Постанова

від 30.10.2013 по справі 1570/6662/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2013 р.Справа № 1570/6662/2012

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Марин П. П.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді-доповідача - Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Лук'янчук О.В.,

при секретарі Берекет Н.В.,

за участю представника позивача - Капітонова П.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби та Фірми «ВАТЕК ЛТД» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2013 року по справі за адміністративним позовом Фірми «ВАТЕК ЛТД» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2012 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.10.2012 р. № 0001632240 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість всього на 158479 грн. та податкове повідомлення-рішення від 15.10.2012 р. № 0001642240 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток всього на 193020 грн. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що акт ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 21.09.2012 р. № 5599/22-4/23870494 складено без належного попередження платника податків про позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Ватек ЛТД» на підставі витребуваних у підприємства документів, які були надані позивачем податковому органу. Вказаний акт позивач не отримував та не підписував, у зв'язку з цим вважає його складеним неправомірно, а отже і неправомірно винесені податкові повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов'язання позивачу з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2013 року позовні вимоги задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення - рішення від 15.10.2012 року № 0001632240 в сумі 77261, 00 гривень за основним платежем, 18018, 00 гривень - за штрафними санкціями та № 0001642240 в сумі 96577, 00 гривень - за основним платежем, за штрафними санкціями 22522, 00 гривень. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач та відповідач надали до суду апеляційні скарги, в яких посилаються на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Фірма «Ватек ЛТД» у вигляді ТОВ зареєстрована виконавчим комітетом Одеської міської ради 26.11.1998 р., номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР - 1 556 120 0000 024950 (а.с. 14 т. 1).

Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків від 19.11.1998 р. № 831 підприємство взято на облік в органах державної податкової служби 22.02.1996 р. за № 4-3174 (а.с. 16 т. 1), а відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 22776316 (іпн - 238704915421) підприємство зареєстровано платником податку на додану вартість 30.06.1997 року (а.с. 17 т. 1).

Згідно з даними довідки з ЄДРПОУ № 209 ТОВ «Ватек ЛТД» здійснює такі види діяльності за КВЕД: оптова торгівля залізними виробами, водопровідним та опалювальним устаткуванням; оптова торгівля машинами та устаткуванням для добувної промисловості та будівництва; оптова торгівля електропобутовими приладами; інші види оптової торгівлі; послуги з організації подорожувань; надання інших місць для тимчасового проживання, не віднесених до інших групувань (а.с. 15 т. 1).

У період з 17.09.2012 р. по 21.09.2012 р. ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС проводилась документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Ватек ЛТД» (код ЄДРПОУ 23870494) щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків ПП «Дана маркет юг» (код ЄДРПОУ - 35503072) за вересень, жовтень, листопад 2010 р.; ПП «Дана Даблью» (код ЄДРПОУ - 37351889) за січень 2011 р.; ПП «Антре Едвертайзінг» (код ЄДРПОУ - 32086932) за березень, квітень 2011 р.; ТОВ «ВСТК» (код ЄДРПОУ - 35179825) за квітень, травень, червень 2011 р., за результатами якої складено акт перевірки від 21.09.2012 року № 5599/22-4/23870494 (а.с. 87-114 т. 1).

Зазначеним актом перевірки встановлено порушення ТОВ «Ватек ЛТД» пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження позивачем значення податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 140457, у т.ч. по періодам: вересень 2010 р. - на 11293 грн.,жовтень 2010 р. - 33127 грн., листопад 2010 р. - 27646 грн.,січень 2011 р. - 5195 грн., березень 2011 р. - 12444 грн., квітень 2011 р. - 19143 грн., травень 2011 р. - 10405 грн., червень 2011 р. - 21204 грн. та порушення пп. 5.3.9, п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України в результаті чого позивачем занижено значення податку на прибуток у загальній сумі 170497 грн., в т.ч. по періодам: 3 квартал 2010 р. - 14116 грн., 2010 р. - 90083 грн., в т.ч. 4 квартал 2010 р. - 75966 грн.,1 квартал 2011 р. - 22049 грн., 2 квартал 2011 р. - 58365 грн.

На підставі вищезазначеного акта перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.10.2012 року № 0001632240, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Ватек ЛТД» з податку на додану вартість за основним платежем на 140457 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 18022 грн. (а.с. 60 т. 1) та податкове повідомлення-рішення від 15.10.2012 р. № 0001642240, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на 170497 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 22523 грн. (а.с. 61 т. 1).

Приймаючи судове рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що всі первинні документи по господарських операціях з ПП «Дана Даблью» та ПП «Дана маркет юг» відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, у зв'язку з чим надані документи належним чином підтверджують здійснення господарської операції з цими контрагентами, однак документи що надані ТОВ «Ватек ЛТД» по операціям з ПП «Антре Едвертайзінг» та ТОВ «ВСТК» не містять обов'язкових реквізитів для надання їм юридичної сили, в зв'язку з чим в цій частині задоволення позовних вимог було відмовлено.

Судова колегія не погоджується з таким висновком суду першої інстанції. з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

В матеріалах справи відсутні докази, про належне сповіщення позивача про проведення документальної невиїзної перевірки, як того вимагає законодавство України.

Крім того, відповідно до пп. 7.4.5, п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6. цього пункту).

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 згаданого Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Водночас, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6. ст. 198 цього кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Підпунктом 5.3.9. п.5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судом встановлено, що 04.01.2011 р. між ТОВ «Ватек ЛТД» (покупець) та ПП «Дана Даблью» (постачальник) було укладено договір поставки № 10/01, відповідно до якого постачальник зобов'язується на умовах, передбачених цим договором, поставити і передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар (а.с. 208 т. 1).

На підтвердження виконання цього договору позивачем до суду надано видаткову накладну від 14.01.2011 р. № РН-298 на загальну суму 16552,20 грн., у т.ч. ПДВ - 2758,70 грн.(а.с. 164 т. 1), видаткову накладну від 11.01.2011 р. № РН-197 на загальну суму 14516,00 грн., у т.ч ПДВ - 2436,00 грн. (а.с. 167 т. 1), та податкові накладні від 14.01.2011 р. № 298 на загальну суму 16552,20 грн., у т.ч. ПДВ - 2758,70 грн. (а.с. 165-166 т. 1), та від 11.01.2011 р. № 197 на загальну суму 14516,00 грн., у т.ч ПДВ - 2436,00 грн. (а.с. 168 т. 1). Підтвердженням оплати за отриманий від ПП «Дана Даблью» товар є квитанції з ПАТ «СЕБ Банк» (а.с. 212-243 т. 1).

Також судом встановлено, що у період вересень, жовтень, листопад 2010 р. позивач мав господарські відносини з ПП «Дана маркет юг» з поставки електропобутових товарів. На підтвердження вказаних операцій позивачем до суду надані заявка-замовлення товару від 13.09.2010 р. № 206 (а.с. 209 т. 1), видаткові накладні, податкові накладні (а.с. 169-196 т. 1). Оплата за вказаний товар підтверджується квитанціями з ПАТ «СЕБ Банк» (а.с. 212-243 т. 1).

Крім того, в матеріалах справи наявні документи, що підтверджують подальшу реалізацію товару, придбаного позивачем у ПП «Дана Даблью» та ПП «Дана маркет юг» наступним контрагентам, а саме: договори, видаткові накладні, податкові накладні, довіреності на отримання товару.

Також предметом перевірки, що проводилась податковим органом, були відносини позивача з ПП «Антре Едвертайзінг».

Так, судом встановлено, що у період березень, квітень 2011 р. ТОВ «Ватек ЛТД» мало господарські відносини з ПП «Антре Едвертайзінг» по поставці електропобутових товарів.

На підтвердження вказаних операцій позивачем до суду надані видаткові накладні, податкові накладні (а.с. 136-138, 148-163 т.1). На підтвердження оплати товару позивач надав квитанції з ПАТ «СЕБ Банк» (а.с. 212-243 т. 1), рух активів по рахунку та довіреності на отримання матеріальних цінностей.

Висновки суду першої інстанції про те, що видаткові накладні по операціям з ПП «Антре Едвертайзінг» не містять обов'язкових реквізитів для надання їм юридичної сили колегія суду вважає помилковим, оскільки наявність або відсутність окремих документів, а також помилки в їх оформлені не являються підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо інші дані свідчать, що фактичний рух активів або зміна у власному капіталі чи обов'язках платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Крім того, у період квітень, травень, червень 2011 р. позивач мав господарські відносини з ТОВ «ВСТК» по поставці електропобутових товарів.

На підтвердження здійснення операцій з ТОВ «ВСТК» позивачем надані заявка-замовлення товару від 14.04.2011 р. № 244 (а.с. 211 т. 1), видаткові накладні, податкові накладні (а.с. 116-135, 139-147 т. 1), рух активів по рахунку та доручення на отримання матеріальних цінностей.

Як вбачається з матеріалів справи станом на 05.03.2013 року відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підпириємців Товариство з обмеженою відповідальністю "ВСТК" зареєстровано 16.06.2007 року, наявності даних про перебування юридичної особи в процесі припинення або порушення провадження у справі про банкрутство щодо юридичної особи - відсутні.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що дії платника податку (позивача) свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумнівів у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту. Для підтвердження права на податковий кредит, достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних. При цьому, не є підставою для відмови у праві на податковий кредит, порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку по ланцюгу.

Крім того, викладені в акті перевірки висновки про порушення позивачем вимог ст. ст. 203, 215, 228 ЦК України зроблені відповідачем з перевищенням компетенції органів державної податкової служби, оскільки Податковий кодекс України та Закон України «Про державну податкову службу в Україні» не надають податковим органам повноважень на встановлення фактів порушення платниками податків норм цивільного або господарського законодавства. За загальним визначенням компетенцією є сукупність повноважень, прав та обов'язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов'язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань.

Порядок дій органів ДПС під час реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань, у тому числі щодо спірних зобов'язань, визначається Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим кодексом України. Зазначені нормативно-правові акти не містили і не містять норм, які б наділяли відповідача повноваженнями на визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають вимогам законодавства та повноваженнями на оцінку відповідності будь-якого правочину вимогам ст. ст. 203, 215, 228 ЦК України.

При кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України обов'язково має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. При цьому, доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Проте відповідачем під час судового розгляду справи не надано допустимих та належних доказів того, що фактична господарська діяльність позивача та вчинювані ним правочини містять наявність обставин, що перелічені у ч. 1 ст. 228 ЦК України.

Крім того, відповідно ч. 1 та ч. 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно висновків акту перевірки правочини, вчинені позивачем, відповідач кваліфікує як такі, що не направлені на реальне настання правових наслідків, а отже визнає їх нікчемними. Проте, за приписами ст. 234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, є фіктивним. Фіктивний правочин визнається недійсним судом. Між тим, відповідачем не наведено посилань на судові рішення щодо недійсності вчинених позивачем правочинів як фіктивних або інших доказів щодо фіктивності здійснюваної позивачем діяльності. Таким чином, відповідач невірно застосовує норми чинного законодавства України в частині кваліфікації вчинених позивачем правочинів.

Таким чином, судова колегія вважає, що наявні докази у справі засвідчують реальність здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами і правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат на підставі первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга фірми "Ватек ЛДТ" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю підлягає задоволенню, оскільки рішення суду першої інстанцій ухвалено з порушенням норм матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана не вірно, а доводи апеляційної скарги висновки суду. Апеляційну скаргу ДПІ у Приморському районі м. Одеси слід залишити без задоволення.

Питання, щодо повернення апелянту (позивачу) судових витрат, не вирішувалось колегією суддів, оскільки останнім не вказано банківські реквізити, на які необхідно зарахувати кошти та суму, яку необхідно стягнути.

Відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Фірми «ВАТЕК ЛТД» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2013 року - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги фірми «ВАТЕК ЛТД» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю - задовольнити повністю.

Податкові повідомлення рішення № 0001632240 та №0001642240 від 15.10.2012 року -скасувати.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Повний текст рішення виготовлено 31.10.2013 року.

Суддя-доповідач: Шевчук О.А.

Суддя: Зуєва Л.Є.

Суддя: Лук'янчук О.В.