Постанова

від 23.10.2013 по справі 906/612/13

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2013 р. Справа № 906/612/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Олексюк Г.Є.

суддів Гудак А.В.

суддів Розізнана І.В.

при секретарі судового засідання Юрчук Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача 2 Товариство з обмеженою відповідальністю "Благо" (м.Житомир) на рішення господарського суду Житомирської області від 10.07.13 р. у справі № 906/612/13 (суддя Сікорська Н.А. )

позивач Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк"

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Дарна"

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Благо"

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Вежа"

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Голішевський Сергій Анатолійович

про стягнення 1123070,46 грн.

за участю представників сторін:

позивача - Клименко Т.Б. ,представника, довіреність в справі

відповідача1 - Сіра А.В., представника , довіреність в справі

відповідача 2 - Сіра А.В.,представника, довіреність в справі

відповідача 3- не з"явився

третя особа- -не з"явився

прокурор - Мащівська О.П.

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 10.07.2013 р. у справі № 906/612/13 (суддя Сікорська Н.А.) задоволено позов Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Благо", Товариства з обмеженою відповідальністю "Вежа", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Голішевський Сергій Анатолійович та стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" :

- з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарна" - 1030314,32 гривень - заборгованості по кредиту; 62461,48 гривень - заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами; 13999,53 гривень - пені за несвоєчасну сплату кредиту; 1384,11 гривень - пені за несвоєчасну сплату процентів; 22163,19 гривень - судового збору;

- з Товариства з обмеженою відповідальністю "Благо" солідарно з Товариством з обмеженою відповідальністю "Дарна" 1030314,32 гривень - заборгованості по кредиту; 62461,48 гривень - заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами; 13999,53 гривень - пені за несвоєчасну сплату кредиту; 1384,11 гривень - пені за несвоєчасну сплату процентів;

- з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вежа" солідарно з Товариством з обмеженою відповідальністю "Дарна" 1030314,32 гривень - заборгованості по кредиту; 62461,48 гривень - заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами; 13999,53 гривень - пені за несвоєчасну сплату кредиту; 1384,11 гривень - пені за несвоєчасну сплату процентів.

Повернуто Публічному акціонерному товариству акціонерному банку "Укргазбанк" з Державного бюджету України судовий збір в сумі 298,22 гривень.

Задовольняючи позов з огляду на норми ч.6 ст. 232 ГК України, ст.526, ч.1 ст.530, 543, ч.2 ст. 554, ч.1 ст. 559 ,543, 626,628, 1054 ЦК України, ч.4 ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність", місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність стягнення із відповідачів означеної заборгованості,оскільки товариство з обмеженою відповідальністю "Дарна", як позичальник кредитних коштів за кредитним договором № 02/2011 від 08.11.2011 року, та товариства з обмеженою відповідальністю "Благо" та "Вежа", як поручителі перед позивачем за договорами поруки від 08.11.2011 року № 02/2011-П та 03/2011-П ( відповідно), не виконали своїх зобов»язань за цими договорами.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Благо" ,не погодившись з постановленим рішенням , звернулось з апеляційною скаргою, якою вважає оскаржуване рішення ухваленим з порушенням норм процесуального та матеріального права та при неповному з»ясуванні обставин, що мають значення для справи.

На думку апелянта, місцевим господарським судом не було в повному обсязі встановлено до досліджено обставини справи щодо :

- правомірності та обґрунтованості застосування ПАТ АБ "Укргазбанк" відсоткової ставки за період з квітня 2012 року по червень 2012 року та з лютого 2013 року по квітень 2013 року з 19 % на 21%;

наявності підстав для початку та закінчення дії умов договору, які передбачають право банку змінити відсоткову ставку з 19 % на 21 %.

Скаржник звертає увагу на те, що позивач, звернувшись до суду з позовом про стягнення заборгованості з відповідачів по кредитному договору та надавши розрахунок заборгованості, мав належним чином обґрунтувати та доказати кожну обставину, на яку він посилається, зокрема і наявність доказів, що підтверджують порушення ТОВ "Дарна" вимог п. 3.9, 4.1. кредитного договору, якими регулюється питання застосування банком зміненої відсоткової ставки з 19% на 21 % річних.

Проте, ні позивач по справі, ні суд на врахували вказаної умови договору.

На думку апелянта, суд самостійно вийшов за межі позовних вимог і вирішив стягнути з кожного із відповідачі окремо вказану суму боргу. В даному випадку із змісту позовних вимог та умов договорів поруки вбачається, що поручителі несуть солідарну відповідальність разом з позичальником, проте суд на вказану умову уваги не звернув і в резолютивні частині судового рішення не вказав про солідарність зобов'язань кожного із поручителів разом із боржником. Неналежне встановлення та дослідження обставин справи стало наслідком невірного застосування норм матеріального права. Суд мав встановити та врахувати, яка відсоткова ставка передбачена кредитним договором і чи було банком дотримано умови її застосування. Оскільки ні умови кредитного договору, ні умови договору поруки не передбачають процедури повідомлення поручителів про застосування зміненої відсоткової ставки, вважає, що в даному випадку таке повідомлення має відбуватися у відповідності до вимог ч. 4 ст. 1056-1 ЦК України. За таких обставин , поручителі не були в повному обсязі ознайомлені із змістом основного кредитного договору. Тому до моменту пред'явлена позову, ТОВ "Благо" не знало та не могло знати про застосування банком зміненої відсоткової ставки по кредитному договору, що має наслідком суттєве збільшення обсягу зобов'язань ТОВ "Благо", як поручителя.

Крім того, скаржник зазначає, що на адресу ТОВ "Благо" направлялися претензії від банку, проте жодна претензія та вимога на містила відомостей та розрахунків про те, що відбувалося застосування зміненої відсоткової ставки з 19 % річних на 21 % та 24 % річних. У зобов'язаннях, в яких беруть участь поручителі, збільшення кредитної процентної ставки навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або відповідної умови в договорі поруки, не дає підстав покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань перед банком.

Просить задовольнити вимоги апеляційної скарги, скасувати рішення місцевого господарського суду та ухвалити нове рішення про відмову у позові у повному обсязі.

Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" у відзиві на апеляційну скаргу наводить свої міркування на спростування доводів скаржника та вказує на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у даній справі.

Серед іншого зазначає, що ним правомірно відбулось встановлення відсоткової ставки за користування кредитними коштами в розмірі 21 % за період з 01 квітня 2012 року по 30 червня 2012 року, оскільки відповідно до п.3.9 Кредитного договору № 02/2011 від 08 листопада 2011 року , за взаємною домовленістю сторін , у разі невиконання позичальником умов п.4.1 зазначеного договору процентна ставка за користування кредитними коштами в межах строку кредитування встановлюється в розмірі 21, 00% річних , та нараховується Банком у період , починаючи з першого календарного дня місяця , наступного за кварталом, у якому позичальником не виконані вимоги п. 4.1. зазначеного договору та закінчується останнім календарним днем кварталу , у якому позичальником виконані зазначені зобов"язання. Порядок нарахування та сплати таких процентів визначений п.п.3.3 та 3.4 цього Договору.

Так, згідно наданої ТОВ "Дарна" довідки з ПАТ КБ "Приватбанк" вих. № 08.7.0.0/120411113635 від 11.04.2012 року кредитний оборот ( грошові надходження) ТОВ "Дарна" по поточному рахунку за перший квартал ( січень - березень) 2012 року, становлять 367931,25 гривень, в той час згідно виписок з поточного рахунку ТОВ "Дарна" відкритого в АБ " Укргазбанк" за аналогічний період надходження від господарської діяльності становили 246624,80 гривень, що становить 40 % від загальних надходжень.

Так, у зв "язку з невиконанням умов п.4.1 вищезазначеного Кредитного договору , була встановлена відсоткова ставка за користування кредитними коштами на рівні 21% річних.

Звертає увагу , що в другому кварталі 2012 року ТОВ "Дарна" були виконані умови п.4.1 Кредитного договору та Додаткової угоди № 1, а тому відсоткова ставка за користування кредитними коштами знову була встановлена у розмірі 19 % річних.

Позивач наголошує, що боржник ТОВ "Дарна" без заперечень за вказаний період самостійно сплачував відсотки ,на що вказують наявні у матеріалах справи копії платіжних доручень та виписка по поточному рахунку ТОВ "Дарна".

Правомірність встановлення відсоткової ставки за користування кредитними коштами в розмірі 21 % з 01 лютого 2013 року також обґрунтовується наявними у матеріалах справи відповідними доказами, яким суд першої інстанції надав належну правову оцінку.

Також, АБ "Укргазбанк" вважає помилковими доводи скаржника щодо порушення судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм ст. 83,84 ГПК України,оскільки договори поруки між АБ "Укргазбанк", ТОВ "Дарна" та ТОВ "Вежа" і ТОВ "Благо" укладалися як забезпечення виконання зобов'язань по одному і тому ж Кредитному договору № 02/2011 від 08.11.2011 року, укладеному між АБ "Укргазбанк" та ТОВ "Дарна".

Просить рішення господарського суду Житомирської області від 10 липня 2013 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Вежа" вказує на необґрунтованість рішення місцевого господарського суду у даній справі та погоджується із доводами скаржника.

Додатково звертає увагу, що жодний із приписів договору поруки не покладає на поручителя обов»язку відповідати перед позивачем за зобов»язаннями позичальника кредитних коштів щодо сплати підвищеної відсоткової ставки та з покликанням на існуючу практику Верховного Суду України по аналогічних спорах ( справа № 6-73цс12;№ 6-172цс/12) вважає, що відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Також зауважує, що з огляду на ч. 4 ст.1056-1 ЦК України, кредитодавець зобов"язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов"язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніше як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка, чого позивачем зроблено не було.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Дарна" просить задовольнити апеляційну скаргу, враховуючи ту обставину, що при винесенні оскарженого рішення судом першої інстанції не враховані норми частини 4 ст. 1056-1 ЦК України, а саме позивач по справі жодним чином не повідомляв позичальника та поручителів, про зміну відсоткової ставки по кредитному договору № 02/2011 від 08.11.2011 року.

Вважає доцільним та обґрунтованим твердження апелянта з приводу необхідності застосувати норми ч.1 ст. 559 ЦК України в частині припинення поруки з огляду на зміну основного зобов"язання без згоди поручителів.

У судовому засіданні представник товариств з обмеженою відповідальністю "Благо" та "Дарна" апеляційну скаргу підтримала з мотивів, які у ній викладені та просила рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову у позові.

Представник публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" та прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави в судах Рівненської області в ході апеляційного перегляду справи вказували на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у даній справі, яке просили залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вежа" та третя особа Голішевський С.А. не скористалися правом участі під час апеляційного перегляду справи та не забезпечили явку своїх представників у судове засідання, хоча про час та місце апеляційного перегляду справи повідомлялося заздалегідь та належним чином ,про що свідчать наявні у матеріалах справи повідомлення віддлення поштового зв»язку про вручення ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 02.10. 2013 року про відкладення розгляду справи на 23 жовтня 2013 року.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу за відсутності представника ТзОВ "Вежа" та третьої особи Голішевського С.А. .

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Заслухавши пояснення представників товариств з обмеженою відповідальністю "Благо" та "Дарна", ПАТ АБ «Укргазбанк» та прокурора, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Благо" підлягає до задоволення частково, з наступних міркувань .

Судом встановлено, що 08.11.2011 року між ПАТ АБ "Укргазбанк" та ТОВ "Дарна" (позичальник) укладено кредитний договір № 02/2011 за умовами пунктів 1.1.,1.3 якого банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з загальним лімітом в сумі 1500000 гривень строком з 08.11.2011 року по 07.11.2013 року, а ТзОВ «Дарна» зобов'язується повернути кредит у повному обсязі в строки (терміни), зазначені в графіку зменшення ліміту кредитування (додаток №1) та сплатити проценти за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, встановленого в п.1.3. цього договору, в розмірі 19,00% річних (т.1, а.с.17-21 ).

16.05.2012 року сторонами укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору (а.с. 22 т.1), якою погоджено викласти п. п. 3.9., 4.1., 4.2. кредитного договору в новій редакції (а.с. 23 т.1).

Відповідно до п.3.2. договору погашення кредиту позичальник здійснює відповідно до строків зменшення ліміту кредитування, який наведено в додатку 1 до цього договору.

У разі ненадходження платежів від позичальника у встановлені цим договором строки, суми непогашених у строк платежів визнаються простроченими та наступного банківського дня перераховуються на рахунки простроченої заборгованості.

Згідно п.3.3. договору нарахування процентів по договору здійснюється на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами, виходячи з процентної ставки у розмірі, визначеному в п.1.1. цього договору. При розрахунку процентів використовується метод "факт/факт", виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році.

Проценти нараховуються банком щомісячно, не пізніше останнього банківського дня місяця, за період з дати надання кредиту по останній календарний день місяця, в якому наданий кредит, та надалі з першого дня по останній календарний день місяця, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п.1.3. цього договору, за період з першого календарного дня місяця, в якому відбувається погашення кредиту, по день, що передує дню погашення кредиту.

Пунктом 3.4. договору на ТзОВ «Дарна» покладено обо»язок сплачувати проценти щомісячно, не пізніше п'ятого числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п.1.3. цього договору, в день повного погашення заборгованості по кредиту, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього договору.

Пунктом 3.6 договору сторонами погоджено, що за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені цим Договором (прострочена заборгованість), процентна ставка встановлюється в розмірі 24,00% річних.

Згідно п.4.1. Договору в редакції додаткової угоди від 16.05.12р. № 1 до кредитного договору № 02/2011 від 08.11.11 року, позичальник зобов'язується забезпечити щомісячне спрямування виручки від реалізації в національній та/або іноземній валюті на свої рахунки, відкриті в банку, в обсягах не менше 90% всіх своїх безготівкових розрахунків.

Відповідно до п.3.9. договору в редакції додаткової угоди від 16.05.2012р. № 1 до кредитного договору № 02/2011 від 08.11.2011 року, у разі невиконання позичальником умов п.4.1. цього договору (щомісячне спрямування виручки від реалізації в національній та/або іноземній валюті на свої рахунки, відкриті в банку, в обсягах не менше 90%) процентна ставка за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, яка зазначена в п. 1.1 цього договору, встановлюється в розмірі 21,00% річних. Така процентна ставка встановлюється на квартал наступний за останнім звітним кварталом, у якому позичальник не виконав вимоги п.4.1. цього договору. Період, протягом якого діє зазначена у цьому пункті процентна ставка закінчується останнім календарним днем кварталу, у якому позичальник виконав зазначені зобов'язання.

Пунктом 6.3. договору сторони погодили, що за порушення визначених в цьому договорі строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами та/або комісійних винагород позичальник зобов'язаний сплатити банку неустойку (пеню), яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Згідно п.3.10 договору з підписанням цього договору позичальник надає Банку доручення здійснювати договірне списання коштів з поточних рахунків позичальника в національній та в іноземних валютах, банківських металах, а саме: в разі невиконання позичальником зобов'язань за будь-якими договорами, що укладені між Банком та позичальником, списувати на користь Банку з поточного рахунка позичальника № 2600567510.980 відкритого в Відділенні "Житомирське обласне управління" АБ "Укргазбанк", код банку 320478, та будь-яких інших поточних рахунків в національній та іноземній валютах, банківських металах, що відкриті або будуть відкриті позичальником в АБ "Укргазбанк", будь-яку заборгованість позичальника перед Банком, що виникла відповідно до умов цього договору та/або інших договорів про надання банківських послуг, в тому числі комісійної винагороди, процентів, суму заборгованості по кредиту, суми пені, штрафів, всіх видатків понесених Банком під час виконання умов цього договору, та/або інших договорів про надання банківських послуг, згідно з їх умовами.

Відповідно до пункту 5.3.3. кредитного договору, позивач має право вимагати дострокового повного виконання позичальником своїх зобов'язань по договору, включаючи нараховані проценти за користування кредитними коштами, комісії та штрафні санкції, у випадках, коли позичальник не виконав у строк свої зобов'язання по поверненню кредиту (його частини)та/або плати за кредит, та/або інші зобов'язання по сплаті грошових коштів, передбачені цим договором.

На виконання пункту 2.1 кредитного договору щодо забезпечення кредиту укладено наступні договори поруки:

- 08.11.2011 року № 02/2011-П між позивачем, ТзОВ «Дарна» та ТОВ "Благо" (а.с.24-25, т.1);

- 08.11.2011 р. № 03/2011-П між позивачем, ТзОВ «Дарна» та ТОВ "Вежа" (а.с.26-27, т.1);

- 08.11.2011 р. між позивачем, ТзОВ «Дарна» та Голішевським С.А. (третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів) (а.с.148-149, т.1).

На виконання умов кредитного договору у період з 07 листопада 2011 року по 12 квітня 2013 року ПАТ АБ «Укргазбанк» за заявками ТзОВ «Дарна» ( т.1, а.с.36-59) надавалися останньому окремими траншами кредитні кошти, про що свідчить виписка з особового рахунку позичальника ( т.1, а.с.68-70 ).

Отримання товариством з обмеженою відповідальністю «Дарна» кредитних коштів не спростовано та не заперечується.

Всупереч умовам кредитного договору відповідачем 1 не дотримано строків повернення кредитних коштів та сплаті процентів за їх користування ,на що вказують банківські виписки по рахунках позивача, що відкриті в АБ "Укргазбанк" (а.с. т.1, 60-75) .

Листом-попередженням від 21.11.2012 року позивач звертався до ТзОВ «Дарна» з вимогою про повернення заборгованості по кредиту в сумі 83915,80 гривень ( т.1, а.с.76).

Неодноразово, претензіями від 04.12.2012 року, 21.01.2013 року та 26.03.2013 року, позивач вимагав від ТзОВ «Дарна» повернення заборгованості за кредитом, включаючи і дострокове виконання зобов'язань відповідно до п.5.3.3. кредитного договору.

Однак, заборгованість по кредитному договору № 02/2011 товариством з обмеженою відповідальністю «Дарна» перед АБ "Укргазбанк" у повному обсязі не погашена,що і стало підставою звернення з даним позовом до суду. .

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст.175 ГК України.

Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України господарсько-договірними зобов'язаннями є майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів.

Статтями 174, 193 Господарського кодексу України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать та повинні виконуватися суб»єктами господарювання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Цивільний кодекс у ч. 1 ст. 509 ЦК України також визначає зобов'язання як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

В силу ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як вбачається із виписок по особовому рахунку ТзОВ «Дарна» та розрахунку заборгованості за кредитним договором ( т.1, а.с.16) позичальником кредитних коштів порушено зобов'язання за кредитним договором № 02/2011 від 08.11.2011 року та зменшення ліміту кредитування, який встановлений відповідним Графіком та строків погашення відсотків за користування кредитом.

Поряд з тим, колегія суддів не погоджується із доводами апелянта та не вбачає порушення умов кредитного договору з боку ПАТ АТ «Укргазбанк» щодо нарахування позичальнику 21% за користування кредитом за період з квітня по червень 2012 року та з лютого по квітень 2013 року відповідно до п.3.9 кредитного договору, оскільки товариством з обмеженою відповідальністю «Дарна» не дотримано приписів пункту 4.1 кредитного договору та не спрямовано не менше 90 % всіх своїх безготівкових розрахунків через установи позивача, що підтверджується довідками з ПАТ КБ "Приватбанк" про оборот коштів на рахунку ТОВ "Дарна" за період з 01.01.2012 року та (а.с. 206, т.1) з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".

З огляду на викладене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність заборгованості яка випливає із кредитного договору № 02/2011 від 08.11.2011 року ( з змінами та доповненнями) станом на 12.04.2013 року у ТзОВ «Дарна» перед позивачем у розмірі 1092775,80 гривень, з яких: 446988,32 гривень - несвоєчасно повернуті кредитні кошти; 583326,00 гривень поточна заборгованості по кредиту; 54941,45 гривень заборгованості по сплаті прострочених процентах; 7520,03 гривень заборгованості по поточних процентах та вважає обґрунтованим та правомірним стягнення означених сум із товариства з обмеженою відповідальністю «Дарна» на користь позивача.

Статтями 216 і 217 Господарського кодексу України передбачена господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором, у вигляді відшкодування збитків, штрафних санкцій та оперативно-господарських санкцій.

В силу статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З огляду на наявність порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Дарна» умов кредитного договору в частині погашення заборгованості по кредиту та сплаті процентів за користування кредитними коштами та відповідно до глави VІ кредитного договору, судова колегія вважає обґрунтованим стягнення із ТзОВ «Дарна» на користь позивача пені на суму кредиту та на суму несплачених процентів у розмірі 13999,53 гривень та 1384,11 гривень.

Поряд з тим судова колегія не може погодитися із висновком суду першої інстанції про необхідність стягнення означеної заборгованості із ТзОВ «Благо» солідарно із ТзОВ «Дарна» та із ТзОВ «Вежа» солідарно із ТзОВ «Дарна» на підставі договорів поруки від 08 листопада 2011 року № 02/2011-П та № 03/2011- П ( відповідно).

Так, за умовами пунктів 1.1-1.2 договорів поруки № 02/2011-П та № 03/2011- П від 08.11.2011 року, умови яких являються ідентичними, поручителі ТзОВ «Благо» та ТзОВ «Вежа» зобов'язалися перед кредитором (позивачем) відповідати солідарно із позичальником (ТзОВ «Дарна») за виконання позичальником зобов'язань по кредитному договору №02/2011 від 08 листопада 2011 року, згідно з яким ТзОВ «Дарна» Банк відкриває невідновлювальну кредитну лінію з лімітом 1500000,00 строком з " 08" листопада 2011 р. по " 07" листопада 2013 року, зі сплатою 19,00% річних з врахуванням змін та доповнень, якщо такі будуть прийняті сторонами договору.

За п.1.3 договорів поруки поручитель відповідає за повернення заборгованості за договором в тому ж обсязі, що і позичальник - за повернення кредиту, сплату процентів за користування кредитними коштами, комісій неустойки (штрафу, пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язань - в повному обсязі.

Відповідно до п. 2.6 Договору кредитор зобов»язаний повідомити у письмовій формі про внесення змін договору будь-яких змін та доповнень стосовно суми кредитних коштів, розміру процентної ставки за користування кредитними коштами, строків виконання зобов»язань щодо повернення коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами на адресу поручителя не пізніше наступного робочого дня після внесення відповідних змін.

Статтею 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або декілька осіб.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (ст. 554 ЦК України).

Аналізуючи зміст означених положень договорів поруки, колегія суддів дійшла висновку, що сторони договорів поруки - кредитор, позичальник та поручителі у пункті 1.1 договорів поруки встановили та погодили обсяг відповідальності поручителів за виконання позичальником зобов'язань по кредитному договору №02/2011 від 08 листопада 2011 року, згідно з яким ТзОВ «Дарна» Банк відкриває невідновлювальну кредитну лінію з лімітом 1500000,00 строком з " 08" листопада 2011 року по " 07" листопада 2013 року, зі сплатою 19,00% річних, тобто, чітко та безальтернативно зазначили як розмір кредитних коштів ( 1500000 гривень) так і розмір процентів за користування кредитом ( 19%).

Згідно ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності поручителя. Таке збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; встановлення (збільшення розміру) неустойки тощо.

Таким чином, у зобов'язаннях, в яких бере участь поручитель, збільшення кредитної процентної ставки навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або відповідної умови в договорі поруки, не дає підстав покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань перед банком.

Колегія суддів вважає, що оскільки матеріали справи не містять доказів повідомлення кредитором поручителів про зміну розміру відсоткової ставки із 19% до 21%, як це передбачено п.2.6 договорів поруки, відсутність згоди поручителів на встановлення такої підвищеної процентної ставки на відповідні періоди - то порука ТзОВ «Благо» та ТзОВ «Вежа» за договорами поруки від 08 листопада 2011 року № 02/2011-П та № 03/2011- П (відповідно) припинилася на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК України.

Місцевий господарський суд на вказані обставини уваги не звернув та помилково вважав ТзОВ «Благо» та ТзОВ «Вежа» поручителями перед ПАТ АБ «Укргазбанк» за виконання ТзОВ «Дарна» зобов»язань , що випливають із кредитного договору № 02/2011 від 08.11.2011 року.

З огляду на викладене судова колегія на підставі ст.103, п.4 ч.1 ст. 104 ГПК України вважає за необхідне рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "Благо" солідарно з Товариством з обмеженою відповідальністю "Дарна" та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вежа" солідарно з Товариством з обмеженою відповідальністю "Дарна" скасувати та у цій частині прийняти нове рішення, яким відмовити публічному акціонерному товариству акціонерному банку «Укргазбанк» у позові до товариств з обмеженою відповідальністю "Благо" та "Вежа" про стягнення заборгованості на підставі договорів поруки від 08 листопада 2011 року № 02/2011-П та № 03/2011- П (відповідно).

Враховуючи часткове задоволення апеляційної скарги(відмову в солідарному стягненні заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю " Благо" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Вежа") тобто задоволенні 2/3 від вимог апеляційної скарги , судовий збір на підставі ч.5 ст.49, ст. 105 ГПК України в розмірі 7387,73 грн. підлягає до часткового стягнення з позивача на користь апелянта .

Керуючись ст.ст. 49,99,101,103-105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю " Благо" задоволити частково.

Пункти 1,3,4 рішення господарського суду Житомирської області від 10 липня 2013 року у справі № 906/612/13 скасувати.

Прийняти в цій частині нове рішення.

1.Позов задоволити частково.

3.В стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю "Благо" солідарно з Товариством з обмеженою відповідальністю "Дарна" на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк"

- 1030314,32 грн. - заборгованості по кредиту;

- 62461,48 грн. - заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами;

- 13999,53 грн. - пені за несвоєчасну сплату кредиту;

- 1384,11 грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів відмовити.

4.В стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вежа" солідарно з Товариством з обмеженою відповідальністю "Дарна" на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк"

- 1030314,32 грн. - заборгованості по кредиту;

- 62461,48 грн. - заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами;

- 13999,53 грн. - пені за несвоєчасну сплату кредиту;

- 1384,11 грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів відмовити.

В решті рішення господарського суду Житомирської області залишити без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" (03087, м.Київ, вул.Єреванська, буд.1, ідентифікаційний код 23697280) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Благо" (10014, м.Житомир, вул.Якіра, буд.18, ідентифікаційний код 13572991) судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 7387,73 грн( сім тисяч триста вісімдесят сім грн. 73 коп.)

Господарському суду Житомирської області на виконання означеної постанови видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Розізнана І.В.