Ухвала

від 09.10.2013 по справі 826/367/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/367/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Безименної Н.В.

Сорочко Є.О.

За участю секретаря: Добрянського М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аванті Груп" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аванті Груп" звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19 грудня 2012 року № 0004062220/12741 та № 0004072220/12742.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2013 року позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Державна податкова інспекція у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Аванті Груп» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 30 листопада 2012 року № 6312/22-20/30440060.

Перевіркою встановлено порушення позивачем: п. 150.1 ст. 150 Податково кодексу України, в результаті чого зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування (р.06.6 Декларації з податку на прибуток за 2-4 кв. 2011 року) в сумі 1426977,00 грн. та пп. п.44.1 ст. 44, п.п.139.1.5, 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 357053,00 грн., в т.ч. за 2-4 кв. 2011 року в сумі 331038,00 грн. (за ставкою 23 %), в 1 кв. 2012 року в сумі 2413,00 грн., в 2 кв. 2012 року в сумі 5723,00 грн., в 3 кв. 2012 року 17879,00 грн. (за ставкою 21 %); п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 121619,51 грн., в т.ч. за періодами: грудні 2011 року - 1251,07 грн., січні 2012 р - 1138,33 грн., березні 2012 року - 1160,00 грн., квітні 2012 року - 1035,00 грн., травні 2012 року - 4414,80 грн., липні 2012 року - 37073,54 грн., серпні 2012 року - 37823,37 грн., вересні 2012 року - 37723,40 грн.

За результатами встановлених перевіркою порушень, 19 грудня 2012 року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0004062220/12741, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 363556,75 грн., в т.ч. 357053,00 грн. - основний платіж, 6503,75 грн. - штрафні (фінансові) санкції та податкове повідомлення-рішення №0004072220/12742, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 152024,39 грн., в т.ч. 121619,51 грн. - основний платіж, 30404,88 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись з вказаними податковими податковими-рішеннями, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, з II кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, застосовуються норми Податкового кодексу України.

Згідно п. 150.1. Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України визначено, що пункт 150.1 статті 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Тобто, розрахунок першого кварталу 2011 року є кінцевим результатом розрахунку об'єкта оподаткування (аналогічно як річний розрахунок) за законом, який втрачав чинність, на що вказують і приписи абз. 2 п. 49.19 Податкового кодексу України.

Згідно п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

В силу п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Положеннями пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Сукупність вищенаведених норм із застосуванням перехідних положень визначають послідовність дій платників податків щодо формування витрат протягом 2011 року, та визначають, що при формуванні об'єкта оподаткування за відповідні періоди 2011 року (після 1 кварталу 2011 року) враховується від'ємне значення об'єкта оподаткування отримане за 1 квартал 2011 року, яке у свою чергу є результатом розрахунку об'єкта оподаткування (без обмежень його проведення операціями 1 кварталу 2011 року), тобто з урахуванням значення, що увійшло до складу 1 кварталу 2011 року з 2010 року, а не виключно виходячи з результатів операцій за 1 квартал 2011 року.

Тобто, Податковий кодекс України в контексті спірних відносин не передбачає позбавлення платників податків законних податкових вигод, сформованих до 2011 році та врахованих у 1 кварталі 2011 року, у наступних після 1 кварталу 2011 року періодах.

Таким чином, від'ємне значення об'єкта оподаткування, сформоване у першому кварталі 2011 року з урахуванням від'ємного значення, що увійшло до складу 1 кварталу 2011 року з 2010 року, повністю враховується при розрахунку (формуванні) об'єкта оподаткування за спірний період 2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою відображених у рядку 05.1 Декларації «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» за період з 01 квітня 2011 року по 30 вересня 2012 року встановлено завищення задекларованих позивачем показників на загальну суму 27351,65 грн., в т.ч. в 1 кв. 2012 року в сумі 11491,65 грн., в 2 кв. 2012 року в сумі 15860,0 грн.

В ході проведення перевірки відповідачем встановлено, що ТОВ «Аванті Груп» перебувало в фінансово-господарських відносинах з наступними контрагентами, по яких складено акти нікчемності, а саме:

- на підставі рахунків-фактур від 24 січня 2012 року №124-1 та від 14 березня 2012 року №314-1, позивачем придбано у ТОВ «ВКЦ «Моторс Сим» турбокомпресори на загальну суму 13790,00 грн, в т.ч. ПДВ 2298,33 грн. На виконання умов поставки ТОВ «ВКЦ «Моторс Сим» видано позивачу податкові накладні від 24 січня 2012 року №2401 та від 14 березня 2012 року №1403.

