Рішення

від 11.11.2013 по справі 916/2446/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" листопада 2013 р.Справа № 916/2446/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг"

до відповідачів: 1) Приватного підприємства "Фреш Фуд Агро Плюс";

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Капіталінвестбуд-Київ";

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фреш Фуд Компані";

про стягнення 90 668,64 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача : Фоменко А.В. - довіреність від 09.04.2013р.;

від відповідачів: не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Фреш Фуд Агро Плюс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Капіталінвестбуд-Київ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фреш Фуд Компані", в якій просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість у сумі 90 668,64 грн., з яких основний борг у сумі 43 548,72 грн., неустойка за прострочення сплати лізингових платежів у сумі 1 525,11 грн., 3% річних у сумі 317,18 грн., інфляційні збитки у сумі 2,17 грн., неустойка за несвоєчасне повернення предмету лізингу у сумі 26 825,46 грн., штраф за прострочення повернення предмету лізингу у сумі 5 812,50 грн., штраф за повернення предмету лізингу у розукомплектованому стані у сумі 5 812,50 грн., штраф за внесення конструктивних змін у предмет лізингу у сумі 2 425 грн., компенсація витрат на перевезення предмету лізингу у сумі 4 400 грн., а також витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між ТОВ "УніКредит Лізинг" та ПП "Фреш Фуд Агро Плюс" було укладено договір фінансового лізингу № 3877L12/00-LD, відповідно до умов якого позивач прийняв на себе зобов'язання придбати предмет лізингу у власність від Продавця (відповідно до встановлених відповідачем 1 умов придбання та технічних характеристик (специфікацій) та передати предмет лізингу у користування ПП "Фреш Фуд Агро Плюс" на строк та на умовах, визначених цим договором. ПП "Фреш Фуд Агро Плюс" зобов'язалося прийняти предмет лізингу у користування та сплачувати позивачу лізингові платежі, комісії, які зазначені у додатку "Тарифи" до цього договору, який є його невід'ємною частиною, інші комісії, що передбачені цим договором, а також виконувати інші обов'язки, передбачені цим договором та чинним законодавством.

Так, 21.05.2012р. між сторонами було підписано додатки №3877L12/05 та №3877L12/06 до договору фінансового лізингу, за умовами яких ТОВ "УніКредит Лізинг" зобов'язалось придбати для ПП "Фреш Фуд Агро Плюс" трактор Беларус 82.1 та культиватор причіпний КПСу-4д, а також встановлено розмір та строки сплати лізингових платежів.

Позивач також зазначає, що на виконання умов договору ТОВ "УніКредит Лізинг" придбало у ТОВ "Техноторг-Дон" за договором купівлі-продажу №3877L12/02-LD/PC від 21.05.2012р. обраний предмет лізингу (трактор Беларус 82.1) та у ТОВ "Техноторг" за договором купівлі-продажу №3877L12/03-LD/PC від 21.05.2013р. обраний предмет лізингу (культиватор причіпний КПСу-4д) та передав їх у користування відповідачу 1, що підтверджується актом приймання-передачі від 05.07.2012р. та актом приймання-передачі від 13.07.2012р., та є доказом належного виконання позивачем взятих на себе зобов'язань.

Разом з тим, відповідач 1 зобов'язання за Договором щодо сплати лізингових платежів належним чином не виконав, а також прострочив повернення предмету лізингу, у зв'язку з чим у нього утворився борг перед ТОВ "УніКредит Лізинг".

Враховуючи, що в якості забезпечення виконання зобов'язань Приватного підприємства "Фреш Фуд Агро Плюс" за договором фінансового лізингу № 3877L12/00-LD від 21.05.2012р., між позивачем, відповідачем 1, ТОВ "Капіталінвестбуд-Київ" та ТОВ "Фреш Фуд Компані" були укладені договору поруки № 3877L12/01/SUR та № 3877L12/02/SUR від 21.05.2012р., відповідно до яких ТОВ "Капіталінвестбуд-Київ" та ТОВ "Фреш Фуд Компані" поручились перед позивачем за виконання ПП "Фреш Фуд Агро Плюс" умов вищезазначеного договору фінансового лізингу в межах загальної суми в гривневому еквіваленті до 659 999,73 дол. США, що на день укладання договору поруки становило 5 319 597,82 грн., позивачем в якості солідарних боржників зазначено відповідачів.

Ухвалою суду від 16.09.2013р. було порушено провадження у справі №916/2446/13 із призначенням її до розгляду у судовому засіданні.

14.10.2013р. до канцелярії господарського суду Одеської області надійшла заява ТОВ "УніКредит Лізинг" про забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках відповідачів, в межах суми заявленого позову - 90 668,64 грн.

