Рішення

від 30.10.2013 по справі 917/1866/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2013 Справа №917/1866/13

За позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "ВУСО", вул.Постишева, 60, м.Донецьк, 83055

до 1) Малого приватного підприємство "ТФТ", вул.Лазурна, 2/2, м.Миколаїв, 54058

2) Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра-Україна", вул.Пушкіна, 47, м. Полтава, 36000

про стягнення грошових коштів в сумі 28 340,00 грн.

Суддя Плотницька Н.Б.

Представники сторін:

від позивача: Балдук А.О., дов. №ГН-13-Ю від 02.01.2013,

від відповідача 1.: не з'явились,

від відповідача 2.: Влашпенко О.С., дов. б/н від 29.03.13.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно статті 85 ГПК України .

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра-Україна" суми страхового відшкодування в розмірі 27 830,00 грн. та з Малого приватного підприємство "ТФТ" суми страхового відшкодування в розмірі 510,00 грн. в порядку регресу.

14.10.2013 від Позивача через канцелярію суду надійшли додаткові документи для приєднання до матеріалів справи (вх. №14457).

Моторне (транспортне) страхове бюро України на запит суду надіслало інформацію стосовно полісу АВ2857753 (вх. №14846 від 21.10.13).

Відповідач 2 надав суду відзиву на позовну заяву та копію полісу АВ/28577753 для приєднання до матеріалів справи (вх. №14953 від 22.10.2013).

Представник позивача виклав зміст позовних вимог та наполягає на їх задоволенні.

Відповідач 2 проти задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідач 1 письмових заперечень проти позову не подав, в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення. Про поважні причини неявки в судове засідання представника Відповідача 1 суд не повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи від Відповідача не надходило.

Клопотань про відкладення розгляду справи від сторін не надходило, обставини які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні, судом не було встановлені.

Судом враховано, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача та Відповідача 2, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ВУСО" (надалі - Позивач) та Голуб Наталією Віталіївною (надалі - Страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №083214-02-15-01 від 10.04.2012, за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля Hyundai і10, державний реєстраційний номер ВЕ0982ВА.

09.05.2012 в місті Миколаєві сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП), за участю застрахованого автомобіля Hyundai і10, д.р.н. ВЕ0982ВА, під управлінням Голуб Наталії Віталіївни та автобусу Рута 20, д.р.н. ВE7355AA, під управлінням Амбарцумяна Сергія Григоровича.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований в ПрАТ "СК "ВУСО" автомобіль Hyundai і10, д.р.н. ВЕ0982ВА.

Відповідно до постанови Апеляційного суду Миколаївської області від 13 серпня 2012, особою, винною в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП "Порушення водіями правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових споруд чи іншого майна", є водій Амбарцумян Сергій Григорович.

Згідно умов договору страхування одним із страхових випадків, визначається подія, у разі якої внаслідок ДТП було завдано шкоду автомобілю Страхувальника (пп.2.1.1 Договору).

Відповідно до розділу 16 Договору страхування, повна загибель ТЗ - пошкодження (знищення) застрахованого ТЗ, внаслідок якого відсутня технічна можливість виконання ремонтно-відновлювальних робіт, які забезпечують усунення пошкоджень, що виникли в результаті настання страхового випадку, або вартість відновлювального ремонту, розрахована відповідно до умов цього договору, перевищує 75% дійсної вартості ТЗ на момент настання страхового випадку.

Відповідно до положень п. 12.22 Договору страхування, факт повної загибелі застрахованого ТЗ визначається, виходячи з вартості відновлювального ремонту, розрахованої на момент настання страхового випадку на підставі документа, що є підставою для визначення розміру збитку відповідно до умов Договору.

Позивач зазначає, що відповідно до рахунку-фактури TOB "Автоцентр на Будівельників" №СЧ-0000463 від 01.08.2012 (а.с. 29-31), вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Hyundai і10, д.р.н. ВЕ0982ВА, становить 64 901 грн. 99 коп. Відповідно до автотоварознавчого дослідження №21 від 29.07.2012, (а.с. 32- 38) дійсна вартість (ринкова вартість) пошкодженого автомобіля Hyundai і10, д.р.н. ВЕ0982ВА, на момент настання страхового випадку, становить 86 499 грн. 00 коп.

Позивач, стверджує, що так як вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля перевищує 75% дійсної вартості ТЗ на момент настання страхового випадку, страховиком та страхувальником був визнаний факт повної загибелі застрахованого автомобіля.

Відповідно до п. 12.25 Договору страхування, вартість залишків, придатних для подальшого використання, визначається шляхом письмового погодження Страхувальником запропонованої Страховиком пропозиції або шляхом проведення інтернет-аукціону AutoOnline (http://www.autoonline.ua ).

Позивач зазначив, що в подальшому страховик шляхом проведення інтернет-аукціону AutoOnline (http://www.autoonline.ua ) визначив вартість залишків пошкодженого автомобіля Hyundai і10, д.р.н. ВЕ0982ВА, придатних для подальшого використання, в розмірі 49 000,00 грн.

Відповідно до п.п. 2.2.1 договору страхування, франшиза по повній загибелі ТЗ в результаті страхових подій, вказаних в п.п. 2.1.1-2.1.3. складає 9 509 грн. 00 коп.

Відповідно до розділу 16 договору страхування, франшиза - частина збитків, що не відшкодовується Страховиком. Франшизи визначені у цьому договорі страхування, є безумовними, обчислюю від страхової суми і застосовуються по кожному і будь-якому страховому випадку.

В пункті 7.6 договору страхування зазначено, що страховик зобов'язаний відшкодувати витрати, понесені Страхувальником при настанні страхового випадку щодо запобігання або зменшення збитків (порятунок ТЗ, буксирування тощо) в межах до 500,00 грн. Зазначена сума включається в суму страхового відшкодування.

Відповідно до п.п. 12.24.1 Договору страхування, у разі відмови Страховика задовольнити заяву Страхувальника про відмову від прав на застрахований ТЗ (або відсутності такої заяви), розмір заподіяних збитків дорівнює меншій сумі з дійсної вартості ТЗ на момент настання страхового випадку за вирахуванням вартості залишків, придатних для подальшого використання.

Враховуючи умови договору страхування та положення статті 25 Закону України "Про страхування" Позивач виплатив на користь Страхувальника суму страхового відшкодування в розмірі 28 340,00 грн. (86 499,00 грн. (дійсна вартість ТЗ на момент настання ДТП) - 49 000,00 грн. (вартість залишків) - 9 509,00 грн. (франшиза) + 350,00 грн. (витрати на евакуацію ТЗ з місця ДТП)). При цьому страховик відповідно до умов договору страхування зарахував частини страхового відшкодування в розмірі 2434,30 грн. в рахунок погашення несплаченої частини страхового платежу (28 340,00 грн. - 2 434,00 грн. = 25 905,70 грн.). Факт зазначеної виплати підтверджується платіжними дорученнями №13317 від 26 жовтня 2012 року (а.с. 57)

Відповідно до п. 12.12 договору страхування, якщо на момент виплати страхового відшкодування страховий платіж за договором сплачений страхувальником не повністю, страховик має право зменшити суму страхового відшкодування на несплачену частину платежу в рахунок погашення страхового платежу за договором.

Відповідно до частини 1 статті 203 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, всі умови якого виконано належним чином, припиняється, якщо виконання прийнято управненою стороною.

Господарське зобов'язання може бути припинено зарахуванням страхового зобов'язання, якщо інше не випливає з закону або змісту основного чи страхового зобов'язання (частина 4 статті 203 Кодексу).

Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, яка визначена у договорі страхування страхувальником та на користь якої укладено договір страхування (вигодонабувач), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (стаття 16 Закону України "Про страхування").

Враховуючи те, що страхове зобов'язання є по своїй суті грошовим, а вигодонабувачем за ним може виступати кредитор за основним зобов'язанням, на користь якого укладено договір страхування, господарське зобов'язання може бути припинено зарахуванням страхової виплати з основним грошовим зобов'язанням.

Таким чином, як стверджує Позивач, зарахування частини страхового відшкодування в рахунок погашення несплаченої частини страхового платежу, відповідає вимогам чинного законодавства та є способом припинення зобов'язання поряд з його виконанням.

На підставі статті 993 ЦК України, статті 27 Закону України "Про страхування" до Страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке Страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Після виплати страхового відшкодування у Позивача виникло право вимоги до Амбарцумяна Сергія Григоровича про відшкодування завданої шкоди.

Позивач зазначає, що згодом йому стало відомо, що цивільна відповідальність Амбарцумяна Сергія Григоровича на момент настання страхової події була застрахована в ПрАТ "СК "Саламандра-Україна" (надалі Відповідач 2) за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/2857753 (надалі - Поліс), яким передбачено ліміт відповідальності страховика за шкоду, завдану майну потерпілого в сумі 50 000,00 грн., та франшизу в сумі 510,00 грн.. Страхувальником за даним полісом виступає Мале приватне підприємство "ТФТ" (надалі - Відповідач 1).

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем в порядку досудового врегулювання спору на адресу Відповідача 2 було направлено заяву (претензію) про страхове відшкодування (вих. №7519 від 06.12.2012 (а.с. 59)). ПрАТ "CK "Саламандра-Україна" претензію отримало 10.12.2012, однак до цього часу кошти не сплачені.

Відповідно до п. 36.4 статті 36 Закону №1961-IV, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування.

Отже, з моменту виплати страхового відшкодування у ПрАТ "СК "ВУСО" виникло право вимоги до ПрАТ "СК "Саламандра-Україна" по відшкодуванню спричиненого збитку в межах фактичних затрат за вирахуванням франшизи (510, 00 грн.) на суму 27 830, 00 грн. (28 340,00 грн. - 510,00 грн.), та до Малого приватного підприємства "ТФТ" на суму 510,00 грн., в якості різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до пп. 36.6 статті 36 Закону №1961-IV, страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Відповідно до статті 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про страхування", франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до 12.1. статті 12 Закону №1961-IV, розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідач 2 у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що Позивачем не надано належних доказів на підставі яких було здійснено розрахунок розміру страхового відшкодування, в зв'язку з чим ПрАТ «СК "Саламандра - Україна" не погоджується з його розміром.

Суд не приймає вказані заперечення Відповідача 2, оскільки виходячи з умов договору добровільного страхування в даному випадку - присутній факт фізичного знищення пошкодженого автомобіля, але виходячи з положень статті 30 (в редакції чинній на момент настання ДТП) Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в даному випадку - пошкоджений автомобіль не можливо визнати фізично знищеним. Відповідно до Звіту №21 від 29.07.2012 року (автотоварознавчого дослідження) ринкова вартість автомобіля Hyundai і10 д.н.з. BE 0982 ВА до настання ДТП становила 86 499,00 грн., а вартість відновлювального ремонту даного автомобіля становить 63 474,46 грн.

Відповідно п. 30.1. статті 30 Закону №1961-IV 30.1. транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим та власник транспортного засобу згоден з визнанням його фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону №1961-IV при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Згідно зі статті 29 Закону №1961-IV, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Стаття 35.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" чітко вказує перелік документів, які додаються до заяви про страхове відшкодування.

Крім того, звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу, реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є саме платіжні доручення про виплату, при цьому розмір виплати встановлюється страховим актом (аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України в Постанові № 42/92 від 23.08.2011).

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Частиною 1 статті 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно частини другої цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Згідно положень статей 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Враховуючи вищенаведене, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені Позивачем позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме:

- 27 830,00 грн. з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра-Україна";

- 510,00 грн. з Малого приватного підприємство "ТФТ" в порядку регресу.

Сплачена Позивачем сума судового збору за звернення до суду з даним позовом відповідно до статті 49 ГПК України покладається на Відповідачів пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі матеріалів справи та керуючись статтями 4-3, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра-Україна" (вул. Пушкіна, 47, м.Полтава, Полтавська область, 36000, 13934129) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "ВУСО" (вул.Постишева, 60, м.Донецьк, 83055, код 31650052, п/р 26506000000761 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023) 27 830,00 грн. суми страхового відшкодування в порядку регресу та 1 689,54 грн. судового збору.

3. Стягнути з Малого приватного підприємство "ТФТ" (вул.Лазурна, 2/2, м.Миколаїв, 54058, код 20915322) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "ВУСО" (вул.Постишева, 60, м.Донецьк, 83055, код 31650052, п/р 26506000000761 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023) 510,00 грн. суми страхового відшкодування в порядку регресу та 30,96 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 04.11.2013.

Суддя Плотницька Н.Б.