Рішення

від 05.11.2013 по справі 666/5931/13-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХЕРСОНА

Справа № 666/5931/13-ц

провадження № 2/666/2690/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

05.11.2013 року Дніпровський районний суд м. Херсона у складі:

головуючої судді Войцеховської Я.В.

при секретарі Журавльовій В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Херсонські меблі" про стягнення заборгованості по нарахованій але невиплаченій заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації за невикористану відпустку та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідно наказу № 5 від 11.01.2013 року він був призначений на посаду керівника зборки ПП «Херсонські меблі». При прийомі на роботу з директором приватного підприємства Васик Є.А були обумовлені, умови праці, режим роботи, розмір заробітної плати, який складав 4000грн.В результаті не виплати заробітної плати він на підставі п.1 ст.36 КЗпП України звільнився 26.06.2013р.

В день звільнення остаточний розрахунок не був проведений, через відсутність грошових коштів. На день звільнення відповідач повинен був провести остаточний розрахунок у сумі 6775.10грн.. це заробітна плата за період з 11.01.2013р. по 26.06.2013р. та компенсація за невикористану відпустку у сумі 483.9грн . На день пред'явлення позову до суду сума середнього заробітку, який відповідач зобов'язаний сплатити за час не проведення остаточного розрахунку при звільненні становить 6132грн. Неотримання заробітної плати протягом усього часу роботи у позивача, та звільнення з роботи з цих підстав призвело до його суттєвих душевних страждань, втрати соціального благополуччя, можливості забезпечувати родину. Для готування доньки до школи він був вимушений брати гроші в борг. Все це вимагало від мене додаткових зусиль для організації свого життя. Спричинену моральну шкоду оцінює в розмірі 3000грн. На підставі викладеного просить стягнути з Приватного підприємства «Херсонські меблі» на його користь нараховану, але не виплачену мені заробітну плату за період з 11.01.201 Зр по 26.06.2013р. у сумі 6775.10грн. , компенсацію за невикористану відпустку у сумі 483.9грн., середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку з 26.06.2013 року по 20. 09.2013 року у сумі 6132грн. та моральну шкоду в розмірі 3000грн.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги за підставами зазначеними у позові, просив їх задовольнити та пояснив, що йому за весь час його роботи на ПП «Херсонські меблі» не виплачуться заробітна плата.

Представник відповідача в судове засідання за викликом суду не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. За таких обставин, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.224 ЦПК України

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та письмові докази, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що згідно трудової книжки ОСОБА_1 відповідно наказу № 5 від 11.01.2013 року був призначений на посаду керівника зборки ПП «Херсонські меблі» та згідно наказу № 7-к від 26.06.2013року звільнений з займаної посади на підставі п.1 ст.36 КЗпП України (за угодою сторін)

З відомостей з центральної бази даних Державного Реєстру фізичних осіб ДПА України станом на 11.07.2013р. № 1246/с/18.4-62 ОСОБА_1 отримував доходи з ПП «Херсонські меблі».

З довідки Управління пенсійного фонду України в м. Херсоні форма ОК-7-з сформованої станом на 22.07.2013р. про індивідуальні відомості про застраховану особу, за період роботи з 11.01.2013р. по 26.06.2013р. заборгованість перед ОСОБА_1 становить 6775.10грн.

26.07.2013р. позивач звертався до ПП «Херсонські меблі» з заявою про виплату йому заборгованості по заробітній платі за період січень 2013 - червень 2013р. та компенсацію за невикористану відпустку.

З листа територіальної державної інспекції з питань праці у Херсонській області № 21-01-13/С-609 від 20.09.2013р. вбачається,що при здійсненні перевірки на ПП «Херсонській меблі» виявлено порушення трудової дисципліни , на в.о. директора підприємства Васік Є.А. винесено припис та складено протокол про адміністративне правопорушення. Встановлено, що при звільненні позивачу ОСОБА_1 не була

виплачена заробітна плата в сумі 7272,46грн та сума грошової компенсації за не використану щорічну відпустку.

З протоколу № 21-01-23/289 про адміністративне правопорушення від 17.09.2013р. вбачається, що в.о. директора ПП «Херсонські меблі» Васік Є.А. допущено порушення законодавства про працю, а саме: в порушення ч.2 ст.30 Закон України "Про оплату праці" від 24.03.95р. роботодавцем не забезпечено ведення бухгалтерського обліку витрат на оплату праці. Зокрема, розрахунково-платіжні відомості нарахування заробітної плати за липень та серпень 2013 року на працівників не ведуться.

В порушення ч.1 ст.94 КЗпПУ ч.1 ст.1 ЗУ "Про оплату праці" заробітна плата працівникам не виплачується за виконану ними роботу. Працівнику ОСОБА_1 заробітна плата з 15.04. по 26.06.2013р. не виплачена.

Виплата заробітної плати не проводиться два рази на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. На підприємстві є випадки невиплати остаточного розрахунку із звільненими працівниками в день звільнення, чим порушено ч.1 ст.116 КЗпПУ. (працівнику ОСОБА_1)

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Таким чином станом на дату звільнення, заборгованість перед позивачем по заробітній платі становить 6775,10 грн.

Статтею 117 КЗпП України визначено, що у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно з ч. 2, 3 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 8 лютого 1995 року № 100, термін розрахунку середньої заробітної плати складає останні два повних робочих місяці, в даному випадку це - травень та квітень 2013 р.

Отже, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає : 2250 грн. (квітень 2013 року) + 2250 грн. (травень 2013р.) : 44 робочі дні за два місяці (21 робочий день у грудні 2012 року + 21 робочий день у січні 2013 р.) = 102 грн. 27 коп. (п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого постановою КМУ від 8 лютого 1995 року № 100).

Кількість днів прострочення виплати заробітної плати складає 60 днів, отже середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 26.06.2013р. по 20.09.2013р становить 6136,20 гривні (102,27грн х 60 ( робочі дні не проведення остаточного розрахунку).

Суд вважає вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні законними, обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню в межах заявленої позивачем суми - 6132 гривні.

Що стосується позовних вимог про стягнення компенсації за невикористану відпустку:відповідно ч.1 ст. 79 КЗпПУ щ орічні основна та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи надаються працівникам після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві, в установі, організації

Таким чином вимоги позивача про компенсацію за невикористану відпустку згідно ст.24 ЗУ «Про відпустки» не підлягають задоволенню, оскільки право позивача на відпустку виникає після того як він відпрацює на підприємстві безперервно шість місяців , а в даному випадку ОСОБА_1 пропрацював період з 11.01.2013р. по 26.06.2013р. що не становить шість місяців , крім того суду не надані відповідні документи ( наказ про надання відпустки) .

Вирішуючи питання про позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди, суд враховує, що статтею 23 Цивільного Кодексу України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Аналіз зазначених вимог Закону дозволяє суду зробити висновок про те, що позивачу була заподіяна моральна шкода, яка полягає у тому, що саме через неотримання заробітної плати протягом тривалого часу призвело до його суттєвих душевних страждань, втрати соціального благополуччя, можливості забезпечувати родину через що був змінений його звичайний спосіб життя.

Приймаючи до уваги конкретні обставини справи, характер та обсяг страждань, (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач та враховуючи роз'яснення Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.05 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної шкоди» в частині застосування принципу розумності при вирішенні справ зазначеної категорії, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди з відповідача підлягають частковому задоволенню та на користь позивача підлягає стягненню моральна шкода у розмірі 300грн.

Суд вважає, що такий розмір моральної шкоди є виваженим та розумним, відповідає встановленим правовідносинам.

Оцінюючи зібрані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги законні та обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню та з ПП «Херсонські ймеблі» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість по заробітній платі за період з 11.01.2013р. по 26.06.2013р. в сумі 6775,10грн., середній заробіток за затримку розрахунку за період з 26.06.2013р - 20.09.2013 року та моральна шкода в сумі 300грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати пропорційно до задоволеної частини вимог, які складаються із суми судового збору в розмірі 229,40 грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України - суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Керуючись ст.ст. 79, 116 ,117 КЗпП України, ЗУ «Про відпустки» ст.ст.5-11, 60, 88, 208-210, 213-215,224, 294, 367 ЦПК України, приймаючи до уваги Постанову Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.05 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної шкоди» суд -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Херсонські меблі" про стягнення заборгованості за нараховану але не виплачену заробітну плату, середнього заробітку за час затримаки розрахунку та компенсації за невикористану відпустку - задовольнити частково .

Стягнути з Приватного підприємства "Херсонські меблі" на користь ОСОБА_1 6775,10 гривень (шість тисяч сімсот сімдесят п'ять гривень 10 копійок) в рахунок погашення заборгованості по заробітній платі за період з 11.01.2013р. по 26.06.2013р.

Стягнути з Приватного підприємства "Херсонські меблі" на користь ОСОБА_1 6132 гривень (шість тисяч сто тридцять дві гривні) середній заробіток за затримку розрахунку за період з 26.06.2013р - 20.09.2013 року.

Стягнути з Приватного підприємства "Херсонські меблі" на користь ОСОБА_1 300 гривень (триста) спричиненої моральної шкоди.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути Приватного підприємства "Херсонські меблі" на користь держави судовий збір у розмірі 229,40грн. (двісті двадцять дев'ять гривень 40 копійок).

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати на користь ОСОБА_1 за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Войцеховська Я.В.