Ухвала

від 03.10.2013 по справі 2а-5628/10/2370

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2013 року м. Київ К/9991/29175/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Канівської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області

на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 13.12.2010

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2011

у справі № 2а-5628/10/2370

за позовом Приватного підприємства «Сільгаз»

до Канівської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Сільгаз» (далі по тексту - позивач, ПП «Сільгаз») звернулось до суду з позовом до Канівської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області (далі по тексту - відповідач, Канівська ОДПІ Черкаської області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.06.2010 №0000252301/05073/23-018, від 29.10.2010 №0000252301/3.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 13.12.2010, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2011, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами Канівської ОДПІ проведена планова виїзна перевірка ПП «Сільгаз» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

У періоді, що перевірявся ПП «Сільгаз» було платником єдиного податку за ставкою 10% згідно свідоцтв про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою за ставкою 10% та застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності: у 2007 році - серія А № 584103 від 03.01.2007; у 2009 році - серія А № 927977 від 30.12.2008.

Перевіркою встановлено, що в порушення ст.1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 №727/98, п. 2 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності від 12.10.1999 №554, п. 40 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 №39 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2000 за №161/4382, підприємством не відображено у графі 5 «Позареалізаційні доходи та виручка від іншої реалізації» Книги обліку доходів і витрат і не включено до бази обкладення єдиним податком отриману на розрахунковий рахунок та в касу підприємства поворотну фінансову допомогу всього в сумі 283100,00 грн., що відноситься до інших доходів, які виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю.

На підставі висновків перевірки та внаслідок процедури адміністративного оскарження прийняті спірні податкові повідомлення-рішення про визначення податкового зобов'язання за платежем: єдиний податок у сумі 42465,00 грн., у тому числі за основним платежем - 28310,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 14155,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступних обставин, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до Указу Президента України від 03.07.1998 №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (далі по тексту - Указ) об'єктом оподаткування єдиного податку є виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), якою вважається сума фактично отримана СПД на розрахунковий рахунок, або (та) в касу підприємства за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг). Згідно вимог Указу поворотна фінансова допомога ні в якому разі не може бути класифікована як виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Щодо включення до виручки від реалізації позареалізаційних доходів, то такі доходи не підпадають під визначення терміну «виручка з продажу», наведеного в Указі.

Таким чином, суб'єкти малого підприємництва для обкладання єдиним податком повинні враховувати тільки надходження від продажу продукції (товарів, робіт, послуг), основних фондів та виручки від іншої реалізації.

Згідно зі ст. 4 Указу, ДПА України затверджено форму Книги обліку доходів та витрат СПД та Порядок її ведення, у графі 5 Книги відображаються позареалізаційні доходи та виручка від іншої реалізації. Згідно з Порядком ведення книги обліку доходів та витрат господарських операцій суб'єктами малого підприємництва - юридичними особами, що застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності у графі 5 «позареалізаційні доходи та виручка від іншої реалізації»відображаються суми, фактично отримані суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий (поточний) рахунок та в касу від інших операцій (фінансовий результат від продажу цінних паперів, малоцінних швидкозношувальних предметів, матеріалів, палива, орендна плата, проценти, грошові кошти, отримані у вигляді безповоротної фінансової допомоги, кредиторська заборгованість, щодо якої минув строк позовної давності, а також дивіденди, якщо вони не були оподатковані у джерела виплати відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Поворотна фінансова допомога в цей перелік не включається, а отже, в Книзі обліку доходів та витрат не відображається. Жодного посилання на те, що поворотна фінансова допомога включається до суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вказаний Порядок, як і Указ Президента не містить.

Відповідно до п. 1.22.2 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі по тексту - Закон №334/94-ВР) поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами. Згідно зазначеного визначення, договором, за яким надається поворотна фінансова допомога, є лише договір позики.

Таку позицію поділяє і ДПА України в Узагальнюючому податковому роз'ясненні щодо застосування пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону №334/94-ВР стосовно відображення в податковому обліку операцій з одержання та повернення сум поворотної фінансової допомоги (позики), затвердженому наказом ДПА України №26 від 24.01.2003.

Правову природу договору про надання поворотної фінансової допомоги як договору позики визначають і суди. Підтвердженням цьому є, зокрема, постанова Верховного Суду України №25/356 від 13.04.2004.

Поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку згідно з договором, яким передбачає повернення таких коштів. Поворотна фінансова допомога надається підприємству не у власність, а в користування і підлягає поверненню. При спрощеній системі оподаткування поворотна фінансова допомога не може вважатися доходом і включатися до складу валового доходу та обкладатись єдиним податком, оскільки не є об'єктом для оподаткування єдиним податком.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивачем вірно не відображена поворотна фінансова допомога у Книзі обліку доходів і витрат.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Канівської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області відхилити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 13.12.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)О.І. Степашко Судді (підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров