Постанова

від 04.11.2013 по справі 905/6621/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

04.11.2013р. справа №905/6621/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді (доповідача): Будко Н.В.

Суддів: Манжур В.В., Москальової І.В.

Секретар: Прожерін О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: Парфіненко О.Б. по дов.;

від відповідача: Пархоменко О.М. по дов.;

від третьої особи: не з'явився.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держземагентства у Донецькій області, м. Донецьк

на рішення господарського суду Донецької області від 27.09.2013р. (повний текст від 02.10.2013р.) у справі №905/6621/13 (суддя Сковородіна О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій», м. Донецьк

до Головного управління Держземагентства у Донецькій області, м. Донецьк

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Мар'їнської районної державної адміністрації, м. Мар'їнка Донецької області

внесення змін до договору оренди землі шляхом підписання додаткової угоди

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Меркурій», м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Головного управління Держземагентства у Донецькій області, м. Донецьк, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Мар'їнської районної державної адміністрації, м. Мар'їнка Донецької області, про зобов'язання відповідача внести зміни до договору оренди землі №4АА007532-040816300002 від 17.04.2008р., укладеного між ТОВ «Меркурій» та Мар'їнською РДА, шляхом підписання складеної позивачем додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди землі (державна реєстрація від 17.04.2008р. №4АА007532-040816300002) на п'ять років.

24.09.2013р. позивач подав до господарського суду клопотання в порядку ст.22 ГПК України про зміну предмету позову, в якому просив суд укласти між ТОВ «Меркурій» та Головним управлінням Держземагентства у Донецькій області додаткову угоду №1 до договору оренди землі №4АА007532-040816300002 від 17.04.2008р. з викладенням її змісту.

Рішенням від 27.09.2013р. господарський суд Донецької області позовні вимоги з урахуванням уточнення задовольнив у повному обсязі. Висновок про задоволення позову суд першої інстанції обґрунтував тим, що умовами договору та ст.33 Закону України «Про оренду землі» передбачено право позивача на поновлення договору оренди на новий строк, відповідачем в обумовлений договором строк не було висунуто заперечень щодо продовження терміну дії договору з позивачем (суд не прийняв до уваги листи №01-60-1640-06 від 16.04.2013р. та №01-60-3142/2777-06 від 10.07.2013р.), а отже визнав обґрунтованими вимоги позивача про укладання додаткової угоди на умовах, визначених угодою в запропонованій позивачем редакції.

Не погодившись з винесеним рішенням, відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю рішення господарського суду Донецької області від 27.09.2013р. у справі №905/6621/13 та у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на те, що клопотання ТОВ «Меркурій» від 04.03.2013р. №9 щодо поновлення договору оренди землі від 17.04.2008р., укладеного з Мар'їнською райдержадміністрацією, надійшло до Головного управління 26.03.2013р., тобто пізніше ніж за місяць до спливу строку дії договору, чим порушено вимоги ст.33 Закону України «Про оренду землі». До того ж, до листа-повідомлення позивача не було надано проекту додаткової угоди. Враховуючи викладене, листом №01-60-1424/1130-06 від 05.04.2013р. позивачу було надано відповідь щодо надання Головному управлінню необхідних документів та матеріалів, однак у зв'язку з невиконанням останнім викладеного та закінченням строку дії договору оренди, повідомленням від 16.04.2013р. №01-60-1640-06 відповідач заперечив проти поновлення вищевказаного договору оренди земельної ділянки. Останній лист було направлено Управлінням рекомендованим листом з повідомленням, проте лист повернувся відповідачу із відміткою «за закінченням терміну зберігання». Повторно проти поновлення спірного договору відповідач заперечив листом №01-60-3172/2777-06 від 10.07.2013р.

Тобто, за твердженням апелянта, матеріалами справи підтверджена наявність заперечень відповідача у поновленні спірного договору оренди, що виключає задоволення заявлених позовних вимог.

До того ж, заявник апеляційної скарги посилається на невідповідність запропонованої позивачем додаткової угоди вимогам чинного законодавства, а саме - ст.ст.19, 22 ЗК України.