- на підставі рахунків-фактур від 13 квітня 2012 року №0413-2 та від 11 травня 2012 року №0511-1, позивачем придбано у ТОВ «Реал Транс Груп» турбокомпресори на загальну суму 12372,0 грн, в т.ч. ПДВ 2062,0 грн. На виконання умов поставки ТОВ «Реал Транс Груп» видано ТОВ «Аванті Груп» накладні від 13 квітня 2012 року №1301 та від 11 травня 2012 року №1105.

- на підставі договору поставки від 03 травня 2012 року №3/10, позивачем придбано у ПП «Снаб-Трейд» турбокомпресор на загальну суму 6660,0 грн., в т.ч. ПДВ 1110,0 грн. На виконання умов поставки видано ТОВ «Аванті Груп» накладну від 18 травня 2012 року №1802.

Судом встановлено, що відповідачем отримано результати перевірок вищевказаних контрагентів позивача, де встановлено наступне: фактичне місцезнаходження ТОВ «ПКЦ «Моторс Сим» не встановлено, висновок щодо підтвердження реальності здійснення фінансово-господарських операцій зробити неможливо; ТОВ «Реал Транс Груп» містить ознаки фіктивності та не знаходиться за податковою адресою; ПП «Снаб-Трейд» за юридичною адресою не знаходиться, відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, вищезазначені угоди мають ознаки нікчемності.

З урахуванням наведеного, відповідачем зроблено висновок, що оскільки фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Аванті Груп» та контрагентами є фіктивними, тому позивачем неправомірно віднесено до р. 05.1 «Собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» суму в розмірі 27351,65 грн., в т.ч. по періодам: 1 кв. 2012 року в сумі 11491,65 грн., 2 кв. 2012 року - 15860,0 грн. та до р. 06.3.15 «Інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг» суму в розмірі 17644,35 грн., в т. ч. по періодам: 4 кв. 2011 року в сумі 6255,34 грн., 2 кв. 2012 року - 11389,01 грн.

Також, перевіркою позивача встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 06.3 Декларації «Витрати на збут»» за період з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2011 року на загальну суму 6255,34 грн., в т.ч. по періодам: 4 кв. 2011 року в сумі 6255,34 грн., та у рядку 06.2 за період з 01 січня 2012 року по 30 вересня 2012 року в 2 кв. 2012 року - 11389,01 грн.

Як підтверджується первинними документами, ТОВ «Аванті Груп» перебувало у фінансово-господарських відносинах з наступними контрагентами:

- на підставі договорів поставки від 06 грудня 2011 року №12068 та від 21 грудня 2011 року №12212, позивачем придбано у ТОВ «Торг Вест Лайт» товар на загальну суму 7506,4 грн., в т.ч. ПДВ 1251,06 грн. На виконання умов вказаних договорів, ТОВ «Торг Вест Лайт» видано позивачу видаткові накладні від 06 грудня 2011 року №12068 та від 21 грудня 2011 року №12212.

- на підставі рахунку від 10 травня 2012 року №47 позивачем придбано у ТОВ «Компанія Алексус-ЛТД» товар на загальну суму 13666,81 грн., в т.ч. ПДВ 2277,8 грн. На виконання умов поставки ТОВ «Компанія Алексус-ЛТД» видано ТОВ «Аванті Груп» видаткові накладні від 15 травня 2012 року №750.

Так, відповідачем отримано від інших податкових органів результати перевірки ТОВ «Торг Вест Лайт», яким не встановлено факту реального здійснення господарських операцій у грудні 2011 року, відсутні об'єкти оподаткування з податку на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) до контрагентів-покупців; за фактом фіктивного підприємства при створенні деяких підприємств, зокрема, ТОВ «Компанія Алексус ЛТД», порушена кримінальна справа №75-00197.

Крім того, судом встановлено, що перевіркою відображення у рядку 06.6 Декларацій «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового періоду (від'ємне значення) рядка 07 декларації за попередній податковий рік або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року» за 4 кв. 2011 року на суму 1426977 грн. встановлено завищення задекларованих позивачем показників у рядку 06.6 Декларації «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового періоду (від'ємне значення) рядка 07 декларації за попередній податковий рік або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року» за 4 кв. 2011 року на суму 1426977 грн.

