Постанова

від 29.10.2013 по справі 911/2065/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2013 р. Справа№ 911/2065/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

за участю представників сторін:

позивача: Мелений О.Б., довіреність №41 від 01.02.2013 року,

Піддубна О.В., договір про надання правової допомоги від 05.06.2013 року,

відповідача: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною в особі відокремленого підрозділу "Виробничий комплекс "Галант"

на рішення господарського суду Київської області

від 29.07.2013 р.

у справі №911/2065/13 (суддя - Горбасенко П.В.)

за позовом Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною в особі відокремленого підрозділу "Виробничий комплекс "Галант"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма столична"

про спонукання до укладення договору

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство з питань поводження з відходами як вторинною сировиною в особі відокремленого підрозділу "Виробничий комплекс "Галант" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма столична" про зобов'язання відповідача укласти із позивачем договір про надання послуг з організації збирання, заготівлі та утилізації використаних тари і пакувальних матеріалів на умовах і за тарифами, визначеними постановою КМУ від 26.07.2001р. №915.

Рішенням господарського суду Київської області від 29.07.2013 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Київської області від 29.07.2013 року по справі №911/2065/13 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував і порушив норми процесуального та матеріального права.

Відповідач в судове засідання повноважних представників не направив, причини неявки суду не повідомив, відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Крім того, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2013 року у відповідача витребовувались належні докази зазначені в клопотання позивача про витребування письмових доказів, а саме копії документів звітності за формою первинної облікової документації №1-ВТ "Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари", затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 07.07.2008 року №342, за період 2012-2013 р.р. Відповідач вимог ухвали суду не виконав, належні докази не подав, обґрунтовані пояснення щодо неможливості виконання вказаних в ухвалі вимог суду не надав.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

Позивач в якості обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 14.01.2013р. він на виконання постанови Кабінету Міністрів України „Про впровадження системи збирання, заготівлі та утилізації відходів як вторинної сировини" №915 від 26.07.2001р. разом з проектом договору про надання послуг з організації збирання, заготівлі та утилізації використаних тари і пакувальних матеріалів звернувся до відповідача з листом №11 від 14.01.2013, згідно якого просив останнього підписати обов'язковий до укладення договір.

Відповідач в порушення ст. 17 Закону України "Про відходи" та постанови Кабінету Міністрів України №915 від 26.07.2011р. на вказану пропозицію позивача щодо укладення договору не відповів, жодних дій щодо укладення договору про надання послуг з організації збирання, заготівлі та утилізації використаних тари і пакувальних матеріалів не вчинив, запропонований проект договору підписаним не повернув.

Місцевий господарський суд встановив, що 22.01.2013р. між відповідачем та ТОВ „Укрвторенергоресурс", яке має ліцензію серії АВ № 527482 від 17.05.2010р. на збирання, заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини укладено договір на приймання твердих побутових відходів №31-П/13 від 22.01.2013р., за умовами якого ТОВ „Укрвторенергоресурс" зобов'язалося в 2013р. надати відповідачу послуги з видалення твердих відходів (сортування, закопування, викидання на контрольовані звалища чи в сховища).

Проте вищезазначений договір не має нічого спільного з тим договором, який відповідач зобов'язаний укласти з позивачем відповідно до постанови КМУ №915 від 26.07.2001 року.

Договори такого виду суб'єкти господарювання можуть укладати тільки з Державним підприємством з питань поводження з відходами як вторинною сировиною в особі відокремленого підрозділу "Виробничий комплекс "Галант", яке в постанові Кабінету Міністрів України №915 від 26.07.2001 року зазначене під терміном "Компанія" з огляду на те, що зазначене підприємство є єдиним спеціалізованим, створеним КМУ для цієї мети.

Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України „Про впровадження системи збирання, заготівлі та утилізації відходів як вторинної сировини" №915 від 26.07.2001р. передбачено, що підприємства, установи та організації всіх форм власності, які використовують в Україні тару та пакувальні матеріали або імпортують їх разом з продукцією, зобов'язані: самостійно з дотриманням вимог законодавства забезпечити приймання та утилізацію використаних тари та пакувальних матеріалів відповідно до встановлених пунктом 3 цієї постанови мінімальних норм утилізації або укласти з Компанією договори про організацію їх збирання, заготівлі та утилізації з оплатою послуг за тарифами, затвердженими пунктом 2 цієї постанови; забезпечити виконання встановлених пунктом 3 цієї постанови норм утилізації, незалежно від того, самостійно чи на підставі укладених договорів вони здійснюють збирання і заготівлю використаних тари і пакувальних матеріалів; подавати щороку до 10 грудня територіальним органам Міністерства охорони навколишнього природного середовища інформацію про обсяги використаних ними тари і пакувальних матеріалів. Кошти, що надходять як плата за послуги з організації, збирання, заготівлі та утилізації використаних тари і пакувальних матеріалів відповідно до цієї постанови, зараховуються на спеціальний рахунок, відкритий Компанією в Державному казначействі, і використовуються в порядку та за напрямами, визначеними Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеної постанови, 17.09.2002 року Постановою КМУ №1393 затверджено Статут Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, з офіційним найменуванням - Державне підприємство з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (Державне підприємство "Укрекоресурси"). Тобто, з вказаного вище вбачається, що позивач у справі - є саме тією Компанією, з якою передбачено укладення договорів про організацію збирання, заготівлі та утилізацію відходів як вторинної сировини відповідно до постанови КМУ від 26.07.2001 року №915.

Також, зазначеною вище постановою Кабміну від 26.07.2001 року №915 передбачено покладення на Компанію виконання функцій щодо розроблення і організації системи збирання, заготівлі та утилізації відходів, у тому числі використаної тари і пакувальних матеріалів вітчизняного та імпортного виробництва як вторинної сировини. Тобто позивач зобов'язаний забезпечити організацію збирання, заготівлі та утилізації також і тієї тари та упаковки, яку використовує у процесі виробництва відповідач. Ухиляючись від укладення договору, укладення якого є обов'язковим для сторін, відповідач не сплачує позивачу кошти за послуги, які позивач здійснює на виконання постанови КМУ, в тому числі організовуючи збирання, заготівлю та утилізацію і тієї тари та упаковки, яку виробляє (використовує у виробництві) відповідач.

Позивачем доведено, що відповідач самостійно не забезпечує приймання та утилізацію тари і пакувальних матеріалів відповідно до встановлених п. 3 постанови КМУ „Про впровадження системи збирання, заготівлі та утилізації відходів як вторинної сировини від 26.07.2001 року №915 мінімальних норм утилізації, оскільки відповідачем надано лише договір на вивіз на полігон (видалення) твердих побутових відходів (сміття), що підтверджує той факт, що відповідач не здійснює збирання від кінцевих споживачів (населення) використаної тари, яку він використовує у власному виробництві.

Той факт, що у відповідача є в наявності лише договір на вивіз сміття, та відсутні договори відносно збирання та утилізації тари, є належним доказом того, що відповідач самостійно цей процес не здійснює.

Предметом позову є вимога про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма столична" укласти із Державним підприємством з питань поводження з відходами як вторинною сировиною в особі відокремленого підрозділу "Виробничий комплекс "Галант" договір про надання послуг з організації збирання, заготівлі та утилізації використаних тари і пакувальних матеріалів на умовах і за тарифами, визначеними постановою КМУ від 26.07.2001р. №915.

Частиною 3 ст.179 Господарського кодексу України передбачено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно ст. 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Відповідно до п. б). ч. 1 ст. 17 Закону України "Про відходи" (далі - Закон) суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані забезпечувати приймання та утилізацію використаних пакувальних матеріалів і тари, в яких знаходилася продукція цих підприємств, установ та організацій - суб'єктів господарської діяльності, або укладати угоди з відповідними організаціями на їх збирання та утилізацію.

Згідно п. 5 постанови Кабінету Міністрів України "Про впровадження системи збирання, заготівлі та утилізації відходів як вторинної сировини" №915 від 26.07.2001р. підприємства, установи та організації усіх форм власності, які використовують в Україні тару і пакувальні матеріали або імпортують їх разом з продукцією, зобов'язані самостійно з дотриманням вимог законодавства забезпечити приймання та утилізацію використаних тари і пакувальних матеріалів відповідно до встановлених пунктом 3 цієї постанови мінімальних норм утилізації або укласти з Компанією договори про організацію їх збирання, заготівлі та утилізації з оплатою послуг за тарифами, затвердженими пунктом 2 цієї постанови.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ч. 1 ст. 32 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною в особі відокремленого підрозділу "Виробничий комплекс "Галант" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма столична" про зобов'язання відповідача укласти із позивачем договір про надання послуг з організації збирання, заготівлі та утилізації використаних тари і пакувальних матеріалів на умовах і за тарифами, визначеними постановою КМУ „Про впровадження системи збирання, заготівлі та утилізації відходів як вторинної сировини" №915 від 26.07.2001р., є доведеними та обгрунтованими, а тому рішення господарського суду Київської області від 29.07.2013 року підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд , -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною в особі відокремленого підрозділу "Виробничий комплекс "Галант" задовольнити.

2. Рішення господарського суду Київської області від 29.07.2013 року у справі №911/2065/13 скасувати та прийняти нове рішення.

3. Позов задовольнити повністю.

4. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма столична" укласти із Державним підприємством з питань поводження з відходами як вторинною сировиною в особі відокремленого підрозділу "Виробничий комплекс "Галант" договір про надання послуг з організації збирання, заготівлі та утилізації використаних тари і пакувальних матеріалів на умовах і за тарифами, визначеними постановою КМУ від 26.07.2001р. №915.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма столична" (08602, Київська область, Васильківський район, с. Здорівка, вул. Ватутіна, буд. 203, код ЄДРПОУ 30276266) на користь Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною в особі відокремленого підрозділу "Виробничий комплекс "Галант" (04073, м. Київ, вул. Фрунзе, 160, літера Р, код ЄДРПОУ 33059847) 1147, 00 грн. витрат по сплаті судового збору.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма столична" (08602, Київська область, Васильківський район, с. Здорівка, вул. Ватутіна, буд. 203, код ЄДРПОУ 30276266) на користь Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною в особі відокремленого підрозділу "Виробничий комплекс "Галант" (04073, м. Київ, вул. Фрунзе, 160, літера Р, код ЄДРПОУ 33059847) 573,50 грн. судового збору за перегляд рішення апеляційною інстанцією.

7. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду Київської області.

8.Матеріали справи №911/2065/13 повернути до господарського суду Київської області.

Головуючий суддя Андрієнко В.В.

Судді Буравльов С.І.

Шапран В.В.