Ухвала

від 31.10.2013 по справі 805/12576/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Бєломєстнов О.Ю.

Суддя-доповідач - Ястребова Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2013 року справа №805/12576/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді - доповідача Ястребової Л.В., суддів: Ляшенка Д.В., Чумака С.Ю.,

секретар Копиця С.В.,

за участі:

представника відповідача Кузьмичової Т.С.,

представника позивача Прядко О.Д.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року у справі № 805/12576/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНРІФ" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 12.07.2013 року № 0010311501,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОНРІФ" звернулося до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування повідомлення - рішення від 12.07.2013 року № 0010311501.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що податковим органом неогрунтовано зроблено висновок про те, що ним неправомірно сформований податковий кредит у зв'язку з несвоєчасним поданням первинних документів, що підтверджують факт сплати податку у зв'язку з придбанням товарів/послуг до додатку 8 до декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року, чим порушений абз. 11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року адміністративний позов задоволено, а саме: визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 12.07.2013 року № 0010311501 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 32096,00 грн. в тому числі за основним платежем у сумі 25677,00 грн. та штрафними санкціями у сумі 6419,00 грн. та стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНРІФ" (83122, м. Донецьк, вул. Гірнича, 38/1, ЄДРПОУ 37545816) витрати зі сплати судового збору у розмірі 320,96 грн.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Під час апеляційного розгляду представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги, представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечувала.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справив межах апеляційної скарги, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та під час апеляційного розгляду, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОНРІФ" 02.03.2011р. зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради, свідоцтво серії А01№714663, код ЄДРПОУ 37545816.

Відповідач - орган державної податкової служби, який у даній справі реалізує функції, передбачені ст.ст. 19-1, 20, 95 Податкового кодексу України, а тому є суб'єктом владних повноважень.

Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Донецька Донецькій області Державної податкової служби була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності позивача з податку на додану вартість. За результатами перевірки складений акт № 2054 від 29.05.2013р. (надалі - Акт перевірки). Цим актом встановлено, що позивачем до податкової звітності за квітень 2013 року № 9029181704 від 20.05.2013 року подано додаток 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) Д8». У цьому додатку вказані податкові накладні, отримані з порушенням продавцем - ТОВ «Інтер-ліга» порядку заповнення податкових накладних. У встановлений термін подання декларації за квітень 2013 року до заяви не надано копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарі/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

З наведених підстав відповідач дійшов висновку про порушення п. 198.6, п. 198.8 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість по декларації за квітень 2013 року на суму 25676,80 грн.

На підставі цього акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.07.2013 року № 0010311501, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 32096,00 грн., у тому числі за основним платежем 25677,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 6419,00 грн.

Позивач звернувся зі скаргою від 26.07.2013 року № 26/07/13-2 до Головного управління Міндоходів у Донецькій області. Рішенням Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 16.08.2013 року №2469/10/05-99-10-04-12-5 скаргу залишено без задоволення, а рішення без змін.

Суть спору полягає в різному тлумаченні сторонами положень Податкового кодексу України в частині наслідків несвоєчасного подання документів, що підтверджують факт сплати податку на додану вартість до додатку 8 до декларації з ПДВ.

Як було встановлено судом першої інстанції, між ТОВ «ДОНРІФ» (Покупець) та ТОВ «ІНТЕР-ЛІГА» (Постачальник) був укладений договір поставки від 01.04.2013 року № 2013/1-04 (надалі - Договір) (а.с. 38). Відповідно до Договору предметом є поставка покупцю цементу в кількості 136 тон. В подальшому була укладена додаткова угода від 22.04.2013 року № 1 до Договору згідно якої, була змінена ціна товару.

Постачальником - ТОВ «ІНТЕР-ЛІГА» була виписана податкова накладна від 17.04.2013 року № 1 на суму 22506,00 грн. Надалі, з урахуванням додаткової угоди від 22.04.2013 року № 1 постачальником був виписаний розрахунок коригування кількісних і якісних показників до податкової накладної від 17.04.2013 року № 1 та нова податкова накладна від 22.04.2013 року № 2 на суму 25675,80 грн.

В подальшому позивачем була надана декларація з податку на додану вартість за квітень 2013 року № 9029181704 від 20.05.2013 року разом з додатком 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) Д8».

24.05.2013 року позивачем були надані відповідачеві копії первинних документів, що підтверджують факт сплати податку на додану вартість у зв'язку з придбанням таких товарі/послуг, а саме, копії платіжного доручення та видаткової накладної.

Колегія суддів зазначає, що згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерством фінансів України від 25.11.2011 року № 1492 (далі - Порядок № 1492) затверджені форми податкової звітності з податку на додану вартість: податкова декларація з податку на додану вартість; уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок; розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України, що додаються.

Пунктами 13, 14, 21 вищенаведеного Порядку встановлено, що у складі декларації подаються передбачені цим Порядком додатки (у разі заповнення даних у відповідних рядках декларації) та копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних. Додатками до декларації є у тому числі заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8) (додаток 8). У разі відмови постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) до декларації додаються Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) за формою згідно з (Д8) (додаток 8) та копії документів, передбачених пунктом 201.10 статті 201 розділу V Кодексу.

Платники, які подають податкову звітність в електронному вигляді, подають копії таких документів окремо у порядку, визначеному для подання податкової звітності у паперовому вигляді.

Таким чином платник податку набуває право на податковий кредит у разі додавання до декларації з ПДВ додатку 8 та подачі до контролюючого органу зазначених первинних документів.

Матеріалами справи підтверджено, що на момент перевірки контролюючим органом були одержані як додаток 8 до декларації позивача з ПДВ за квітень 2013 року, так і первинні документи, передбачені п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України. Цей додаток разом з документами надає право платнику податку на включення до складу податкового кредиту відповідних сум ПДВ.

Колегія суддів не приймає до уваги твердження відповідача про відсутність такого права внаслідок несвоєчасного подання зазначених документів позивачем. Перевірка податковим органом проведена 29.05.2013 року. На час проведення перевірки платником податку, суми податку, які попередньо були віднесені до податкового кредиту підтверджені первинними документами, що не заперечується стороанми.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України визначальним для застосування відповідальності є відсутність податкових накладних саме на момент проведення перевірки платника податку. Заява з доданими до неї документами аналогічно податковій накладній є також підставою для включення сум податку до податкового кредиту. Тому відповідальність має застосовуватися до платника податку також у випадку відсутності заяви та додатків до неї саме на момент проведення перевірки.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких підстав апеляційний адміністративний суд вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята при вірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, тому не вбачає підстав для скасування постанови.

Повний текст ухвали складений 31.10.2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195, 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 207, ст. 211, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року у справі № 805/12576/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року у справі № 805/12576/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Колегія суддів: Л.В. Ястребова

Д.В. Ляшенко

С.Ю.Чумак