Вищевикладене, на думку заявника, не було взято до уваги судом першої інстанції, що, в свою чергу, є підставою для скасування незаконного та необґрунтованого рішення місцевого господарського суду.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вважає викладені в ній доводи необґрунтованими, у зв'язку з чим просить рішення суду першої інстанції залишити без змін. а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився з невідомих підстав, про час та місце його проведення був повідомлений належним чином. Враховуючи, що ухвалою про порушення апеляційного провадження від 21.10.2013р. явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності вказаного представника за наявними у справі матеріалами.

Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 81-1 ГПК України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 17.04.2008р. між Мар'їнською райдержадміністрацією (орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Меркурій» (орендарем) було укладено договір оренди землі (зареєстрований у Мар'їнському РВ ДП ЦДЗК при Держкомземі України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 17.04.2008р. №4АА007532-040816300002), за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Старомихайлівської селищної ради.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 136,6га, у т.ч. ділянка 1 - 32,69га - ріллі, ділянка 2 - площею 103,31га - ріллі та 0,6га - полезахисні смуги (п. 2 договору).

Пунктом 8 договору сторони узгодили, що договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно п.35 договору, зміна його умов здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання п.8 укладеного між сторонами договору, листом №8 від 01.03.13р. позивач звернувся до Мар'їнської районної державної адміністрації із клопотанням про поновлення договору від 17.04.2008р. на новий строк до 17.04.2018р., а лист №9 від 04.03.2013р. з аналогічним змістом направив на адресу Головного управління Держземагентства у Донецькій області.

У відповідь листом №01-60-1424/1130-06 від 05.04.2013р. відповідач направив позивачу вимогу про надання ТОВ «Меркурій» додаткових документів, а також пропозицію про зміну умов договору в частині збільшення розміру орендної плати та обґрунтування строку оренди земельної ділянки.

Листом №12 від 29.04.2013р. позивач направив відповідачу відомості із землеустрою про вартість сільськогосподарських угідь №1128/01-07 від 29.04.2013р,. агрохімічний паспорт земельних ділянок, а також просив встановити орендну плату в розмірі 4% від грошової оцінки землі на рік та 10-річний термін договору оренди.

Крім того, позивач направляв відповідачу лист №21 від 08.07.2013р. про відновлення пропущеного головним управлінням Держземагентства у Донецькій області строку на подання обґрунтованого та належним чином оформленого рішення про поновлення договору оренди землі або про відмову в його поновленні, а також для проведення переговорів між сторонами за умови дотримання орендарем зобов'язань за договором оренди землі.

Проте, листом №01-60-3172/2777-06 від 10.07.2013р. відповідач повідомив позивача про заперечення у поновленні договору оренди землі від 17.04.2008р. у зв'язку з порушенням термінів надання листа-повідомлення про бажання скористатись правом на поновлення договору та відсутністю проекту додаткової угоди згідно ст.33 Закону України «Про оренду землі», пославшись при цьому на лист Управління №01-60-1640-06 від 16.04.2013р.

Вищевикладене зумовило звернення позивача до суду з відповідним позовом про укладення між ТОВ «Меркурій» та Головним управлінням Держземагентства у Донецькій області додаткової угоди №1 до договору оренди землі №4АА007532-040816300002 від 17.04.2008р. про поновлення терміну дії договору оренди землі (з урахуванням уточнення).

Як вже зазначалось вище, господарський суд уточнені позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.

Оцінюючи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, судова колегія погоджується з таким висновком з наступних підстав.

Статтею 3 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 2 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, ст.1 Закону України «Про оренду землі», право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст. 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Статтею 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належним чином виконував обов`язки відповідно до умов договору, має переважне перед іншими особами право на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Водночас, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт неналежного виконання позивачем умов договору оренди землі від 17.04.2008р. в частині використання земельної ділянки за цільовим призначенням, а також своєчасного та повного внесення орендної плати. Також, за твердженнями позивача, останній після закінчення строку дії договору оренди, продовжував використовувати спірну земельну ділянку та своєчасно сплачував орендну плату за користування земельною ділянкою.

Водночас, апеляційний господарський суд не приймає в якості доказу наявності заперечень відповідача проти поновлення договору оренди землі від 17.04.2008р. лист №01-60-1640-06 від 16.04.2013р. з огляду на таке.

В силу ст.33 Закону України «Про оренду землі», орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку дії договору оренди має висловити свої заперечення щодо поновлення договору оренди земельної ділянки. Однак, як вірно зазначено судом першої інстанції, наданий до матеріалів справи лист відповідача №01-60-1640-06 від 16.04.2013р. свідчить лише про намір та не є волевиявленням орендодавця, оскільки вказане повідомлення було скеровано на адресу орендаря під час дії договору оренди землі (всупереч порядку, передбаченому ст. 33 вищевказаного Закону). Тобто, за висновком судової колегії, вказане заперечення відповідача від 16.04.2013р. не може бути розцінено як належне заперечення орендодавця у поновленні договору оренди землі від 17.04.2008р.

Інших належних доказів, які б свідчили про те, що відповідач висловлював свої заперечення щодо поновлення договору оренди земельної ділянки, до матеріалів справи не надано, про що обґрунтовано зазначено місцевим господарським судом.

Крім того, апеляційний господарський суд зазначає, що у відповідності з додатком №2 до Наказу Державного агентства земельних ресурсів України №142 від 09.04.2013р. існують «Методичні рекомендації щодо порядку реалізації головними управліннями Держземагентства в областях, містах Києві та Севастополі повноважень з поновлення договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності та/або внесення змін до них», відповідно яких рішення територіальних органів про поновлення договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності та/або внесення змін до них, або про відмову у поновленні договору оренди земельної ділянки та/або внесення змін до нього рекомендується приймати у вигляді наказу (п. 1.2 додатку).

Пунктом 1.3 додатку передбачено, що наказ територіальних органів має бути виданий з урахуванням вимог Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року N 1242.

Наказ про прийняття відповідного рішення територіальним органом рекомендується доводити до відома фізичних та юридичних осіб протягом п'яти днів з моменту його підписання та реєстрації шляхом надсилання листа, до якого додається належним чином завірена копія наказу, у разі якщо протягом зазначених п'яти днів фізична чи юридична особа не звернулася безпосередньо за його отриманням (п. 1.10 додатку).

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, посилання відповідача на те, що останнім було також висловлено заперечення про поновлення договору оренди від 17.04.2008р. листом-повідомленням №01-60-3172/2777-06 від 10.07.2013р., не може бути прийнято до уваги, оскільки, як вказано вище, існує певна процедура щодо прийняття відповідного рішення територіальним органом, належне оформлення цього документу та, як слід, подальше сповіщення орендаря про заперечення щодо поновлення договору оренди земельної ділянки.

Враховуючи викладене, господарський суд Донецької області дійшов обґрунтованого висновку про те, що договір оренди земельної ділянки вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди земельної ділянки від 17.04.2008р., оскільки, в розумінні ст. 33 Закону України «Про оренду землі» відсутність протягом місяця після закінчення строку дії договору заперечень на пропозицію орендаря щодо поновлення договору оренди, імперативно визначає факт поновлення договору на новий строк на тих же умовах.

Таким чином, уточнені вимоги позивача щодо укладання додаткової угоди до договору оренди землі від 17.04.2008р. (реєстровий номер № 739, запис у книзі записів державної реєстрації договорів оренди від 17.04.2008 року за № 4АА007532-040816300002), на умовах, визначених угодою в запропонованій позивачем редакції, є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на наведене, відповідно до вимог ст. 43 ГПК України, рішення господарського суду Донецької області від 27.09.2013р. у справі №905/6621/13 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді матеріалів та обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, спростовуються приписами чинного законодавства, тому судовою колегією до уваги не приймаються.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги згідно ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на скаржника.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Донецької області від 27.09.2013р. (повний текст від 02.10.2013р.) у справі №905/6621/13 - залишити без змін.

Апеляційну скаргу Головного управління Держземагентства у Донецькій області, м. Донецьк, на рішення господарського суду Донецької області від 27.09.2013р. (повний текст від 02.10.2013р.) у справі №905/6621/13 - залишити без задоволення.

Головуючий суддя (доповідач): Н.В. Будко

Судді: В.В. Манжур

І.В. Москальова

Надруковано примірників - 6

1-у справу

1-позивачу

1-відповідачу

1-третій особі

1-господарському суду

1-ДАГС