Стосовно завищення позивачем податкового кредиту на загальну суму 121619,51 грн., актом перевірки встановлено: у грудні 2011 року в сумі ПДВ 1251,07 грн. по контрагенту ТОВ «Торг Вест Лайт», що перебуває на обліку в ДПІ у м.Чернігові; у січні 2012 року в сумі ПДВ 1138,33 грн. та березні 2012 року - 1160,0 грн., постачальником товарів було ТОВ «Моторс Сим», який перебуває на обліку в Основ'янської МДПІ у м.Харкові; у квітні 2012 року ПДВ в сумі 1035,0 грн. та травні 2012 року - 1027,0 грн. по контрагенту ТОВ «Реал Транс Груп», що перебуває на обліку в ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька; у травні 2012 року на загальну суму ПДВ 3387,8 грн., в т.ч. по постачальникам: ТОВ «Компанія Анексує ЛТД» в сумі 2277,8 грн., що знаходиться на обліку в ДПІ у Печерському районі м.Києва.

В актах перевірки, що надійшли з інших податкових органів встановлено, що фінансово-господарська діяльність контрагентів здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про те, що фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Аванті Груп» та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

З урахуванням вищевикладеного, відповідачем зроблено висновок про те, що вищенаведені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними, відтак позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму в розмірі 8999,20 грн., в т.ч. по періодам: грудні 2011 року - 1251,07 грн., січні 2012 року - 1138,33 грн., березні 2012 року - 1160,0 грн., квітні 2012 року - 1035,0 грн., травні 2012 року - 4414,8 грн.

Так, відповідачем під час перевірки встановлено, що ТОВ «Трак Сервіс» надавав в оренду приміщення для ведення господарської діяльності ТОВ «Аванті Груп». На виконання своїх зобов'язань, згідно Договору оренди від 31 липня 2009 року №10-Ю/01-002, ТОВ «Трак Сервіс» виписано податкові накладні від 31 липні 2012 року п/н №153, 164, 166, 167 загальна сума ПДВ складає 37073,54 грн., від 31 серпня 2012 року п/н №175,178,189,188,186 загальна сума ПДВ - 37823,37 грн., від 30 вересня 2012 року п/н № 196, 199, 210, 207, 209 загальна сума ПДВ складає 37723,4 грн., які включені ТОВ «Аванті Груп» до реєстру отриманих податкових накладних в липні-вересні 2012 року без зазначення індивідуального податкового номера продавця, прізвище особи, яка склала податкові накладні.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вищенаведені податкові накладні видані позивачу його контрагентами у відповідності з порядком, встановленим ст. 201.4 Податкового кодексу України, а реквізити вказаних податкових накладних відповідають вимогам первинних документів, передбаченим ст. 9 Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Судом встановлено, що контрагенти позивача на час вчинення правочинів були зареєстровані у встановленому законом порядку платниками податку на додану вартість, відтак мали право видавати податкові накладні.

З урахуванням того факту, що основним видом діяльності позивача є оптова торгівля запасними частинами до вантажних автомобілів іноземного походження, колегія суддів зазначає, що позивачем надані документи на підтверджують використання отриманих товарів (послуг) у контрагентів у власній господарській діяльності.

Як вбачається із заперечень до акту перевірки, позивачем було надано копії податкових накладних на підтвердження правомірності формування позивачем валових витрат та податкового кредиту за правовідносинами між позивачем та його контрагентами до моменту прийняття оскаржуваних рішень.

Також, колегія суддів вказує, що віднесення сум до валових витрат та до податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам позивача з його контрагентами зроблено на підставі первинних документів, а саме: податкової накладної, суми податку на додану вартість по яких були включені до реєстру отриманих податкових накладних, податкових декларацій з податку на додану вартість за відповідні періоди, що також було підтверджено Актом перевірки.

Таким чином, вищенаведені норми Податкового кодексу України не містять положень щодо формування об'єкту оподаткування за наступні податкові періоди (після 1 кварталу 2011 року) виходячи виключно з результатів господарських операцій, проведених у першому кварталі 2011 року та без врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування, що увійшло до складу 1 кварталу 2011 року з 2010 року.

Оскільки здійснення позивачем господарських операцій та понесені ним валові витрати підтверджуються відповідними розрахунковими платіжними та іншими документами, як того вимагають положення п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про безпідставність доводів відповідача щодо неправомірності формування позивачем валових витрат.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог щодо скасування податкових повідомлень-рішень, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість, оскільки факт нікчемності угод між позивачем та вищевказаними контрагентами податковим органом не підтверджено, так як відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Безименна Н.В.

Сорочко Є.О.

Повний текст ухвали виготовлено 15.10.2013 року

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Безименна Н.В.

Сорочко Є.О.