Ухвала

від 31.10.2013 по справі 802/3406/13-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/3406/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Сало П.І.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Боровицького О. А. Сапальової Т.В.

секретар судового засідання: Швець А.І.

за участю представників сторін:

Представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Жмеринського міськрайонного управління Головного управління Держсанепідслужби у Вінницькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головне управління Держсанепідслужби у Вінницькій області, ОСОБА_5, інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області про застосування адміністративно-запобіжних заходів у сфері державного санітарно-епідеміологічного нагляду , -

В С Т А Н О В И В :

02.08.2013 року Жмеринське міськрайонне управління Головного управління Держсанепідслужби у Вінницькій області (далі - Жмеринська СЕС) звернулося в суд з адміністративним позовом, у якому просить застосувати до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3) адміністративно-запобіжні заходи у сфері державного санітарно-епідеміологічного нагляду, а саме тимчасово заборонити роботу належної відповідачу мініпекарні - з 12.08.2013 року і до усунення виявлених під час перевірки порушень санітарного законодавства.

Відповідно до постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2013 року адміністративний позов задоволено частково, а саме: застосовано адміністративно-запобіжні заходи у виді тимчасової заборони роботи мініпекарні, що знаходиться по АДРЕСА_1, - до усунення виявлених під час перевірки порушень вимог санітарного законодавства. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити .

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте, 28 жовтня 2013 року надав суду апеляційної інстанції заперечення на апеляційну скаргу та клопотання про розгляд даної справи за їх відсутності.

ФОП ОСОБА_3, в судове засідання не з'явилась, проте, 25 жовтня 2013 року надала заяву про підтримання апеляційної скарги в повному обсязі та прохання про розгляд даної справи за її відсутності.

Третя особа, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5, в судове засідання також не з'явилась, проте, 25 жовтня 2013 року також надала суду апеляційної інстанції заяву про підтримання рішення суду першої інстанції та прохання про розгляд даної справи за її відсутності.

Також 30 жовтня 2013 року ОСОБА_5, надала суду апеляційної інстанції матеріали для долучення до справи.

Інші особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, клопотань про розгляд справи за їх участю не подали.

Заслухавши суддю-доповідача, думку представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2013 року- без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено з матеріалів справи, звертаючись до суду першої інстанції на аргументацію адміністративного позову, позивач вказав, що 01.08.2013 року посадовими особами Жмеринської СЕС проведено позапланову перевірку мініпекарні по АДРЕСА_1, власником якої є ФОП ОСОБА_3, на предмет виконання припису державного санітарного нагляду № 763 від 04.07.2013 року про усунення порушень санітарного законодавства. За результатами перевірки складено акт, яким зафіксовано ряд порушень санітарного законодавства, зокрема відсутність дозвільної документації на роботу мініпекарні та недотримання визначеної санітарними правилами санітарно-захисної зони для хлібопекарських підприємств, що є підставою для застосування адміністративно-запобіжних заходів у виді тимчасової заборони роботи вказаної мініпекарні до усунення виявлених перевіркою порушень санітарного законодавства.

Частково задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що під час проведення позапланової перевірки мініпекарні по АДРЕСА_1 посадовими особами Жмеринської СЕС виявлено порушення вимог санітарного законодавства, факт наявності яких підтвердився під час розгляду цієї справи, суд приходить до переконання про підставність звернення позивача до суду з позовом про застосування адміністративно-запобіжних заходів у виді тимчасової заборони роботи вказаної мініпекарні до усунення таких порушень санітарного законодавства.

Разом із тим, суд першої інстанції зазначив, що не можуть бути задоволенні вимоги позивача про застосування вищезазначених заходів саме з 12.08.2013 року, оскільки, по-перше, відповідна дата вже минула, і, по-друге, постанова суду у справах цієї категорії на підставі п. 10 ч. 1 ст. 256 КАС України підлягає негайному виконанню.

Суд апеляційної інстанції повністю погоджується з даним рішенням суду першої інстанції та надаючи правову оцінку публічно - правовому спору, зазначає наступне.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, власники і адміністрація навчально-виховних закладів та громадяни, які організують або здійснюють навчальні та виховні процеси, зобов'язані забезпечити для цього умови, що відповідають вимогам санітарних норм, здійснювати заходи, спрямовані на збереження і зміцнення здоров'я, гігієнічне виховання відповідних груп населення та вивчення ними основ гігієни.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" державний санітарно-епідеміологічний нагляд - це діяльність органів державної санітарно-епідеміологічної служби по контролю за дотриманням юридичними та фізичними особами санітарного законодавства з метою попередження, виявлення, зменшення або усунення шкідливого впливу небезпечних факторів на здоров'я людей та по застосуванню заходів правового характеру щодо порушників.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 39 цього ж Закону передбачено, що основними завданнями цієї діяльності є зокрема нагляд за дотриманням санітарного законодавства.

Частинами 3, 4 ст. 39 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" визначено, що державний санітарно-епідеміологічний нагляд здійснюється відповідно до Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні що затверджується Кабінетом Міністрів України вибірковими перевірками дотримання санітарного законодавства за планами органів державної санітарно-епідеміологічної служби, а також позапланово залежно від санітарної, епідемічної ситуації та за заявами громадян.

Результати перевірки оформлюються актом, форма і порядок складання якого визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" головним державним санітарним лікарям Автономної Республіки Крим, областей, районів, міст, районів у містах та їх заступникам, головним державним санітарним лікарям на транспорті та їх заступникам у межах відповідних територій (об'єктів транспорту) надаються зокрема такі повноваження: державного санітарно-епідеміологічного нагляду за дотриманням органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами санітарного законодавства; погодження видачі, а у передбачених законодавством випадках - надання дозволу на здійснення видів діяльності, передбачених цим Законом; безперешкодного входу на територію і у приміщення всіх об'єктів нагляду за службовим посвідченням і обов'язкових для виконання вказівок щодо усунення виявлених порушень санітарних норм, а також проведення необхідних лабораторних досліджень; застосовування передбачених цим Законом заходів для припинення порушення санітарного законодавства.

Так, у статті 1 Закону № 4004-XII наведено визначення основних термінів і понять, що вживають в Законі, серед яких при вирішення цієї адміністративної справи мають значення наступні поняття і терміни:

санітарне та епідемічне благополуччя населення - це стан здоров'я населення та середовища життєдіяльності людини, при якому показники захворюваності перебувають на усталеному рівні для даної території, умови проживання сприятливі для населення, а параметри факторів середовища життєдіяльності знаходяться в межах, визначених санітарними нормами;

державні санітарні норми та правила, санітарно-епідеміологічні та санітарно-протиепідемічні правила і норми, санітарно-епідеміологічні правила і норми, протиепідемічні правила і норми, гігієнічні та протиепідемічні правила і норми, державні санітарно-епідеміологічні нормативи, санітарні регламенти (санітарні норми) - обов'язкові для виконання нормативно-правові акти центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, що встановлюють медичні вимоги безпеки щодо середовища життєдіяльності та окремих його факторів, недотримання яких створює загрозу здоров'ю і життю людини та майбутніх поколінь, а також загрозу виникнення і розповсюдження інфекційних хвороб та масових неінфекційних захворювань (отруєнь) серед населення;

харчовий продукт (їжа) - будь-яка речовина або продукт (сирий, включаючи сільськогосподарську сировину, необроблений, напівоброблений або оброблений), призначені для споживання людиною.

Разом з тим, статтею 42 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" визначено, що головні державні санітарні лікарі (їх заступники) застосовують такі заходи для припинення порушення санітарного законодавства:

а) обмеження, тимчасова заборона чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій, об'єктів будь-якого призначення, технологічних ліній, машин і механізмів, виконання окремих технологічних операцій, користування плаваючими засобами, рухомим складом і літаками у разі невідповідності їх вимогам санітарних норм;

б) обмеження, тимчасова заборона або припинення будівництва, реконструкції та розширення об'єктів у разі відступу від затвердженого проекту;

в) тимчасова заборона виробництва, заборона використання та реалізації хімічних речовин, технологічного устаткування, будівельних матеріалів, біологічних засобів, товарів народного споживання, джерел іонізуючих випромінювань в разі відсутності їх гігієнічної регламентації та державної реєстрації, а також якщо їх визнано шкідливими для здоров'я людей;

г) обмеження, зупинення або заборона викидів (скидів) забруднюючих речовин за умови порушення санітарних норм;

д) зупинення або припинення інвестиційної діяльності у випадках, встановлених законодавством;

е) внесення власникам підприємств, установ, організацій або уповноваженим ними органам подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності осіб, зазначених у абзаці шостому частини першої статті 7 цього Закону;

є) вилучення з реалізації (конфіскація) небезпечних для здоров'я хімічних та радіоактивних речовин, біологічних матеріалів у порядку, що встановлюється законодавством;

ж) заборона виробництва або обігу, а також вилучення з обігу харчових продуктів, харчових добавок, ароматизаторів, дієтичних добавок, допоміжних матеріалів для переробки харчових продуктів, а також допоміжних засобів та матеріалів для виробництва та обігу харчових продуктів на підставах та у порядку, що встановлені законами України "Про безпечність та якість харчових продуктів" та законом України "Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції".

З положень вищевказаної норми чітко вбачається, що законодавцем передбачений вичерпний перелік заходів впливу, які можуть застосовуватися за порушення санітарного законодавства.

Так, як встановлено судом першої інстанції та підтвердилось при апеляційному розгляді, 04.07.2013 року на підставі наказу начальника Жмеринської СЕС № 53 від 03.07.2013 року та направлення на перевірку № 189 від 03.07.2013 року помічником санітарного лікаря Господарець Ж.П. та біологом Машталер І.О. проведено позапланову перевірку хлібопекарні, що знаходиться по АДРЕСА_1, на предмет дотримання вимог чинного санітарного законодавства (а.с. 37-38).

Підставою для проведення вказаної перевірки були письмові звернення громадянки ОСОБА_5 щодо незаконності роботи пекарні, порушення у зв'язку з цим її прав та істотного погіршення стану її здоров'я внаслідок недотримання санітарних норм (а.с. 12, 59-61, 64-65).

На виконання положень абз. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про основі засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" для проведення позапланової перевірки позивачем було отримано згоду Державної санітарно-епідеміологічної служби України, що підтверджується документально (а.с. 39-40, 101-102).

Отже, позапланова перевірка мініпекарні по АДРЕСА_1 була проведена посадовими особами Жмеринської СЕС з передбачених законом підстав, тобто правомірно.

За результатами перевірки складено акт від 04.07.2013 року, яким зафіксовано ряд порушень вимог санітарного законодавства, а саме те, що мініпекарня працює за відсутності дозвільної документації на її роботу, зокрема експлуатаційного дозволу на виробництво харчових продуктів, та без дотримання визначеної санітарними правилами санітарно-захисної зони для хлібопекарських підприємств, яка має становити не менше 50 м (а.с. 10).

За правилами, визначеними у пунктах 2, 5, 8-13, 15 Порядку видачі експлуатаційного дозволу для потужностей (об'єктів) з виробництва, переробки або реалізації харчових продуктів, затвердженого постановою КМ України № 712 від 12.05.2007 року (далі - Порядок), оператори потужностей (об'єктів), що провадять діяльність з виробництва, переробки або реалізації харчових продуктів, підконтрольних санітарній службі, повинні отримати експлуатаційний дозвіл відповідного головного державного санітарного лікаря, який видається на кожну з таких потужностей.

Оператори потужностей (об'єктів) повинні отримати експлуатаційний дозвіл на кожну з потужностей (об'єктів) після введення в експлуатацію побудованих (реконструйованих) об'єктів з виробництва, переробки або реалізації харчових продуктів.

Для отримання експлуатаційного дозволу оператору потужностей (об'єктів) необхідно звернутися із заявою до головного державного санітарного лікаря або головного державного інспектора ветеринарної медицини відповідної території за формою, встановленою головним державним санітарним лікарем України або головним державним інспектором ветеринарної медицини України.

Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції, мініпекарня по АДРЕСА_1 працює без отримання експлуатаційного дозволу на виробництво харчових продуктів, що є істотним порушенням вимог ст.ст. 5, 15, 17 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", ст. 4 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", ст.ст. 20, 22 Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів".

Крім того, згідно із п. 5 "Санитарных правил для предприятий хлебопекарной промышленности", які затверджені заступником Головного санітарного лікаря СССР 02.10.1969 року та є чинними на даний час, "хлебопекарные предприятия должны располагаться по отношению к жилым зданиям на расстоянии не менее 50 м (санитарно-защитная зона V класса)".

Пунктом 3 вказаних Санітарних правил передбачено, що "ввод в эксплуатацию вновь выстроенных или капитально отремонтированных и переоборудованных хлебопекарных предприятий допускается лишь после специального обследования органами ведомственного и местного государственного санитарного надзора и их разрешения".

Більше того, пекарня по АДРЕСА_1 була облаштована відповідачем ОСОБА_3 шляхом реконструкції ? частини житлового будинку, про що свідчить Декларація про готовність об'єкта до експлуатації від 25.01.2013 року (а.с. 41-44).

Разом із тим, в будинку проживає громадянка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, інвалід I групи, якій на праві приватної власності належить інша частина будинку по АДРЕСА_1 (а.с. 86-92).

Натомість, наказом Міністерства охорони здоров'я України № 173 від 19.06.1996 року відповідно до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" затверджено Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів, які включають основні гігієнічні вимоги до планування і забудови як нових, так і існуючих міських та сільських поселень України, їх санітарного упорядкування та оздоровлення.

Відповідно до п. 1.2 цих Правил вони є обов'язковими для дотримання всіма державними, кооперативними, колективними та приватними підприємствами, організаціями та установами незалежно від відомчого підпорядкування та форм власності, а також посадовими особами та громадянами України, інвесторами-громадянами інших держав.

Пунктом 5.5 Правил передбачено, що розміри санітарно-захисних зон для промислових підприємств та інших об'єктів, що є джерелами виробничих шкідливостей, слід встановлювати відповідно до діючих санітарних норм їх розміщення при підтвердженні достатності розмірів цих зон за "Методикой расчета концентраций в атмосферном воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий" ОНД-86, розрахунками рівнів шуму та електромагнітних випромінювань з урахуванням реальної санітарної ситуації, а також даних лабораторних досліджень щодо аналогічних діючих підприємств та об'єктів.

Згідно із п. 5.7, п. 5.9 Правил розміри санітарно-захисної зони можуть бути зменшені, коли в результаті розрахунків та лабораторних досліджень, проведених для району розташування підприємств або іншого виробничого об'єкта, буде встановлено, що на межі житлової забудови та прирівняних до неї об'єктів концентрації шкідливих речовин у атмосферному повітрі, рівні шуму, вібрації, ультразвуку, електромагнітних та іонізуючих випромінювань, статичної електрики не перевищуватимуть гігієнічні нормативи.

Зміна розмірів санітарно-захисних зон для підприємств та інших виробничих об'єктів IV-V класів небезпеки затверджується головними державними санітарними лікарями Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя на підставі висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи проектних матеріалів на будівництво зазначених об'єктів.

В силу вимог п. 5.10 Правил у санітарно-захисних зонах не можна допускати розміщення житлових будинків з придомовими територіями, гуртожитків, готелів, будинків для приїжджих, аварійних селищ.

Отже, з урахуванням положень вищезазначених державних санітарних правил суд першої інстанції дійшов вірного висновку про погодження з висновками Жмеринської СЕС про недотримання у ході реконструкції житлового будинку під мініпекарню санітарно-захисної зони для хлібопекарських підприємств, яка має становити не менше 50 м.

Пунктом 10 Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні, затвердженого постановою КМ України № 1109 від 22.06.1999 року, головним державним санітарним лікарям Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, міст, районів та їх заступникам надано право видавати приписи.

Як встановлено з матеріалів справи, 09.07.2013 року відповідачу ОСОБА_3 під розписку було вручено припис головного державного санітарного лікаря м. Жмеринка Бренгач Л.З. від 04.07.2013 року № 763/02 про негайне усунення порушень санітарного законодавства, що були виявлені під час позапланової перевірки 04.07.2013 року (а.с. 11).

Наказом Жмеринської СЕС № 70 від 31.07.2013 року з метою перевірки виконання зазначеного припису призначено позапланову перевірку мініпекарні по АДРЕСА_1, проведення якої доручено комісії у складі помічника лікаря-епідеміолога Гірічевої М.С. та помічників санітарного лікаря Господарець Ж.П. і Музики І.М.

Водночас частиною 7 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" із змінами та доповненнями, внесеними Законом від 20.06.2013 року № 353-VII, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

В силу положень абз. 1 ч. 5 ст. 4 цього Закону повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Крім того, згідно із п. 2.3 Інструкції про порядок застосування державною санітарно-епідеміологічною службою України адміністративно-запобіжних заходів (обмеження, тимчасова заборона, заборона, припинення, зупинення), затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я № 67 від 14.04.1995 року, тимчасова заборона застосовується у разі порушення вимог санітарного законодавства для заборони діяльності підприємств, установ, організацій, об'єктів будь-якого призначення, технологічних ліній, машин і механізмів у разі, якщо застосування обмеження неможливе або воно не припиняє порушення санітарного законодавства, але виконання порушником певних заходів дозволить припинити ці порушення.

З огляду на викладене та враховуючи те, що під час проведення позапланової перевірки мініпекарні по АДРЕСА_1 посадовими особами Жмеринської СЕС виявлено порушення вимог санітарного законодавства, факт наявності яких підтвердився під час розгляду цієї справи, суд приходить до переконання про підставність звернення позивача до суду з позовом про застосування адміністративно-запобіжних заходів у виді тимчасової заборони роботи вказаної мініпекарні до усунення таких порушень санітарного законодавства.

Натомість, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що не можуть бути задоволенні вимоги позивача про застосування вищезазначених заходів саме з 12.08.2013 року, оскільки, по-перше, відповідна дата вже минула, і, по-друге, постанова суду у справах цієї категорії на підставі п. 10 ч. 1 ст. 256 КАС України підлягає негайному виконанню.

Згідно з ч. 2 ст. 159 КАС України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, судова колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 05 листопада 2013 року .

Головуючий Полотнянко Ю.П.

Судді Боровицький О. А.

Сапальова Т.В.