Рішення

від 29.10.2013 по справі 905/4091/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.10.2013 Справа № 905/4091/13

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Осадчої А.М.,

за участю секретаря

судового засідання

(помічника судді) Смелянцевої К.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології 2010» м.Київ,

до відповідача: Державного підприємства «Макіїввугілля» м.Макіївка Донецької області,

про стягнення 43 403,93грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Жук С.В. за довіреністю №93 від 05.07.2013р.,

від відповідача: Вітер В.Ю. за довіреністю №08-81/176д від 14.06.2013р.

СУТЬ СПРАВИ:

31.05.2013року Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології 2010» м.Київ (далі - ТОВ «Енергозберігаючі технології 2010») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного підприємства «Макіїввугілля» м.Макіївка Донецької області (далі - ДП «Макіїввугілля» ) з вимогами про стягнення 43 403,93грн., у тому числі, основної заборгованості в сумі 39 678грн.00коп., 3% річних в сумі 750грн.08коп., пені в сумі 2975грн.85коп.

Ухвалою від 07.06.2013року господарським судом Донецької області позовна заява ТОВ «Енергозберігаючі технології 2010» прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №905/4091/13.

У зв'язку з відпусткою судді Осадчої А.М., розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 06.08.2013р. справу №905/4091/13 передано судді Сич Ю.В.

Ухвалою суду від 06.08.2013р. розгляд справи відкладено на 05.09.2013р., з метою з'ясування фактичних обставин справи.

Розпорядженням голови господарського суду від 05.09.2013р. справу передано на розгляд судді Осадчій А.М., у зв'язку із виходом судді з відпустки.

ТОВ «Енергозберігаючі технології 2010» 25.07.2013р. звернулось до суду з заявою про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з ДП «Макіїввугілля» суму 40 604,18грн., яка складається з основної заборгованості у розмірі 39 678, 00грн. та 3% річних у розмірі 926,18грн.

26.09.2013року позивач надав суду докази направлення копії уточнень до позовної заяви відповідачу, а саме, фіскальний чек ДП «Укрпошта» №6087 від 23.07.2013року та опис вкладення у цінний лист, який також датований 23.07.2013року.

Суд згідно з приписами ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) приймає вказану заяву та розглядає остаточні позовні вимоги про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 39 678, 00грн. та 3% річних у розмірі 926,18грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на те, що на підставі укладеного договору №818/622/08 від 17.09.2012року позивачем виконані роботи, між сторонами договору підписано акт приймання виконаних будівельних робіт на суму 39 678,00грн., однак, у порушення умов договору відповідач оплату вартості виконаних робіт не здійснив, що стало підставою для звернення до суду з позовом про стягнення суми заборгованості та 3% річних.

На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору №818/622/08 від 17.09.2012року, акту приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, правовстановлюючих документів, Статуту позивача.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує статтями 525, 526, 530, 625, 853, 854 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статтями 54, 56 ГПК України.

08.07.2013року позивач надав суду для залучення до матеріалів справи належним чином засвідчену копію протоколу розбіжностей до договору №818/622/08 від 17.09.2012року.

Відповідач у відзиві на позовну заяву №01/583 від 08.07.2013року не визнав заявлені позовні вимоги, просить у їх задоволенні відмовити, посилаючись на те, що дефектними актами від 06.08.2013року та 21.05.2013року виявлено скриті недоліки у виконаній роботі, які позивач згідно приписів ст. 853 ЦК України повинен був усунути, чого ним зроблено не було. Крім того, згідно протоколу розбіжностей договір прийнято у редакції Замовника, п. 6.2 договору у редакції Замовника не містить розміру пені, право на нарахування якої має позивач при простроченні виконання зобов'язання відповідача з оплати виконаних робіт, що виключає стягнення пені. На підтвердження вказаного відповідач надав належним чином засвідчену копію протоколу розбіжностей до договору №818/622/08 від 17.09.2012року, довіреності №08-81/01д від 01.01.2012року, дефектних актів 06.02.2013року та 21.05.2013року, правовстановлюючих документів, Статуту відповідача.

Позивач висловив заперечення на відзив на позовну заяву у заяві про уточнення позовних вимог та, зокрема, зазначає, що жодних звернень з боку відповідача на адресу позивача з приводу неякісного виконання робіт не надходило, двосторонніх дефектних актів між сторонами договору не підписувалось.

У письмових поясненнях №01/622 від 24.07.2013року відповідач, враховуючи приписи ст. 181 ГК України, наполягає на тому, що пропозиції за протоколом розбіжностей прийняті у редакції Замовника. Така ж позиція висловлена позивачем у письмових поясненнях №1149 від 20.09.2013року.

У письмових поясненнях №01/664 від 06.08.2013року відповідач вказує, що на примірнику оригінала акта виконаних робіт, який у наявності у відповідача, відсутня дата підписання вказаного акту. Крім того, відповідач у запереченнях на заяву про уточнення позовних вимог посилається на те, що позивачем невірно визначено період, за який він має право на нарахування 3% річних, зокрема, позивач, у порушення п.3.3 договору, вважає, що відповідач повинен здійснити платіж у строк 14 календарних днів з моменту підписання акту, тоді як за договором даний строк встановлено 164 календарних дні, тобто, обов'язок сплатити вартість виконаних робіт, на думку відповідача, наступив 15.03.2013року. На підтвердження даних фактів відповідач надав суду належним чином засвідчені копії договору №818/622/08 від 17.09.2012року, акту приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт.

У судових засіданнях 09.07.2013року та 26.09.2013року суд дослідив оригінали договору №818/622/08 від 17.09.2012року, акту приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, примірники яких в наявності у сторін у справі.

У судовому засіданні 29.10.2013року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості в сумі 39 678, 00грн., в обґрунтування яких послався на факти і обставини, викладені у позовній заяві та наступних письмових поясненнях до неї. Крім того, представник позивача 29.10.2013р. звернувся до суду з заявою про відмову від позову в частині стягнення з відповідача 3% річних та пені.

Представник відповідача у судовому засіданні 29.10.2013року проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, зазначених у відзиві.

Відповідно до положень статті 81 1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи. Представники сторін не звертались до суду з клопотанням про здійснення фіксації судового процесу за допомогою засобів технічної фіксації судового процесу.

Вислухавши пояснення представників сторін, які з'явились у судове засідання, дослідивши представлені сторонами в порядку статті 43 ГПК України докази, вивчивши матеріали справи, суд у межах заявлених позовних вимог встановив наступне.

Згідно вимогам частин 1 і 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

17.09.2012року між ТОВ «Енергозберігаючі технології 2010» (Підрядник) та ДП «Макіїввугілля» (Замовник) укладений договір №818/622/08, за умовами п.п.1.1,1.2 якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати роботи з гідродинамічного зовнішнього очищення калориферів шахти «Ясиновська - Глибока» м.Макіївка, відповідно Замовник зобов'язується прийняти та оплатити роботи, визначені в п.1.1 цього договору.

З боку ДП «Макіїввугілля» договір підписано на підставі довіреності №08-81/01д від 01.01.2012року, належним чином засвідчена копія якої міститься в матеріалах справи.

Відповідно договір підписано уповноваженими представниками сторін. Підписи представників сторін скріплені печатками підприємств.

За приписами ч.4 ст.181 ГК України, за наявності заперечень щодо окремих умов договору, сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірника протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Договір підписано сторонами з складанням протоколу розбіжностей.

Протокол розбіжностей до договору, копія якого міститься в матеріалах справи, підписано кожною з сторін під тією редакцією пунктів договору, яка пропонується стороною.(арк. справи 43).

Згідно ч.ч.5,6 ст.181 ГК України сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Протокол узгодження розбіжностей сторонами не підписувався, з позовом до суду щодо врегулювання його окремих пунктів сторони не звертались, однак приступили до виконання умов договору. Одночасно визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору в разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх його істотних умов, а не за наслідками виконання договору сторонами. Дана правова позиція міститься також у постанові Верховного Суду України від 25.06.2011 р. у справі №7/221-09.

У письмових поясненнях №01/622 від 24.07.2013року та №1149 від 20.09.2013року сторони висловили свою позицію, зокрема, зазначили, що редакцію пунктів договору, яка залишилась неузгодженою за протоколом розбіжностей, слід прийняті у редакції Замовника.

Внаслідок наведеного, суд приходить до висновку щодо прийняття спірних пунктів договору у редакції Замовника за згодою сторін.

Строк дії договору встановлено сторонами у пункті 12.1 договору, а саме: договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2012року. ( у редакції протоколу розбіжностей).

Загальна сума договору складає 39 700грн.00коп. (п.2.1 договору).

Згідно п.2.2 договору кінцева сума договору може змінюватись, виходячи з фактичного обсягу виконаних робіт, що підтверджено актами виконаних робіт форми КБ-2 та довідкою КБ-3, про що повинно бути складено додаткову угоду до договору.

У п.5.1 договору сторони узгодили порядок приймання-здачі робіт. Зокрема, здача - приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом виконаних робіт протягом 2-х днів з моменту повідомлення Замовника про готовність роботи до приймання.

Відповідно до зазначеного пункту договору сторонами підписано акт приймання виконаних будівельних робіт на суму 39 678, 00грн.

Як вбачається з вказаного вище акту, останній містить посилання на договір, що беззаперечно свідчить про його підписання на виконання умов договору.

