Ухвала

від 22.10.2013 по справі 826/11698/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/11698/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярова О.В. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

22 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.08.2013 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аквахаус» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Торговий дім «Аквахаус» звернулося до суду першої інстанції з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби від 15.07.2013 № 0005642260, № 0005652260, № 0005662260 і № 0005672260.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.08.2013 позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи протягом періоду з 12.06.2013 по 18.06.2013 згідно з нормами ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та на підставі наказу ДПІ від 12.06.2013 № 63 і направлення від 12.06.2013 № 77/22 працівником податкової інспекції була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ТД «Аквахаус» (ідентифікаційний код 36924284) з питань контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою податків і зборів по взаємовідносинам з ТОВ «Старт-Д» (ідентифікаційний код 32694059) за період з 01.06.2012 по 30.06.2012.

За результатами проведеної перевірки ДПІ в Оболонському районі м. Києва ДПС складено акт від 26.06.2013 № 132/22-6/36924284, яким встановлено порушення позивачем вимог:

- п. 44.1 ст. 44, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження товариством податку на прибуток на суму 46 983, 00 грн. та одночасно до завищення об'єкту оподаткування від усіх видів діяльності за ІІ-ий квартал 2012 року на суму 57 859, 00 грн.;

- п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, в червні 2012 року в сумі 19 629, 00 грн. та одночасно до завищення ним від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на суму 36 689, 00 грн.

На підставі складеного акту перевірки, 15.07.2013 ДПІ в Оболонському районі м. Києва ДПС винесено податкові повідомлення-рішення:

- за № 0005642260 (форми «Р»), яким згідно пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до висновку засідання комісії по розгляду спірних питань від 11.07.2013 № 26/22.6, за порушення вимог п. 44.1 ст. 44, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, визначило ТОВ «ТД «Аквахаус» суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 58 729, 00 грн., в т.ч. 46 983, 00 грн. - основний платіж, 11 746, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- № 0005652260 (форми «Р»), яким згідно з п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України та відповідно до висновку засідання комісії по розгляду спірних питань від 11.07.2013 № 26/22.6, за порушення вимог п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, визначило ТОВ «ТД «Аквахаус» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 24 536, 00 грн., в т.ч. 19 629, 00 грн. - основний платіж, 4 907, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- за № 0005662260 (форми «П»), яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України та відповідно до висновку засідання комісії по розгляду спірних питань від 11.07.2013 № 26/22.6, за порушення вимог пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, зменшило ТОВ «ТД «Аквахаус» суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток по декларації за І-е півріччя 2012 року (вх. № 9047407417 від 08.08.2012р.) в розмірі 57 859, 00 грн.;

- за № 0005672260 (форми «В4»), яким згідно з п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України, за порушення вимог п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, зменшило розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість ТОВ «ТД «Аквахаус» по податковій декларації за червень 2012 року (вх. № 9040381871 від 13.07.2012) у розмірі 36 689, 00 грн.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що матеріалами справи підтверджено реальне здійснення господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданих зареєстрованим платником податку на додану вартість, а тому відповідачем протиправно донараховано позивачу суми податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість, застосування штрафних (фінансових) санкцій, а також зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість, спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що ним правомірно збільшено позивачу суму грошового зобов'язання, оскільки ТОВ «ТД «Аквахаус» відображені в податковій звітності правові взаємовідносини з ТОВ «Старт-Д», які не підтверджені необхідними первинними документами.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 20.06.2012 між ТОВ «ТД «Аквахаус» (покупець) в особі директора ОСОБА_2, і ТОВ «Старт-Д» (продавець) в особі директора Томшина А.В. був укладений письмовий договір купівлі-продажу товару (а.с. 54 - 55), відповідно до якого продавець продає, а покупець придбаває обладнання, яке було в експлуатації, (далі - товар) за переліком наведеним у п. 1.2 цього договору (а також в додатку до зазначеного договору - Специфікації № 1) на загальну суму 337 905, 10 грн. (в т.ч. ПДВ - 56 317, 52 грн.), та на умовах визначених вказаним договором. Товар належить продавцю на праві приватної власності.

За умовами цього договору демонтаж, навантаження і доставки товару до місцезнаходження покупця (Кіровоградська обл., м. Свєтловодськ, вул. Обсерваторна, буд. 3-Г) здійснюється продавцем за власний рахунок. Порядок оплати - безготівковий розрахунок.

На підтвердження факту виконання сторонами своїх договірних зобов'язань (поставки товару та відповідно оплати вартості такого товару) за вказаним договором позивачем були надані суду наступні оригінали та копії первинних і розрахункових документів: видаткової накладної від 20.06.2012 № 2637 на суму 337 905, 10 грн. (в т.ч. ПДВ - 56 317, 52 грн.); товарно-транспортної накладної від 20.06.2012 з відомостями про перевезення вантажу; рахунку на оплату від 20.06.2012 № 2637; податкової накладної від 20.06.2012 № 185 на суму 337 905, 10 грн. (в т.ч. ПДВ - 56 317, 52 грн.), виписаної ТОВ «Старт-Д» на користь ТОВ «ТД «Аквахаус»; оборотно-сальдових відомостей ТОВ «ТД «Аквахаус» по рахунку бухгалтерського обліку 15 «Капітальні інвестиції» за період з 01.01.2012 по 15.08.2013 та загальної оборотно-сальдових відомостей ТОВ «ТД «Аквахаус» за період з 01.01.2012 по 15.08.2013; виписок з розрахункових рахунків ТОВ «ТД «Аквахаус» в Оболонському відділенні ПАТ «КБ «Хрещатик» (МФО 300670).