Ухвалою господарського суду від 30.10.2013р. у задоволенні заяви ТОВ "УніКредит Лізинг" про забезпечення позову судом було відмовлено у зв'язку з необґрунтованістю та неадекватністю зазначеного заходу до забезпечення позову позовним вимогам.

Представник позивача у судовому засіданні 11.11.2013р. на позовних вимогах наполягав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідачі у судове засідання 11.11.2013р. не з'явилися, про причини нез'явлення суд не повідомили, відзив на позов не надали.

При цьому, Відповідач 1 Приватне підприємство "Фреш Фуд Агро Плюс" та Відповідач 3 ТОВ "Фреш Фуд Компані" про час та місце судових засідань були повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення судових ухвал (а.с.105,108,138 та 106,109,137 відповідно).

Відповідач 2, ТОВ "Капіталінвестбуд-Київ", про час та місце судових засідань також повідомлений належним чином шляхом надсилання судових ухвал на адресу зазначену у позовній заяві та юридичну адресу.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги, що ухвали про порушення провадження у справі були повернуті поштою із відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с.116-119, 120-123), суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 806 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 806 цього кодексу, до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних із лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.05.2012р. між ТОВ "УніКредит Лізинг" (Лізингодавець) та ПП "Фреш Фуд Агро Плюс" (Лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу № 3877L12/00-LD (а.с.28-38), відповідно до умов якого Лізингодавець приймає на себе зобов'язання придбати у власність від Продавця, що обраний Лізингоодержувачем, предмет лізингу відповідно до встановлених Лізингоодержувачем умов придбання та технічних характеристик (специфікацій), та передати його у користування Лізингоодержувачу на строк та на умовах, визначених цим договором. Лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу у користування та сплачувати Лізингодавцю лізингові платежі, комісії, які зазначені у додатку "Тарифи" (а.с.39) до цього договору, який є його невід'ємною частиною, інші комісії, що передбачені цим договором, а також виконувати інші обов'язки, передбачені цим договором та чинним законодавством. Даний договір вступає в дію з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по ньому (п. 15.1. договору).

Визначення предмета лізингу, його технічних характеристик (специфікацій), вартість предмета лізингу, графік лізингових платежів, дата та місце поставки предмета лізингу, а також інші умови, що мають безпосереднє відношення до цього договору, визначаються у додатках до цього договору. У випадку, коли згідно цього договору у лізинг передається декілька предметів лізингу, сторони укладають відповідну кількість додатків до цього договору, які є в рівній мірі невід'ємною частиною цього договору (п. 1.1.1. договору).

Відповідно до п. 1.2.2. строк лізингу починається з дати передачі предмета лізингу у користування Лізингоодержувачу, що підтверджується підписанням відповідного акту приймання-передачі предмета лізингу.

Відповідно до розділу 5 договору Лізингоодержувач зобов'язаний сплачувати лізингові платежі. Розмір лізингових платежів, їх складові частини та дати платежів визначаються у графіку платежів, що містяться у додатку (-ах) до цього договору. Розмір лізингових платежів та їх складових частин виражається у іноземній валюті (долар США, Євро або інша валюта) та підлягає сплаті у національній валюті України - гривні за курсом, що визначений цим договором (п.5.2. договору). Лізингові платежі за цим договором складаються, зокрема, з: авансового платежу, який сплачується до передачі предмета лізингу у користування Лізингоодержувачу та є частиною відшкодування предмету лізингу (п.5.3.1. договору); періодичних лізингових платежів, які сплачуються після передачі предмета лізингу у користування Лізингоодержувачу за курсом продажу та включають в себе: а) відшкодування вартості предмету лізингу, що розраховуються за курсом, встановленим у відповідному додатку до цього договору, б) комісію Лізингодавця, яка є такою, що змінюється та розраховується як різниця між розміром періодичного лізингового платежу, який зазначений у стовбці "Лізинговий платіж" та перерахований в гривню, та розміром відшкодування вартості предмету лізингу у гривні, розрахованого згідно п. 5.3.2 (а) цього договору. Мінімальний розмір комісії Лізингодавця не може бути меншим ніж одна гривня (п.5.3.2. договору).

Згідно п. 7.1. договору оплата Лізингоодержувачем за цим договором вважається здійсненою в момент зарахування коштів на рахунок Лізингодавця.

Всі суми, одержані Лізингодавцем від Лізингоодержувача або третьої особи (поручителя, майнового поручителя) за цим договором, будуть зараховані Лізингодавцем в наступному порядку: а) на погашення неустойки за цим договором; б) погашення простроченої заборгованості за тарифами; в) на погашення простроченої заборгованості по лізинговим платежам, починаючи з тієї, що виникла раніше, при цьому в першу чергу погашення простроченої заборгованості по сплаті комісії Лізингодавця, що нарахована згідно з п.5.3.2 (б) цього договору, в другу чергу здійснюється погашення простроченої заборгованості за відшкодуванням вартості предмету лізингу; г) на погашення поточної заборгованості по лізинговим платежам, при цьому в першу чергу здійснюється погашення поточної заборгованості по сплаті комісії Лізингодавця, що нарахована згідно з п.5.3.2 (б) цього договору, в другу чергу здійснюється погашення поточної заборгованості за відшкодуванням вартості предмету лізингу; д) на погашення заборгованості по іншим платежам, які передбачені розділом 6 цього договору (п.7.5. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, 21.05.2012р. між ТОВ "УніКредит Лізинг" та ПП "Фреш Фуд Агро Плюс" були підписані додатки №3877L12/05 (а.с. 40-41) та №3877L12/06 (а.с.42-43) до договору фінансового лізингу № 3877L12/00-LD, якими було визначено перелік майна, що передається в лізинг, його вартість, а також графік лізингових платежів.

06.06.2012р. між ТОВ "УніКредит Лізинг" та ПП "Фреш Фуд Агро Плюс" було підписано додаткову угоду №1 до договору фінансового лізингу, відповідно до якої сторони домовились викласти у новій редакції, зокрема, додатки №3877L12/05 (а.с.45-46) та №3877L12/06 (а.с.47-48).

05.07.2012р. між ТОВ "УніКредит Лізинг" та ПП "Фреш Фуд Агро Плюс" було підписано додаткову угоду №3 до договору фінансового лізингу, відповідно до якої сторони домовились викласти у новій редакції, зокрема, додаток №3877L12/05 (а.с.50-51).

13.07.2012р. між ТОВ "УніКредит Лізинг" та ПП "Фреш Фуд Агро Плюс" було підписано додаткову угоду №4 до договору фінансового лізингу, відповідно до якої сторони домовились викласти у новій редакції, зокрема, додаток №3877L12/06 (а.с.53-54).

В подальшому, між ТОВ "УніКредит Лізинг" та ПП "Фреш Фуд Агро Плюс" було укладено додаткову угоду №6 від 6.12.2012р., до договору фінансового лізингу, відповідно до якої сторони домовились викласти у новій редакції, зокрема, додатки №3877L12/05 (а.с.58-59) та №3877L12/06 (а.с.60-61). Крім того, вказаною додатковою угодою сторони погодили, що Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю комісію за перегляд графіку платежів в строк до 14.12.2012р., зокрема, по додатку №3877L12/05 - у розмірі 500 грн., по додатку №3877L12/06 - у розмірі 500 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, яка цілком кореспондується з положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору фінансового лізингу ТОВ "УніКредит Лізинг" ТОВ "Техноторг-Дон" за договором купівлі-продажу №3877L12/02-LD/PC від 21.05.2012р. (а.с.62-65) трактор Беларус 82.1 та передало їх у користування ПП "Фреш Фуд Агро Плюс", що підтверджується актом приймання-передачі від 05.07.2012р. (а.с.79).

Крім того, на виконання умов договору фінансового лізингу ТОВ "УніКредит Лізинг" придбало у ТОВ "Техноторг" за договором купівлі-продажу № 3877L12/03-LD/PC від 21.05.2012р.(а.с.70-73) в редакції додаткової угоди № 1 (а.с.76-77) культиватор причіпний КПСу-4д та передало їх у користування ПП "Фреш Фуд Агро Плюс", що підтверджується актом приймання-передачі від 13.07.2012р. (а.с.80).

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Статтею 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідач 1 несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував лізингові платежі, а з 28.03.2013р. взагалі припинив їх сплату.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про фінансовий лізинг" Лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом.

Так, згідно п. 11.2. договору фінансового лізингу в будь-який час дії або після настання випадку невиконання Лізингодавець на власний розсуд може (разом чи окремо та неодноразово), направивши письмове повідомлення Лізингоодержувачу, зокрема, відмовитись від цього договору в односторонньому порядку. При цьому, відповідно до п. 11.1. випадками невиконання за цим договором є, зокрема, несвоєчасна сплата Лізингоодержувачем будь-якої суми, яку він повинен сплатити за умовами цього договору.

Відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову (ч. 3 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг").

Враховуючи порушення ПП "Фреш Фуд Агро Плюс" своїх зобов'язань по сплаті лізингових платежів, 06.06.2013р. ТОВ "УніКредит Лізинг" на юридичну та фактичну адреси відповідача 1 було надіслано повідомлення №1342 про відмову від договору фінансового лізингу №3877L12/00-LD від 21.05.2012р. та повернення предметів лізингу, в якому відповідача було повідомлено про наявність заборгованості, зокрема, по додатку №3877L12/05 у сумі 27 422,22 грн., по додатку №3877L12/06 у сумі 3 150,83 грн. та припинення дії вищезазначеного договору фінансового лізингу, починаючи з 12.06.2013р. (а.с.87-89). Зазначені повідомлення були отримані представниками відповідача 1, що підтверджується поштовими деклараціями (а.с.90,91).

Відповідно до частини 3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що договір фінансового лізингу є розірваним з 12.06.2013р.

Як вбачається з розрахунку позивача, наведеного у позовній заяві, станом на 12.06.2013р. за ПП "Фреш Фуд Агро Плюс" утворилась заборгованість з лізингових платежів по додатках №3877L12/05 та №3877L12/06 у сумі 43 548,72 грн.

Будь-яких належних доказів, які б спростовували наявність вищевказаної заборгованості, відповідач 1, згідно приписів ст.ст. 33-34 ГПК України, суду не надав.

Враховуючи, що наявність основної заборгованості у сумі 43 548,72 грн. підтверджується матеріалами справи та відповідачем 1 не спростована, суд вважає вимоги позивача про її стягнення цілком обґрунтованими.

Оцінюючи вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 1 525,11 грн., 3 % річних у розмірі 317,18 грн. та інфляційних збитків у сумі 2,17 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Так, відповідно до п. 12.3. договору фінансового лізингу у випадку несплати Лізингоодержувачем в належний термін будь-якої суми, яка має бути сплачена за цим договором, лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України, яка діяла протягом періоду прострочення, за кожен день прострочення.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги, що при перевірці розрахунку пені, наведеного ТОВ "УніКредит Лізинг" у позовні заяві, було встановлено методологічні помилки, пов'язані з нарахуванням пені не по кожному грошовому зобов'язанню окремо, судом, за допомогою системи „Ліга-Закон", за даними, вказаними позивачем щодо періоду нарахування, було зроблено власний розрахунок пені за прострочення сплати лізингових платежів за додатком №3877L12/05.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 2555.92 11.02.2013 - 27.03.2013 45 7.5000 % 0.041 %* 47.27 2544.57 11.03.2013 - 09.06.2013 91 7.5000 % 0.041 %* 95.16 2544.57 10.06.2013 - 01.08.2013 53 7.0000 % 0.038 %* 51.73 12208.10 11.04.2013 - 09.06.2013 60 7.5000 % 0.041 %* 301.02 12208.10 10.06.2013 - 01.08.2013 53 7.0000 % 0.038 %* 248.18 12044.57 11.05.2013 - 09.06.2013 30 7.5000 % 0.041 %* 148.49 12044.57 10.06.2013 - 01.08.2013 53 7.0000 % 0.038 %* 244.85 11990.85 11.06.2013 - 01.08.2013 52 7.0000 % 0.038 %* 239.16 274.96 13.06.2013 - 01.08.2013 50 7.0000 % 0.038 %* 5.27 Таким чином, загальна сума пені за додатком №3877L12/05 складає 1 381,13 грн.

Судом також було зроблено власний розрахунок пені по додатку №3877L12/06.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 324.65 11.02.2013 - 27.03.2013 45 7.5000 % 0.041 %* 6.00 323.30 11.03.2013 - 09.06.2013 91 7.5000 % 0.041 %* 12.09 323.30 10.06.2013 - 01.08.2013 53 7.0000 % 0.038 %* 6.57 1386.43 11.04.2013 - 09.06.2013 60 7.5000 % 0.041 %* 34.19 1386.43 10.06.2013 - 01.08.2013 53 7.0000 % 0.038 %* 28.18 1368.16 11.05.2013 - 09.06.2013 30 7.5000 % 0.041 %* 16.87 1368.16 10.06.2013 - 01.08.2013 53 7.0000 % 0.038 %* 27.81 1362.27 11.06.2013 - 01.08.2013 52 7.0000 % 0.038 %* 27.17 45.51 13.06.2013 - 01.08.2013 50 7.0000 % 0.038 %* 0.87 Таким чином, загальна сума пені за додатком №3877L12/05 складає 159,75 грн.

