Ухвала

від 30.10.2013 по справі 916/2446/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"30" жовтня 2013 р.Справа № 916/2446/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг"

до відповідачів: 1) Приватного підприємства "Фреш Фуд Агро Плюс";

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Капіталінвестбуд-Київ";

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фреш Фуд Компані";

про стягнення 90 668,64 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача : Фоменко А.В. - довіреність від 09.04.2013р.;

від відповідачів: не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Фреш Фуд Агро Плюс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Капіталінвестбуд-Київ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фреш Фуд Компані", в якій просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість у сумі 90 668,64 грн., з яких основний борг у сумі 43 548,72 грн., неустойка за прострочення сплати лізингових платежів у сумі 1 525,11 грн., 3% річних у сумі 317,18 грн., інфляційні збитки у сумі 2,17 грн., неустойка за несвоєчасне повернення предмету лізингу у сумі 26 825,46 грн., штраф за прострочення повернення предмету лізингу у сумі 5 812,50 грн., штраф за повернення предмету лізингу у розукомплектованому стані у сумі 5 812,50 грн., штраф за внесення конструктивних змін у предмет лізингу у сумі 2 425 грн., компенсація витрат на перевезення предмету лізингу у сумі 4 400 грн., а також витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою суду від 16.09.2013р. було порушено провадження у справі №916/2446/13 із призначенням її до розгляду у судовому засіданні.

14.10.2013р. до господарського суду Одеської області від ТОВ "УніКредит Лізинг" надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках відповідачів, в межах суми заявленого позову - 90 668,64 грн.

В обґрунтування зазначеної заяви позивач зазначає, що ТОВ "УніКредит Лізинг" стало відомо про те, що відповідачі по справі вживають заходів щодо відчуження майна, яке належить їм на праві власності та з вартості якого можуть бути задоволені вимоги позивача.

Так, в газеті Aviso за 27.09.2013р. № 74 містяться оголошення про продаж ПП "Фреш Фуд Агро Плюс" мікроавтобуса Volkswagen LT 31 за ціною 60 304 грн. та трактора Білорусь 82,1 за ціною 282 500 грн., ТОВ "Фреш Фуд Компані" культиватора причіпного КПСу 4д за ціною 40 416 грн. та погрузчика Toyota 7FGCU25-2 за ціною 80 000 грн., ТОВ "Капіталінвестбуд-Київ" обприскувача ОПК 300 18п за ціною 1 295 833 грн. та борони причіпної дискованої БДП 3200 за ціною 111 833 грн.

Таким чином, позивач вважає, що дії відповідачів, спрямовані на відчуження свого майна на зазначену суму, можуть суттєво утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Розглянувши матеріали справи та заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Пунктом 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26 грудня 2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" встановлено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем , укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилається на те, що відповідачами вживаються заходи щодо відчуження майна, яке належить їм на праві власності.

При цьому, позовними вимогами є стягнення з відповідачів грошових коштів, а не витребування майна, що відчужується, чи звернення стягнення на нього.

Будь-яких доказів того, що грошові кошти, які знаходяться на рахунках відповідачів або отримані від реалізації майна, витрачаються відповідачами не для здійснення розрахунків з ТОВ "УніКредит Лізинг", позивачем суду не надано.

Суд також зазначає, що відповідно до п. 7.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26 грудня 2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

Так, предметом даного позову є солідарне стягнення з відповідачів заборгованості у сумі 90 668,64 грн.

При цьому, відповідно до п.1 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або у повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Отже, у разі задоволення позову, Товариство з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" матиме змогу вимагати виконання судового рішення частково або у повному обсязі як від усіх відповідачів, так і від будь-кого з них окремо в межах 90 668,64 грн.

Разом з тим, позивач у своїй заяві про забезпечення позову просить суд накласти арешт на рахунки кожного з відповідачів в межах суми - 90 668,64 грн., що утричі перевищує розмір заявлених позовних вимог. Крім того, вжиття зазначеного заходу може зумовити зупинення підприємницької діяльності трьох суб'єктів господарювання.

За таких обставин, суд, виходячи із збалансованості інтересів сторін та співмірності позовній вимозі обраному заходу, вважає зазначений захід до забезпечення позову необґрунтованим та неадекватним позовним вимогам.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд-

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" про забезпечення позову відмовити.

Ухвала господарського суду набирає законної сили 30.10.2013р. та згідно з п.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" оскарженню не підлягає.

Суддя Щавинська Ю.М.