Постанова

від 24.10.2013 по справі 826/11748/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 жовтня 2013 року 10:06 № 826/11748/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.,

при секретарі судового засідання Мальчик І.Ю.,

за участю сторін:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника прокуратури - Лапшиної О.В.,

представника відповідача - Калашнікової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва ДПС за участю прокуратури Солом'янському районі м.Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 13.05.2013 року № 0000661702.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідачем у порушення норм податкового законодавства України, прийняте протиправне податкове повідомлення-рішення, яким позивачу неправомірно збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування і застосовані штрафні (фінансові) санкції, що призвело до порушення його прав та законних інтересів.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача проти позову заперечував, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, винесеним на підставі та на виконання норм податкового законодавства за результатами перевірки позивача, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник прокуратури у судовому засіданні проти позову заперечив та просив суд відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їхніх представників, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що в провадженні СВ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32012110100000040 від 23.11.2012 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що гр.ОСОБА_1 протягом 2011 року отримав інвестиційний дохід за реалізацію цінних паперів від ТОВ «ІК «Росукрінвест» без нарахування та утримання податку.

Враховуючи зазначене, постановою старшого слідчого СВ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС лейтенанта податкової міліції Перепелиці С.С. про призначення документальної позапланової перевірки дотримання вимог податкового законодавства від 20.02.2013 р. призначена по кримінальному провадженню № 32012110100000040 від 23.11.2012 р. документальну позапланову перевірку дотримання позивачем вимог податкового законодавства щодо сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб за період 2011 року.

Відповідачем на виконання наказу ДПС України від 03.01.2012р. № 1 «Про проведення кампанії декларування доходів громадян у 2012 році» та постанови старшого слідчого СВ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 20.02.2013 р. про призначення по кримінальному провадженню № 32012110100000040 від 23.11.2012 р. документальної позапланової перевірки дотримання вимог податкового законодавства громадянином ОСОБА_1, щодо сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб, наказу на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки № 288 від 12.02.2013 р. та у відповідності з вимогами пп.75.1.2. п.75.1. ст.75, пп.78.1.1, пп.78.1.2, пп.78.1.11. п.78.1. ст.78, ст.79 Податкового кодексу України,проведена позапланова документальна невиїзна перевірка позивача з питань дотримання платником податків вимог податкового законодавства з податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р.

Про проведення перевірки позивача повідомлено шляхом надіслання на його податкову адресу письмового повідомлення від 12.02.2013 р. № 1080/В/17.2-11 та копії наказу № 288 від 12.02.2013 р. Проте, станом на дату складання акту перевірки, позивачем не були надані відповідачу документи, пов'язані з отриманням інвестиційного доходу та понесених витрат у 2011 році.

Згідно даних за формою 1-ДФ позивач отримав в 2011 році дохід за ознакою доходу « 112» - Інвестиційний прибуток (дохід) від операцій з інвестиційними активами на суму 1 321 559 755,67 грн.

В ході проведення перевірки позивача до відповідача від ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС надійшли копії банківських виписок по особових рахунках ТОВ «ІК «Росукрінвест» відкритих в ПАТ «РАДИКАЛ БАНК» та ПАТ Комерційний банк «Іннтербанк», з яких встановлено, що ТОВ «ІК «Росукрінвест» перераховувало позивачу кошти за прості векселі з іменним індосаментом на розрахунковий рахунок НОМЕР_1, відкритий у ПАТ «РАДИКАЛ БАНК».

Під час перевірки позивачу неодноразово направлялися запити щодо декларування отриманих у 2011 році доходів, надання пояснень та їх документального підтвердження. В той же час, будь-яких пояснень та/бо підтверджуючих документів щодо понесених ним витрат у зв'язку з придбанням інвестиційного активу від позивача не надходило.

Крім того, в ході перевірки, на адресу ТОВ «ІК «Росукрінвест» відповідачем також надсилався запит щодо надання інформації та документального підтвердження з питання нарахування та виплати доходу у вигляді інвестиційного прибутку фізичній особі - платнику податків - позивачу. Відповідь на запит відповідачу не надходила, оскільки даний запит підприємством не отримано у зв'язку з відсутністю підприємства за місцезнаходженням (до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням).

Більше того, встановлено неподання позивачем декларації про майновий стан та доходи за 2011 рік, що призвело до недекларування інвестиційного прибутку в сумі 1321559755,67 грн.

Надавши оцінку викладеному, керуючись вимогами чинного податкового законодавства України, за результатами проведеної перевірки та згідно даних за формою 1-ДФ, відповідач дійшов висновку, що загальний оподатковуваний дохід фізичної особи - платника податків позивача за 2011 рік склав 1321 559 755,67 грн.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 15.03.2013 р. № 823/17.2-2555009655, яким зафіксовані виявлені під час перевірки порушення позивачем норм податкового законодавства України, а саме: пп.49.18.4. п.49.18. ст.49, пп.16.1.2. п.16.1. ст.16, п.138.1. ст.138, п.153.8. ст.153, ст.164, п.170.2. ст.170, п.176.1. ст.176, п.179.1. ст.179 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем не нараховано та не сплачено до бюджету ПДФО за 2011 рік в сумі 224 662 970,26 грн.

Доказів реалізації наданого платнику податків ст.86 Податкового кодексу України, права подачі заперечень до акту перевірки, позивачем суду не надані.

На підставі акта перевірки від 15.03.2013 р. № 823/17.2-2555009655, відповідачем прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 13.05.2013 р. № 0000661702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 224 664 970,26 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 56 166 412,57 грн.

Доказів реалізації наданого платнику податків ст.56 Податкового кодексу України, права адміністративного оскарження рішення податкового органу, позивачем суду не надані.

Суд звертає увагу на те, що згідно наявного в матеріалах справи протоколу допиту свідка гр. ОСОБА_1 від 27.08.2013 року вбачається, що він відкрив банківський рахунок НОМЕР_1 у ПАТ «РАДИКАЛ БАНК» для власних потреб, кошти з якого знімались переважно в касі банку для придбання цінних паперів, які він придбавав у фізичних осіб; прибутку від даних операцій не отримував; при купівлі-продажу цінних паперів були присутні посередники, які здійснюють торгівлю цінними паперами, назву якого він не пам'ятає; в подальшому придбані цінні папери продавав іншим юридичним та фізичним особам. Інші відомості відмовився надавати на підставі ст.63 Конституції України.

Згідно зі ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі-Кодекс), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп.14.1.54., пп.14.1.56. п.14.1. ст.14 Кодексу, дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді, зокрема, процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України.

Доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно п.22.1. ст.22 Кодексу, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Платником податку, зокрема, є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи (пп.162.1.1. п.162.1. ст.162 Кодексу).

Відповідно до п.163.1. ст.163 Кодексу, об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно пп.164.1.1., пп.164.1.2., пп.164.1.3. п.164.1., пп.164.2.9. п.164.2. ст.164 Кодексу, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, крім іншого, інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Відповідно до п.170.2. ст.170 Кодексу, облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.

Згідно пп.170.2.2 п.170.2. ст.170 Кодексу, інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).

Відповідно до пп.170.2.6. п.170.2. ст.170 Кодексу, до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

Згідно п.153.8 ст.153 Кодексу, якщо протягом звітного періоду доходи від продажу (обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження) кожного з окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери корпоративних прав отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами або іншими ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, під час перевірки позивачем не були надані відповідачу документи, підтверджуючі витрати та доходи позивача по операціям з цінними паперами (векселями). Жодних ґрунтовних пояснень з цього приводу позивачем суду не надано.

При цьому, суд звертає увагу на положення п.44.6. ст.44 та п.85.2. ст.85 Кодексу, якими передбачено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Позивачем, з незрозумілих суду причин, не виконано покладеного на нього обов'язку щодо надання до перевірки відповідних неодноразово запитуваних відповідачем підтверджуючих документів.

Подані позивачем до суду документи, зокрема, договори купівлі-продажу цінних паперів (простих векселів), які, на його думку, підтверджують понесені ним витрати при придбанні цінних паперів, судом до уваги не приймаються, оскільки відсутні первинні документи, які підтверджують їх виконання (крім іншого, документи, що підтверджують рух коштів позивача за відповідними операціями).

В той же час, позивачем не надані суду докази, які б підтверджували доходи від операцій з продажу таких цінних паперів (простих векселів), які, зокрема, з його пояснень, мали місце.

При цьому, згідно форми 1-ДФ, яку надав ТОВ «ІК «Росукрінвест» позивач отримав у 2011 році дохід за ознакою доходу « 112» - Інвестиційний прибуток (дохід) від операцій з інвестиційними активами на суму 1 321 559 755,67 грн., що також підтверджується банківською випискою з рахунку позивача, відкритому у ПАТ «РАДИКАЛ БАНК».

Таким чином, суд погоджується з висновками відповідача щодо недекларування позивачем інвестиційного прибутку в сумі 1321559755,67 грн., що призвело до несплати до бюджету ПДФО за 2011 рік в сумі 224 662 970,26 грн.

Відповідно до ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Позивачем не подані суду належні та допустимі докази, які б спростовували висновки податкового органу.

Судом не встановлено порушень, з боку відповідача, прав та охоронюваних законом інтересів позивача та вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення узгоджуються з вимогами чинного законодавства і прийняте відповідно до обставин, що склалися, в межах наданих йому повноважень.

Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналіз викладених законодавчих норм та обставин справи свідчить про те, що відповідач, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та Законами України.

Згідно ч.1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведена правомірність та обґрунтованість прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.94,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилаються особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Аблов Є.В.