Отже, загальна сума пені за договором фінансового лізингу складає 1 540,88 грн. Разом з тим, приймаючи до уваги положення господарського процесуального кодексу щодо меж позовних вимог, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення пені у заявленому позивачем розмірі - 1 525,11 грн.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладені висновки суду про необхідність нарахування санкцій щодо кожного лізингового платежу окремо, судом, згідно даних позивача щодо періоду нарахування, було зроблено власний розрахунок річних по додатку №3877L12/05.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 2555.92 11.02.2013 - 27.03.2013 45 3 % 9.45 2544.57 11.03.2013 - 01.08.2013 144 3 % 30.12 12208.10 11.04.2013 - 01.08.2013 113 3 % 113.38 12044.57 11.05.2013 - 01.08.2013 83 3 % 82.17 11990.85 11.06.2013 - 01.08.2013 52 3 % 51.25 274.96 13.06.2013 - 01.08.2013 50 3 % 1.13 Таким чином, загальна сума процентів за додатком №3877L12/05 складає 287,50 грн.

Судом також було зроблено власний розрахунок річних по додатку №3877L12/06.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 324.65 11.02.2013 - 27.03.2013 45 3 % 1.20 323.30 11.03.2013 - 01.08.2013 144 3 % 3.83 1386.43 11.04.2013 - 01.08.2013 113 3 % 12.88 1368.16 11.05.2013 - 01.08.2013 83 3 % 9.33 1362.27 11.06.2013 - 01.08.2013 52 3 % 5.82 45.51 13.06.2013 - 01.08.2013 50 3 % 0.19 Таким чином, загальна сума процентів за додатком №3877L12/06 складає 33,25 грн.

Отже, загальна сума 3% річних складає 320,75 грн. Разом з тим, приймаючи до уваги положення господарського процесуального кодексу щодо меж позовних вимог, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення 3% у заявленому позивачем розмірі - 317,18 грн.

Крім того, при перевірці наведеного позивачем у позовній заяві розрахунку інфляційних нарахувань, встановлена його помилковість, викликана неврахуванням індексу інфляції у випадку його від'ємного значення, що суперечить вимогам ст.625 ЦК України, яка передбачає можливість стягнення інфляційних збитків за весь час прострочення , а не за окремі періоди. Враховуючи зазначене, судом, з використанням системи „Ліга-Закон" було зроблено власний розрахунок інфляційних нарахувань по додатку №3877L12/05.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції 11.02.2013 - 27.03.2013 2555.92 0.999 -2.56 2553.36 11.03.2013 - 01.08.2013 2544.57 1.000 0.00 2544.57 11.04.2013 - 01.08.2013 12208.10 1.000 -0.01 12208.09 11.05.2013 - 01.08.2013 12044.57 1.000 -0.01 12044.56 11.06.2013 - 01.08.2013 11990.85 0.999 -11.99 11978.86 13.06.2013 - 01.08.2013 274.96 0.999 -0.27 274.69

Крім того, судом було зроблено власний розрахунок інфляційних нарахувань і по додатку №3877L12/06.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції 11.02.2013 - 27.03.2013 324.65 0.999 -0.32 324.33 11.03.2013 - 01.08.2013 323.30 1.000 0.00 323.30 11.04.2013 - 01.08.2013 1386.43 1.000 0.00 1386.43 11.05.2013 - 01.08.2013 1368.16 1.000 0.00 1368.16 11.06.2013 - 01.08.2013 1362.27 0.999 -1.36 1360.91 13.06.2013 - 01.08.2013 45.51 0.999 -0.05 45.46

Приймаючи до уваги, що індекс інфляції за період прострочення має від'ємне значення, вимоги про стягнення інфляційних нарахувань задоволенню не підлягають.

Аналізуючи вимоги позивача про стягнення неустойки за несвоєчасне повернення предмету лізингу у сумі у сумі 26 825,46 грн., штрафу за прострочення повернення предмету лізингу у сумі 5 812,50 грн., штрафу за повернення предмету лізингу у розукомплектованому стані у сумі 5 812,50 грн., а також штрафу за внесення конструктивних змін у предмет лізингу у сумі 2 425 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 9.1. договору у випадку дострокового припинення дії договору або у випадку повернення предмета лізингу Лізингодавцю з будь-якої іншої причини, Лізингоодержувач зобов'язаний передати предмет лізингу та всі необхідні документи, які вимагаються Лізингодавцем, у місці, визначеному Лізингодавцем в межах України, протягом 5 (п'яти) робочих днів, починаючи з дати відповідної вимоги Лізингодавця, якщо інше не буде зазначено у відповідному повідомленні Лізингодавця.

Як було встановлено судом, у зв'язку з невиконанням ПП "Фреш Фуд Агро Плюс" прийнятих на себе зобов'язань за договором фінансового лізингу, ТОВ "УніКредит Лізинг" на юридичну та фактичну адреси відповідача було надіслано повідомлення №1342 про відмову від договору фінансового лізингу №3877L12/00-LD від 21.05.2012р. та повернення предметів лізингу.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, повернення предметів лізингу відбулося лише 01.08.2013р., що підтверджується актами приймання передачі (а.с.95,96).

Відповідно до п. 12.4 договору у випадку, коли Лізингоодержувач не виконує обов'язку щодо повернення предмета лізингу, Лізингодавець має право вимагати від Лізингоодержувача сплатити неустойку у подвійному розмірі періодичного лізингового платежу за весь час прострочення. При цьому, для розрахунку приймається останній (тобто такий, який передує факту порушення зобов'язання Лізингоодержувача щодо повернення предмету лізингу), повний періодичний лізинговий платіж, згідно з графіком лізингових платежів.

Судом перевірено розрахунок неустойки, нарахованої позивачем відповідно до п.12.4. договору фінансового лізингу, та встановлено його правильність, у зв'язку із чим позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими.

Згідно п. 12.2.3. договору за кожний випадок невиконання п. 9.1., п. 9.2., п. 10.1.1., п.10.1.2. цього договору Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю штраф в розмірі трьох відсотків від ціни відповідного предмету лізингу, вказаної у належному додатку до цього договору щодо якого було вчинено порушення.

Так, як вбачається з додатку №3877L12/05, в редакції від 6.12.2012р., вартість трактору Беларус 82.1 складає 169 500 грн., з додатку №3877L12/06, в редакції від 6.12.2012р, вартість культиватора причіпного КПСу-4д складає 24 250 грн.

При цьому, згідно з висновками Верховного Суду України, викладеними, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 9.04.2012р. у справі №20/246-08, які є обов'язковими для суду при прийнятті рішення, відповідно до ст. 82 та ст. 111-28 ГПК України, у випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідачем 1 предмети лізингу було повернуто із значним запізненням, суд доходить висновку про відповідність вимог позивача про стягнення штрафу за прострочення повернення трактору Беларус 82.1 у сумі 5 085 грн. (169 500 Х 3% = 5 085 грн.) та культиватора причіпного КПСу-4д у сумі 727,50 грн. (24 500 Х 3% = 727,50 грн.) умовам договору.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 11 закону України "Про фінансовий лізинг", який кореспондується з п. 9.2. договору, Лізингоодержувач зобов'язаний у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Як вбачається з акту приймання передачі від 01.08.2013р. (а.с.95), культиватор причіпний КПСу-4д був повернутий Лізингодавцю з відсутніми робочими органами культиватора та відсутньою табличкою з серійним номером.

Відповідно до акту приймання-передачі від 01.08.2013р. (а.с.96) трактор Беларус 82.1 був повернутий Лізингодавцю з відсутнім карданом відбору потужності.

Враховуючи вищевикладене суд доходить висновку про правомірність нарахування позивачем штрафу за повернення предметів лізингу (по додатках №3877L12/05 та №3877L12/06) у розукомплектованому стані у сумі 5 812,50 грн.

Відповідно до п. 3.6 договору Лізингоодержувач зобов'язався не вносити та не допускати внесення з боку третіх осіб конструктивних змін предмета лізингу та не встановлювати на предмет лізингу будь-яке додаткове обладнання, що може змінити його ринкову вартість, технічні можливості, тощо, а також не змінювати зовнішній вигляд та комплектацію предмету лізингу (крім розміщення реклами) без попереднього письмового погодження таких дій з Лізингодавцем.

Пунктом 12.2.1 договору передбачено, що за кожний випадок невиконання п.3.3., п.3.5., п.3.6., п.3.9. цього договору Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю штраф у розмірі 10 відсотків від ціни відповідного предмету лізингу, вказаної у належному додатку до цього договору щодо якого було вчинено порушення.

Як вбачається з акту приймання передачі від 01.08.2013р. (а.с.95), культиватор причіпний КПСу-4д був повернутий Лізингодавцю з самовільно власноруч встановленими маркерами.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про правомірність нарахування позивачем штрафу за внесення конструктивних змін у предмет лізингу у сумі 2 425 грн.

Разом з тим, відповідно до ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Норми матеріального права, а саме ст. 233 ГК України, яка цілком кореспондується із ч.3 ст. 551 ЦК України встановлює, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Так, відповідно до п. 42 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/211 від 07.04.2008р. "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України" при застосуванні частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку. При цьому слід враховувати, що правила частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником.

Вирішуючи питання про зменшення штрафних санкцій, суд також виходить з того, що умовами розділу 12 договору лізингу без дотримання передбачених у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 ЦК України засад справедливості, добросовісності та розумності як складових елементів загального конституційного принципу верховенства права, визначений розмір відповідальності лізингодавця (п.12.1) та лізингоодержувача (п.12.2 - 12.4).

Разом з тим, наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Враховуючи надане законом право суду на зменшення розміру штрафних санкцій, заявлених до стягнення, а також приймаючи до уваги неподання позивачем будь-яких доказів понесення ним збитків внаслідок порушення відповідачем 1 строків повернення предмета лізингу, а також внаслідок повернення предмета лізингу у розукомплектованому стані та внесення конструктивних змін у предмет лізингу, значний розмір заявлених до стягнення неустойки та штрафу, суд, керуючись приписами ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч.1 ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3 ч.1 ст. 83 ГПК України, вважає за правомірне зменшити нараховані позивачами штрафні санкції у вигляді неустойки за несвоєчасне повернення предмету лізингу до 5 000 грн., штрафу за прострочення повернення предмету лізингу до 1 000 грн., штрафу за повернення предмета лізингу у розукомплектованому стані до 1 500 грн., штрафу за внесення конструктивних змін у предмет лізингу до 500 грн.

Оцінюючи вимоги позивача про стягнення суми витрат на перевезення предмета лізингу у розмірі 4 400 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п.12.6 сплата Лізингоодержувачем неустойки не позбавляє Лізингодавця права вимагати компенсації збитків, що були спричинені невиконанням (неналежним виконанням) Лізингоодержувачем своїх обов'язків.

Згідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 ГК України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною .

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.

За загальними принципами відповідальності за завдання шкоди, підставою для її відшкодування є наявність певних умов в їх сукупності , а саме протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду, пряма шкода, спричинена цією поведінкою, вина особи та причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Як вже було встановлено судом, відповідно до п. 9.1. договору у випадку дострокового припинення дії договору, Лізингоодержувач зобов'язаний передати предмет лізингу та всі необхідні документи, які вимагаються Лізингодавцем, у місці, визначеному Лізингодавцем в межах України, протягом 5 (п'яти) робочих днів, починаючи з дати відповідної вимоги Лізингодавця, якщо інше не буде зазначено у відповідному повідомленні Лізингодавця.

Так, як вбачається з повідомлення ТОВ "УніКредит Лізинг" № 1342 від 05.06.2013р. місцем повернення предметів лізингу визначено стоянку, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 5.

Разом з тим, згідно акту приймання-передачі предмету лізингу від 01.08.2013р. місцем передачі трактору Беларус 82.1 значиться: Україна, Одеська область, Біляївський район, с. Дачне, вул. Польова, 57.

У зв'язку з чим, як встановлено судом, доставку предмету лізингу на адресу м. Київ, вул. Зрошувальна, 5 було здійснено ФОП Седнєвим В.В на підставі договору транспортної експедиції від 07.08.2012р. (а.с.157-158)., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № С-07020 від 02.08.2013р. (а.с.97).

При цьому, як зазначає позивач, вартість перевезення трактору Беларус 82.1 склала 7 240 грн., про що зазначено в довідці (а.с.159), та була сплачена ТОВ "УніКредит Лізинг", що підтверджується платіжним дорученням (а.с.140).

У пункті 1 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 01.04.94 р. N 02-5/215 „Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" (з подальшими змінами та доповненнями) визначено, що, вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності.

Пунктом 2, 6 вказаних Роз'яснень визначено, що як у випадку невиконання договору, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента або особи, яка завдала шкоду (статті 614 та 1166 ЦК України). Отже, позивач не повинен доказувати наявність вини відповідача у заподіянні шкоди. Навпаки, на відповідача покладено тягар доказування того, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

З урахуванням вищевикладеного, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність протиправної винної поведінки відповідача 1, що виявилася у передачі предмету лізингу за іншою адресою, ніж зазначена у повідомленні № 1342 від 05.06.2013р., що у свою чергу зумовило понесення позивачем додаткових витрат на перевезення предмету лізингу на адресу м. Київ, вул. Зрошувальна, 5.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення витрат на перевезення предмету лізингу у заявленій сумі обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оцінюючи вимоги позивача про солідарне стягнення заборгованості з відповідачів, суд зазначає наступне:

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 вказаного Кодексу встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

З матеріалів справи вбачається, що 21.05.2012р. між ТОВ "УніКредит Лізинг", ПП "Фреш Фуд Агро Плюс" та ТОВ "Капіталінвестбуд-Київ" (Поручитель) було укладено договір поруки №3877L12/01/SUR, за умовами якого Поручитель, як солідарний боржник, зобов'язався безвідклично та безумовно сплатити ТОВ "УніКредит Лізинг" за його першою вимогою, всі необхідні платежі за договором фінансового лізингу № 3877L12/00-LD від 21.05.2012р. загальною сумою в гривневому еквіваленті до 659 999,73 дол. США, що на день укладання договору поруки становило 5 319 597,82 грн. (а.с.81-83).

Крім того, 21.05.2012р. між ТОВ "УніКредит Лізинг", ПП "Фреш Фуд Агро Плюс" та ТОВ "Фреш Фуд Компані" (Поручитель) було укладено договір поруки № 3877L12/02/SUR, за умовами якого Поручитель, як солідарний боржник, зобов'язався безвідклично та безумовно сплатити ТОВ "УніКредит Лізинг" за його першою вимогою, всі необхідні платежі за договором фінансового лізингу № 3877L12/00-LD від 21.05.2012р. загальною сумою в гривневому еквіваленті до 659 999,73 дол. США, що на день укладання договору поруки становило 5 319 597,82 грн. (а.с.84-86).

Відповідно до п.п. 1.2. договорів поруки поручитель зобов'язується сплатити платежі, зазначені в п.1.1. договору, якщо йому надіслана Лізингодавцем письмова вимога, протягом п'яти днів з дати такої вимоги без будь-яких заперечень, перевірок або виправдань щодо вимоги, без будь-яких взаємозаліків, вирахувань або утримань. Такі платежі повинні биту сплачені Поручителем на рахунки Лізингодавця, вказані у цьому договорі або у вимозі.

Згідно підпункту а) пункту 2.2 договорів поруки поручитель зобов'язаний відповідати перед Лізингодавцем за виконання зобов'язань Лізингоодержувача, що вказані в договорі фінансового лізингу в тому ж обсязі, що й Лізингоодержувач, та виконувати будь-які та всі інші умови цього договору.

Як було встановлено судом та не спростовано сторонами під час судового розгляду, 19.06.2013р. на виконання умов договору поруки №3877L12/02/SUR від 21.05.2012р., ТОВ "УніКредит Лізинг" на адресу ТОВ "Фреш Фуд Компані" було направлено вимогу за № 1410 від 14.06.2013р. про оплату заборгованості, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.93). Однак, зазначена вимога залишилась без відповіді та задоволення.

Крім того, судом також встановлено, що на виконання умов договору поруки №3877L12/01/SUR від 21.05.2012р. ТОВ "УніКредит Лізинг" на адресу ТОВ "Капіталінвестбуд-Київ" було направлено вимогу за № 1411 від 14.06.2013р. про оплату заборгованості (а.с.94), яка залишилась без відповіді та задоволення.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, господарський суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про солідарне стягнення з боржника - ПП "Фреш Фуд Агро Плюс" та поручителів - ТОВ "Капіталінвестбуд-Київ", ТОВ "Фреш Фуд Компані" виниклої заборгованості.

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог, зазначена у рішенні сума підлягає стягненню з відповідачів у солідарному порядку.

Відповідно до п. 4.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділe VI господарського процесуального кодексу України" у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Приймаючи до уваги вищезазначене, а також те, що спір між сторонами виник внаслідок неправильних дій відповідачів, витрати по сплаті судового збору покладаються солідарно на відповідачів у повному обсязі, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49,75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Приватного підприємства "Фреш Фуд Агро Плюс" (67600, Одеська область, Біляївський район, м. Біляївка, вул. Комінтерна, 141, код ЄДРПОУ 36860163), Товариства з обмеженою відповідальністю "Капіталінвестбуд-Київ" (67600, Одеська область, Біляївський район, м. Біляївка, вул. Комінтерна, 141, код ЄДРПОУ 34965444) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фреш Фуд Компані" (67600, Одеська область, Біляївський район, м. Біляївка, вул. Комінтерна, 141, код ЄДРПОУ 37194515) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 22/1, код ЄДРПОУ 33942232) 43 548 /сорок три тисячі п'ятсот сорок вісім/ грн. 72 коп. основного боргу, 1 525 /одну тисячу п'ятсот двадцять п'ять/ грн. 11 коп. пені, 317 /триста сімнадцять/ грн. 18 коп. 3% річних, 5 000 /п'ять тисяч/ грн. неустойки за несвоєчасне повернення предмету лізингу, 1 000 /одну тисячу/ грн. штрафу за прострочення повернення предмету лізингу, 1 500 /одну тисячу п'ятсот/ грн. штрафу за повернення предмета лізингу у розукомплектованому стані, 500 /п'ятсот/ грн. штрафу за внесення конструктивних змін у предмет лізингу, вартість перевезення предмету лізингу у сумі 4 400 /чотири тисячі чотириста/ грн., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 1 813 /одна тисяча вісімсот тринадцять/ грн. 37 коп.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.11.2013 р.

Суддя Щавинська Ю.М.