Постанова

від 24.10.2013 по справі 2а/0470/14642/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" жовтня 2013 р. м. Київ К/800/44688/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Федорова М.О.

за участю:

секретаря Бовкун В.В.

представника позивача Сєтова М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби та Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-фінансова компанія «Поліком»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.01.2013

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2013

у справі 2а/0470/14642/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-фінансова компанія «Поліком»

до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-фінансова компанія «Поліком» (далі по тексту - позивач, ТОВ НФК «Поліком») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС) про скасування податкових повідомлень-рішень відповідача форми «Р» від 11.09.2012 №0001662305, форми «В4» від 11.09.2012 №0001682305, форми «Р» від 22.11.2012 №0002132305, форми «В4» від 22.11.2012 №0002122305.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.01.2013, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2013, позов задоволений частково. Скасовані податкові повідомлення-рішення від 11.09.2012 форми «В4» №0001682305, від 22.11.2012 форми «Р» №0002132305, від 22.11.2012 форми «В4» №0002122305. В іншій частині позову - відмовлено.

В касаційних скаргах відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, позивач просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у позові та постановити в цій частині нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга позивача підлягає задоволенню, а касаційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведена позапланова документальна виїзна перевірка позивача з питань правомірності формування задекларованих показників у податковій звітності за період з 01.04.2009 по 31.03.2012, про що складений акт від 14.08.2012 №1584/221/25521987, в якому зафіксовано порушення ТОВ НФК «Поліком»: пп. 7.6.1, пп. 7.6.3 п. 7.6 ст. 7 Закону України №334/94-ВР від 28.12.1994 «Про оподаткування прибутку підприємств» ; п. 138.2 ст. 138 , пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 , п. 153.8 ст. 1 53 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств всього на суму 1165518,00 грн. в т.ч. за 3 квартал 2010 року на суму 79900,00 грн. та за 1 квартал 2012 року на суму 1085618,00 грн.; п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 за №2755-VІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 109659,00 грн.

Підставою для висновків контролюючого органу про викладені в акті порушення, зокрема, заниження податку на додану вартість всього на суму 109659,00 грн. та завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за березень 2012 року на суму 124849,00 грн. стало те, що контролюючим органом не було встановлено обґрунтованості, виробничої доцільності та необхідності придбання ТОВ НФК «Поліком» легкового автомобіля «LEXUS LX-570» вартістю 1152318,00 грн., в т.ч. ПДВ - 192053,00 грн. та легкового автомобіля БМВ Х5, вартістю 1394578,38 грн., в т.ч. ПДВ - 232429,73 грн. з веденням господарської діяльності.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів ( у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається, зокрема, дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього кодексу , та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів ( у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковані операції протягом такого звітного податкового періоду. Отже зазначеними нормами передбачено право платника податків на віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ, нарахованих (сплачених) у зв'язку з придбанням основних фондів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, незалежно від початку використання таких основних фондів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду.

Доводи касаційної скарги відповідача не спростовують правильності висновків щодо використання позивачем у власній господарській діяльності легкових автомобілів БМВ Х5 та Лексус, матеріали справи не містять доказів на підтвердження позиції відповідача щодо використання зазначених автомобілів поза межами господарської діяльності.

Стосовно порушення пп. 7.6.1, пп. 7.6.3 п. 7.6 ст. 7 Закону України №334/94-ВР від 28.12.1994 «Про оподаткування прибутку підприємств» , п. 138.2 ст. 138 , пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 , п. 153.8 ст. 153 Податкового кодексу України, колегія судів не може погодитись з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови у позові в цій частині, оскільки в цій частині рішення судів попередніх інстанцій прийняті з невірним застосуванням норм матеріального права.

На момент придбання таких цінних паперів діяли норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР.

Так, абз. 2 пп. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 зазначеного Закону встановлено, якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному ст. 6 цього Закону .

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Законом.

Норми цього пункту не поширюються на операції з емісії корпоративних прав або інших цінних паперів, що здійснюються платником податку, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку.

Відповідно до пп. 7.6.2 п. 7.6 ст. 7 Закону , норми цього пункту поширюються на платників податку торгівців цінними паперами та деривативами, а також на будь-яких інших платників податку, які здійснюють операції з торгівлі цінними паперами чи деривативами.

Те саме стосується обліку операцій таких платників податку з придбання або продажу корпоративних прав, відмінних від акцій.

Згідно із визначенням, наведеним в пп. 7.6.3 п. 7.6 ст. 7 Закону витрати це сума коштів або вартість майна, сплачена (нарахована) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Підпунктом 7.6.5 п. 7.6 ст. 7 Закону встановлено, що норми цього пункту поширюються також на визначення балансових збитків або прибутків, отриманих платником податку від операцій з корпоративними правами, що виражені в інших, ніж цінні папери, формах.

Цінні папери, придбані позивачем до 01.04.2011, мають обліковуватися згідно правил Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР, яким жодних обмежень щодо відображення від'ємного фінансового результату не передбачалось.

Пунктом 153.8 ст. 153 Податкового кодексу України визначено, що платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами в розрізі окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав.

У відповідності із цим пунктом зазначеної статті, якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному ст. 150 цього розділу.

Для цілей цього підпункту під терміном «доходи» слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, а також вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном, викупом, емітентом, погашенням або відчуженням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Під терміном «витрати» слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю (у тому числі емітенту під час розміщення) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

У разі, якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів, або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному ст. 150 цього розділу.

Згідно із п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України , якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання зазначених вимог Податкового кодексу України , позивач включив від'ємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами, що відбулись до 01.01.2012, у витрати (за операціями з цінними паперами) першого кварталу 2012 року у повному обсязі.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм» від 24.05.2012 №4834-VI , на який відповідачем зроблено посилання, внесено зміни до пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України та передбачено лише особливі умови перенесення від'ємного значення об'єкту оподаткування, а саме: у 2012-2015 роках таким чином: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів платників з доходом на 2011 рік 1 мільйон гривень та більше, станом на 1 січня 2012 року є від'ємне значення (з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 податковий рік), то сума цього значення підлягає включенню до витрат звітних (податкових) періодів, починаючи з І півріччя і наступних звітних періодів 2012 року у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення. У разі, якщо 25 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування не погашається протягом цього і за наслідками наступних податкових періодів 2012 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов'язань у наступних податкових періодах.

Таким чином від'ємний фінансовий результат від операцій з цінними паперами переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів з наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Зазначені норми встановлюють обмеження лише щодо перенесення спільного від'ємного значення об'єкта оподаткування, що утворилось станом на 01.01.2012. При цьому, негативний фінансовий результат операцій з цінними паперами не є від'ємним значенням об'єкта оподаткування з податку на прибуток, оскільки це різні за своєю економічною суттю поняття і таке обмеження не може застосовуватись до від'ємного фінансового результату.

Лише у разі, якщо доходи від продажу перевищують витрати внаслідок придбання цінних паперів протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами), буде мати місце прибуток від операцій з цінними паперами, якій і включається до складу доходів платника та тільки після цього збільшує об'єкт оподаткування з податку на прибуток.

З урахуванням норм ст. 134 Податкового кодексу України , позитивний результат від торгівлі цінними паперами, розрахований згідно з п. 153.8 ст. 153 цього Кодексу , включається до складу доходів у декларації. Даний результат, як окремий показник, не може призвести до виникнення від'ємного значення об'єкта оподаткування, якого стосуються норми пункту 3 підрозділу 4 - «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» Перехідних положень Податкового кодексу України .

Отже, визначення відповідачем податку на прибуток за ІІІ квартал 2010 року у сумі 99875,00 грн. (штрафна санкція - 19975,00 грн.) та за І квартал 2012 року у сумі 1357022,50 грн. (штрафна санкція - 271404,50 грн.) є неправомірним, що є підставою для скасування податкового повідомлення-рішення про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток.

Згідно зі ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

З урахуванням викладеного, касаційна скарга ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС підлягає частковому задоволенню, касаційна скарга ТОВ НФК «Поліком» підлягає задоволенню, а постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.01.2013 та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2013 - скасуванню в частині відмови у позові з прийняттям в цій частині нового рішення про задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223 , 229 , 230 , 232 Кодексу адміністративного судочинства України , суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби задовольнити частково.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-фінансова компанія «Поліком» задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.01.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2013 скасувати в частині відмови у позові та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову. Скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 11.09.2012 №0001662305.

В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.01.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2013 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)О.І. Степашко Судді (підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова