ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ПОСТАНОВА
Іменем України
25 жовтня 2013 р. Справа №801/9281/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кононової Ю.С., за участю секретаря судового засідання Магері М.В., представника відповідача Шевцова В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_2
до Державної податкової інспекції у м.Алушті Головного управління Міндоходів в АР Крим
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0001952202, винесене 05.09.2013 року ДПІ у м.Алушті ГУ Міндоходів в АР Крим в частині застосування фінансової санкції у вигляді штрафу у розмірі 14644 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 21.08.2013 року відповідачем була проведена фактична перевірка на об'єкті господарювання позивача, за результатами якої складений акт, яким в тому числі встановлено не ведення нею у встановленому законодавством порядку обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, за що податковим повідомленням-рішенням №0001952202 до неї були застосовані штрафні санкції у подвійному розмірі від вартості залишків товарів - 14644 грн. Позивач із зазначеним податковим повідомленням рішенням не погоджується, оскільки в акті перевірки не зазначено, у яких саме документах обліку товарів встановлено порушення порядку відображення нею господарських операцій та які документи перевірялись.
Позивач у судове засідання не з'явилась, про день, місце та час судового розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву про розгляд справи у її відсутність.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення, в яких зазначив, що під час проведення перевірки за місцем господарської діяльності ОСОБА_2, нею не були надані документи, які підтверджують ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, зокрема на алкогольні напої на загальну суму 7322 грн.
Суд, вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що підтверджується відповідною Випискою з реєстру (а.с.19).
Відповідно до торгового патенту серії НОМЕР_1, ОСОБА_2 має право на провадження торгівельної діяльності, діяльності з надання платних побутових послуг, торгівлі валютними цінностями, діяльності у сфері розваг (а.с.15).
Згідно з п.20.1.4 ст.20 Податкового Кодексу України, контролюючі органи мають право проводити перевірки платника податків в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до пп.80.2.1 п.80.2 ст.80 ПК України, фактична перевірка може проводитись на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки у разі наявності хоча б однієї з обставин, передбачених цією статтею.
Згідно з пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Статтями 15 та 16 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року № 265 передбачено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуг), інших вимог цього Закону здійснюють органи доходів і зборів шляхом проведення фактичних і документальних перевірок відповідно до вимог Податкового Кодексу України.
Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки, яка проводиться з підстав, визначених цим Кодексом, за умови пред'явлення направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу.
Судом встановлено, що на підставі пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України від 02.12.2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями, з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, 21 серпня 2013 року начальником Головного управління Міндоходів в АР Крим був прийнятий наказ №446 «Про призначення та проведення фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_2» (а.с.8).
21 серпня 2013 року інспекторам Сушко Д.О. та Абрамову К.І. були видані направлення №168 та №1037 для проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_2 з 21 серпня 2013 року тривалістю 10 діб (а.с.62).
21 серпня 2013 року посадовими особами ГУ Міндоходів в АР Крим, за місцем провадження господарської діяльності позивача була здійснена фактична перевірка за дотриманням ФОП ОСОБА_2 норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), за результатами якої був складений акт №000239 від 21.08.2013 року (а.с.20).
Відповідно до висновків акту, в ході проведення перевірки було зокрема встановлено порушення позивачем п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", яке виразилось в порушенні порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їхньої реалізації, а саме відсутні будь-які первинні документи, що підтверджують оприбуткування товару на загальну суму 7322 гривень згідно опису, що додається. Даний акт перевірки був отриманий позивачкою особисто та підписаний нею без жодних зауважень (а.с.61).
До акту додана відомість про результати перевірки ведення у порядку, встановленому законодавством обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, у якій інспекторами Сушко Д.О. та Абрамовим К.І. був відображений товар (алкогольні напої), ведення обліку якого не відповідає вимогам чинного законодавства (а.с.63, зворотній бік).
На підставі акту про виявлені порушення, податковим повідомленням - рішенням №0001952202 від 05.09.2013 року ДПІ у м.Алушті ГУ Міндоходів в АР Крим застосувала до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 штрафні санкції в сумі 15069 гривень, з яких 14644 гривень - за порушення п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (а.с.22).
Застосування штрафних санкцій в сумі 425 гривня за порушення п.9, 11 ст.3 цього Закону позивач не оскаржує.
