Ухвала

від 17.10.2013 по справі 2-841/2011

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

17.10.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц/797/1800/13 Головуючий у першій

Категорія 45 інстанції Шкірай М.І.

Доповідач у апеляційній

інстанції Сундуков В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого: Сундукова В.М.,

суддів: Колбіної В.І.,Птіціної В.І.,

при секретарі: Пасічник Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу представника Обслуговуючого кооперативу «Дачно-будівельний кооператив «Горний- 2» - Зубченко Марини Володимирівни на заочне рішення Балаклавського районного суду міста Севастополя від 12 грудня 2012 року по цивільній справі за позовом Прокурора Балаклавського району міста Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради до ОСОБА_4, треті особи - Обслуговуючий кооператив «Дачно-будівельний кооператив «Горний- 2», Державне підприємство «Севастопольське досвідне лісомисливське господарство», про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки з незаконного володіння на користь держави, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2010 року прокурор Балаклавського району м. Севастополя звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив визнати недійсним виданий відповідачу державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовану в АДРЕСА_1 серії ЯИ №067227, виданий головним управлінням Держкомзему у м. Севастополі 07.05.2010 року та зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011088301303; витребувати на користь держави в особі Севастопольської міської ради з незаконного володіння відповідача земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовану в АДРЕСА_1, кадастровий номер 8536300000:58:002:0696, нормативно-грошовою вартістю 94000 грн.; стягнути з відповідача на користь держави судові витрати.

В обґрунтування позову прокурор вказував, що відповідачу, на підставі розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 29.03.2010 року за № 825-р, видано державний акт серії ЯИ № 067227 від 07.05.2010 року на право власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 для індивідуального дачного будівництва. Однак, вказаним розпорядження - Севастопольської міської державної адміністрації передано Обслуговуючому кооперативу «Дачно-будівельний кооператив «Горний-2» земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, для індивідуального дачного будівництва. Рішень щодо передачі відповідачу земельної ділянки на яку видано державний акт, зазначеним розпорядженням не приймалося, заяв з цих питань відповідачем до адміністрації не подавалося. Також прокурор зазначив, що розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації зазначене у держаному акті, як підстава набуття ОСОБА_4 права власності на земельну ділянку 20.08.2010 року опротестовано прокуратурою м. Севастополя, на підставі чого скасовано адміністрацією з підстав відсутності у неї компетенції на розпорядження землями у межах м. Севастополя.

Рішенням Балаклавського районного суду м.Севастополя від 12 грудня 2012 року позов прокурора задоволено. Визнано недійсним виданий відповідачу державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовану в АДРЕСА_1 серії ЯИ №067227, виданий головним управлінням Держкомзему у м. Севастополі 07.05.2010 року та зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011088301303. Витребувано на користь держави в особі Севастопольської міської ради з незаконного володіння відповідача вказану земельну ділянку. Вирішено питання про судові витрати.

Обслуговуючий кооператив «Дачно-будівельний кооператив «Горний- 2» з рішенням суду не погодився, подав апеляційну скаргу, у якій ставить питання про його скасування з підстав порушення норм матеріального і процесуального права та ухвалення нового - про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

В судове засідання сторони не з'явились, про час слухання справи повідомлені належним чином, що відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши матеріали справи, та перевіривши доводи апеляційної скарги вважає, що остання підлягає відхиленню з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для набуття відповідачем права власності на земельну ділянку, оскільки державний акт на право власності на земельну ділянку виданий усупереч вимогам статей 116, 118 ЗК України, рішення про її надання видано не уповноваженим на це органом, а тому земельна ділянка незаконно вибула з державної власності.

З даними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів.

Згідно ст.ст.81, 116, 118 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають безоплатно право власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. Уповноважена установа розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою.

Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_4 на підставі розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 29.03.2010 року № 825-р було видано державний акт серії ЯИ № 067227 від 27.04.2010 р. на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 8536300000:58:002:0696, площею 0,1000 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, для індивідуального дачного будівництва (а.с.4).

Згідно матеріалів справи, ОСОБА_4 з клопотанням про одержання безоплатно у власність земельної ділянки у встановленому законом порядку до відповідних органів не звертався, з заявою до СМДА про вибір місця розташування земельної ділянки звертався ОК „ДБК „Горний-2". Розпорядженням СМДА № 1051-р від 17.12.2009 р. затверджені матеріали вибору земельної ділянки і надання дозволу на розробку проекту землеустрою саме ОК „ДБК „Горний-2".

Розпорядженням № 825-р від 29.03.2010 р. передано громадянам України - членам ОК „ДБК „Горний-2" у власність земельні ділянки загальною площею 17 га. (а.с.5).

Жодних розпоряджень уповноваженої установи щодо передачі у власність відповідачу земельної ділянки площею 0,1000 га не приймалось.

З врахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про отримання відповідачем земельної ділянки з порушенням вимог земельного законодавства, правова підстава для набуття відповідачем права власності на земельну ділянку відсутня.

Згідно положень абз. 1 п. 12 Розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзацах другому та четвертому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно ст. ст. 173, 174 ЗК України межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій. Рішення про встановлення і зміну меж районів і міст приймається Верховною Радою України за поданням Верховної Ради АРК, обласних, Київської чи Севастопольської міських рад. Рішення про встановлення і зміну меж районів у містах приймається міською радою за поданням відповідних районних у містах рад.

Колегія суддів Апеляційного суду м.Севастополя погоджується з висновками суду першої інстанції щодо повноважень Севастопольської міської ради на розпорядження спірною земельною ділянкою, оскільки повноваження щодо розпорядження цими землями до розмежування земель державної та комунальної власності в м. Севастополі здійснюються саме Севастопольською міською Радою в силу п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України.

Згідно з ч.1 ст.126 ЗК України (у редакції яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

За змістом ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що суд прийшов до обґрунтованого висновку про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.

Відповідно до п.5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України та планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 1999 року земельна ділянка перебуває у постійному користуванні ДП „Севастопольське досвідне лісомисливське господарство" та відноситься до земель лісового фонду.

Відповідно до ч.5 ст.116, ч.1 ст.149 ЗК України надання громадянам земельних ділянок, що перебувають у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення їх у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Матеріалами справи підтверджено надання відповідачу земельної ділянки у власність без вилучення її у встановленому законом порядку у постійного користувача - ДП „Севастопольське досвідне лісомисливське господарство", до земель якого відноситься спірна земельна ділянка, що випливає з наданих картографічних матеріалів.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду у частині задоволення позову про витребування на користь держави в особі Севастопольської міської Ради з незаконного володіння відповідача спірної земельної ділянки, оскільки суд в цій частині правильно керувався положеннями ст.387 ЦК України, згідно якої власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, заволоділа ним.

Набуття ОСОБА_4 права власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №067227 не відповідає приписам ст.ст.116, 118 ЗК України, правова підстава для набуття відповідачем права власності на земельну ділянку відсутня, у зв'язку з чим суд дійшов правильного висновку про задоволення позову.

Доводи відповідача про відсутність у Севастопольської міської ради повноважень щодо розпорядження землями, до складу яких входить спірна земельна ділянка, оскільки межі м.Севастополя не встановлені, не засновані на законі, суперечать вимогам п.12 Перехідних положень ЗК України.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26.12.2012р. у справі № 6-42309св12, рішенні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.11.2012р. у справі № 6-39052св12, постанові Верховного Суду України від 06.02.2013 року у справі № 6-169цс12, постанові Верховного Суду України від 22.05.2013 року у справі № 6-33цс13, ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.04.2013 року у справі № 6-45227св12.

Доводи третьої особи про законність видачі відповідачу державного акту, оскільки є діючим розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 29.03.2010 року № 825-р „Про передачу у власність громадянам-членам ОК „ДБК „Горний-2" земельних ділянок", не являються підставою для відмови в позові, оскільки в розпорядженні не зазначений розмір земельної ділянки, яка передана у власність відповідачу, розпорядження винесено органом, який не мав права на розпорядження землею.

Доводи про необґрунтоване вилучення земельної ділянки на користь Севастопольської міської Ради не можуть бути прийняті до уваги, оскільки спірна земельна ділянка вилучена судом на користь держави. Правовідносини щодо передачі державою в користування ДП „Севастопольське досвідне лісомисливське господарство" земельної ділянки не стосуються прав та обов'язків відповідача та третьої особи.

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують правильності висновків, зроблених судом першої інстанції, не містять правових підстав для скасування судового рішення, оскільки воно ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

За таких обставин слід визнати, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Дачно-будівельний кооператив «Горний- 2» відхилити.

Заочне рішення Балаклавського районного суду м.Севастополя від 12 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня проголошення.

Головуючий суддя: В.М.Сундуков

Судді: Т.П.Колбіна

В.І.Птіціна