Ухвала

від 21.10.2013 по справі 801/5446/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/5446/13-а

21.10.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Єланської О.Е.,

суддів Кукти М.В. ,

Кучерука О.В.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А. ) від 02.09.13 у справі № 801/5446/13-а

за позовом Алуштинського міського центру зайнятості (вул. Судакська, 24-Б,Алушта,Автономна Республіка Крим,98510)

до ОСОБА_2 (АДРЕСА_1,98500)

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Алуштинський міський центр зайнятості звернувся до суду із адміністративним позовом до ОСОБА_2 з вимогами про стягнення суми виплаченої допомоги по безробіттю та витрат на матеріальне забезпечення, які незаконно отримані у розмірі 13894,16 грн.

02.09.2013 ухвалою суду першої інстанції позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми витрат на матеріальне забезпечення, які незаконно отримані у розмірі 4957,52 грн. Було залишено без розгляду.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02 вересня 2013 (суддя Латинін Ю.А.) адміністративний позов Алуштинського міського центру зайнятості був задоволений. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Алуштинського міського центру зайнятості суму виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 8936,64 грн.

Не погодившись з даною постановою, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 21.10.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать, що 28.10.2003 ОСОБА_2 було подано заяву до Алуштинського міського центру зайнятості про надання її статусу безробітного, як особі, яка шукає роботу, з виплатою допомоги по безробіттю, в якій було зазначено про те, що на даний час ОСОБА_2 не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує. Крім того, відповідач взяв на себе зобов'язання у випадку працевлаштування, укладення договору цивільно-правового характеру (трудової угоди), підприємницької діяльності та іншої діяльності, яка надає прибуток, невідкладно повідомити про це Алуштинського міський центр зайнятості.

04.11.2003 ОСОБА_2 була зареєстрована як особа, яка шукає роботу, та її було надано статус безробітної у відповідності з п.12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, а також призначено допомогу по безробіттю у відповідності зі ст.ст.22,23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Згідно зі ст. 25 Закону України "Про зайнятість населення", держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій:

а) надання особливих гарантій працівникам, вивільнюваним з підприємств, установ, організацій;

б) виплата матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації;

в) виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю.

Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (далі Закон).

Відповідно до п.1 ст.22 Закону, застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

Згідно з п.3 ст. 22 Закону, допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.

Матеріали справи свідчать, що 23.03.2011 відповідач ОСОБА_2 була повторно зареєстрована в Алуштинському міського центру зайнятості як особа, яка шукає роботу, та її було також надано статус безробітного у відповідності з п. 12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, а також призначено допомогу по безробіттю у відповідності зі ст. ст. 22. 23 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Судом першої інстанції встановлено, що у результаті обміну інформацією, здійсненого відповідно до порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №357 від 20.03.2006, центром зайнятості було отримано інформацію про те, що у період знаходження на обліку у Алуштинському міському центрі зайнятості, а саме: згідно інформації, отриманої від реєстратора виконавчого комітету Алуштинської міської ради (Лист від 11.01.2013 вих. №18/02-34-28) ОСОБА_2 була зареєстрована як фізична особа-підприємець з 10.07.1998.

Отже, відповідно до ч.3 ст. 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Єдиного державного реєстру внесений лише у червні 2013 року.

Таким чином, відповідач при реєстрації в Алуштинському міському центрі зайнятості не зазначила факт того, що у період з 10.07.1998 по червень 2013 року є фізичною особою - підприємцем, внаслідок чого, незаконно отримувала допомогу по безробіттю за період з 18.05.2011по 17.12.2011 у розмірі 8936,64 грн.

Відповідно до абз. 1 п. 3 ст. 36 Закону, сума виплаченого забезпечення відповідачу внаслідок умисного невиконання ним своїх обов'язків та зловживання ними підлягає стягненню з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з п 6, та п.7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 року №357 (далі - Порядок), у разі встановлення центром зайнятості належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених з дня призначення виплат стягуються з такої особи відповідно до пункту 7 цього Порядку. Рішення про повернення коштів особою та відшкодування приймається директором центру зайнятості і оформляється наказом. Повернення коштів особою здійснюється протягом 10 робочих днів після ознайомлення під особистий підпис з прийнятим рішенням про повернення коштів. У разі відмови особи повернути кошти або у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Відповідно до ч.4 ст. 38 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" встановлено, що строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення", адміністративних штрафів, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.

Зазначена правова норма набрала чинності з моменту опублікування, а саме лише з 18.05.2011 року, що підтверджується офіційним виданням "Голос України" № 88.

Таким чином, відповідачем від Алуштинського міського центру зайнятості відповідно до розрахунку суми соціальних виплат за період з 18.05.2011 по 17.12.2011 незаконним шляхом отримано суму у розмірі 8936,64 грн.

Зазначена сума відповідачем самостійно сплачена не була.

Відповідно до п.7 Порядку, у разі відмови особи повернути кошти або відмови роботодавця відшкодувати кошти, а також у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Можливість вирішення спорів, які виникають у зв'язку зі застосуванням Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" саме у судовому порядку, визначена також статтею 39 зазначеного Закону.

Судом встановлено, що станом на день розгляду справи кошти в сумі 8936,64 грн. відповідачем до Алуштинського міського центру зайнятості не повернені.

Матеріалами справи також спростовуються доводи апелянта стосовно того, що вона у 2002 році звернулась до органів податкової інспекції у м. Алушті з заявою про припинення підприємницької діяльності та рішенням Господарського суду АР Крим від 11.11.2003 по справі № 2-17/15408-2003 була скасовано державна реєстрація. Проте, відповідно до листа за вих. № 18/02-34-28 від 11.01.2013 виконавчого комітету Алуштинської міської ради, ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа - підприємець з 10.07.1998.

З урахуванням викладеного, судом першої інстанції обґрунтоване був задоволений адміністративний позов Алуштинського міського центру зайнятості про стягнення з відповідача суми виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 8936,64 грн.,

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.09.13 у справі № 801/5446/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.09.13 у справі № 801/5446/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.Е.Єланська

Судді підпис М.В. Кукта

підпис О.В.Кучерук

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.Е.Єланська