Постанова

від 04.11.2013 по справі 917/1057/13

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2013 р. Справа № 917/1057/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М. , суддя Білецька А.М. , суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Томіній І.В.

за участю представників:

позивача - Демент'єв Є.О. (дов. б/н від 27.12.2012)

відповідача - Гогітідзе Г.Н. (дов. № 1-Г від 28.10.2013)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія " Український страховий стандарт" м. Київ (вх. №2712 П/3) на рішення господарського суду Полтавської області від 07.08.13 р. у справі № 917/1057/13

за позовом Приватне акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуд-Сервіс Полтава" м. Полтава

про стягнення 15 608,65 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ПАТ "Страхова компанія "Український страховий стандарт", звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою про відшкодування шкоди з ТОВ "Гуд-Сервіс Полтава" в порядку регресу у розмірі 15608, 65 грн.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 07.08.13 р. по справі № 917/1057/13 ( суддя Кльопов І.Г.) в позові відмовлено.

Позивач з рішенням господарського суду Полтавської області не погодився, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 07.08.13 р. по справі № 917/1057/13, прийняти нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуд-Сервіс Полтава" м. Полтава на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія " Український страховий стандарт" м. Київ відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 15 608,65 грн. Судові витрати просить покласти на відповідача. Позивач посилається на те, що судом першої інстанції невірно встановлено факт повідомлення відповідача про страховий випадок саме 03.06.2010, оскільки за твердженнями позивача, представник страхової компанії прийняв повідомлення відповідача 09.06.2010.

Відповідач 11.10.13 р. через канцелярію суду надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення Полтавського господарського суду від 07.08.13 р. по справі № 917/1057/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення. Відповідач зазначає, що позивач був повідомлений в межах встановлених законом строків, в зв'язку з чим вважає, що підстави для регресного позову у нього відсутні.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.10.2013 розгляд апеляційної скарги відкладено на 30.10.2013.

24.10.2013 позивач надав пояснення до апеляційної скарги стосовно вимог про відшкодування шкоди в порядку регресу.

В судовому засіданні 30.10.2013 сторони підтвердили свої позиції, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи 03.06.2010р. на 169 км автодороги Суми-Полтава сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю автомобіля ИЖ-27175, д/н АА 5300 НС, під керуванням Приходько Тетяни Миколаївни, та автомобіля ВАЗ-2105, д/н 168-42 СН, під керуванням Вернигори О.С

ДТП сталася з вини гр. Приходько Т.М., що підтверджується Постановою Полтавського РВ ГУ МВС України в Полтавській області про відмову в порушенні кримінальної справи від 10.06.2010р. та Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 12.07.2010р. у справі №3-2683/10.

Станом на момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля ИЖ-27175. д/н АА 5300 НС - ТОВ "Гуд-Сервіс Полтава" (відповідач) - була застрахована в АСТ "АИС-Поліс", повним правонаступником якого є ПрАТ "Страхова компанія "Український страховий стандарт" (позивач, страховик), за Полісом обов'язкового страхування №ВЕ/0474532.

Згідно рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 02.08.2011р. у цивільній справі № 2-327/2011р. за позовом потерпілої особи - Вернигори О.С. - вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля ВАЗ-2105. д/н 168-42СН, та розмір страхового відшкодування становить 15 608,65 гри.

На виконання рішення Полтавського районного суду Полтавської області 28.09.2011р. позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 15608,65 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на порушення відповідачем п.п. 33.1.2. п. 33.1. ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно якого учасники ДТП зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

Як стверджує позивач, представником відповідача про настання ДТП позивача було повідомлено лише 09.06.2010р., тобто, на четвертий робочий день після настання ДТП.

Посилаючись на п.п. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону, позивач вважає, що він має право пред'явити регресну вимогу про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, до відповідача, оскільки учасником ДТП була фізична особа (гр. Приходько Т.М.), яка на час ДТП перебувала з відповідачем в трудових відносинах та виконувала трудові обов'язки, що відповідає положенням ст. 1172 Цивільного кодексу України.

Як вказує позивач, з метою відшкодування шкоди в досудовому порядку, 03.10.2012 позивачем до відповідача було надіслано відповідну претензію, яку відповідачем було отримано 15.10.2012. У відповідь на претензію відповідач повідомив про те, що він регресні вимоги позивача не визнає, посилаючись на те, що повідомлення про ДТП було здійснено ним 03.06.2010.

Вказані обставини стали підставою звернення позивача до господарського суду з позовом про відшкодування шкоди в розмірі 15608, 65 грн. з ТОВ "Гуд-Сервіс Полтава" в порядку регресу.

Відмовляючи в задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що визнав встановленим той факт, що відповідач повідомив позивача про настання страхової події 03.06.2010 року, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у відповідності до положень п.п. 33.1.2 п. 33.1 ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Проте, колегія суддів не погоджується з даними висновками місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача суми витрат в порядку регресу в розмірі страхового відшкодування 15608, 65 грн.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ДТП сталася з вини гр. Приходько Т.М., що підтверджується Постановою Полтавського РВ ГУ МВС України в Полтавській області про відмову в порушенні кримінальної справи від 10.06.2010р. та Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 12.07.2010р. у справі №3-2683/10.

Станом на момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля ИЖ-27175. д/н АА 5300 НС - ТОВ "Гуд-Сервіс Полтава" була застрахована в АСТ "АИС-Поліс", повним правонаступником якого є ПрАТ "Страхова компанія "Український страховий стандарт" за Полісом обов'язкового страхування №ВЕ/0474532.

Пунктом 37.4 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції чинній на момент виплати страхового відшкодування) передбачено право страховика в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, особою відповідальною за завдані у даному випадку збитки, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", в межах передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності є ПрАТ "Страхова компанія "Український страховий стандарт".

Відповідно до підпункту 33.1.2 пункту 33.1 етапі 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції чинній на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди) учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом про настання дорожньо-транспортної пригоди.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що вказана норма не містить підстав для відмови в задоволенні вимоги страховика, який виплатив страхове відшкодування згідно договору майнового страхування, до особи, відповідальної за завдані збитки, про відшкодування виплачених ним фактичних сум в межах передбачених договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Статтею 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції чинній на момент виплати страхового відшкодування) визначено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону. Тобто зазначена стаття передбачає наявність права у страховика на пред'явлення регресного позову, а не відсутність такого права.

Вказане підтверджується позицією, викладеною в постанові Верховного Суду України від 07.11.2011 у справі № 48/562.

За таких обставин, посилання в рішенні суду на той факт, що відповідач повідомив позивача про настання страхової події саме 03.06.2010 року, не може бути підставою для відмови позивачу про стягнення витрат в порядку регресу в розмірі страхового відшкодування.

Порядок виплати страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюється Законом України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та Законом України „Про страхування".

Закон України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальним у сфері страхування цивільно-правової відповідальності, яка здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників шляхом здійснення такого відшкодування страховиком при настанні страхового випадку.

В ст. 993 Цивільного кодексу України зазначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Дана норма кореспондується зі ст. 27 Закону України „Про страхування", та пунктом 37.4 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яким передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Відповідно до п.22.1 ст. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 02.08.2011р. у цивільній справі № 2-327/2011р. за позовом потерпілої особи - Вернигори О.С. - вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля ВАЗ-2105. д/н 168-42СН, та розмір страхового відшкодування становить 15 608,65 гри.

На виконання рішення Полтавського районного суду Полтавської області 28.09.2011р. ВДВС Оболонського РУЮ в м. Києві було відкрито виконавче провадження № 28889290 про стягнення з позивача на користь гр. Вернигори О.С. боргу на загальну суму 21 994.78 грн.

28.10.2011р. за платіжним дорученням № 4595 на рахунок ВДВС Оболонського РУЮ в м. Києві страховиком було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 15608,65 грн.

У відповідності до положень ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик, ПрАТ "Страхова компанія "Український страховий стандарт", після виплати страхового відшкодування в розмірі 15608,65 грн. звернувся з регресним позовом до страхувальника - ТОВ "Гуд-Сервіс Полтава", працівник якого, Приходько Т.М., спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків; замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.

За приписами даної норми закону, для покладення на юридичну або фізичну особу відповідальності необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника; причинний зв'язок між такою поведінкою і шкодою; вина особи, яка заподіяла шкоду), так і певних спеціальних умов. До таких спеціальних умов відносяться: 1) перебування завдавача шкоди в трудових (службових) відносинах з юридичною або фізичною особою - роботодавцем; 2) завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особам, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір.

В даному випадку матеріалами справи підтверджено, що на момент скоєння ДТП Приходько Т.М. під час виконання своїх трудових (службових) обов'язків знаходилася у трудових відносинах з ТОВ "Гуд-Сервіс Полтава", тому останнє повинно нести відповідальність у вигляді відшкодування шкоди.

.Згідно зі ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, позивачем надано до господарського суду належні докази на підтвердження правомірності заявленої вимоги про відшкодування шкоди з ТОВ "Гуд-Сервіс Полтава" в порядку регресу у розмірі 15608, 65 грн.

З огляду на вищевикладене позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія " Український страховий стандарт" м. Київ є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню

Таким чином, на думку колегії суддів, висновки господарського суду Полтаської, викладені в оскаржуваному рішенні, є помилковими, в зв'язку з чим рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 25, 32-34, 43, 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п.1,4 ч.1 ст. 104 ст. ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія " Український страховий стандарт" м. Київ задовольнити.

Рішення господарського суду Полтавської області від 07.08.2013 у справі № 917/1057/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуд-Сервіс Полтава" (36034, м. Полтава, вул. Буровиків, 4, код ЄДРПОУ 35582112) на користь Приватне акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" (04073,, м. Київ провулок Балтийський, 20, код ЄДРПОУ 22229921) 15608,65 грн. відшкодування шкоди, витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції в розмірі 1720,50 грн. та 860,25 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ.

Повний текст постанови складено та підписано 01 листопада 2013 року.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Гребенюк Н. В.