Оплата за придбані товари здійснювалася ТОВ «ТД «Аквахаус» шляхом перерахування безготівкових коштів (вартість товарів з ПДВ) зі свого рахунку у вказаному банку на рахунок свого контрагента № 26000551010300 в ПАТ КБ «Аксіома» (МФО 307305), що не заперечується відповідачем. (а.с. 41-43, 133-160).

Додатково на обґрунтування своїх позовних вимог ТОВ «ТД «Аквахаус» надало суду наступні документи: копії свідоцтв про державну реєстрацію юридичної особи та довідок з органу статистики відносно ТОВ «ТД «Аквахаус» і ТОВ «Старт-Д»; копії свідоцтв про реєстрацію платником податку на додану вартість відносно ТОВ «ТД «Аквахаус» і ТОВ «Старт-Д», довідки про взяття на облік платника податків ТОВ «Старт-Д»; копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно ТОВ «ТД «Аквахаус» станом на 11.07.2013; копії договору підряду від 03.01.2013 № 03.01-13, укладеного між ТОВ «ТД «Аквахаус» (замовник) та Спеціальним конструкторсько-технологічним бюро (СКТБ) «Калькулятор» (підрядник), щодо виконання останнім робіт з виготовлення продукції за завданнями замовника та з використанням обладнання і сировини ТОВ «ТД «Аквахаус», та акта приймання-передачі обладнання від 20.01.2013 (в т.ч. обладнання, придбаного позивачем за спірним правочином); копії договорів оренди нежилого приміщення від 28.01.2010 б/н та договору суборенди нерухомого майна від 01.01.2013 № 7/1/13-0049/211, укладених між позивачем (орендарем/суборендарем) з орендодавцями (ФОП ОСОБА_4, ТОВ «Юрент»), для розміщення ТОВ «ТД «Аквахаус» офісного приміщення та здійснення господарської діяльності, та актів приймання-передачі відповідного нерухомого майна; штатний розпис ТОВ «ТД «Аквахаус», затверджений на 01.01.2012; копію свідоцтва на знак для товарів і послуг, виданого 25.02.2011 власникам ОСОБА_2 та ОСОБА_4 для певних товарів; копії висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи та технічних умов для нагрівальних приладів, розроблених ТОВ «ТД «Аквахаус» та затверджених 16.05.2011 у встановленому порядку; копії сертифіката відповідності на продукцію ТОВ «ТД «Аквахаус» та патентів на корисну модель, виданих позивачу; копії договорів поставки товару від 08.08.2011 № 01/08-П, від 19.11.2012 № 1178/03, від 19.04.2013 № 19-04/2013 та від 13.05.2013 № 13-05/2013, укладених позивачем (як постачальником продукції) з суб'єктами господарської діяльності-покупцями (СП «Кенан Констракшн», ПАТ «г/к Ялта-Інтуріст», СП «Санта-Інжбуд» і ТОВ Білоцерківське Спеціалізоване управління № 548 «Сантехмонтаж»); опис продукції позивача (а.с. 56-65, 161-220).

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 199.1 ст. 199 ПК України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку, сплачених у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (податкові накладні, видаткові накладні, акти здачі-прийняття товару тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Закон України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон) поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ст. 2).

Частиною 2 ст. 3 Закону визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст. 9 Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Колегія суддів зазначає, що позивачем надано до суду першої інстанції належним чином оформлені документи первинного обліку, а отже доведено факт реального виконання умов договору, що надає ТОВ «ТД «Аквахаус» право на формування податкового кредиту по господарських операціях з ТОВ «Старт-Д».

Доводи апелянта про недекларування контрагентом сум податкових зобов'язань є безпідставними, оскільки за дане порушення податкового законодавства передбачена індивідуальна відповідальність саме для контрагента, а не для позивача.

У довідці Вищого адміністративного суду України від 15.04.2010 «Про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону «Про податок на додану вартість» викладено, зокрема, що ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку, при цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 у справі № 21-47а10, відповідно до якої чинне законодавство не ставить у залежність право платника податків на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства його контрагентом.

Згідно до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ ТОВ «Старт-Д», а тому податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби від 15.07.2013 № 0005642260, № 0005652260, № 0005662260 і № 0005672260 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт правомірності винесення податкових повідомлень-рішень від 15.07.2013 № 0005642260, № 0005652260, № 0005662260 і № 0005672260.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.08.2013 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст ухвали виготовлений 28.10.2013.

.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.