Ухвала

від 24.10.2013 по справі 810/2010/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/2010/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Шевченко А.В.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

24 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

при секретарі Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінвест 2005" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінвест 2005" до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кінвест 2005" (далі - ТОВ "Кінвест 2005") звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Вишгородському районі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.12.2012 №00022123300 та №0002202300.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16 травня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

На вказану постанову ТОВ "Кінвест 2005" подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, ДПІ у Вишгородському районі проведено перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «ВІП СОЮЗ» за період з 01.08.2011 по 30.09.2011, ТОВ «ТЕХНО ЛАЙТ» за період з 01.01.2012 по 31.01.2012, ТОВ «АСТІ-КО» за період з 01.12.2011 по 31.12.2011, ТОВ «УКР-КОНТРАКТ» за період з 01.12.2011 по 31.12.2011, ПП «СІТАЛ» за період з 01.12.2011 по 30.05.2012, за результатами якої складено акт перевірки від 29.11.2012 №2097/22-00/33430783.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем:

- пункту 198.1, статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 52416,00 грн., в тому числі за вересень 2011 року - 7500,00 грн.; за грудень 2011 року - 9470,00 грн.; за січень 2012 року - 16650,00 грн.; за березень 2012 року - 9065,00 грн.; за грудень 2012 року - 9731,00 грн.;

- пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає до сплати в сумі 57706,90 грн., в тому числі за ІІІ квартал 2011 року 8625,00 грн., ІV квартал 2011 року 22081,15 грн., І квартал 2012 року 27000,75 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Вишгородському районі винесені податкові повідомлення рішення від 25.12.2012 №0002202300 на суму 65520,00 грн. за платежем податок на додану вартість, та №0002212300 на суму 64450,00 грн. за платежем податок на прибуток приватних підприємств.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст.198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.6 ст. 201 цього Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Як вбачається з матеріалів справи позивач в перевіряємих періодах мав господарські правовідносини:

- з ТОВ «ВІП СОЮЗ» згідно договору про надання інформаційних (консультаційних) послуг №0901 від 01.09.2011, за яким виписано податкові накладні на загальну суму 45000,00 грн. (ПДВ 7500,00 грн.);

- з ТОВ «ТЕХНО ЛАЙТ» згідно договору на надання послуг по HR-аутсорсингу №31 від 30.11.2011, за яким виписано податкові накладні на загальну суму 99900,00 грн. (далі - ПДВ 16650,00 грн.).;

- з ТОВ «АСТІ-КО» згідно договору на надання послуг по підбору персоналу №25 від 30.11.2011, за яким виписано податкові накладні на загальну суму 56820,00 грн. (ПДВ 9470,00 грн.);

- з ТОВ «УКР-КОНТРАКТ» згідно рахунку-фактури №11 від 01.12.2011, на виконання якого виписано податкові накладні на загальну суму 58386,00 грн. (ПДВ 9731,00 грн.);

- з ПП «СІТАЛ» згідно договору на надання послуг по HR-аутсорсингу №0301 від 01.03.2012, за яким виписано податкові накладні на загальну суму 54390,00 грн. (ПДВ 9065,00 грн.

На підтвердження вчинення таких правочинів позивачем надано копії вказаних договорів, рахунок-фактуру №11 від 01.12.2011, податкові накладні, акти здачі-приймання робіт, штатний розклад позивача, анкети опитування кандидатів на посади охоронців, платіжні доручення та банківські виписки.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників при створенні підприємства та здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

При цьому, колегія суддів завертає увагу на те, що надані позивачем первинні документи не підтверджують факти виконання послуг, оскільки не містять характеристики кількісних та якісних показників, обсягу наданих послуг та направлення, по яким надавалися відповідні послуги. В актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) не визначено, які саме види тих чи інших послуг оцінені сторонами у розмірі грошових коштів, зазначених у цих актах, відсутні документи за результатами консультацій та надання інформації з докладним та повним описом всіх питань, макетів реклами, тексів реклами, об'яв, статей тощо.

Також, із наданих позивачем документів не вбачається, які саме критерії використовувались для визначення вартості послуг та, відповідно, необхідність та доцільність використання їх в господарській діяльності (направленість на отримання прибутку) і правомірність формування валових витрат та податкового кредиту.

Штатний розклад позивача, договори про надання послуг із охорони між позивачем та ТОВ «Лікра», анкети опитування кандидатів на посади охоронців жодним чином не підтверджують відносини позивача з ТОВ «ВІП СОЮЗ», ТОВ «ТЕХНО ЛАЙТ», ТОВ «АСТІ-КО», ТОВ «УКР-КОНТРАКТ», ПП «СІТАЛ».

Тим більше, до основних видів діяльності ТОВ «ВІП СОЮЗ» станом на час винесення правовідносин відносилось - «посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту», ТОВ «ТЕХНО ЛАЙТ» - «роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами», ТОВ «АСТІ-КО» - «оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням», ПП «СІТАЛ» - «інші види оптової торгівлі».

Необхідно також зазначити, що на податковій накладній від 31.01.2012 виписаної ТОВ «ТЕХНО ЛАЙТ» та від 30.12.2011 виписаної ТОВ «АСТІ-КО» зазначене прізвище однієї особи - ОСОБА_3, однак доказів уповноваження такої особи на підписання накладних суду не надано.

Колегія суддів зазначає, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків, при цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту.

З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що позивачем перераховувалися, а ТОВ «ВІП СОЮЗ», ТОВ «ТЕХНО ЛАЙТ», ТОВ «АСТІ-КО», ТОВ «УКР-КОНТРАКТ», ПП «СІТАЛ» приймалися кошти без мети реального настання правових наслідків, а тому підстав для віднесення до податкового кредиту суми ПДВ та формування валових витрат у позивача відсутні, а том оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та не підлягають скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову, а тому апеляційну скаргу ТОВ "Кінвест 2005" необхідно залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 травня 2013 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінвест 2005" залишити без задоволення , а постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 травня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

Ухвалу складено в повному обсязі 29.10.2013

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.