Ухвала
від 15.10.2013 по справі 2а-9998/11/2070
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/45969/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2011 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2012 року

у справі №2а-9998/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Р-Стіл» (надалі - ТОВ «Компанія Р-Стіл»)

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Харкова (надалі - ДПІ у Ленінському районі м.Харкова)

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У серпні 2011 року позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про скасування податкового повідомлення-рішення №0000272320/0 від 18.07.2011р., яким ТОВ «Компанія Р-Стіл» визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2011р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2012р., позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення №0000272320/0 від 18.07.2011р.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову в задоволені позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, податковим органом в період з 31.01.2011р. по 04.03.2011р. проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Компанія Р-Стіл" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 09.06.2009р. по 30.09.2010р., валютного та іншого законодавства за період 09.06.2009р. по 30.09.2010р.

За результатами перевірки складено акт №335/23-217/36459496 від 14.03.2011р., в якому зазначені порушення позивачем вимог чинного законодавства по податку на додану вартість та з податку на прибуток, а саме:

а) п.п.5.3.9 п.5.3, п.п.5.2.1 п.5.2, п.5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" , внаслідок чого було занижено податок на прибуток, а саме за 3 квартали 2010р.;

б) п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.3.9 пп.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" , в результаті чого завищено валові витрати та валові доходи;

в) п.п.7.2.8 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7, п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" , внаслідок чого було занижено податок на додану вартість;

г) п.п.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7, пп.7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" , в результаті чого завищено податковий кредит та податкові зобов'язання;

д) ч.1 ст. 203 , ст. 215 , п.1 ст. 216 Цивільного Кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Компанія Р-Стіл";

є) зменшено суму по рядку 26 Декларації з ПДВ "Залишок від'ємного значення ПДВ".

На підставі висновків вищевказаного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0000092320/0 та №0000082320/0 від 28.03.2011р., якими визначено суми податкових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість.

В результаті адміністративного оскарження даних податкових повідомлень-рішень прийнято податкове повідомлення-рішення №0000272320 від 18.07.2011р. про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що 03.12.2009р. ТОВ "Компанія Р-Стіл" уклало договір №11 з ПКП "Пром-Стар" на поставку брухту та відходів чорних металів. Відповідно до ліцензії Міністерства промислової політики України Серія АВ №501443 від 24.11.2009 року ПКП «Пром-Стар» має право на здійснення операції з металобрухтом.

Для виконання даного договору ПКП "Пром-Стар" здійснило поставку брухту та відходів чорних металів позивачу, що підтверджується податковими накладними №22 від 26.02.2010р.; №7 від 30.04.2010р.; №113 від 31.05.2010р.; №37 від 30.06.2010р.; №38 від 30.06.2010р.; розрахунок №1/38 коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної №38 від 30.06.2010р.

Оплата за продукцію позивачем проведена в повному обсязі, що підтверджується копіями банківських виписок.

Надалі придбана продукція була реалізована ТОВ "Компанія Р-Стіл" іншим суб'єктам підприємницької діяльності:

1. Згідно договору поставки №38/10-А від 10.02.2010р., укладеного між ТОВ "Компанія Р-Стіл" та ТОВ "ПФК "Прометей", погоджено поставку брухту та відходів чорних металів (згідно ДСТУ 4121-2002), вантажоотримувачем за договором визначено ВАТ "МК "Азовсталь".

2. Згідно договору поставки №39/10-Е від 10.02.2010р., укладеного між ТОВ "Компанія Р-Стіл" та ТОВ "ПФК "Прометей", погоджено поставку брухту та відходів чорних металів (згідно ДСТУ 4121-2002), вантажоотримувачем за договором визначено ВАТ "Єнакієвський металургійний завод".

3. Згідно договору №3200000046 від 01.01.2010р., укладеного між ТОВ "Компанія Р-Стіл" та ТОВ "Метспецпостач", погоджено поставку брухту та відходів чорних металів (згідно ДСТУ 4121-2002).

Матеріалами справи підтверджується факт поставки продукції (метали чорні вторинні) позивачем ТОВ "ПФК "Прометей" та ТОВ "Метспецпостач", а саме: актами приймання-передачі, приймально-здавальними актами, актами понесених витрат по оплаті з/д тарифу, видатковими та податковими накладними. Транспортування продукції здійснювалось залізничним транспортом, що також підтверджується копіями квитанцій про приймання вантажу, за якими вантажоотримувачами виступали ВАТ "МК "Азовсталь", ВАТ "Єнакієвський металургійний завод", ТОВ "Метспецпостач".

Крім цього, судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що було здійснено поставку товару (гранітний щебінь фракцій 5-25 мм.) ТОВ "Еко тест" на користь ТОВ "Компанія Р-Стіл" згідно наступних видаткових накладних: №0522-02 від 22.05.2010р., №0523-01 від 23.05.2010р., №0524-01 від 24.05.2010р.

27.05.2010р. позивачем здійснено оплату вартості отриманої продукції на користь ТОВ "Еко тест", що підтверджується банківською випискою. Транспортування продукції здійснювалось залізничним транспортом, що підтверджується копією накладної №43301947 від 24.05.2010р., за якою вантажоотримувачем є АТЗТ "Куряжський ДБК".

Отримані ТОВ "Компанія Р-Стіл" від ПКП "Пром-Стар" та ТОВ "Еко тест" податкові накладні були включені позивачем до реєстру отриманих накладних, а суми ПДВ за ними віднесені до складу податкового кредиту у відповідних податкових періодах.

Формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку, що передбачено положенням ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" . Внаслідок застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, та відповідно - суму податку, яку він має право включити до складу податкового кредиту.

Згідно п.1.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів, не підтверджені податковими накладними або митними деклараціями. Дані положення регулюються п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" .

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що дата виникнення права платника податку на податковий кредит вважається - це дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

На момент укладення договору та проведення господарських операцій з ПКП "Пром-Стар" та ТОВ "Еко тест", вказані юридичні особи були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та мали статус зареєстрованих платників податку на додану вартість, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Виписані ПКП "Пром-Стар" та ТОВ "Еко тест" податкові накладні відповідають вимогам п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" , ч.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Стосовно посилання податкового органу на недодержання позивачем вимог Цивільного Кодексу в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Компанія Р-Стіл", необхідно зазначити наступне.

Підставою недійсності правочину вважається недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1,2,3,5,6 статті 203 Цивільного Кодексу України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Дані положення регулюються ч.ч.1,2 ст. 215 Цивільного Кодексу України.

Згідно ч.ч.1,2 ст. 228 Цивільного Кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, що порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ст. 202 Цивільного Кодексу України правочин - це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення прав та обов'язків. При цьому загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 ст. 216 ЦК України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Доказів, які б свідчили про відсутність реального характеру господарських операцій ТОВ "Компанія Р-Стіл" з контрагентами ПКП "Пром-Стар" та ТОВ "Еко тест" відповідачем не надано.

Посилання податкового органу на відсутність у ПКП "Пром-Стар" фактичних потужностей для здійснення господарської діяльності є необґрунтованими, оскільки зустрічних перевірок щодо зазначеної юридичної особи податковим органом не проводилось.

Відсутність в розпорядженні податкового органу документів суб'єкта господарювання, не знаходження юридичної особи за юридичною адресою, або необізнаність податкового органу про його діяльність не є підставою для висновку про нікчемність всіх угод, укладених таким суб'єктом господарювання, та для висновку про настання у зв'язку з цим несприятливих наслідків для його контрагентів.

Поряд з цим, якщо особа не виконує своїх зобов'язань по сплаті податку до бюджету або вчиняє будь-які інші протиправні дії, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку на додану вартість права на податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має всі документальні підтвердження його розміру. Висування будь-яких інших умов для формування податкового кредиту, ніж ті, що прямо передбачені законом, не може вважатись правомірним.

Таким чином, колегія суддів Вищого адміністративного суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000272320/0 від 18.07.2011р.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:


Н.Є. Маринчак

Судді:


О.В. Вербицька


О.В.Муравйов

СудВищий адміністративний суд України
Дата ухвалення рішення15.10.2013
Оприлюднено05.11.2013
Номер документу34531780
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —2а-9998/11/2070

Ухвала від 15.10.2013

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Маринчак Н.Є.

Ухвала від 23.05.2012

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Мельнікова Л.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні