Постанова

від 04.11.2013 по справі 922/2061/13

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2013 р. Справа № 922/2061/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А. , суддя Білецька А.М. , суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Сіренко К.О.

за участю представників сторін:

позивача - Свистун Г.В. (дов. б/н від 04.09.2013)

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ман Оіл Груп Україна", м. Харків (вх. № 2607 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 30.07.13 р. у справі № 922/2061/13

за позовом Дочірнього підприємства "Лисичанське спеціалізоване управління № 10", м. Лісічанськ, Луганська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ман Оіл Груп Україна", м. Харків

про стягнення 633 548,47 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Дочірнє підприємство "Лисичанське спеціалізоване управління №10", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ман Оіл Груп Україна" на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договорами генпідряда №1-12 від 03.01.12 р. та 2-12 від 11.06.12 р. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 633548,47 грн., з яких 566307,47 грн. - сума боргу за договорами та 67241,00 грн. - сума неустойки. Судові витрати на оплату судового збору в розмірі 12670,98 грн. позивач просив суд покласти на відповідача. Також позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь відшкодування витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 10000,00 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 30.07.2013 у справі № 922/2061/13 (суддя Сальнікова Г.І.) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ман Оіл Груп Україна" на користь Дочірнього підприємства "Лисичанське спеціалізоване управління №10" суму боргу за договорами генпідряда №1-12 від 03.01.12 р. та 2-12 від 11.06.12 р. в розмірі 566307,47 грн., суму неустойки за договором генпідряда №1-12 від 03.01.12 р. в розмірі 34177,13 грн., суму неустойки за договором генпідряда №2-12 від 11.06.12 р. в розмірі 7847,65 грн., відшкодування витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 5000,00 грн. та судовий збір у розмірі 12166,65 грн.

Відповідач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Харківської області від 30.07.2013 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на невідповідність виконаних позивачем робіт умовам договору та проектної документації. Відповідач зазначає про те, що вимоги позивача є передчасними зважаючи на наявність підстав для зміни вартості робіт через їх неналежну якість. Крім того, відповідач не погоджується з рішенням суду в частині стягнення витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 5000,00 грн., а також вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права в зв'язку з тим, що позовна заява підписана не уповноваженою особою.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу з наведеними відповідачем доводами не погоджується, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 розгляд апеляційної скарги відкладено на 15.10.2013.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.10.2013 розгляд апеляційної скарги відкладено на 29.10.2013.

Відповідач своїм правом на розгляд справи в суді апеляційної інстанції не скористався, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте відповідач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені в статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представника відповідача за наявними у справі доказами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, 03.01.2012 р. між Дочірнім підприємством "Лисичанське спеціалізоване управління № 10" (генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ман Оіл Груп Україна" (замовник) був укладений договір генпідряду №1-12, предметом якого були будівельно-монтажні роботи по розміщенню комплексу "Storm-15" у відповідності з проектною документацією - Робочий проект "Розміщення комплексу "Storm-15" на території Виробництва №5 водопостачання та очищення промислових стоків промислової каналізації ПРАТ "ЛИНІК".

11.06.2012 р. між Дочірнім підприємством "Лисичанське спеціалізоване управління № 10" (генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ман Оіл Груп Україна" (замовник) був укладений договір генпідряду № 2-12, предметом якого були будівельно-монтажні роботи по розміщенню ТКУ-1,8 М на майданчику комплексу "Storm-15" на території Виробництва №5 водопостачання та очищення промислових стоків промислової каналізації "ЛИНІК".

Згідно із п.2.1 обох договорів генпідряду №1-12 від 03.01.2012 р. та №2-12 від 11.06.2012 р., кінцева вартість робіт визначається як сума актів приймання-передачі робіт (форма КБ-2в), які складаються на основі кошторисів, розрахованих у договірних цінах та погоджених сторонами.

Згідно з пунктом 4.1 договорів, генпідрядник зобов'язаний виконати всі роботи якісно, передати роботи в строк, нести повну відповідальність перед замовником за виконання робіт якісно, в належний термін і в суворій відповідності з проектно-кошторисною документацією, технічними умовами, умовами цього договору і нормами чинного законодавства України.

Згідно с п.4.2.3 розділу 4 обох договорів генпідряду №1-12 від 03.01.2012 р. та №2-12 від 11.06.2012 р., відповідач повинен сплатити за виконані роботи згідно з умовами і порядком, визначеним дійсними договорами.

Відповідно до п. 2.4 розділу 2 обох договорів генпідряду №1-12 від 03.01.2012 р. та №2-12 від 11.06.2012 р., за виконаний належним чином об'єм/етап робіт замовник сплачує генпідряднику відповідну частину сплати протягом 10 банківських днів з моменту підписання акту прийняття виконаних робіт (форма №КБ-2в).

Відповідно до п. 3.3 обох договорів генпідряду №1-12 від 03.01.2012 р. та №2-12 від 11.06.2012 р., замовник зобов'язується протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання від генпідрядника акту № КБ-2В (з документами, що підтверджують якість виконаних робіт і застосованих матеріалів), перевірити і підписати зазначений акт і надати генпідряднику 2 (два) оригінальних екземпляри підписаного акту № КБ-2В, або, при наявності обґрунтованих (підтверджених) недоліків у наданих до здачі роботах, пред'явити генпідряднику письмову мотивовану відмову від підписання відповідного акта.

Факт виконання позивачем підрядних робіт за договорами генпідряду №1-12 від 03.01.2012 р. та №2-12 від 11.06.2012 р. підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про вартість виконаних будівельних робіт (форма № КБ-3) та актами приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в), які підписані сторонами та скріплені печатками товариств, на загальну суму 5360009,49 грн.

Вищевказані акти приймання виконаних будівельних робіт підписані уповноваженими представниками замовника та генпідрядника без зауважень та заперечень, скріплені їх печатками.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт повного виконання умов договорів з боку позивача - генпідрядника, тобто, що позивач здав, а відповідач прийняв роботи за договорами в необхідному обсязі та на суми, вказані в актах приймання виконаних робіт без яких-небудь зауважень, претензій тощо.

Проте, замовник, порушуючи умови договорів підряду та норми чинного законодавства не виконав свої зобов'язання щодо оплати робіт у порядку та розмірі, передбаченому договором, а саме не оплатив позивачу прийняті ним будівельно-монтажні роботи в загальній сумі 566307,47 грн.: за договором № 1-12 від 03.01.12р. відповідачем було сплачено 4681000,00 грн., залишилось несплаченим 460561,23 грн.; за договором № 2-12 від 11.06.12р. - сплачено відповідачем 80000,00грн., не сплачено - 105746,24грн.

В порядку досудового врегулювання спору, відповідно позивач звертався до відповідача з претензіями №№996 та 997 від 24.10.2012 р. про необхідність проведення грошових розрахунків за виконані підрядні роботи, однак, заборгованість відповідача перед позивачем повністю сплачена не була.

Враховуючи вказані обставини та приймаючи до уваги вимоги ст. 526 Цивільного Кодексу України, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача про стягнення заборгованості за виконані позивачем будівельно-монтажні роботи за договорами генпідряда №1-12 від 03.01.12 р.(460561,23грн.) та 2-12 від 11.06.12 р.(105746,24грн.), що в загальній сумі складає 566307,47 грн. є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до п.6.5 договорів генпідряда №1-12 від 03.01.12 р. та 2-12 від 11.06.12 р., за порушення замовником строку здійснення платежів п.2.3 договору за виконані генпідрядником належним чином роботи, визначені умовами цього договору і прийняття замовником згідно акту форми № КБ-2В, генпідрядник має право вимагати від замовника сплати штрафних санкцій у вигляді неустойки, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день затримки.

На підставі вище вказаного позивач нарахував відповідачу неустойку по договору генпідряда №1-12 від 03.01.12 р. в сумі 54835,01 грн. та по договору генпідряда 2-12 від 11.06.12 р. в сумі 12405,99 грн.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, суд дійшов висновку, що вони не відповідають вимогам чинного законодавства в повній мірі, оскільки пеня (неустойка) була нарахована позивачем за період, який перевищує шість місяців, що суперечить положенням ч. 6 ст. 232 ГК України, в зв'язку з чим місцевий господарський суд задовольнив позовні вимоги в зазначеній частині, стягнувши з відповідача суму неустойки (пені) за договором генпідряда №1-12 від 03.01.12 р. в розмірі 34177,13 грн., за договором генпідряда №2-12 від 11.06.12 р. - в розмірі 7847,65 грн. В іншій частині в стягненні пені (неустойки) судом відмовлено.

Розглядаючи питання щодо суми, яка підлягає сплаті за послуги адвоката, врахувавши тривалість розгляду і складність справи; явку в кожне судове засідання; вартість транспортних послуг; час, який був витрачений на підготовку матеріалів, додаткових пояснень та розрахунків; досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає клієнт; тощо, з огляду на наявність в матеріалах справи платіжного доручення № 376 від 15.05.13р. про сплату ДП "Лисичанське спеціалізоване управління №10" на рахунок адвоката 5000,00грн. за надання юридичної допомоги згідно договору № 7 від 14.05.13р., суд першої інстанції дійшов висновку про відшкодування витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 5000,00 грн. В іншій частині судом відмовлено.

Повторно переглядаючи справу, здійснивши оцінку обставинам справи та правомірності застосування судом першої інстанції норм матеріального права до даних правовідносин, колегія суддів встановила наступне.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 198 Господарського кодексу України, передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зобов'язання за договором підряду регулюються главою 61 Цивільного кодексу України.

Так, згідно з вимогами частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до частини 1 статті 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Умовами спірних договорів визначено, що акт приймання виконаних робіт є правовою підставою для проведення розрахунків між сторонами договору.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем було виконано роботи, які прямо передбачені спірним договором і ці роботи були належно прийняті відповідачем.

При цьому відповідач в апеляційній скарзі в обґрунтування своїх доводів посилається на виявлені недоліки в роботі позивача та їх доведеності до відома позивача.

Відповідно до п. 3.3. обох договорів, згідно яких замовник (відповідач по справі) зобов'язався на протязі п'яти робочих днів з моменту отримання від генпідрядника (позивач по справі) Акту № КБ-2В (з документами, що підтверджують якість виконаних робіт і застосованих матеріалів), перевірити і підписати вказаний Акт та надати позивачу два оригінальних екземпляри підписаного Акту № КБ-2В, або, за наявності обґрунтованих (підтверджених) недоліків в наданих до здачі роботах, пред'явити відповідачу письмову відмову від підписання відповідного Акту.

Згідно п. 3.4. договорів, в разі виявлення недоліків в наданих для приймання роботах чи об'єкті будівництва в цілому, позивач зобов'язаний в триденний термін направити відповідачу письмову мотивовану відмову від прийняття робіт чи об'єкту в цілому, з зазначенням виявлених недоліків, дефектів і інших зауважень у виконаних роботах. На протязі двох робочих днів з моменту отримання позивачем мотивованої відмови відповідача, сторони погоджують перелік виявлених недоліків та термінів їх усунення. Позивач зобов'язаний забезпечити виконання робіт по узгодженому сторонами переліку виявлених недоліків в узгоджені строки та повторно повідомити відповідача про готовність передачі об'єкту будівництва, надати для прийняття роботу чи об'єкт будівництва в цілому.

Слід зазначити, що ці умови договорів узгоджуються з вимогами ст. 853 Цивільного кодексу України, відповідно до якої замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Як вбачається з актів № КБ-2В, доданих до матеріалів справи, вони підписані повноважними представниками та скріплені печатками обох сторін без жодних зауважень, містять в собі всі необхідні відомості щодо об'єму, виконаних робіт і витрачених матеріалів.

Таким чином, з огляду на наведені обставини та відповідні їм правовідносини, відповідач, не зробивши письмової заяви про будь-які недоліки при підписанні актів № КБ-2В, втратив своє право посилатись на відступи від умов договору і більш того, не надав суду належних доказів звернення до позивача з письмовою відмовою від підписання відповідного акту № КБ-2В з приводу будь-яких недоліків, до того ж не надав суду доказів про ведення будь-яких переговорів щодо перегляду вартості робіт з огляду на їх неналежну якість.

Крім того, проведення відповідачем часткової сплати виконаних позивачем робіт підтверджує факт їх погодження відповідачем.

Отже, зважаючи на те, що акти приймання виконаних робіт підписані обома сторонами, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що замовник прийняв роботу, виконану генпідрядником відповідно до укладених договорів, і ніяких недоліків допущених у роботі або відступів від умов договорів не виявив.

Таким чином, аналізуючи наведені норми чинного законодавства, суд першої інстанції цілком правомірно дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з підприємства відповідача основного боргу в розмірі 566307,47 грн.. Позивач надав належні докази на підтвердження виконання умов спірного договору зі свого боку та докази існування заборгованості відповідача перед позивачем.

Разом з цим, встановивши факт належного виконання позивачем умов договору, а також наявність правових підстав для стягнення з відповідача пені на підставі п. 6.5 договорів за порушення замовником строків здійснення платежів за виконані генпідрядником належним чином роботи і прийняті замовником згідно актів форми № КБ-2В, а також вірно визначивши період прострочення платежів з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, в той же час суд першої інстанції невірно розрахував суму пені, яка підлягає стягненню.

Здійснивши перерахування пені за договором генпідряда №1-12 від 03.01.12 р., колегія суддів зазначає, що до стягнення підлягає пеня в сумі в сумі 34678,75. А за договором по договору генпідряда 2-12 від 11.06.12 р., до стягнення підлягає пеня в сумі 7978,02 грн.

В зв'язку з чим рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягненні неустойки в розмірі 501,63 грн. за договором генпідряда № 1-12 від 11.06.2012 та неустойки в розмірі 130,37 грн. за договором генпідряда № 2-12 від 11.06.2012 підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог.

Що стосується заперечень відповідача стосовно стягнутої з нього суми по відшкодуванню витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 5000 грн., колегія суддів вважає їх безпідставними з огляду на те, що вирішуючи питання в зазначеній частині суд першої інстанції виходив саме із змісту Закону України „Про адвокатуру і адвокатську діяльність" та свого професійного досвіду в оцінці складності справи, на підставі чого, об'єктивно врахував саме тривалість, складність справи, явку адвоката в кожне із чотирьох судових засідань, час, витрачений на підготовку позовної заяви і доданих до неї матеріалів, заперечень на відзив відповідача, розрахунків до позову, тощо, а не як зазначає відповідач, лише складання простої позовної заяви, та при цьому, стягнув з відповідача лише половину із заявленої до стягнення суми по відшкодуванню витрат на оплату послуг адвоката.

Посилання відповідача на підписання позовної заяви, нібито, не уповноваженою особою є необґрунтованими, оскільки повноваження директора підприємства позивача, встановлені п.9.5.10. його Статуту, згідно якого, до компетенції директора, в тому числі, належить укладання, зміна і припинення від імені підприємства правочинів і вчинення інших юридичних дій та/або операцій в порядку та межах, встановлених Статутом та контрактом (трудовим договором).

Підтвердженням повноважень представника позивача в даній справі на підписання та подачу позовної заяви і інших процесуальних документів є довіреність позивача від 14.05.2013 року, що мається в матеріалах справи, та яка відповідає повноваженням директора з огляду на п.9.5.9. Статуту підприємства позивача, згідно якого, директор має право видавати довіреності на вчинення юридичних дій від імені підприємства.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції, ретельно дослідивши та вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що заявником апеляційної скарги не було надано жодних належних доказів на підтвердження своїх заперечень ані в суд першої інстанції, ані в суд апеляційної інстанції.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 1 частини1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ман Оіл Груп Україна", м. Харків залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 30.07.13 у справі № 922/2061/13 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягненні неустойки в розмірі 501,63 грн. за договором генпідряда № 1-12 від 11.06.2012 та неустойки в розмірі 130,37 грн. за договором генпідряда № 2-12 від 11.06.2012 скасувати та в цій частині прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ман Оіл Груп Україна" (61070, г. Харьков, ул. Ак. Проскури, 1; Код ЄДРПОУ 36988201; р/р 26007996106162 в філії ПАТ "ПУМБ", м. Харків, МФО 350385) на користь Дочірнього підприємства "Лисичанське спеціалізоване управління №10" (93117, Луганська область, місто Лисичанськ, майданчик ПРАТ "ЛИНІК"; код ЄДРПОУ 36403726; Р/р 26005010560974 в ПАТ "Укрсоцбанк" в м. Київ МФО 300023 ИНН 364037212096 свід. Плат. ПДВ №200020744) суму неустойки в розмірі 501,63 грн. за договором генпідряда № 1-12 від 11.06.2012 та суму неустойки в розмірі 130,37 грн. за договором генпідряда № 2-12 від 11.06.2012,

В іншій частині рішення залишити без змін.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено та підписано 01 листопада 2013 року.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Гребенюк Н. В.