Відповідно до п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Відповідальність за порушення цієї норми встановлена ст. 20 Закону, згідно з якою до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як слідує з додатку до акту фактичної перевірки, нею було встановлено не ведення позивачем у порядку, встановленому законодавством обліку товарних запасів на складах та\або за місцем їх реалізації, а саме: не обліковані алкогольні напої згідно відомості на загальну суму 7322 грн., на які відсутні будь які документи, що підтверджують облік товарних запасів, у зв'язку з чим оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням до позивача застосовано фінансову санкцію у розмірі подвійної вартості цих товарів на суму 14644 гривень.
Відповідно до ст.6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій",облік товарних запасів фізичною особою - підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
Правові засади, регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Відповідно до терміну "бухгалтерський облік", визначеного ст.1 цього Закону - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.
Відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно з п. 4.1 Інструкції про облік роздрібного товарообороту і товарних запасів, затвердженої Наказом Мінстату № 389 від 28.12.1996 року, товарні запаси в роздрібній торгівлі обліковуються: в роздрібній мережі, на складах і сховищах; в мережі громадського харчування (фабриках-кухнях, їдальнях, ресторанах, закусочних, чайних, буфетах тощо).
Товарні запаси в роздрібній торгівлі відображаються у звітності за продажними (роздрібними) цінами. Товарні запаси на базах, складах і сховищах враховуються за продажними (роздрібними) цінами, або за цінами, за якими їх закуплено.
Згідно з п. 4.2 цієї Інструкції, у товарних запасах роздрібної торгівлі враховуються запаси всіх товарів, які належать торговому підприємству, що знаходяться на його балансі і призначені для роздрібної торгівлі та громадського харчування.
В листі Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва № 16277 від 29.12.2009 року "Щодо порядку ведення обліку товарів за місцем їх реалізації та зберігання" зазначено, що до документів, які є підставою для оприбутковування товару, як правило, відносяться накладні і товарно - транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів в облікові бухгалтерські регістри. Відсутність відповідних первинних документів, що підтверджують рух товарно - матеріальних цінностей, є порушенням встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку.
Згідно з ч. 1 ст. 70 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
В обґрунтування позовних вимог щодо належного оприбуткування товару, позивачем були надані накладні на отримання алкогольних напоїв на загальну суму 16324,18 гривень (а.с.42, 44, 46, 51, 55, 57), які на момент проведення інспекторами фактичної перевірки, за місцем реалізації цих напоїв, були відсутні.
З інформації, наведеної у наданих позивачем накладних неможливо встановити, що частина отриманого за ними товару на загальну суму 16324,18 гривень є саме тими товарними запасами на суму 7322 гривень, щодо якого відповідачем було виявлено відсутність обліку на момент проведення перевірки.
Будь-яких даних з рахунків бухгалтерського обліку ФОП ОСОБА_2 з відображенням інформації, що міститься у первинних документах позивача для її дослідження в судовому засіданні та можливого спростування встановленого відповідачем порушення з боку позивача обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації суду не надано.
Факт відсутності за місцем реалізації будь-якої первинної документації, що підтверджує облік товарів відображений в акті, складеному за результатами проведеної перевірки, який ОСОБА_2 підписала без жодних зауважень.
Таким чином, судом було достовірно встановлено, що на час проведення відповідачем перевірки, у позивача були відсутні відповідні первинні документи, що підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей та позивачем не надано доказів, що станом на 21 серпня 2013 року ним здійснювалась реалізація товару, якій був облікований в порядку, встановленому чинним законодавством.
Оскільки судом було встановлено, що позивач - ФОП ОСОБА_2 не обліковував у встановленому законом порядку товари за місцем їхньої реалізації, вартість залишків яких на момент проведення перевірки склала 7322 гривень, рішення щодо застосування до неї фінансових санкцій в подвійному розмірі від 05.09.2013 року було прийнято відповідачем правомірно та підстав для його скасування у суду не має, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 25.10.2013 року. У повному обсязі постанову складено 04.11.2013 року.
Керуючись ст.ст. 158, 160-163, 167 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м.Алушті Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання частково протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій - відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ю.С. Кононова
Суд | Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 25.10.2013 |
Оприлюднено | 07.11.2013 |
Номер документу | 34540701 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Іщенко Галина Михайлівна
Адміністративне
Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Іщенко Галина Михайлівна
Адміністративне
Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Іщенко Галина Михайлівна
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Кононова Ю. С.
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Кононова Ю. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні