

Також 30.10.2013р. через канцелярію суду позивач подав заяву №416 від 25.10.2013р. про зменшення розміру позовних вимог в сумі 1850 грн..

В судовому засіданні 30.10.2013р. представник позивача подала ще одну заяву №426 від 29.10.2013р. про зменшення розміру позовних вимог в сумі 2050 грн., у зв'язку із частковою сплатою суми основного боргу, що підтверджується касовими ордерами №95770 від 26.09.2013р. на суму 1000 грн., №100586 від 08.10.2013р. на суму 700 грн., №102399 від 11.10.2013р. на суму 150 грн., №108685 від 15.10.2013р. на суму 200 грн., також був перерахований розмір штрафу, позивач просить стягнути з відповідача 9047,52 - основного боргу, 371,59 грн. пені та штрафу у розмірі 904,75 грн..

Додатково представник позивача просив не брати до уваги першу заяву про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку з невірно вказаними розрахунками.

Згідно п.4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зменшення позивачем суми позову, в тому числі й з підстав необґрунтованості первісного розрахунку ціни позову, не є відмовою від позову. В такому випадку припинення провадження в частині зменшення відповідної суми не здійснюється, - про таке зменшення зазначається в описовій частині судового рішення, а предметом спору залишається вимога про стягнення суми в зменшеному розмірі.

Суд розглянувши на місці заяву №426 від 29.10.2013р. про зменшення розміру позовних вимог в сумі 2255,01 грн. зазначає, що зменшення приймається в сумі 1205,01 грн., з них 1000 грн. основного боргу, оскільки проплата на цю суму(прибутковий касовий ордер №95770 від 26.09.2013р. на суму 1000 грн.) відбулася до порушення провадження у справі та 205,01 грн. штрафу, а в частині зменшення позовних вимог в сумі 1050 грн. основної заборгованості підлягають відхиленню.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, зменшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом, а відтак має місце нова ціна позову в сумі 11373,86 грн., з них 10097,52 грн. основний борг, 371,59 грн. - пеня, 904,75 грн. штраф, яка приймається судом, виходячи з якої й вирішується спір.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, вимоги просила задовольнити.

Відповідач вимог ухвали суду від 01.10.2013р. не виконав, в судове засідання 30.10.2013р. не з'явився, компетентного представника не направив, витребуваних ухвалою суду документів не надав, ухвала господарського суду від 01.10.2013р. повернулася суду із позначкою «за закінченням терміну зберігання». Дана ухвала була надіслана відповідачу на адресу зазначену у позовній заяві та у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців(а.с.33), а саме на адресу: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Гордіюк, 43/43.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ст.87 Господарського процесуального кодексу України(далі - ГПК України).

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (пп.3.9.1. п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р.).

На підставі викладеного суд вважає, що вжив усіх необхідних заходів для повідомлення відповідача про час слухання справи, та з урахуванням вимог ст.69 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

встановив:

17.04.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Імпульс-Рівне" (далі-Постачальник) та фізичною особою-підприємцем Сасіним Олександром Сергійовичем (далі-Покупець) було укладено договір поставки №ЛЦ0003853 (далі-Договір).

На виконання умов зазначеного договору позивачем згідно видаткових накладних за №343614 від 31.05.2013р., №346397 від 07.06.2013р., №350031 від 14.06.2013р., №350032 від 14.06.2013р., №350105 від 14.06.2013р. було поставлено Товару відповідачу на загальну суму 12455,16 грн.(а.с.15-25). Даний Товар був отриманий відповідачем, про що свідчать відмітки на зазначених накладних довірених осіб ФОП Сасіна О.С., перелік яких наведено в додатку №1 до договору №3853 від 17.04.2013р.(а.с.14).

Станом на час розгляду справи, в порушення умов Договору, відповідачем вартість отриманого товару оплачено частково в сумі 1357,64 грн., що підтверджується прибутковими касовими ордерами №73270 від 07.08.2013р. на суму 352,64 грн., №77394 від 16.08.2013р. на суму 405,00 грн., №82516 від 28.08.2013р. на суму 100,00 грн., №83133 від 29.08.2013р. на суму 100,00 грн., №86405 від 05.09.2013р. на суму 200,00 грн., №92599 від 19.09.2013р. на суму 200,00 грн., №95770 від 26.09.2013р. на суму 1000 грн..

З метою досудового врегулювання спору позивачем 15.07.2013р. на адресу відповідача була направлена претензія №359 з вимогою оплатити заборгованість, проте даний лист залишений ФОП Сасіним О.С. без будь-якого реагування.

На момент звернення з позовом до суду у відповідача виникла заборгованість у розмірі 10097,52 грн., контррозрахунку заборгованості відповідачем суду не надано.

Проте, після порушення провадження у справі, відповідачем оплачено 1050 грн. основної заборгованості, що стверджується прибутковими касовими ордерами №100586 від 08.10.2013р. на суму 700 грн., №102399 від 11.10.2013р. на суму 150 грн., №108685 від 15.10.2013р. на суму 200 грн., які надав представник позивача.

Згідно п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України(далі - ГПК України) господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Тобто спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Оскільки заборгованість частково погашено після порушення провадження у даній справі, суд приходить до висновку, що провадження у справі в частині стягнення з відповідача 1050 грн. основної суми заборгованості слід припинити через відсутність предмету спору.

Щодо вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 9047,52 грн..

Згідно п.1.1. Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов'язується на підставі Замовлень постачати та передавати у власність Покупцю продукцію виробника ПАТ «КрафтФудзУкраїна» (торгові марки Корона, Мілка, Люкс, Якобз, Карт Нуар, Барні, Тук, Орео, Дірол та ін.) та продукцію виробника ПАТ «Чумак» (торгові марки ТМ Чумак, ТМ Рол тон та ін.) далі - Товар, а Покупець зобов'язується приймати Товар та оплачувати його.

У п.1.2. Договору зазначено, що кількість Товару, що постачається протягом строку дії даного Договору, його асортимент та ціна, а також загальна сума Договору визначається на підставі видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Згідно п.1.3. Договору Товар поставляється Постачальником у відповідності з Замовленням Покупця по асортименту, кількості та цінам в строк, зазначений в Замовлені.

Пунктами 4.1., 4.2. Договору сторонами передбачено, що ціна на Товар, визначається та зазначається згідно видаткових накладних Постачальника, що підписуються Сторонами. Сума Договору складається з сум вартості товарів, проданих(поставлених) Постачальником протягом строку дії даного Договору.

Згідно п.5.1. Договору проведення розрахунків за поставлену продукцію здійснюється на умовах відстрочення платежу, а саме Покупець зобов'язаний розрахуватися за поставлений товар протягом чотирнадцяти календарних днів з моменту отримання товару. Оплата проводиться в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський поточний рахунок Постачальника або через касу Постачальника.

Згідно ст.712 Цивільного кодексу України(далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст.144 Господарського кодексу України(далі - ГК України), майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Згідно ст.173 ГК України та ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.193 ГК України, ст.ст.526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми договір поставки №ЛЦ0003853 від 17.04.2013р. предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами Договору, відпуск позивачем на виконання його умов відповідачу товарів, отримання їх відповідачем та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, суд прийшов до висновку про підставність пред'явленого позивачем до відповідача позову в частині стягнення суми основної заборгованості у розмірі 9047,52 грн.

Сума заборгованості 9047,52 грн. повністю підтверджується наявними в матеріалах справи документами, у встановленому порядку не була спростована чи заперечена відповідачем.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у загальному розмірі -371,59 грн., зокрема:

по видатковій накладній №343614 від 31.05.2013р. - 15,01 грн. пені за період прострочення оплати з 14.06.2013р. по 25.09.2013р. на суму заборгованості 400 грн.;

по видатковій накладній №346397 від 07.06.2013р. - 60,12 грн. пені за період прострочення оплати з 21.06.2013р. по 25.09.2013р. на суму заборгованості 1689,21 грн.;

по видатковій накладній №350031 від 14.06.2013р. - 71,67 грн. пені за період прострочення оплати з 28.06.2013р. по 25.09.2013р. на суму заборгованості 2172,27 грн.;

по видатковій накладній №350032 від 14.06.2013р. - 192,74 грн. пені за період прострочення оплати з 28.06.2013р. по 25.09.2013р. на суму заборгованості 5853,48 грн.;

по видатковій накладній №350105 від 14.06.2013р. - 31,95 грн. пені за період прострочення оплати з 28.06.2013р. по 25.09.2013р. на суму заборгованості 982,56 грн., слід зазначити наступне.

Згідно п.7.2 Договору у разі порушення Покупцем строків оплати останній зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення оплати.

Згідно п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що позивачем було допущено помилку у визначені дати початку періоду нарахувань штрафних санкцій.

Як було зазначено вище, згідно п.5.1 Договору Покупець зобов'язаний розрахуватися за поставлений товар протягом чотирнадцяти календарних днів з моменту поставки товару.

Право на нарахування у позивача виникає з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано її початок (ст. 253 ЦК України).

Згідно ч.5 ст.254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Тобто датою початку періоду нарахування пені по нищенаведених накладних є:

згідно видаткової накладної №343614 товар було поставлено 31.05.2013р., оплата за нього повинна була проведена до 14.06.2013р. включно, тому початком періоду прострочення є 17.06.2013р., оскільки (15-16.06.2013р. вихідні дні),

згідно видаткової накладної №346397 товар було поставлено 07.06.2013р., оплата за нього повинна була проведена до 21.06.2013р. включно, тому початком періоду прострочення є 24.06.2013р., оскільки (22-23.06.2013р. вихідні дні),

згідно видаткової накладної №350031 товар було поставлено 14.06.2013р., оплата за нього повинна була проведена до 28.06.2013р. включно, тому початком періоду прострочення є 01.07.2013р., оскільки (29-30.06.2013р. вихідні дні),

згідно видаткової накладної №350032 товар було поставлено 14.06.2013р., оплата за нього повинна була проведена до 28.06.2013р. включно, тому початком періоду прострочення є 01.07.2013р., оскільки (29-30.06.2013р. вихідні дні),

згідно видаткової накладної №350105 товар було поставлено 14.06.2013р., оплата за нього повинна була проведена до 28.06.2013р. включно, тому початком періоду прострочення є 01.07.2013р., оскільки (29-30.06.2013р. вихідні дні),

Днем закінчення строку нарахування пені по вищенаведених видаткових накладних є 25.09.2013р.

Суд провівши власний перерахунок встановив, що розмір пені який підлягає до стягнення з врахуванням зазначеного вище, загалом становить 363,63 грн., зокрема:

по видатковій накладній №343614 від 31.05.2013р. - 15,02 грн. пені за період прострочення оплати з 17.06.2013р. по 25.09.2013р. на суму заборгованості 400 грн.;

по видатковій накладній №346397 від 07.06.2013р. - 58,87 грн. пені за період прострочення оплати з 24.06.2013р. по 25.09.2013р. на суму заборгованості 1689,21 грн.;

по видатковій накладній №350031 від 14.06.2013р. - 69,87 грн. пені за період прострочення оплати з 01.07.2013р. по 25.09.2013р. на суму заборгованості 2172,27 грн.;

по видатковій накладній №350032 від 14.06.2013р. - 188,27 грн. пені за період прострочення оплати з 01.07.2013р. по 25.09.2013р. на суму заборгованості 5853,48 грн.;

по видатковій накладній №350105 від 14.06.2013р. - 31,60 грн. пені за період прострочення оплати з 01.07.2013р. по 25.09.2013р. на суму заборгованості 982,56 грн.

При цьому судом було застосовано розрахунки, здійснені за допомогою встановленої в господарському суді системи інформаційно-правового забезпечення "Ліга Закон".

Отже, враховуючи вищенаведені обставини, суд вважає, що вимога позивача в частині стягнення пені в розмірі 371,59 грн. підлягає до часткового задоволення в сумі 363,63 грн., в решті вимоги щодо стягнення пені у розмірі 7,96 грн. слід відмовити.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в сумі 904,75 грн., суд зазначає наступне.

Згідно п.7.3 Договору у разі прострочення оплати за поставлений товар понад 30 календарних днів, Покупець сплачує штраф у розмірі 10% від неоплаченого товару.

Згідно ч.2 ст.231 ГК України можливе одночасне стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань. В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України (постанова Верховного Суду України від 27 квітня 2012 р. у справі № 3-24гс12).

Суд перевіривши правильність нарахування штрафу, приходить до висновку, що дана вимога про стягнення з відповідача штрафу в сумі 904,75 грн. підставна та підлягає до задоволення.

В силу ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. При цьому вимоги, що пред'являються до доказів, визначені ст.34 ГПК України, відповідно до якої, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за Договором в розмірі 11373,86 грн. підлягають частковому задоволенню в сумі 10315,90 грн., з них 9047,52 грн. основна сума заборгованості, 904,75 грн. - штраф, 363,63 грн. - пеня, в частині стягнення 7,96 грн. пені - відмовити, а в частині стягнення 1050 грн. основної заборгованості - припинити.

Враховуючи приписи щодо покладення судового збору на учасників судового процесу в залежності від результату вирішення спору, передбачені статтею 49 ГПК України, та враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій сторін та відсутність правових підстав для звільнення позивача та відповідача від його сплати, з відповідача на користь позивача належить стягнути 1719,41 грн. судового збору, в іншій частині (1,09 грн.) сплата судового збору покладається на позивача, за результатами розгляду позовної заяви, пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Провадження у справі №903/1007/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Імпульс-Рівне" до фізичної особи-підприємця Сасіна Олександра Сергійовича в частині стягнення 1050 грн. основної заборгованості - припинити.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця Сасіна Олександра Сергійовича (43026, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Гордіюк, 43/43, ідентифікаційний номер 3285315894) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Імпульс-Рівне" (33009, м. Рівне, провулок Робітничий, 3, код ЄДРПОУ 32936191) 10315,90 (десять тисяч триста п'ятнадцять гривень дев'яносто копійок) грн., з них 9047,52 грн. основна сума заборгованості, 904,75 грн. - штраф, 363,63 грн. - пеня та 1719,41 (одну тисячу сімсот дев'ятнадцять гривень сорок одну копійку) грн. судового збору.

3. У позовних вимогах товариства з обмеженою відповідальністю "Імпульс-Рівне" до фізичної особи-підприємця Сасіна Олександра Сергійовича в частині стягнення 7,96 грн. пені - відмовити.

Повний текст рішення складено

04.11.13

Суддя А. С. Вороняк