Ухвала

від 13.05.2014 по справі 826/11748/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/11748/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

13 травня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва Державної податкової служби, за участю - Прокуратури Солом'янського району м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2013 року позивач - ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби, за участю - Прокуратури Солом'янського району м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва Державної податкової служби від 13.05.2013 року № 0000661702 щодо збільшення податку з доходів фізичних осіб, що сплачується особами за результатами річного декларування у розмірі 280 831 382,83 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 224 664 412,57 грн. та штрафними санкціями - 56 166 412,57 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2013 року та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

У судове засідання сторони та їх представники не з'явилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2013 року - без змін виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що нормами Податкового кодексу України передбачено обов'язок фізичних осіб сплачувати податок із доходу, отриманого у вигляді інвестиційного доходу, проте позивачем такого обов'язку не виконано, доказів, які б підтверджували доходи від операцій з продажу цінних паперів (простих векселів), які мали місце (відповідно до пояснень позивача) останнім не надано, ОСОБА_2 не надано взагалі будь - яких первинних документів ані на запит податкового органу, ані під час проведеної перевірки, а тому винесене контролюючим органом податкове повідомлення - рішення є правомірним.

Колегія суддів погоджується із наведеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено в суді першої інстанції, у провадженні СВ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32012110100000040 від 23.11.2012 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що гр. ОСОБА_2 протягом 2011 року отримав інвестиційний дохід за реалізацію цінних паперів від ТОВ «ІК «Росукрінвест» без нарахування та утримання податку.

Враховуючи зазначене, постановою старшого слідчого СВ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС лейтенанта податкової міліції Перепелиці С.С. про призначення документальної позапланової перевірки дотримання вимог податкового законодавства від 20.02.2013 року призначена по кримінальному провадженню № 32012110100000040 від 23.11.2012 року документальну позапланову перевірку дотримання позивачем вимог податкового законодавства щодо сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб за період 2011 року.

Відповідачем на виконання наказу ДПС України від 03.01.2012 року № 1 «Про проведення кампанії декларування доходів громадян у 2012 році» та постанови старшого слідчого СВ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 20.02.2013 року про призначення по кримінальному провадженню № 32012110100000040 від 23.11.2012 року документальної позапланової перевірки дотримання вимог податкового законодавства громадянином ОСОБА_2, щодо сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб, наказу на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки № 288 від 12.02.2013 р. та у відповідності з вимогами пп.75.1.2. п.75.1. ст.75, пп.78.1.1, пп.78.1.2, пп.78.1.11. п.78.1. ст.78, ст.79 Податкового кодексу України, проведена позапланова документальна невиїзна перевірка позивача з питань дотримання платником податків вимог податкового законодавства з податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року.

Про проведення перевірки позивача повідомлено шляхом надіслання на його податкову адресу письмового повідомлення від 12.02.2013 р. № 1080/В/17.2-11 та копії наказу № 288 від 12.02.2013 р. Проте, станом на дату складання акту перевірки, позивачем не були надані відповідачу документи, пов'язані з отриманням інвестиційного доходу та понесених витрат у 2011 році.

Згідно даних за формою 1-ДФ позивач отримав в 2011 році дохід за ознакою доходу « 112» - Інвестиційний прибуток (дохід) від операцій з інвестиційними активами на суму 1 321 559 755,67 грн.

У ході проведення перевірки позивача до відповідача від ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС надійшли копії банківських виписок по особових рахунках ТОВ «ІК «Росукрінвест» відкритих в ПАТ «РАДИКАЛ БАНК» та ПАТ Комерційний банк «Іннтербанк», з яких встановлено, що ТОВ «ІК «Росукрінвест» перераховувало позивачу кошти за прості векселі з іменним індосаментом на розрахунковий рахунок 26207001001925, відкритий у ПАТ «РАДИКАЛ БАНК».

Під час перевірки позивачу неодноразово направлялися запити щодо декларування отриманих у 2011 році доходів, надання пояснень та їх документального підтвердження. В той же час, будь-яких пояснень та/бо підтверджуючих документів щодо понесених ним витрат у зв'язку з придбанням інвестиційного активу від позивача не надходило.

Крім того, в ході перевірки, на адресу ТОВ «ІК «Росукрінвест» відповідачем також надсилався запит щодо надання інформації та документального підтвердження з питання нарахування та виплати доходу у вигляді інвестиційного прибутку фізичній особі - платнику податків - позивачу. Відповідь на запит відповідачу не надходила, оскільки даний запит підприємством не отримано у зв'язку з відсутністю підприємства за місцезнаходженням (до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням).

Більше того, встановлено неподання позивачем декларації про майновий стан та доходи за 2011 рік, що призвело до недекларування інвестиційного прибутку в сумі 1321559755,67 грн.

Надавши оцінку викладеному, керуючись вимогами чинного податкового законодавства України, за результатами проведеної перевірки та згідно даних за формою 1-ДФ, відповідач дійшов висновку, що загальний оподатковуваний дохід фізичної особи - платника податків позивача за 2011 рік склав 1321 559 755,67 грн.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 15.03.2013 року № 823/17.2-2555009655, яким зафіксовані виявлені під час перевірки порушення позивачем норм податкового законодавства України, а саме: пп.49.18.4. п.49.18. ст.49, пп.16.1.2. п.16.1. ст.16, п.138.1. ст.138, п.153.8. ст.153, ст.164, п.170.2. ст.170, п.176.1. ст.176, п.179.1. ст.179 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем не нараховано та не сплачено до бюджету ПДФО за 2011 рік в сумі 224 662 970,26 грн.

На підставі акта перевірки від 15.03.2013 року № 823/17.2-2555009655, відповідачем прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 13.05.2013 р. № 0000661702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 224 664 970,26 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 56 166 412,57 грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення - рішення протиправним, позивач звернувся до суду.

Обговорюючи правомірність позовних вимог колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до пп.14.1.54., пп.14.1.56. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді, зокрема, процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України.

Доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно п.22.1. ст.22 ПК України, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Підпунктом 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПК України передбачено, що платником податку, зокрема, є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Відповідно до п.163.1. ст.163 ПК України, об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно пп.164.1.1., пп.164.1.2., пп.164.1.3. п.164.1., пп.164.2.9. п.164.2. ст.164 ПК України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, крім іншого, інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Відповідно до п.170.2. ст.170 ПК України, облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.

Згідно пп.170.2.2 п.170.2. ст.170 ПК України, інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).

Відповідно до пп.170.2.6. п.170.2. ст.170 ПК України, до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

Згідно п.153.8 ст.153 ПК України, якщо протягом звітного періоду доходи від продажу (обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження) кожного з окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери корпоративних прав отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами або іншими ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, під час перевірки позивачем не були надані відповідачу документи, підтверджуючі витрати та доходи позивача по операціям з цінними паперами (векселями). Жодних ґрунтовних пояснень з цього приводу позивачем суду не надано. Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання апелянта на той факт, що він отримував запити від контролюючого органу, проте у графі адресат було зазначено іншу особу, з огляду на те, що такі твердження спростовуються матеріалами справи.

Так, матеріали справи містять копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з якого вбачається, що контролюючим органом запит щодо надання інформації направлявся за вірною адресою позивача та саме на його ім'я.

Окрім того, матеріали справи містять лист Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укпошта» від 17.07.2013 року № 38.03/1-10.1357 з якого вбачається, що контролюючим органом ОСОБА_2 двічі направлялися запити на отримання необхідних документів, проте жодного разу позивач не забрав вказаного поштового відправлення, хоча був повідомлений про наявність такого,адже повідомлення про надходження листа було опущено у поштову скриньку.

Доцільним є також посилання суду першої інстанції на положення п.44.6. ст.44 та п.85.2. ст.85 Кодексу, якими передбачено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Позивачем, з незрозумілих суду причин, не виконано покладеного на нього обов'язку щодо надання до перевірки відповідних неодноразово запитуваних відповідачем підтверджуючих документів. В апеляційній скарзі позивачем не наведеного розумного обґрунтування неподання документів до контролюючого органу.

Колегія суддів також вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції, що за вищевказаних обставин, подані позивачем до суду документи, зокрема, договори купівлі-продажу цінних паперів (простих векселів), які, на його думку, підтверджують понесені ним витрати при придбанні цінних паперів, не можуть братися до уваги, оскільки відсутні первинні документи, які підтверджують їх виконання (крім іншого, документи, що підтверджують рух коштів позивача за відповідними операціями).

У той же час, позивачем не надані суду докази, які б підтверджували доходи від операцій з продажу таких цінних паперів (простих векселів), які, зокрема, з його пояснень, мали місце.

При цьому, згідно форми 1-ДФ, яку надав ТОВ «ІК «Росукрінвест» позивач отримав у 2011 році дохід за ознакою доходу « 112» - Інвестиційний прибуток (дохід) від операцій з інвестиційними активами на суму 1 321 559 755,67 грн., що також підтверджується банківською випискою з рахунку позивача, відкритому у ПАТ «РАДИКАЛ БАНК».

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками відповідача та суду першої інстанції щодо недекларування позивачем інвестиційного прибутку в сумі 1321559755,67 грн., що призвело до несплати до бюджету ПДФО за 2011 рік в сумі 224 662 970,26 грн.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2013 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, 255 КАС України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Є.Пилипенко

Судді Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест

.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.