Акт підписано уповноваженими представниками сторін за відсутності заперечень стосовно обсягу виконаних робіт або їх якості. Відповідач не надав суду доказів на підтвердження виявлення недоліків у виконанні робіт на момент підписання акту.

Підписи представників сторін, які приймали роботи, на акті скріплено печатками підприємств.

У судових засіданнях 09.07.2013року та 26.09.2013року суд дослідив оригінали договору №818/622/08 від 17.09.2012року, акту приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, примірники яких в наявності у сторін у справі.

За результатами встановлено, що дату підписання 28.09.2012року містить виключно оригінал акту, який є в наявності у позивача, оскільки в оригіналі акту, що в наявності у відповідача, взагалі відсутня дата його підписання. При цьому факт підписання даного акту та період підписання акту, що зазначений позивачем, відповідач будь-якими доказами не спростовує та не оспорює, заперечення відповідача базуються на невірному розрахунку дати виникнення зобов'язання з оплати виконаних робіт виходячи з п.3.3 договору.

Виходячи з викладеного, підписаний сторонами акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2012року є належним та допустимим доказом факту виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором №818/622/08 від 17.09.2012року.

За приписами ч.1 ст.854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до п.п. 3.1.,3.2,3.3 договору за надання послуг з виконання робіт згідно п.1.1 цього договору Замовником сплачується Підряднику сума, яка буде обумовлена актами виконаних робіт. Оплата здійснюється протягом 164 банківських днів з моменту підписання обома сторонами актів виконаних робіт в безготівковій формі шляхом перерахування Замовником грошових коштів на поточний рахунок Підрядника.

У позовній заяві ТОВ «Енергозберігаючі технології 2010» посилається на той факт, що строк виконання зобов'язання з оплати виконаних робіт п.3.3 договору визначено - 14 банківських днів з моменту підписання обома сторонами актів виконаних робіт. Відповідач, заперечуючи, вказує на зазначення у п.3.3 договору строку 164 банківських днів з моменту підписання обома сторонами актів виконаних робіт.

За результатами дослідження у судових засіданнях 09.07.2013року та 26.09.2013року оригіналів договору №818/622/08 від 17.09.2012року, які у наявності у сторін, суд достовірно встановив, що у п.3.3 договору визначено строк виконання зобов'язання 164 банківських днів з моменту підписання обома сторонами актів виконаних робіт, оскільки у примірнику позивача кількість днів зазначена трьома цифрами, але нечітко та незрозуміло, тоді як у примірнику відповідача дана цифра зазначена чітко.

Виходячи з викладеного, вказане вище твердження позивача є таким, що суперечить фактичним обставинам справи, строк виконання зобов'язання встановлено саме 164 банківських днів з моменту підписання обома сторонами актів виконаних робіт.

На час звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи складала 39 678, 00грн.

Факт наявності заборгованості відповідач у порядку ст. 33 ГПК України будь-якими доказами не спростовує.

Суд, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Договір, як визначено в статті 629 ЦК України, є обов'язковим до виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно зі ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження оплати відповідачем вартості виконаних робіт на суму 39 678, 00грн.

Матеріалами справи доведено факт виконання позивачем своїх зобов'язань у відповідності до умов договору №818/622/08 від 17.09.2012року, тому відповідач зобов'язаний здійснити оплату вартості виконаних робіт на суму 39 678, 00грн. у встановлений договором строк, зазначений вище, тоді як, матеріали справи не містять доказів у підтвердження оплати відповідачем суми заборгованості 39 678, 00грн. Відповідно ДП «Макіїввугілля» в односторонньому порядку порушено взяті на себе зобов'язання за спірним договором в частині оплати вартості виконаних робіт.

Заперечення відповідача, висловлені у відзиві на позовну заяву №01/583 від 08.07.2013року щодо виявлення скритих недоліків у виконаній роботі згідно дефектних актів від 06.02.2013року та 21.05.2013року, які позивачем не усунуті, суд не приймає до уваги.

Згідно ч.3 ст.853 ЦК України якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Стаття 859 ЦК України передбачає, що якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов'язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку.

Сторонами у п.п 11.1, 11.2 договору визначено, що Підрядник гарантує протягом 12 (дванадцяти) місяців усунути всі недоліки (дефекти), які безпосередньо пов'язані з неякісними виконанням робіт. На дефекти, виявлені в цей період, складається дефектний акт за підписом обох сторін. В акті приводиться перелік дефектів, причини їх виникнення і термін їх усунення.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.02.2013року та 21.05.2013року відповідач самостійно, без виклику представників позивача, склав дефектні акти(арк. справи 75,76).

За даними актами встановлено, що калориферні прилади після надання послуг втратили виробничу здатність на 70%; теплоотдача від калориферних приладів після очищення склала 30% від їх виробничої здатності; повітронагрівальні трубки калориферних секцій після послуг ТОВ «Енергозберігаючі технології 2010» забиті шлаком на 90%; калориферні секції приведені у негідність та потребують ремонту.

Вказані дефектні акти суд не приймає в якості належних та допустимих доказів, оскільки, по-перше, згідно п. 1.1 договору позивач виконав роботи з гідродинамічного зовнішнього очищення калориферів шахти «Ясиновська - Глибока» м.Макіївка, відповідач не довів, що недоліки, зазначені у актах мають будь-яке відношення до вказаних видів робіт, по - друге, у порушення вимог п.11.2 договору вони складені без виклику представників позивача, одноособово представниками відповідача, не містять причин виникнення зазначених в них дефектів та термінів їх усунення, відповідач не довів будь-якими доказами у справі факту їх направлення на адресу позивача з метою виправлення зазначених недоліків.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що Замовник, підписавши акт без заперечень, прийняв роботу, виконану Підрядником відповідно до договору підряду, не виявивши при прийнятті допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків, у наступному дефектний акт, що свідчив би про факт виконання робіт неналежної якості у порядку п.п.11.1,11.2 договору не складався, тому твердження відповідача щодо неналежної якості виконаних робіт беззаперечними доказами у справі не підтверджується.

Крім того, виявлення недоліків у виконаній роботі протягом гарантійного строку ніяким чином не впливає на наявність обов'язку відповідача сплатити виконані роботи.

Здійснивши системний аналіз вказаних вище фактів, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 39 678, 00грн. повністю доведені позивачем та обґрунтовані матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Як вбачається з позовної заяви та заяви про уточнення позовних вимог, яка прийнята судом, ТОВ «Енергозберігаючі технології 2010» просило стягнути з відповідача також 3% річних у розмірі 926,18грн.

29.10.2013р. представник ТОВ «Енергозберігаючі технології 2010» звернувся до суду із заявою про відмову від позову в частині стягнення пені та 3%річних.

Згідно ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову. Відповідно до ч.ч.1,4 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова від позову опосередковується письмовою заявою позивача та є підставою для припинення провадження у справі.

Разом з тим, як встановлено ч.6 ст. 22 ГПК України суд не приймає відмови від позову, якщо це суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Судом перевірені повноваження особи, яка підписала заяву про відмову від позову, на вчинення цієї процесуальної дії відповідно до ст.ст.22, 78 ГПК України.

Як вбачається з заяви про відмову від позову в частині стягнення пені, 3%річних, остання підписана з боку позивача представником підприємства Жук С.В., повноваження якого на підписання відповідної заяви підтверджуються довіреністю №93 від 12.06.2013р.

Довіреність видана за підписом директора підприємства, строк дії довіреності встановлено до 31.12.2013року.

У судовому засіданні уповноважений представник позивача повідомлений судом про наслідки відмови від позову, що вбачається з протоколу судового засідання від 29.10.2013р.

Дослідивши матеріали справи та подану заяву, суд дійшов висновку, що відмова від позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб та не суперечить законодавству.

Суд приймає заяву ТОВ «Енергозберігаючі технології 2010» про відмову від позову в частині стягнення 3%річних відповідно до статей 22, 78 ГПК України.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом. Про припинення провадження у справі виноситься ухвала.

Враховуючи вищевикладене, провадження по справі №905/4778/13 в частині стягнення 3%річних в сумі 926,18грн. підлягає припиненню на підставі п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому заява про відмову від позову в частині позовних вимог щодо стягнення пені судом не приймається до уваги, оскільки внаслідок прийняття судом заяви про уточнення позовних вимог вимоги про стягнення пені судом взагалі не розглядаються.

У відповідності до ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 1572грн.54коп., у решті судовий збір покладається на позивача внаслідок відмови від частини первісно заявлених позовних вимог.

У зв'язку з зменшенням позовних вимог судовий збір у розмірі 110грн.97коп. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 549, 610, 612, 629, 837, 854 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 80, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Провадження у справі №905/4091/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології 2010» м.Київ до Державного підприємства «Макіїввугілля» м.Макіївка Донецької області в частині стягнення 3%річних в сумі 926грн.18коп. припинити.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології 2010» м.Київ до Державного підприємства «Макіїввугілля» м.Макіївка Донецької області про стягнення заборгованості в сумі 39 678 грн. 00коп. задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Макіїввугілля» (86157, Донецька область, м.Макіївка, пл.Радянська, буд.2, ідентифікаційний код 32442295) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології 2010» (01015, м.Київ, вул.Цитадельна, буд.7, ідентифікаційний код 37100186) заборгованість в сумі 39 678грн.00коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 1572грн.54коп.

Повернути Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології 2010» (01015, м.Київ, вул.Цитадельна, буд.7, ідентифікаційний код 37100186) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 110грн.97коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 29.10.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 04.11.2013року.

Суддя А.М. Осадча