Ухвала

від 24.10.2013 по справі 2а-13687/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-13687/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

24 жовтня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Усенка В.Г., Федотова І.В.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою позивача Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Акзо Нобель Декорейтів Коатінгс» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Азко Нобель Декорейтів Коатінгс» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 28 травня 2012 року № 0001011705, №0003932205, №0003942205 та від 22 серпня 2012 року №0008122205,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2012 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Азо Нобель Декорейтів Коатінгс» звернулися в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 28 травня 2012 року № 0001011705, № 0003932205 і № 0003942205 та від 22 серпня 2012 року № 0008122205.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2012 року в задоволенні вимог позивача відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про задоволення вимог позивача.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, учасників судового засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що відповідачем у період з 09 по 28 квітня 2012 року проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Акзо Нобель Декорейтів Коатінгс», за результатами якої складено акт від 10 травня 2012 року № 256/22-3/30401697.

На підставі акту перевірки 28 травня 2012 року відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0001011705, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 3600,00 грн. за основним платежем та у розмірі 900,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), №0003932205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 132 255,00 грн. за основним платежем та у розмірі 33 064,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), та № 0003942205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 5530,00 грн. за основним платежем та у розмірі 1383,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Зазначенні податкові повідомлення-рішення позивачем оскаржено в адміністративному порядку до Державної податкової служби у місті Києві, за результатами розгляду якої прийнято рішення від 06 серпня 2012 року № 4810/10/12-414, яким скаргу задоволено частково, оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0001011705 скасовано в частині грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1114,00 грн..

На підставі рішення Державної податкової служби у місті Києві відповідачем 22 серпня 2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0008122205, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 170 010,00 грн..

Не погоджуючись з рішенням Державної податкової служби у місті Києві, позивач направив скаргу до Державної податкової служби України, за результатами розгляду якої скаргу залишено без задоволення.

Вирішуючи правомірність спірних податкових повідомлень-рішень колегія суддів зважає на наступні обставини справи.

Згідно акта перевірки позивачем до валових витрат віднесено витрати за послуги іноземного оператора по роумінгу, маркетингові послуги та послуги з перевезення вантажу, використання яких у господарській діяльності позивача не підтверджені первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, підпункту 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Акзо Нобель Декорейтів Коатінгс» до складу валових витрат віднесено витрати, які не пов'язанні з господарською діяльністю суб'єкта господарювання та не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку за перевіряємий період.

Статтею 36 Податкового кодексу України визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 37.1 статті 37 Податкового кодексу України підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 1 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, визначено, що розділ III Податкового кодексу України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України визначено, що п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України застосовується у 2011 року з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

У відповідності до положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.

Згідно абзацу другого п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України визначено, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку саме за перший квартал 2011 року без врахування будь-яких інших звітних періодів.

Крім того, відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням НБУ щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.99 р. N 1-рп/99 Конституційний Суд України дійшов висновку, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

У зв'язку із набранням 01.04.2011 року чинності розділом III Податкового кодексу України та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР до складу від'ємного значення другого-четвертого кварталу 2011 року не включається.

За результатами дослідження податкових декларацій, встановлено, що позивачем в декларації за другий, другий та третій квартали, другий та четвертий квартали 2011 року завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 170 010 грн..

Проведеною перевіркою встановлено не віднесення позивачем до складу податкових зобов'язань з податку на додану вартість суми вказаного податку за послуги, надані нерезидентом на митній території України у лютому 2009 року у розмірі 440,00 грн.

Позивачем списано матеріальні активи, які обліковувалися на рахунку 10 «Основні засоби» І групи (офісні перегородки з металоконструкцій) у загальному розмірі 18 513,00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість у розмірі 3703,00 грн., а також безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість за отримані послуги, надані нерезидентом на митній території України за листопад-грудень 2009 року у загальному розмірі 1387,00 грн., які відображені в податковій звітності за відповідні місяці як у податковому зобов'язанні, так і в податковому кредиті одночасно.

Зазначенні вище порушення призвели до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 5 530,00 грн., у зв'язку з чим позивачем порушено підпункт 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, абз. 2 п. 7.3, п.п. 7.5.2 п. 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Перевіркою виявлено неутримання позивачем податку на доходи фізичних осіб при оплаті працівникам позивача послуг іноземного оператора по роумінгу зі службового телефону, послуг таксі, послуг картингу та чеків за харчування.

В апеляційній скарзі позивач не зазначає жодного доказу, який би спростував висновки податкового органу викладені в акті перевірки.

Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права, правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного апелянтом рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.

Оскаржуване судове рішення в межах вимог апеляційної скарги ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Акзо Нобель Декорейтів Коатінгс» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 31.10.2013 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Усенко В.Г.

Федотов І.В.

оловуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Усенко В.Г.

Федотов І.В.