Постанова

від 24.10.2013 по справі 801/7010/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 жовтня 2013 р. 16:53 Справа №801/7010/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі Головуючого судді Котаревої Г.М. за участю секретаря Бездушної І.В.

розглянувши адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Крилан»

до Управління Держземагенства в м. Ялта АР Крим, Сімеїзської селищної ради АР Крим

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрестур"

про визнання недійсним та скасування державного акту, спонукання до виконання певних дій,за участю представників:

позивача - Чернишевська Г.В., паспорт НОМЕР_1, довіреність № б/н від 09.07.13;

відповідача (Управління Держземагенства в м. Ялта АРК) - не з'явився;

відповідача (Сімеїзської селищної ради) - не з'явився;

третьої особи - Тарасенко Е.С., паспорт НОМЕР_2, наказ 3 002/ОК від 22.07.13

Суть спору:Приватне підприємство «Крилан» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом до Управління Держземагенства в м. Ялта АР Крим (далі - відповідач 1) з вимогами про:

- визнання недійсним та скасування Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 004309 від 02.08.2010, виданий на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрестур»;

- про скасування запису у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди про реєстрацію Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 004309 за № 031000700001 від 02.08.2010, виданий на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрестур»;

- про скасування запису у Поземельній книзі шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про скасування запису щодо реєстрації Державного кату на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 004309 від 02.08.2010, виданий на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрестур», на підставі рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.10.2009 у справі № 2-22/5265-2009.

Позов мотивовано тим, що вказані записи повинні бути скасовані у зв'язку зі скасуванням у судовому порядку рішення, на підставі якого було видано Державний акт.

Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.07.2013р. відкрито провадження по справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача - Сімеїзську селищну раду, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 22.07.2013 було залучено до участі в якості відповідача - Сімеїзську селищну раду (за клопотанням позивача по справі), виключивши ії зі складу третіх осіб.

Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, зазначених у позові та в додаткових поясненнях по суті спору (т.1.а.с.170,94). Представник позивача зазначив, що Державний Акт на право постійного користування серії ЯЯ № 004309, було видано на підставі рішення Господарського суду АР Крим від 16.10.2009 у справі № 2-22/5265-2009, яке було скасовано постановою Вищого господарського суду України від 09.09.2010, а справу було направлено на новий розгляд.

Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою був результатом реалізації організаційно-правової діяльності та розпорядчих функцій суб'єктів владних повноважень та має ознаки акту суб'єкта владних повноважень.

Представник позивача наполягав на тому, що оскаржуваний державний акт порушує права та інтереси позивача, оскільки в межах земельної ділянки, знаходиться об'єкт нерухомості, що належить позивачу, а також дорога загального користування. Крім того, позивач є суміжним користувачем земельної ділянки.

Представник позивача також пояснив, що оскаржений Державний акт було видано позивачу без розробки проекту землеустрою та його затвердження у встановленому порядку.

Також, на думку позивача Сімеїзська селищна рада видала Державний акт без наявності у неї такої компетенції, у зв'язку з тим, що відповідно до встановленого на час видачі Державного акту порядку, видача Державних актів здійснювалась підрозділами Центру Державного земельного кадастру при Держкомземі України.

Позивач посилався на наявність на спірній земельній ділянці охоронної зони, на яку у позивача є Охоронне зобов'язання.

Відповідач (Управління Держземагенства в м. Ялта АРК) явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був сповіщений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідач (Сімеїзська селищна рада) надала пояснення по суті спору(т.1.а.с.69), відповідно до яких зазначила, що оскаржений Державний акт видано на підставі рішення Господарського суду АР Крим.

Представник третьої особи проти позову заперечував з підстав, викладених в письмових запереченнях (т.1.а.с.85) та додаткових поясненнях, відповідно до яких вважає, що право користування земельною ділянкою оформлено на законних підставах, відсутні підстави для скасування Державного акту ЯЯ №004309. Крім того, представник третьої особи вважає, що вказаний Державний акт не порушує права та законні інтереси позивача.

Суд, заслухавши думку представника позивача, керуючись ст.128 КАС України ухвалив продовжити розгляд справи за наявними у справі доказами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з Указом Президента України від 8 квітня 2011 року N 445/2011установлено, що Державне агентство земельних ресурсів України є правонаступником Державного комітету України із земельних ресурсів, у тому числі за укладеними міжнародними договорами України, стороною в яких є Державний комітет України із земельних ресурсів.

Відповідно до Положення про Державне агентство земельних ресурсів України затвердженого Указом Президента України від 8 квітня 2011 року № 445/2011Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

Держземагентство України відповідно до покладених на нього завдань бере участь у розробленні та виконанні державних, галузевих, регіональних та місцевих програм з питань регулювання земельних відносин, раціонального використання земель, їх відтворення та охорони, встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища, у проведенні моніторингу земель, територіальному плануванні, впровадженні географічних інформаційних систем, здійсненні топографо-геодезичної і картографічної діяльності

Держземагентство України здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, а також через міськрайонні, міжміські, міжрайонні територіальні органи.

Територіальні органи Держземагентства утворені на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2011 р. № 974 "Про утворення територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів", якою передбачено утворення як юридичних осіб публічного права територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів за переліком згідно з додатком 1 та реорганізація територіальних органів Державного комітету із земельних ресурсів шляхом приєднання до новоутворених територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів за переліком згідно з додатком 2.

Судом встановлено, що відповідач є органом виконавчої влади, яке входить до єдиної системи державних органів земельних ресурсів, а тому у відносинах з фізичними та юридичними особами виступає як суб'єкт владних повноважень.

Частиною першою ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Повноваження органів місцевого самоврядування в галузі земельних відносин визначено главою 2 Земельного кодексу України. Так, згідно із ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить право розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, а також надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. ст. 26, 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключною компетенцією сільських, селищних та міських рад є врегулювання земельних правовідносин, зокрема, до яких відноситься надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад.

Сімеїзська селищна рада є органом місцевого самоврядування, яка відповідно до положень Земельного Кодексу України здійснює повноваження в сфері земельних відносин щодо передачі земельних ділянок в користування або у власність.

Видача державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку здійснювалася за єдиною визначеною процедурою, встановленою Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженою наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 року № 43, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 4 червня 1999 року за № 354/3647.

Отже, суд приходить до висновку, що зазначений спір має ознаки публічно-правового та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Окружним адміністративним судом АР Крим.

За ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо законності дій відповідача, який є суб'єктом владних повноважень, зобов'язання його вчинити певні дії, суд зобов'язаний перевірити, чи здійснено такі дії на підставі закону в межах повноважень, безсторонньо та добросовісно.

Судом встановлено, що Державний акт на право постійного користування землею серія ЯЯ №004309 (далі - Державний акт), якій є предметом адміністративного позову, було видано Товариству з обмеженою відповідальністю "Експрестур" (т.1.а.с.14) 02.08.2010 року, зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на постійного користування землею, договорів оренди землі за № 031000700001.

Відповідно до Державного акту було посвідчено право постійного користування земельною ділянкою площею 4,5972 га для обслуговування бази відпочинку «Сувенір» за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Сімеїз, смт. Понізовка, вул. Приморська, 14, кадастровий номер 0111949300:03:001:0099.

Державний акт було підписано головою Сімеїзської селищної ради та начальником Управління Держкомзему у м. Ялта АР Крим, правонаступником якого є відповідач 1.

Підставою для видачі Державного акту було рішення Господарського суду АР Крим від 16.10.2009 у справі № 2-22/5265-2009.

Державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

У спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування.

Аналогічна позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12.09.2012 р. у справі №К/9991/37853/11.

Разом з тим, право, посвідчене державними актами, є похідним від відповідного рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи в користування, а тому з огляду на приписи частини першої статті 16 ЦК України та статті 152 ЗК України захист прав осіб на земельні ділянки не може здійснюватися лише шляхом визнання відповідного державного акта недійсним, якщо рішення, на підставі якого видано цей державний акт, не визнано недійсним у встановленому порядку.

Таким чином, державний акт на право власності чи право постійного користування на земельну ділянку є правопосвідчуючим документом, що видається на підтвердження відповідного рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або користування.

Вирішуючи питання правомірності видачі Державного акту суд зазначає наступне.

Згідно ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Право на землю набувається і реалізується громадянами і суб'єктами господарської діяльності (юридичними і фізичними особами) виключно відповідно до закону.

Порядок регулювання земельних відносин встановлений Земельним кодексом України від 25.10.2001 № 2768-ІІІ (далі - ЗК України (в редакції на час видачі державного акту).

Статтею 78 ЗК України визначено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Положеннями ст. 81 ЗК України закріплено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення їм в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (ч. 1 ст. 116 ЗК України). Згідно з частиною 2 зазначеної статті набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України (ст. 126 ЗК України).

Судом встановлено, що на час виникнення спірних правовідносин (02.08.2010) діяла Інструкція про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затверджена Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 р. № 43, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 4 червня 1999 р. за № 354/3647.

Форма державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою була затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2002 р. № 449.

Відповідно до встановленої форми державний акт підписував голова місцевої ради та керівник територіального органу Держкомзему України.

Таким чином, суд вважає помилковими доводи позивача, щодо відсутності компетенції у Сімеїзської селищної ради видавати державні акти, оскільки в даному випадку Сімеїзський селищний голова не видавав, а підписував Державний акт в силу Постанови Кабінету Міністрів України № 449.

Згідно з наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 2 липня 2003 р. № 174, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 липня 2003 р. за № 641/7962 , було затверджено Тимчасовий порядок ведення державного реєстру земель, якій діяв на час видачі спірного Державного Акту

Відповідно до згаданого порядку (п.4.2) державна реєстрація державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі здійснюється шляхом внесення записів реєстрації до книги реєстрації.

Книга записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі (далі - книга реєстрації) - це документ суворого обліку, який є складовою частиною державного реєстру земель та містить відомості про зареєстровані державні акти на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та договори оренди (суборенди) землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок.

Щодо підстав видачі Державного акту та доводів позивача про недотримання встановленого порядку його видачі в частині відсутності належним чином складеної та затвердженої технічної землевпорядної документації, судом встановлено, що відповідно до Рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.10.2009 року у справі №2-22/5265-2009 було задоволено позов ТОВ «Експрестур» до Сімеїзської селищної ради за участі третіх осіб, Республіканського комітет по земельних ресурсах, Ялтинського міського управління земельних ресурсів (т.1.а.с.16).

Суд визнав за Товариством з обмеженою відповідальністю «Експрестур» право постійного користування земельною ділянкою площею 4,5972 га для обслуговування бази відпочинку «Сувенір» за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Сімеїз, смт. Понізовка, вул. Приморська, 14, та зобов'язав Сімеїзську селищну раду видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Експрестур» державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 4,5972 га для обслуговування бази відпочинку «Сувенір» за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Сімеїз, смт. Понізовка, вул. Приморська, 14.

Згідно з мотивувальною частиною вказаного рішення ТОВ «Експрестур» підготувало технічну документацію на земельну ділянку та звернулось до Сімеїзської селищної ради в липні 2009 році із заявою про ії затвердження, в чому підприємству було відмовлено. Саме вказана відмова й стала підставою для звернення до суду.

Суд надав оцінку праву ТОВ «Експрестур» користуватись земельною ділянкою та підставам відмови в затверджені технічної документації.

Крім того, судом встановлено, що згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-0100215292013, наданого Управлінням Держземагентства у м. Ялті АР Крим 14.06.13(т.1.а.с.39), право постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер: 0111949300:03:001:0099, площею 4,5972 га за адресою: АР Крим, м.Ялта, смт.Сімеїз, смт.Понізовка, вул.Приморська, 14 обліковується за Товариством з обмеженою відповідальністю «Експрестур».

В Розділі «Відомості про державну реєстрацію земельної ділянки» зазначено: «технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, в тому числі при поділі чи об'єднані земельних ділянок, 02.04.2009, ТОВ «Спец-проект», ОСОБА_5

Згідно матеріалів справи на час видачі Державного акту рішення Господарського суду АР Крим від 16.10.2009 було чинним, відповідно до приписів ст. 4/5 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України.

Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Отже відсутні підстави стверджувати, що видача Державного акту була здійснена в порушення діючого на той час порядку.

Оцінюючи доводи позивача щодо визнання недійсним та скасування Державного акту та зобов'язання Управління Держземагенства в м. Ялта АР Крим вчинити дії щодо скасування запису у Книзі записів про реєстрацію державних актів…., та в Поземельній книзі шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про скасування запису про реєстрацію Державного акту, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Вказане положення відповідає статті 55 Конституції України, якою закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Конституційний Суд України в Рішенні від 25 грудня 1997 року № 9-зп у справі за зверненням жителів міста Жовті Води щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України зазначив, що частина перша статті 55 Конституції України містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Отже, за змістом вищенаведених статей КАС України порушення права чи законного інтересу або спір щодо них повинні існувати на момент звернення до суду. Якщо в результаті розгляду справи виявиться, що порушення відсутнє, суд має відмовити в позові.

Позивач зазначив, що рішення Господарського суду АР Крим від 16.10.2009 у справі №2-22/5265-2009, яке зазначено в Державному акті як підстава для його видачі, було скасовано Постановою Вищого господарського суду від 09.09.2010 за касаційною скаргою ПП «Крилан», у зв'язку з чим у ТОВ «Експрестур» відсутні права на спірну земельну ділянку.

Судом встановлено, що Постановою Вищого господарського суду України від 09.09.2010 року у справі № 2-22/5265-2009 за результатами розгляду касаційної скарги Приватного підприємства «Крилан» рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.10.2009 р. у справі № 2-22/5265-2009 скасоване, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Автономної Республіки Крим (т.1.а.с.19).

Відповідно до матеріалів справи, Приватне підприємство «Крилан» листом від 07.11.2012 року № 17-05/12 зверталося до Управління Держземагентства у місті Ялта АР Крим з заявою про скасування реєстрації державного акту серія ЯЯ №004309 від 02.08.2010 року (т.1.а.с.21).

Згідно з відповіддю Управління Держземагентства у місті Ялта АР Крим від 10.05.2013 року, адресованого Господарському суду АР Крим, земельна ділянка кадастровий номер 0111949300:03:001:0099, площею 4,5972 га для обслуговування бази відпочинку «Сувенір» за адресою: АР Крим, місто Ялта, смт. Понізовка, вул. Приморська, 14 (правова підстава - Державний акт на право постійного користування ЯЯ 004309 від 02.08.2010) зареєстрована в Національній кадастровій системі, рахується в Державній статистичній звітності «Облік земель» (форма 6 зем) за ТОВ «Експрестур»(т.1.а.с.23).

При цьому відповідно до листа Управління Держземагенства у м. Ялта АР Крим віл 17.06.2013 (т.1.а.с.24) на адресу Заступника Прокурора АР Крим, відповідач 1 зазначив, що запис про реєстрацію Державного акту ЯЯ 004309 було анулювано на підставі рішення Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.10.2012 №5002-19/50Ї78.1-2010, про що було повідомлено ПП «Крилан» за вих. № 1003-2/1-25-4 від 12.04.2013.

Проте в квітні 2013 відповідач 1 отримав Постанову Вищого господарського суду України від 19.12.2012, яким було скасовано рішення Севастопольського апеляційного господарського суду, у зв'язку з чим до обліку в Національній кадастровій системі та Державній статистичній звітності було внесено відповідні зміни.

Суд враховує, що достовірність відомостей, викладених в наведених листах не оскаржуються особами, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що під час нового розгляду справи рішенням Господарського суду АР Крим від 31 серпня 2012 року по справі №5002-19/5078.1-2010 року (т.1.а.с.138)вимоги в частині визнання за ТОВ «Експрестур» права постійного користування земельною ділянкою, площею 4.5972 га, для обслуговування бази відпочинку «Сувенір», задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.12.2012 року рішення Господарського суду АР Крим від 31.08.2012 року по справі №5002-19/5078.1-2010 року залишено без змін (т.1 а.с.148).

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд касаційної інстанції зазначив, що рішенням 44 сесії 23 скликання Сімеїзської селищної ради від 11.12.2001 року за №19(т.1а.с. 25), затверджено проект відведення та технічний звіт з перенесення меж земельної ділянки в натурі ТОВ "Експрестур" в смт. Сімеїз, с. Понізовка, вул. Приморська, 14 для обслуговування бази відпочинку "Сувенір" загальною площею 5,0688 га;- скасовано рішення Виконавчого комітету Сімеїзської селищної ради № 15 від 27.01.1999 та розірвано договір оренди на тимчасове користування земельної ділянки для обслуговування літніх будинків на базі відпочинку "Сувенір" з ПТ ТОВ "Кримместпром" та ВАТ Севастопольський завод "Спектр", у зв'язку з продажем літніх будинків ТОВ "Експрестур" та на підставі клопотань ПТ ТОВ "Кримместпром" та ВАТ Севастопольський завод "Спектр"(№ 22/1 від 23.08.2001 та № 265а/01 від 14.08.2001), а також рішення 41 сесії 23 скликання Сімеїзської селищної ради № 22 від 20.09.2001;- надано ТОВ "Експрестур" в постійне користування земельну ділянку № 1 площею 4,7192 га -виробнича територія та земельна ділянка площею 0,3496 га -пляжна зона в тимчасове користування на умовах оренди строком на 10 років з земель рекреаційного призначення (гр.34, гр.55, гр.57, строка 86 ф. 6 - зем), з земель смт. Понізовка, вул. Приморська, 14 .

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.06.2002 у справі № 2-1/5375-2002 зобов'язано Сімеїзську селищну раду видати державний акт, який посвідчує право ТОВ "Експрестур" на постійне користування земельною ділянкою для обслуговування бази відпочинку "Сувенір".

Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.05.2003 у вказаній справі заступнику прокурора Автономної Республіки Крим у прийнятті касаційного подання на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.06.2002 відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.08.2003, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 09.01.2004 у справі № 2-1/2697-2003, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.05.2003 скасовано; позов задоволено: зобов'язано Республіканський комітет по земельних ресурсах АРК видати Ялтинському міському управлінню земельних ресурсів бланк державного акту на право постійного користування земельною ділянкою № 1 площею 4,7192 га для обслуговування бази відпочинку "Сувенір". 15.08.2005 господарським судом Автономної Республіки Крим видано наказ про примусове виконання даного рішення суду.

На підставі рішення 44 сесії 23 скликання Сімеїзської селищної ради від 11.12.2001 № 19 та вказаних судових рішень Ялтинське міське управління земельних ресурсів та Сімеїзська селищна рада 15.08.2006 видали ТОВ "Експрестур" державний акт серії ЯЯ № 000430 на право постійного користування земельною ділянкою площею 4,7192 га для обслуговування бази відпочинку "Сувенір" за адресою: АР Крим, м.Ялта, смт. Понізовка, вул. Приморська, 14. Надалі державний акт серії ЯЯ № 000430 від 15.08.2006 був замінений на державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 21.12.2007 серії ЯЯ № 001026, зареєстрований за № 030700700003.

Під час оскарження позивачем у судовому порядку свого права на вказану вище земельну ділянку Сімеїзська селищна рада рішенням від 30.09.2005 № 49 затвердила технічну документацію із землеустрою по складанню документів для надання ПП "Крилан" земельної ділянки для обслуговування літнього будиночка № 14, що знаходиться в межах даної земельної ділянки.

Надалі, рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.05.2008 у справі № 2-2/5272-2008 за позовом ПП "Крилан" визнано недійсним державний акт від 21.12.2007 серії ЯЯ № 001026, у зв'язку з наявністю рішення Сімеїзської селищної ради прийнятого 19 сесією 5 скликання від 07.06.2007 № 51, яким скасовано рішення 44 сесії 23 скликання Сімеїзської селищної ради від 11.12.2001 № 19.

Проте, рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 11.09.2008 у справі № 2а-743/2008 рішення Сімеїзської селищної ради прийняте 19 сесією 5 скликання від 07.06.2007 №51 скасовано.

Тобто, рішення 44 сесії 23 скликання Сімеїзської селищної ради від 11.12.2001 № 19, згідно якого ТОВ "Експрестур" надано в постійне користування земельна ділянка № 1 загальною площею 4,7192 га -промислова територія та земельна ділянка площею 0,3496 га -пляжна зона в тимчасове користування на умовах оренди строком на 10 років для обслуговування бази відпочинку "Сувенір" є чинним.

Вищий господарський суд України зазначив, що в подальшому, зважаючи на те, що Сімеїзською селищною радою було прийняте рішення про надання ПП "Крилан" земельної ділянки для обслуговування літнього будиночка № 14, ТОВ "Експрестур" внесло необхідні зміни до технічної документації із землеустрою, а саме: вилучило з меж наданої йому земельної ділянки, земельну ділянку надану ПП "Крилан". Тобто, внесення необхідних змін до технічної документації із землеустрою для ТОВ "Експрестур" було вимушеним засобом виконання відповідного рішення Сімеїзської селищної ради.

У липні 2009 року ТОВ "Експрестур" звернулось до Сімеїзської селищної ради із заявою затвердити дану технічну документацію із землеустрою, що посвідчує право постійного користування ТОВ "Експрестур" земельною ділянкою площею 4,5972 га та видати державний акт на право постійного користування даною земельною ділянкою.

Проте, Сімеїзька селищна рада відмовила у видачі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою посилаючись на ту обставину, що ТОВ "Експрестур" не є державним підприємством та відповідно до положень чинного на цей час Земельного кодексу України, а саме ст. 92 ЗК України, не має права на отримання земельної ділянки у постійне користування, на виконання якого Товариству з обмеженою відповідальністю «Експрестур» надана в постійне користування земельна ділянка №1, загальною площею 4,7192 га, - промислова територія, земельна ділянка, площею 0,3496 га - пляжна зона в тимчасове користування на умовах оренди строком на 10 років для обслуговування бази відпочинку «Сувенір», є чинним.

Вищий господарський суд України дійшов висновку про те, що земельна ділянка площею 4,5972 га, на яку ТОВ «Експрестур» просив визнати право постійного користування не була іншою, ніж була надана рішенням Сімеїзської селищної ради від 11.12.2001 №19 (площею 4,7192 га), а тією ж за виключенням ії частки.

Вищий господарський суд України також надав оцінку доводам ПП «Крилан» щодо порушень їх прав та законних інтересів передачею у постійне користування земельної ділянки ТОВ «Експрестур», проте залишив без змін Рішення Господарського суду АР Крим від 31 серпня 2012 року по справі №5002-19/5078.1-2010 року про визнання права постійного користування ТОВ «Експрестур» на спірну земельну ділянку.

Згідно ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно ч. 2 ст. 111/11 ГПК України постанова суду касаційної інстанції (Вищого господарського суду України)набирає законної сили з дня її прийняття.

Частиною 1 статті 72 КАС України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже право постійного користування земельною ділянкою ТОВ «Експрестур» на підставі рішення Сімеїзської селищної ради від 11.12.2001 №19 з урахуванням внесених змін до технічної документації було встановлено рішенням Господарського суду АР Крим від 31 серпня 2012 року з урахуванням Постанови Вищого господарського суду України від 19.19.2012.

При цьому суд зазначає, що оскільки в розгляді вказаної справи брало участь ПП «Крилан», суди, розглядаючи справу надавали оцінку їх доводами та встановлювали відсутність порушення прав та інтересів «ПП «Крилан» спірним землекористуванням.

Таким чином, підставами даного позову є фактична незгода ПП «Крилан» з винесенням рішень судів господарської юрисдикції по справі №5002-19/5078.1-2010, які встановлювали права ТОВ «Експрестур» користування земельною ділянкою.

Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції" (пункт 1) України визнала обов'язковою юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Відповідно до ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини розкриває принцип верховенства права через формулювання вимог, які він виводить з цього принципу.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu V. Romania) [GС], № 28342/95, п. 61, ЕСНR. 1999 - VII).

У зв'язку з чим, суд вважає необґрунтованим твердження позивача про порушення його прав та інтересів наявністю Державного акту ЯЯ№004309 про право постійного користування земельною ділянкою ТОВ «Експрестур», які він обґрунтовує наведеними у судовому засіданні обставинами користування дорогою спільного призначення, наявності охоронної зони та суміжність земельних ділянок ПП «Крилан» та ТОВ «Експрестур» (т.1.а.с.175-208,228-257, т.2 а.с.13-80, 90-93).

Більш того, як зазначено у Витязі з Державного земельного кадастру (т.1.а.с.39) в праві користування спірною земельною ділянкою встановлено земельні сервітути на право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху (дата реєстрації сервітуту - 19.03.2003), на право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій (дата реєстрації - 01.01.2002); та зареєстровано охоронну зону навколо об'єкту енергетичної системи (дата реєстрації обмеження - 04.03.1997); обмеження щодо прибережних захисних смуг (дата реєстрації - 06.06.1995);та інше обмеження (04.04.2006).

Наведені позивачем доводи та докази не свідчать про порушення прав позивача в сфері публічно-правових відносин між ПП «Крилан» та відповідачами, а свідчать про наявність спірних відносин між ПП «Крилан» та ТОВ «Експрестур» щодо порядку користування земельними ділянками.

Враховую викладене, суд відмовляє в задоволені адміністративного позову.

Під час судового засідання, яке відбулось 24.10.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст.ст.160, 163 КАСУ постанову складено 25.10.2013 р.

Керуючись ст.ст. 98, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволені адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмовогопровадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Котарева Г.М.

З оригіналом згідно Котарева Г.М.